Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/1221/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 26.08.2025. Зареєстровано: 26.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/363/276/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020110150001272

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		26.08.2025 Справа № 363/1221/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       26 серпня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора  обвинуваченого  захисника-адвокатаОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження № 12020110150001272 щодо 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Христинівка Христинівського району Черкаської області, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України і за обвинуваченням підтриманим потерпілим ОСОБА_6 у раніше пред`явленому обсязі у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		встановив:
		 
		у листопаді 2020 року, (більш точної дати не встановлено) близько о 17 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 , повернувшись з роботи до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виявив на дивані в спальній кімнаті померлою свою цивільну дружину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		ОСОБА_4 , усвідомлюючи необхідність повідомити про смерть ОСОБА_7 правоохоронним органам, медичним працівникам, соціальним службам та близьким родичам, об`єктивно маючи при цьому таку можливість, вирішив приховати факт її смерті, шляхом закопування тіла померлої в лісосмузі.
		В подальшому, в той же день у листопаді 2020 року у вечірній час доби ОСОБА_4 , знаходячись у кв. АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою наруги над тілом, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих, нехтуючи існуючими в суспільстві загальноприйнятими моральними принципами, традиціями та релігійними положеннями щодо поховання померлих, в порушення вимог ст.ст. 6, 26 Закону України «Про поховання та похоронну справу», порушуючи право людини на поховання її тіла і належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам`ять про померлу людину, і в подальшому, демонструючи свою байдужість, склав тіло померлої ОСОБА_7 вдвоє, взяв на балконі вказаної квартири проволоку, обмотав нею тіло ОСОБА_7 та замотав у простирадло.
		ОСОБА_4 , зневажаючи суспільною пам`яттю про померлу, виявляючи зневагу до суспільних і релігійних принципів та традицій у цій сфері, поклав тіло померлої в целофановий мішок чорного кольору та поставив біля балкона в квартирі. 
		На наступний день ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на наругу над тілом, знаходячись у кв. АДРЕСА_2 , помістив замотане тіло померлої в заздалегідь заготовлений рюкзак, переніс та поклав у багажник автомобіля «ЗАЗ-Vida» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні останнього. 
		Після чого, відвіз тіло ОСОБА_7 до лісосмуги, яка розташована на 28 кілометрі автодороги Київ-Вишгород-Ровжі за координатами 50,81627C,30,55761B, з метою приховання трупу від органів держави, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до померлих, за допомогою заздалегідь заготовленої лопати, закопав тіло ОСОБА_7 , а місце закопування трупа полив керосином. 
		 
		В суді обвинувачений ОСОБА_4  повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення й по суті цього обвинувачення показав, що з 2014 року зустрічався, а з січня 2019 року (після смерті тодішнього чоловіка ОСОБА_6 ) проживав разом з останньою в її квартирі за АДРЕСА_2 . 
		       В листопаді 2020 року, коли приїхав з роботи в таксі, виявив ОСОБА_6 померлою, яка лежала на дивані, закутана в простирадло та накрита ковдрою, після того яка вийшла з ванної кімнати. Від виявленого трупу злякався. Тоді ОСОБА_6 хворіла, мала підвищену температуру, на роботу не ходила, мала зовнішні тілесні ушкодження від падіння після зловживання алкоголем. Визнав, що лише один раз випадково ударив її наприкінці серпня, після чого з нею примирився. Вирішив не повідомляти про смерть потерпілої, побоюючись звинувачування в причетності до настання її смерті. На руках, ногах та обличчі ОСОБА_6 мала подряпини та синці. Відтак, вирішив закопати тіло в лісі, тоді був у стресовому стані і не думав як це пояснити суспільству. У квартирі проволокою замотав тіло померлої в простирадло. В подальшому з`їздив до магазину в м. Києві на Героїв Дніпра, де купив два великих пакети, пляшки з розпалювачем, а в магазині спорт-майстер - великий рюкзак. Тіло потерпілої склав до пакетів й у рюкзак та поклав біля балкону до ранку. Зранку о 5 год. вивіз тіло в рюкзаку та в багажнику автомобіля. Зупинився на узбіччі лісосмуги вздовж дороги на с. Ровжі. Далі знайшов галявину, лопатою викопав яму, в яку поклав рюкзак з тілом, закопав та полив землю керосином, щоб не розрили звірі. Повертаючись автомобілем назад до м. Вишгорода, на одометрі зафіксував точну відстань від місця, де закопав труп, щоб в подальшому перепоховати. Слідчий експеримент на якому він відтворив обставини прихованого вивозу тіла та закопування в лісосмузі повністю підтримує. 
		       Телефон потерпілої знаходився вдома, з телефоном нічого не робив, який лежав на кухні, хто його забрав, він не знає. Квартира лишилася закритою. В подальшому виїхав з м. Вишгорода. Поїхав до батьків у Черкаську область, потім в м. Хмельницький, де залишив автомобіль та поїхав маршруткою на Закарпаття, в монастир, відчуваючи провину. Свій телефон втратив, коли заправлявся, після того як закопав тіло, в зв`язку з чим змінив номер телефону, рідним не повідомив. Тіло потерпілої виявлено тільки тоді, коли сам показав його в серпні 2023 року. Збирався їхати до поліції самостійно, але раніше до нього приїхали співробітники поліції. Щодо свого вчинку кається, вважає, що вчинив неправильно. 
		Крім того винуватість ОСОБА_4 підтверджується сукупністю досліджених в суді доказів. 
		Даними протоколу огляду місця події від 12.08.2023 року, проведеного з письмового дозволу ОСОБА_4 , в частині виявлення в кв. АДРЕСА_2 ознак тривалої відсутності мешканців, занедбання помешкання, чисельних слідів посліду птахів, відсутності ознак порушення обстановки. 
		Даними протоколу огляду місця події від 12.08.2023 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, в тій частині, що таким є лісосмуга між с. Лебедівка та с. Ровжі Вишгородського району за координатами 50,51627-30,55761, близько 50 м від автодороги, на яке вказав ОСОБА_4 . Під час розкопування вказаного ним місця виявлено та вилучено чотири порожні пляшки з написом «Kerozine», а на глибині близько 50 см. виявлено труп жіночої статі, з вираженими гнилісними змінами, який лежить на лівому боці, згорнутий в позі «ембріона», без одягу, зв`язаний дротом, замотаний в простирадло, який також знаходився у чорному полімерному пакеті та поміщений у зав`язаний зелений рюкзак, а також даними протоколу огляду трупу від 14.08.2023 року. 
		Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.08.2023 року з відеозаписом до нього, в тій частині, де ОСОБА_4 детально й послідовно на місці події показав, як після виявлення в листопаді 2020 року в кв. АДРЕСА_2 померлої співмешканки ОСОБА_6 зв`язав її тіло дротом у позу «ембріона», загорнув у простирадло, потім у полімерний пакет чорного кольору, а на наступний день в зеленому рюкзаку виніс і помістив до багажного відділення свого автомобіля, на якому відвіз тіло в лісосмугу в районі с. Ровжі за 28 км, де закопав та полив місце керосином. 
		Даними протоколу допиту потерпілого  ОСОБА_6  від 08.11.2023 року про відібрання у потерпілого ДНК матеріалів на виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентного органу Естонської Республіки у паперовому спецпакеті. 
		Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-24/2959-БД від 05.02.2024 року про те, що мітотип зразка букального епітелію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , збігається з мітотипом розчину виділеної ДНК фрагмента стегнової кістки невстановленого трупу жіночої статі, тобто дані особи можуть бути біологічними родичами по материнській лінії. 
		Постановою слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 15.02.2024 року про встановлення особи трупа жіночої статі вилученого 12.08.2023 року, якою є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Даними протоколів пред`явлення особи для впізнання від 14.08.2023 року, за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які по фотознімках вказали на ОСОБА_4 , як на особу, яка проживала з ОСОБА_6 в кв. АДРЕСА_2 до її зникнення восени 2020 року. 
		Показаннями в суді свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в тій частині, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в 2019-2020 роках проживали разом в квартирі останньої. Восени 2020 року остання припинила виходити на роботу в магазин «АТБ», не відповідала на телефоні дзвінки й зникла, в зв`язку з чим її розшукували, коли ОСОБА_4 , як потім виявилося, повідомляв неправдиві відомості про те, що вона вийшла заміж та виїхала, й сам покинув м. Вишгород.
		Відомостями з роздруківки аналізу та оптичного диску «Axent» CD-R № 02009ВК зв`язків абонента  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ) в період з 01.07.2020 року по 24.12.2020 року щодо переважного знаходження вказаного абонента до 14.11.2020 року за місцем проживання, що найближче прив`язується до базової станції по АДРЕСА_3 , а також про систематичне (131) з`єднання з абонентом  НОМЕР_3 ( ОСОБА_6 ), перше 03.07.2020 року і останнє 31.10.2020 року, перед її зникненням та смертю в листопаді 2020 року.
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 1029 від 03.10.2023 року, на даний час ОСОБА_4 , страждає на психічний розлад - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, на даний час утримання, але в умовах, що виключають вживання (F10.21 за МКХ 10 перегляду).
		ОСОБА_4 в період часу, вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, страждав на психічний розлад - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, епізодичне вживання (F10.26 за МКХ 10 перегляду). На будь-яке інше психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності не страждав. 
		За своїм психічним станом ОСОБА_4 міг та може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Таким чином, беручи до уваги викладене, суд визнає доведеною вину  ОСОБА_4  у нарузі над тілом померлого, що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 297 КК України.
		 
		У той же час потерпілим ОСОБА_6 в порядку ч. 3 ст. 338, ч.ч. 3-6 ст. 340 КПК України підтримано обвинувачення ОСОБА_4 у раніше пред`явленому обсязі за ч. 1 ст. 115 КК України. 
		Відтак, ОСОБА_4 обвинувачувався потерпілим також у тому, що у листопаді 2020 року, (більш точної дати та часу не встановлено) у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував за місцем своєї реєстрації та проживання адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, виник прямий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті останній. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , знаходячись в той же час у приміщенні квартири, яка розташована за вищевказаною адресою, діючи умисно, бажаючи настання смерті останній, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, знаходячись в положенні стоячи обличчям до обличчя, завдав ОСОБА_14 численні удари руками, стиснутими у кулаки, в область нижньої щелепи та грудної клітини. В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 , знаходячись у положенні один напроти одного, обома руками стиснув шию останньої, що призвело до механічної асфіксії, внаслідок якої настала смерть ОСОБА_15 , таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця.
		В подальшому, наступного дня після заподіяння смерті ОСОБА_14 (точної дати та часу не встановлено, однак не пізніше листопада 2020 року), ОСОБА_4 помістив труп ОСОБА_7 до заздалегідь заготовленого речового мішка, після чого на автомобілі марки «ЗАЗ» модель «Vida» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебував у користуванні останнього, з метою приховання вчинення злочину, відвіз тіло ОСОБА_7 до лісосмуги, яка розташована на 28 кілометрі автодороги Київ-Вишгород-Ровжі за координатами 50,81627C,30,55761B, де за допомогою лопати закопав тіло ОСОБА_7 . Відповідно до висновку експерта № 39/Є від 31.10.2023 ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді двох повних косо-поперечних переломів лівого великого ріжка під`язикової кістки, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		Отже, ОСОБА_4 обвинувачувався потерпілим ОСОБА_6 в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіяні смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
		 
		Потерпілий ОСОБА_6  є громадянином РФ і постійно проживає на території Естонської Республіки. На початку судового розгляду його інтереси представляла адвокат ОСОБА_16 , з якою він договірні правовідносини припинив, про що письмово повідомив суд 24.04.2024 року. 
		25.04.2024 року потерпілий подав заяву про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з проживанням на території Естонської Республіки та неможливістю прибути в судові засідання. 
		Після зміни прокурором обвинувачення на ч. 1 ст. 297 КК України згідно обвинувального акту від 15.05.2025 року, потерпілий скористався своїм правом на підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі за ч. 1 ст. 115 КК України, про що подав відповідні численні письмові заяви, скарги, заперечення. 
		При цьому суд детально, послідовно і неодноразово роз`яснив потерпілому його право взяти участь в судовому засіданні особисто, через самостійно обраного представника, а також дистанційно шляхом відеоконференцзв`язку в порядку ст. 336 КПК України. Потерпілий своїм правом на це не скористався і повідомив суд про неможливість з технічних причин взяти участь у справі через підсистему Електронний суд та за допомогою відеоконференцзв`язку, а тому в зв`язку з викладеним вище справу розглянуто у відсутність потерпілого згідно ч. 6 ст. 340 КПК України. 
		Отже, потерпілий ОСОБА_6 письмово підтримав вказане обвинувачення, про що подав відповідні письмові заяви, в яких виклав всі свої доводи й аргументи на користь доведення раніше пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 , які судом досліджено й розглянуто у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. 
		Беручи до уваги викладені обставини та з метою забезпечення доступу осіб до правосуддя та забезпечення права на справедливий судовий розгляд згідно ст. 6 Конвенції (ЄКПЛ), кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України розглянуто у відсутність потерпілого, який з поважних причин не зміг взяти участь у судовому засіданні, одночасно наполягаючи на підтриманні обвинувачення й виклавши всі свої аргументи на користь обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України.
		В своїх неодноразових письмових поясненнях і твердженнях потерпілий наполягав на тому, що дії ОСОБА_4 мають бути кваліфіковані за п.п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, який умисно вбив потерпілу шляхом задушення, з корисливих мотивів для заволодіння майном, щоб обдурити потерпілу та змусити переоформити квартиру, не заплативши кошти за її купівлю згідно договору від 06.09.2024 року в сумі 600 тисяч грн., оскільки не мав для цього коштів, а такий договір є нікчемним. В подальшому ОСОБА_4 не відповідав на його телефонні дзвінки на номер НОМЕР_2 , коли він розшукував потерпілу, приховав її смерть, 09.11.2020 року писав йому смс-повідомлення з телефону та від імені ОСОБА_6 , коли сестра вже зникла. 
		Вважає, що ОСОБА_4 погрозами змусив ОСОБА_6 продати гараж, дачу, золоті прикраси оформити кредит в банку, систематично їй наносив побої, підсипав у їжу отруйні речовини, які викликали її неадекватний стан. Доводив, що з травня 2019 року по лютий 2020 року ОСОБА_4 під різними приводами змушував ОСОБА_6 дзвонити до нього і просити гроші, які він надіслав на загальну суму 1300 євро. Також вважає, що ОСОБА_4 забирав гроші у ОСОБА_6 . 
		Крім того, зазначив, що первинні показання обвинуваченого на досудовому слідстві є достовірними й достатньо викривають його у вчиненні умисного вбивства, а в справі відсутні докази того, що ОСОБА_4 обмовив себе на досудовому слідстві внаслідок незаконних методів ведення слідства.
		Просив по справі взяти до уваги висновок судово-медичного експерта ОСОБА_17 . Вважає, що в цій справі не має значення спосіб позбавлення життя потерпілої, коли причиною смерті є вбивство, оскільки ОСОБА_4 мав корисливий умисел, умисно приховав злочин, 3 роки переховувався від поліції, самостійно показав місце у лісі, де закопано тіло, що є доказами умисного вбивства. 
		 
		ОСОБА_4 , додатково до вище викладених його показань, за ч. 1 ст. 115 КК України в суді показав, що під час спільного проживання з ОСОБА_6 , два останні тижні перед смертю вона хворіла, мала підвищену температуру, кашель, до лікарів не зверталася. Зловживала алкоголем, її стан погіршувався, мала нетримання сечі, носила памерси, на роботу не виходила. Після розпивань спиртного падала, отримувала ушкодження на обличчі, мала сінці, подряпини. Один лише раз, наприкінці серпня, початку вересня 2020 року він її випадково вдарив, необережно відмахнувшись на кухні. Про заподіяння потерпілій інших ударів та насильства його під тиском змусили свідчити поліцейські. Показання на досудовому слідстві не підтримує, від них відмовляється. Застосування насильства до потерпілої, яке б спричинило її смерть, повністю заперечує. 
		Суд зазначає, що під час судового розгляду не здобуто належних, допустимих і достатніх доказів, які б могли в повній мірі й належним чином спростувати вказані показання обвинуваченого.
		Сам факт того, що показання обвинуваченого можуть бути оцінені судом як неправдиві та недостовірні в тій чи іншій частині, не призводить до правових наслідків у вигляді визнання особи винуватою. 
		При цьому суд зазначає, що згідно вимог КПК України, основних засад судочинства встановлених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також норм міжнародного права, ЄКПЛ та практики ЄСПЛ, в кримінальному провадженні діє презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, коли будь-який обвинувачений в будь-якому кримінальному провадженні має право давати неправдиві показання і не несе за це відповідальності. Навіть одне лише визнання особою своєї вини не тягне за собою автоматичного визнання її винуватою, оскільки винуватість особи має бути об`єктивно підтверджена поза розумним сумнівом, сукупністю належних, допустимих і достатніх доказів та на підставі повно, всебічно, неупереджено досліджених, перевірених і встановлених обставин справи, які підлягають доказуванню за кожним конкретним кримінальним правопорушенням. 
		Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Щодо показань свідків.
		Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що з 2000 року є подругою потерпілої. Обвинуваченого знає з 2019 року, який був коханим потерпілої. Після смерті чоловіка, ОСОБА_6 одразу привела до себе жити ОСОБА_4 . Їй не відомо, щоб ОСОБА_6 зловживала алкоголем, проте останнім часом вона дуже погано виглядала, сама на себе не схожа, бачила на ній застарілі синці, походження яких їй не відомо. В липні 2020 року бачила її в неадекватному стані, яка просила в неї позичити 10 000 грн. Для чого потрібні були гроші не повідомила, була не в собі. Пізніше дізналася від її колег по роботі в магазині «АТБ» про її зникнення. Гараж потерпіла продала за 5 000 доларів США співмешканцю ОСОБА_8 . Також зі слів ОСОБА_18 їй відомо, що в літку 2020 року ОСОБА_6 прийшла до неї в кіоск побита, просила одягти памперси, мала проблеми з нирками. 
		Свідок ОСОБА_19  в суді показала, що з 2010 року працювала продавцем у кіоску в центрі м. Вишгорода. Обвинуваченого не знає, з потерпілою знайома, яка перед війною (23.02.2022 року) підійшла до кіоску, попросила сигарету та просила допомогти їй одягнути памперси. На себе була не схожою, чорна, худа, вуха розпухлі. На контакт не йшла, на питання не відповідала, була не в собі, як наче під дією яких-то речовин, без ознак алкогольного спяніння. На телефонний дзвоник повідомила абоненту, що в аптеці. Більше її не бачила. 
		Свідок ОСОБА_12  в суді показав, що потерпіла ОСОБА_6 є молодшою сестрою його однокласника ОСОБА_6 , який проживає в Естоніїї та з яким він підтримує зв`язок. Знає ОСОБА_6 з дитинства, яка проживала через будинок. Обвинуваченого бачив один раз на вулиці з потерпілою. Потерпілу в останнє бачив восени 2020 року на касі в магазині «АТБ», де вона працювала касиром. ОСОБА_6 дуже погано виглядала, схудла, на обличчі жовті плями, застарілі синці. Через місця її брат повідомив про зникнення потерпілої. Її пошуки вдома і на роботі нічого не дали, після чого подав заяву про зникнення до поліції. Потерпіла продала гараж та дачу, брату нічого не сказала. 
		Свідок ОСОБА_13  в суді показала, що обвинувачений орендував квартиру у померлого чоловіка потерпілої, а після його смерті вона зійшлася з ОСОБА_4 . Після того стала менше за собою доглядати, мала поганий вигляд, в 2020 році стала на себе не схожою. У вересні 2020 року бачила її на касі в магазині «АТБ», яка погано виглядала, схудла, мала застарілі синці. Потім ОСОБА_6 пропала, на телефон не відповідала, телефон був відключений, в квартирі ніхто не проживав. Обвинувачений також не з`являвся. 
		Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що проживає в кв. АДРЕСА_4 , є старостою будинку. Знайома зі старшим братом потерпілої, з останньою не дуже спілкувалася. Про її спільне проживання з обвинуваченим їй нічого не відомо, сварок не чула. В 2020 році дізналася про її зникнення, відсутність на роботі та вдома. Під час пошуків потерпілої, відомо, що телефонною розмовою ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 вийшла заміж і уїхала з м. Вишгорода. 
		Свідок ОСОБА_10  в суді показав, що потерпіла після смерті чоловіка проживала з ОСОБА_4 , відносини яких йому не відомі. Про обставини зникнення потерпілої йому нічого не відомо. Потерпіла проживала на два поверхи вище. Сварок з квартири ніколи не чув. В 2020 році бачив потерпілу із замазаними синцями на обличчі. Про побиття потерпілої обвинуваченим йому нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_9  в суді показала, що потерпілу знає близько 28 років. Відомо, що вона проживала з обвинуваченим і одного разу збирала підписи сусідів на підтвердження того, що вона проживає з ним більше пів року. Бачила потерпілу разом з обвинуваченим влітку 2019 або 2020 року, коли вони вдвох приходили здавати золото до ломбарду «Скарбниця» у м. Вишгороді по пр. Мазепи, 5, у якому вона працювала. Бачила синці на обличчі, руках потерпілої, в якої не було пару зубів. Про те, що обвинувачений погрожував чи бив потерпілу та про її зникнення їй нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_20  в суді показала, що потерпіла була її сусідкою по під`їзду. Одного разу побачила потерпілу з синцем на обличчі. Колись взимку один раз чула сварку з квартири потерпілої, але хто з ким сварився не відомо. Обвинуваченого не знає. 
		Свідок ОСОБА_21  в суді показала, що обвинуваченого не знає, потерпілу знає близько 10 років, яка є її сусідкою. Обвинуваченого не знає, про їхнє спільне проживання їй нічого не відомо. Потерпілу з тілесними ушкодженнями не бачила. 
		Свідок ОСОБА_22  в суді показав, що він є чоловіком ОСОБА_23 - керуючої магазином «АТБ», де працювала ОСОБА_6 продавцем консультантом з серпня 2020 року й, пропрацювавши місяць, зникла. Він також є керуючим іншого магазину «АТБ» у м. Вишгороді. Потерпілу бачив близько 5 разів, коли приходив на роботу по дружину. Останні рази бачив на ній синці. В останній робочий день, потерпілу привів на роботу якийсь чоловік, побиту і з перегаром та сказав, що вона буде працювати. Відпрацювавши, вона мала 4 дня вихідні, після яких на роботу більше не вийшла. Коли вона зникла, співробітники «АТБ» ходили до неї додому, двері ніхто не відчинив. Обвинувачений йому не відомий, жодного разу його не бачив. 
		Свідок ОСОБА_24  в суді показала, що разом працювала з потерпілою в магазині «АТБ» у м. Вишгороді по пр. Шевченка, 2г. Потерпіла влаштувалася на роботу касиром в 2019 році, пропрацювала 5 місяців, швидко вчилася, відповідальна, працювала добре. На потерпілій бачила синці, замазані тональним кремом. В стані алкогольного сп`яніння її не бачила. Після розпитування дізналася, що її б`є чоловік. В поліцію звертатися вона не хотіла. Обвинуваченого не знає. В літку прийшла побита, її не допустили до роботи. Після цього випадку на роботу не виходила. Коли її розшукували, то вона особисто їй телефонувала. На її дзвінок, трубку підняв чоловік і сказав, що вона на роботу не вийде. 
		Свідок ОСОБА_25  в суді показав, що в жовтні 2019 року придбав гараж у потерпілої. 1000 доларів США передоплати віддав потерпілій, а під час укладення основного договору передав решту суми, загалом 5000 доларів США. В будівлі при укладенні договору й передачі коштів була присутня тільки потерпіла, він та його дружина. Обвинувачений чекав на вулиці. Про зникнення потерпілої йому нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_26  в суді показала, що є бухгалтером СТ «Енергетик». Потерпіла була членом їхнього садового товариства, мала ділянку № 81. Бачила її раз на рік. Обвинуваченого бачила 2 рази. В суботу в 2019 році потерпіла прийшла до неї з обвинуваченим, який вимагав від неї довідку, що потерпіла була власником садової ділянки. Обвинувачений був збентежений і роздратований. Потерпіла сиділа мовчки, ніби налякана. Тілесних ушкоджень на ній не помітила. Обвинувачений в кабінеті їй не погрожував. 
		Свідок ОСОБА_27  в суді показала, що є колишньою дружиною обвинуваченого, з яким знаходилися в шлюбі з 2001 по 2015 роки, мають двох дітей, які проживають з нею. Під час шлюбу проживали в м. Вишгороді. Обвинувачений працював у таксі. Після народження другої дитини, вона повернулася на Хмельниччину. Під час спільного проживання обвинувачений насильство до неї не застосовував та не погрожував. Відомо, що в 2020 році обвинувачений проживав разом з потерпілою. 2-3 тис. грн. щомісячно давав на дітей, купляв їм телефони, дітей забезпечував належним чином. В 2021 році дав доручення на продаж свого автомобіля. Зі слів обвинуваченого потерпіла зловживала алкогольними напоями, захворіла й померла, в зв`язку з чим в 2020 році він не очікувано приїхав на Хмельниччину. Розповів про обставини її поховання в лісі, пояснивши, що побоювався звинувачення в її смерті. Потім їздив у монастир, бо відчував свою провину за неналежне поховання потерпілої. Влітку бачила, як він працював вантажником на ринку в м. Хмельницькому. Відносин з ним не підтримує. 
		Свідок  ОСОБА_28 в суді показала, що є матір`ю обвинуваченого. В 2019-2020 роках ОСОБА_4 проживав у м. Вишгороді разом з потерпілою в її квартирі, працював таксистом. З потерпілою спілкувалася по телефону, декілька разів на її прохання висилала гроші на карту по 2 тис. грн. на якісь ремонти. Потерпіла до них у м. Христинівку Черкаської області ніколи не приїжджала. Про обставини набуття у власність квартири ОСОБА_4 , зникнення потерпілої та її смерть, їй нічого не відомо. Де перебував обвинувачений останніх 3 роки не знає. 
		 
		З показань допитаних у суді свідків та в сукупності з іншими доказами по справі, судом не здобуто достатніх доказів, які б вказували на обставини заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , які б спричинили її смерть, коли вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях та надуманих висновках. 
		 
		Щодо письмових доказів. 
		Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110150001272 за ч. 1 ст. 115 КК України розпочато 10.12.2020 року за заявою ОСОБА_12 про те, що його знайома ОСОБА_6 , 1965 року народження, перестала виходити на зв`язок і за місцем проживання не з`являється. Розслідування проводилося за фактом безвісної відсутності особи, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . 
		В ході розшукових заходів встановлено, що співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , 1971 року народження, про її зникнення не повідомляв, також зник і за вказаним місцем проживання відсутній. 
		18.11.2021 року Вишгородським РУП ГУНП в Київській області зареєстровано звернення працівника міської ради на службу 102 про те, що жителька кв. АДРЕСА_2 протягом 7 місяців не відчиняє двері, а в квартирі відчинені вікна та балкон. 
		Даними протоколу огляду місця події від 18.11.2021 року та фототаблиці до нього, яким є кв. АДРЕСА_2 , в зачиненому помешканні виявлено відсутність ознак постійного проживання й здійснення побуту його мешканців. Ознак порушення обстановки не зазначено. 
		При вході в житлову кімнату №1 на підлозі виявлено плями бурого кольору та вилучено зіскоб з цієї речовини. Хоча, ця речовина й схожа на сліди крові, проте суду не надано доказів здійснення експертного дослідження вказаної речовини, її походження й природа залишилися не встановленими. 
		Повторно змиви з цієї речовини вилучено під час огляду квартири 12.08.2023 року, проте і на цей раз її відповідне експертне дослідження не здійснено. В справі про це дані відсутні й суду не надані. 
		На кухонному гарнітурі виявлено та вилучено мобільний телефон «Орро» імеі 1: НОМЕР_5 , імеі 2: НОМЕР_6 , в якому знаходиться сім-карта НОМЕР_3 , в комоді житлової кімнати виявлено мобільний телефон «Самсунг» імеі 1: НОМЕР_7 , імеі 2: НОМЕР_8 .
		Попри те, що вказані телефони визнано речовими доказами, суду не надано і в справі відсутні будь-які докази проведення будь-яких слідчих дій саме із цими доказами. Ці мобільні телефони слідчим не оглядалися, їх зміст не досліджувався та не аналізувався, ніяких фактичних даних, які б могли мати значення для розслідування справи слідчим у формі процесуальних доказів по справі стосовно вилучених телефонів не здобуто і відомості про вжиті для цього заходи в справі відсутні. 
		Немає в справі й суду не надано також і ухвали слідчого судді про дозвіл на проникнення й проведення огляду у вказаній квартирі 18.11.2021 року в порядку ст.ст. 13, 233-237 КПК України, який до того ж проведено без використання звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, що вказує на недопустимість вказаних доказів згідно п. 1 ч. 2 ст. 87, ч. 2 ст. 104 КПК України.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 в своїй заяві до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 09.12.2020 року про зникнення ОСОБА_6 повідомив, що остання користувалася номером телефону  НОМЕР_9 (номер ОСОБА_6 )., який виявлено та вилучено на кухні її квартири 18.11.2021 року. 
		Про те, що ОСОБА_6 користувалася саме цим номером телефону йдеться і в дорученні слідчого від 30.08.2022 року про опрацювання інформації отриманої від операторів телекомунікацій, де зазначено, що свідок ОСОБА_12 під час допиту 15.01.2021 року показав, що ОСОБА_6 не відповідала на дзвінки на свій номер телефону  НОМЕР_9 . 
		В матеріалах міжнародного доручення від компетентних органів Естонської Республіки міститься пояснення потерпілого ОСОБА_6 , який стверджував, що ОСОБА_4 в серпні 2020 року під час телефонної розмови особисто повідомив йому номер свого телефону  НОМЕР_10 (номер ОСОБА_4 ). Повідомив потерпілий й те, що ОСОБА_6 03.09.2020 року не вийшла на роботу та зникла раніше 09.11.2020 року.
		Вказані твердження потерпілого органом досудового слідства при розслідуванні справи не враховано, залишено без уваги й належної перевірки. Додатковий допит потерпілого з цього приводу не здійснено. Розслідування у справі здійснено неефективно і неповно. 
		Ухвалою слідчого судді від 13.01.2021 року по справі надано доступ до інформації, яка знаходиться в операторів мобільного зв`язку щодо маршрутизації номерів телефонів  НОМЕР_3 , НОМЕР_2 в період з 01.07.2020 року по 24.12.2020 року.
		У той же час суду не надано доказів одержання слідчим на виконання вказаної ухвали інформації щодо номера телефону  НОМЕР_3 ( ОСОБА_6 ). Ні в долучених до справи оптичних дисках, ні в роздрукованих аналізах Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Київській області від 09.09.2022 року та від 17.102.2022 року такої інформації не має. 
		Втім, на виконання доручення слідчого від 30.08.2022 року Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Київській області 09.09.2022 року складено аналіз на основі отриманого доступу до інформації операторів мобільного зв`язку про з`єднання абонентського номеру  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ).
		З матеріалів справи слідує, що як під час здійснення вказаного аналізу, так і під час здійснення розшукових заходів по справі органи досудового слідства помилково виходили з того, що ОСОБА_6 користувалася номером телефону  НОМЕР_2 , тобто номером, який згідно тверджень потерпілого належить ОСОБА_4 , коли номер  НОМЕР_3 (номер ОСОБА_6 ) взагалі залишено поза увагою. 
		Також суд звертає увагу, що вказаний аналіз складено з технічними описками й помилками, коли ці докази - роздрукована інформація про з`єднання абонентського номеру  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ) в період з 01.07.2020 року по 24.12.2020 року та інтенсивність його зв`язків, які також знаходяться на оптичному диску «Axent» CD-R № 02009ВК, слідчим належним чином не досліджено, не проаналізовано й не оцінено (ст.ст. 94, 104, 237 КПК України). 
		 
		Дослідивши вказані докази, судом встановлено таке. 
		Щодо територіального розташування абонента  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ) відносно базових станцій, до яких телефон прив`язується автоматично. 
		Так, з роздруківки зв`язків абонента  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ) в період з 01.07.2020 року по 24.12.2020 року встановлено ознаки його переважного за часом знаходження, в тому числі в нічний час, за місцем проживання в кв. АДРЕСА_2 на що вказує прив`язка його телефону до найближчої базової станції по пр. Мазепи, 2 у м. Вишгороді. 
		За межами Вишгородського району та м. Києва прив`язка абонента не фіксувалася. 
		Вказане вище тривало до 1 год. 11 хв. 14.11.2020 року, після чого до 18.11.2020 року зафіксовано переадресацію на номер 380635100111. 18.11.2020 року телефон зафіксовано за адресою базової станції у м. Києві по вул. Богатирській, а вже 20.11.2020 року по пр. Миру у м. Хмельницькому, в якому проживає колишня дружина з дітьми ОСОБА_4 , а 21.11.2020 року знову в м. Києві. 
		За адресою проживання телефон востаннє зафіксовано 30.11.2020 року з 10 год. 25 хв. до 12 год. 25 хв., а у м. Вишгороді востаннє 02.12.2020 року, і з того дня о 19 год. 17 хв. до 05.12.2020 року вже у м. Христинівка Черкаської області, в якому проживають батьки ОСОБА_4 
		07.12.2020 року - Хмельницька область, м. Хмельницький, 08.12.2020 року м. Умань Черкаська область. 
		При цьому будь-які прив`язки абонента до базових станцій в напрямку с. Ровжі, с. Лебедівка (напрямок куди ОСОБА_4 вивіз і закопав труп ОСОБА_6 ) не зафіксовано. 
		 
		Щодо інтенсивності зв`язків абонента  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ).
		Так, з роздруківки зв`язків абонента  НОМЕР_2 (номер ОСОБА_4 ) в період з 01.07.2020 року по 24.12.2020 року встановлено найбільшу інтенсивність зв`язків з абонентом  НОМЕР_3 ( ОСОБА_6 ) - 131 одне з`єднання з різною періодичністю загальною тривалістю 3:36:31, початок 03.07.2020 року, а кінцеве з`єднання 31.10.2020 року, після чого будь-які з`єднання з абонентом НОМЕР_3 не зафіксовано. 
		При цьому в період з 31.08.2020 року по 31.10.2020 року зафіксовано не менше 53 з`єднань, здійснюваних систематично, з різними інтервалами між з`єднаннями цих абонентів, від декількох годин (щодня декілька з`єднань) до декількох днів. 
		Відомості про телефонні з`єднання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 за іншими номерами телефонів, як і аналогічні роздруківки тільки абонента  НОМЕР_3  ( ОСОБА_6 ) матеріали справи не містять й суду не надані. 
		Втім, сукупність зазначених доказів є недостатньою для висновку про доведеність того, що в діянні ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України. 
		 
		Не можна визнати допустимим доказом в цій справі й довідку за результатами опитування із застосування поліграфа ОСОБА_4  від 14.08.2023 року складеного спеціалістом-поліграфологом ОСОБА_29 , оскільки згідно ст. 84 КПК висновки спеціаліста не є джерелом доказів у кримінальному провадженні щодо злочинів (правовий висновок ККС ВС у постанові від 25 квітня 2025 року по справі №405/5813/16).
		Висновок судової психологічної експертизи № 3137/23-27 від 26.12.2023 року про те, що під час слідчого експерименту від 15.08.2023 року ОСОБА_4 за психологічною оцінкою вірогідно приховує повну інформацію відносно поставлених запитань, приховує мотиви та причини вчинення злочину, які мають ознаки навмисних та ймовірно заздалегідь спланованих дій, не можна визнати достатнім доказом для доведення його вини за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Зазначене також стосується й висновку судової психологічної експертизи № 3136/23-27 від 26.12.2023 року про те, що під час огляду місці події від 12.08.2023 року ОСОБА_4 ухиляється відповідати, шляхом демонстрації провалів у пам`яті, а вилучені пусті пляшки можуть вказувати на те, що ОСОБА_4 ймовірно заздалегідь готувався до злочину та смерть потерпілої не була для нього несподіваною. 
		Суд, зазначає, що вказані докази є непрямими, які не можуть бути використані як єдині, беззаперечні, самостійні джерела доказів на доведення поза розумним сумнівом вини особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не є доказами наявності в діях ОСОБА_4 усіх ознак складу вказаного правопорушення. До того ж висновки експерта ґрунтуються на судженнях і фактах, що сукупністю інших здобутих у справі доказів у своєму взаємозв`язку та поєднанні не підтверджуються. 
		У той же час, експертом проаналізовано показання й відповіді на запитання ОСОБА_4 , які здійснювалися ним під час слідчої дії - огляду місця події, яким є вказана вище квартира, а потім місцевість, де виявлено труп потерпілої. 
		Слід зазначити, що огляд місця події згідно ст. 237 КПК України за своєю суттю це слідча дія, яка полягає у виявлені та фіксації обстановки, відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, в якій приймає участь особа, а не в усному допиті слідчим і співробітниками поліції на той час - свідка ОСОБА_4 , який відбувається з порушенням його права на захист, у відсутність адвоката, без роз`яснення його права відмовитися від дачі показань згідно ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК України, коли 15.08.2023 року ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні визнається підозрюваним. 
		Згідно ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. 
		Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
		Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім`ї кримінального правопорушення.
		При цьому згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судове рішення показаннями наданими слідчому, що до того ж суперечить засадам кримінального провадження про свободу особи від самовикриття,а тому з огляду на основні засади кримінального провадження (ст. 7 КПК України), керуючись верховенством права, необхідністю забезпечення права особи на захист, усні показання ОСОБА_4 під час огляду місця події від 12.08.2023 року зафіксовані під відеозапис та висновки експерта психолога щодо цих показань в силу вимог ст.ст. 7-9, 18, 20, п.п. 3, 4 ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України слід визнати також і недопустимими доказами. 
		Дані протоколів за результатами проведення НСРД від 11.07.2023 року та 04.08.2023 року - негласного зняття інформації з мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_4 із додатками щодо змісту розмов у травні, червні, липні 2023 року, будь-яких фактичних обставин, які мають значення для кримінального провадження і стосуються суті висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України не містять та будь-яких обставин зазначених у обвинувальному акті за ч. 1 ст. 115 КК України від 12.03.2024 року та, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України, не підтверджують. 
		 
		Щодо висновків судово-медичних експертиз. 
		Відповідно до висновку № 210-мк від 18.10.2023 року судово-медичного криміналістичного дослідження нижньої щелепи з невідомого трупа ( ОСОБА_6 ) на підставі направлення судово-медичного експерта ОСОБА_17 , судово-медичний експерт-криміналіст ОСОБА_30 дійшла таких підсумків. 
		При судово-медичному криміналістичному дослідженні нижньої щелепи з трупа виявлено фрагментацію кісткової тканини в ділянці підборіддя на різної форми та розмірів шістнадцяти фрагментів з ознаками остеомаляції, у вигляді значного розм`якшення кісткової тканини з дрібними перфоративними змінами та поєднанням згладжених дрібнорельєфних виступів та заглиблень, які фіксовані між собою сполучною тканиною та після вилучення не співставляються між собою. 
		Встановити характер та механізм виникнення порушення цілісності нижньої щелепи з фрагментацією кісткової тканини в ділянці підборіддя неможливо. 
		Виявлені зміни кісткової тканини могли виникнути внаслідок різноманітних причин, з яких могли бути: прижиттєве чи посмертне порушення цілісності з фрагментацією кісткової тканини з наступною агресивною локальною дією як токсичних речовин, так і підвищеною кислотністю ґрунтів, системне захворювання з ураженням кісткової тканини, прижиттєва тривала дія токсичних речовин на організм, локальна дія токсичних речовин або підвищена кислотність ґрунтів в місці захоронення трупа з наступним ураженням та фрагментацією кісткової тканини.
		Відповідно до висновку №220-мк від 20.10.2023 року судово-медичного криміналістичного дослідження шийного органокомплексу з невідомого трупа ( ОСОБА_6 ) на підставі направлення судово-медичного експерта ОСОБА_17 , судово-медичний експерт-криміналіст ОСОБА_30 дійшла таких підсумків.
		При дослідженні під?язикової кістки виявлено два повних косо-поперечних переломи лівого великого ріжка в проекції суглобу, утвореного тілом під?язикової кістки та проксимальним його кінцем, та в проекції середньої третини ріжка, які могли виникнути внаслідок механічної дії (дій) на кістку. 
		Встановити механізм утворення виявлених переломів неможливо, внаслідок однотипного стану кісткової тканини на зовнішній та внутрішній поверхнях.
		При дослідженні щитоподібного та перснеподібного хрящів гортані наявність, характер та механізм утворення ушкоджень встановити неможливо, у зв`язку зі значною їх рихлістю та виникненням ушкоджень при мінімальних механічних діях внаслідок виражених гнилісних змін.
		Відповідно до висновку № 221-мк від 23.10.2023 року судово-медичного криміналістичного дослідження лівої плечової та стегнової кісток з невідомого трупа ( ОСОБА_6 ) на підставі направлення судово-медичного експерта ОСОБА_17 , судово-медичний експерт-криміналіст ОСОБА_30 дійшла таких підсумків.
		При судово-медичному криміналістичному дослідженні лівої плечової та стегнової кісток з трупа встановлено, що надані кісткові рештки за формою, розмірами та будовою відповідають кісткам скелету людини, віком близько 50-59 років і більше, зростом близько 155,2 ? 11,5 см.
		Відповідно до висновку № 777 від 20.10.2023 року судово-медичного дослідження гістологічних препаратів з невідомого трупа ( ОСОБА_6 ) на підставі направлення судово-медичного експерта ОСОБА_17 , судово-медичний експерт-гістолог ОСОБА_31 дійшла таких підсумків.
		На тлі виражених гнильних змін досліджених органів та промаркованих об`єктів, ймовірно: у шкірі з лівої половини грудної клітки й у шкірі та м`яких тканинах з правої верхньої кінцівки поодинокі дрібновогнищеві крововиливи без видимих реактивних змін; дрібні крововиливи, вогнищевий інтерстиціальний набряк в легенях. 
		 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №39/є від 31.10.2023 року невстановленого трупу, яким виявилася ОСОБА_6 , 1965 року народження, судово-медичний експерт ОСОБА_17 дійшла таких підсумків.
		Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ (трупні плями не розрізняються, трупне заклякання відсутнє у всіх досліджуваних групах м`язів, трупний аутоліз внутрішніх органів), рахую, що смерть її могла наступити у листопаді 2020 році. 
		Враховуючи дані додаткових методів дослідження:
		дрібні крововиливи, 
		вогнищевий інтерстиціальний набряк в легенях, 
		два повних косо-поперечних переломи лівого великого ріжка під`язикової кістки, не виключається можливість, що смерть ОСОБА_6 могла наступити від механічної асфіксії, шляхом здавлення шиї.
		При судово-медичному експертному дослідженні виявлені тілесні ушкодження: два повних косо-поперечних переломи лівого великого ріжка під`язикової кістки, які могли утворитися у листопаді 2020 року від дії тупих предметів і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		Вище описані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого предмету (здавлення руками).
		Враховуючи два повних косо-поперечних переломи лівого великого ріжка під?язикової кістки, найбільш вірогідно, що дія травмуючої сили - руки була направлена більше на ліву половину шиї потерпілої. 
		Малоймовірно, що після отримання вищеописаних тілесних ушкоджень, які привели до смерті, потерпіла могла вчиняти активні дії (бігати, ходити, повзати). 
		Вище описані тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_4 під час його допиту в якості підозрюваного та проведення за його участю слідчого експерименту. 
		При судово-медичному криміналістичному дослідженні лівої плечової та стегнової кісток встановлено, що надані кісткові рештки за формою, розмірами та будовою відповідають кісткам скелету людини, віком близько 50-59 років і більше, зростом близько 155,2+- 11,5 см. 
		При судово-медичному криміналістичному дослідженні нижньої щелепи виявлено фрагментацію кісткової тканини в ділянці підборіддя на різної форми та розмірів шістнадцять фрагментів з ознаками остеомаляції. Виявлені зміни кісткової тканини могли виникнути внаслідок різноманітних причин, з яких могли бути: прижиттєве чи посмертне порушення цілісності з фрагментацією кісткової тканини з наступною агресивною локальною дією, як токсичних речовин, так і підвищеною кислотністю ґрунтів, системне захворювання кісткової тканини, прижиттєва тривала дія токсичних речовин на організм, локальна дія токсичних речовин або підвищена кислотність ґрунтів на місці захоронення трупа з наступним ураженням та фрагментацією кісткової тканини 
		При судово-медичному криміналістичному дослідженні фрагментів другого ребра зліва та п`ятого ребра справа візуально та стереомікроскопічно механічних ушкоджень не виявлено. Виявлене під час дослідження розм`якшення м`яких тканин та хрящової тканини грудинних кінців є наслідком виражених гнилісних змін.
		 
		В суді експерт ОСОБА_17 , підтримуючи свій висновок в судовому засіданні 12.08.2024 року, наполягала на тому, що нижня щелепа ОСОБА_6 зламана прижиттєво, переломи ребер також отриманні при житті потерпілої, на що вказувала патологічна рухливість кісток. Перелом великого ріжка під`язикової кістки виник також прижиттєво. На це вказували дрібні крововиливи в м`яких тканинах шиї, грудної клітки, що підтверджено гістологічно. Найбільш вірогідною причиною смерті ОСОБА_6 є механічна асфіксія через здавлення шиї руками внаслідок травмуючої дії на кістку, яким може бути тільки тупий предмет. Такий висновок вона робить з огляду на анатомічне розташування під`язикової кістки, куди можливо дотягнутися тільки руками і руки повинні знаходитися ближче до нижньої щелепи, там де 4 пальця застосовується більша сила, тому ламається під`язикова кістка унаслідок здавлення, на що вказують підтвердженні крововиливи в м`яких тканинах, а вказані ушкодження знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		У той же час, вказані твердження експерта в суді не відповідають змісту її висновку експертизи №39/є від 31.10.2023 року, не є належно мотивованими і не випливають з дослідної частини висновку експерта.
		Так, у своєму висновку експерт не зазначила виявлення у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у виді переломів ребер та нижньої щелепи, коли в експертизі йдеться тільки про те, що розм`якшення м`яких тканин та хрящової тканини грудинних кінців є наслідком виражених гнилісних змін, а щодо нижньої щелепи виявлено тільки зміни кісткової тканини, які могли виникнути внаслідок різноманітних прижиттєвих чи посмертних причин.
		Більш того в дослідній частині висновку не описано і не встановлено, ні вказаних переломів ребер та нижньої щелепи, ні виявлених крововиливів м`яких тканин, ні ознак зміни шкіряного покрову, що можуть вказувати на ознаки наявності крововиливів, коли на гістологічне дослідження (яким встановлено ймовірно дрібні крововиливи) передано тільки зразки шкіри з лівої половини грудної клітки й шкіри та м`яких тканинах з правої верхньої кінцівки. Проте зразки м`яких тканин з ділянки ушкоджень та з ділянки під`язикової кістки, перелом якої на думку експерта стався внаслідок механічної асфіксії, не відбиралися й гістологом не досліджувалися. 
		Не описано у висновку експерта й обґрунтувань, з яких вона виснувала, що перелом під`язикової кістки стався саме внаслідок механічної асфіксії і саме через здавлення шиї рукою, коли згідно висновку №220-мк від 20.10.2023 року медико-криміналістичного дослідження експерта ОСОБА_30 механізм утворення переломів встановити не можливо.
		В суді експерт ОСОБА_30  ствердила, що кісткова тканина в ділянці підборіддя має значні розм`якшення, дрібні зміни та виступи сполученої тканини, які після вилучення не співставляються між собою, тобто вирішити питання чи виникли ушкодження щелепи внаслідок удару неможливо. Крім того, під час дослідження шийного органокомплексу виявилося неможливим встановити тип і характер перелому через однотипність дрібних сколів та викришувань кісткової тканини з усіх країв перелому, які не можна брати до уваги, а тому ознак стиснення як механічної дії на кісткову тканину нею не виявлено, відтак механізм утворення не встановлений. 
		       Під час повторного допиту в суді експерта ОСОБА_17 , остання 28.08.2024 року показала, що наявність переломів ребер та крововиливів у висновку не описано через трупний аутоліз (руйнування клітинних структур, гнилісні зміни), прямих ознак переломів ребер та крововиливів виявити не вдалося. Вона не була впевнена, що то є крововиливи, якими могли бути ознаки трупного аутолізу. Підтверджені гістологічно крововиливи на м`яких тканинах грудної клітки, які знаходяться навколо ребер, з переломом під`язикової кістки не пов`язані. Щодо м`яких тканин під`язикової кістки, то там нічого не можна було взяти на дослідження, тому, що відбувся трупний аутоліз. В цьому місці м`які тканини не збереглися. Механізм утворення перелому під`язикової кістки від дії тупого предмету повинен підтвердити криміналіст. Яких-то здавленнь на шкірі шиї нею не виявлено, ні при огляді на місці події, ні при огляді в морзі. 
		Відтак, всі питання, на які потребувалася відповідь експерта, судом не отримано, прижиттєвість заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень у виді перелому під`язикової кістки, механізму його утворення, наявності крововиливів у місці травмування, причини смерті потерпілої та всі інші важливі питання й обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, та підлягають доказуванню і потребують спеціальних знань в галузі медицини, в експертизі №39/є від 31.10.2023 року не встановлено, а допит експертів у судовому засіданні не дав змогу усунути ці прогалини й суперечності. 
		Зазначені вище недоліки й невідповідності, стали підставою для призначення судом 25.09.2024 року комісійної судово-медичної експертизи ДСУ «КОБСМЕ», висновками якої № 141/к від 14.02.2025 року повністю спростовано висновки судово-медичної експертизи №39/є від 31.10.2023 року. 
		Під час проведення комісійної судово-медичної експертизи проведено огляд трупу ОСОБА_6 , пов`язаний з ексгумацією, про що 22.01.2025 року складено відповідний протокол в порядку ст.ст. 238, 239 КПК України, оскільки без цього проведення експертизи в повному обсязі було б неможливим.
		       Відповідно до висновків комісійної судово-медичної експертизи № 141/к від 14.02.2025 року ДСУ «КОБСМЕ» комісія експертів дійшла до таких підсумків. 
		Згідно даних «Висновку експертного дослідження» № 104 від 14.08-28.10.2023 р. (КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», Іванківське відділення, лікар судово-медичний експерт ОСОБА_17 ), при зовнішньому дослідження трупа гр. ОСОБА_7 експерт виявила та описала наступне: «... По знятті мотузки виявлено тіло жіночої статі правильної тіло будови, у стані різко виражених гнилісних змін. Шкіра світло-коричневого кольору, волога, покрита в`язким слизом. Трупні плями не розрізняються. Трупне заклякання відсутнє у всіх досліджуваних групах м`язів. Волосся на голові темного кольору, кістки черепа на дотик цілі… Очі закриті, рогівки та зіниці не розрізняються. Кістки та хрящі носа на дотик цілі. Рот відкритий, відмічається патологічна рухливість нижньої щелепи у області підборіддя, уламки щелепи прощупуються у слизовій щелепи. Шия звичайної будови. Грудна клітка симетрична, при пальпації відмічається патологічна рухливість ребер... Кістки верхніх та нижніх кінцівок, хребет на дотик цілі. Інших яких-небудь тілесних ушкоджень при зовнішньому дослідженні не виявлено…». 
		При внутрішньому дослідження експерт виявила та наступне: «... Після розтину грудної та черевної порожнин внутрішні органи значно зменшені у об`ємі, чорного кольору - У стані гнилісних змін... Відмічається патологічна рухливість ребер зліва 2,3,4,5,6 по біля грудинній лінії, 5-го ребра справа та грудини у 2-му міжребір?ї. При дослідженні шийного органокомплексу відмічається патологічна рухливість великого ріжка зліва під`язикової кістки... Язик сіро-коричневого кольору без слідів прикушування... Легені значно зменшені У розмірах, спавші, чорного кольору...».
		За результатами повторної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа 22.01.2025 року встановлено, що шкіряні покриви, підшкірно-жирова клітковина, м`язи, зв`язковий апарат скелету та внутрішні органи знаходяться в стані повної гнилісної руйнації з повною втратою своєї структури (знаходяться в стані напіврідких пастоподібних мас), кістки скелету без ушкоджень.
		За даними «протоколу проведення слідчого експерименту» від 15.08.2023 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 відомо, що «... на початку або в середині місяця жовтня 2020 року... він ударив її лівою рукою в область обличчя, вона впала на підлогу при цьому ударившись головою об стіну... при цьому замітивши, що в неї трошки пішла з десни кров й щелепа була трошки перекошена. Далі підозрюваний злякавшись став вправляти їй щелепу в ліву сторону, але не вийшло...».
		Беручи до уваги вище викладене, а також результати судово-медичного криміналістичного дослідження нижньої щелепи («Висновок експертного дослідження» № 210-мк від 18.10.2023 року, КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи, лікар судово-медичний експерт-криміналіст ОСОБА_30 ), ОСОБА_32 могла отримати перелом нижньої щелепи, характер якого з огляду на гнилісну руйнацію кісткової тканини, обумовлену тривалим захороненням, встановити неможливо. 
		З огляду на вище викладене, у ОСОБА_7 виявлені такі ушкодження: 
		- ушкодження кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці підборіддя; 
		- два повних косо-поперечних переломи лівого великого ріжка в проекції суглобу, утвореного тілом під`язикової кістки та проксимальним його кінцем, та в проекції середньої третини ріжка;
		- поодинокі дрібновогнищеві крововиливи без видимих реактивних змін у шкірі з лівої половини грудної клітки й у шкірі та м`яких тканинах з правої верхньої кінцівки. 
		Характер ушкоджень нижньої щелепи, крововиливів шкіряних покривів грудної клітки зліва та правої верхньої кінцівки вказує на те, що вони могли виникнути від дії тупого (их) предмету (ів). 
		В свою чергу морфологічні характеристики ушкоджень під`язикової кістки (однотипний стан кісткової тканини на зовнішній та внутрішній поверхнях) не дають можливості об`єктивно встановити механізм утворення цих переломів. 
		Результати судово-гістологічного дослідження шкіри з лівої половини грудної клітки, шкіри та м`яких тканин з правої верхньої кінцівки (поодинокі дрібновогнищеві крововиливи без видимих реактивних змін) вказують на те, що крововиливи виникли прижиттєво в короткий проміжок часу до настання смерті ОСОБА_7 . 
		Дані «протоколу проведення слідчого експерименту» від 15.08.2023 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 та результати судово-криміналістичного дослідження щелепи не виключають можливості утворення її перелому саме прижиттєво. 
		Встановити давність та прижиттєвість виникнення переломів під`язикової кістки з огляду на відсутність можливості дослідження м`яких тканин з їх проекції, неможливо. 
		Ушкодження, що виникли прижиттєво, утворились не менш ніж від 3-х травмуючих дій.
		Зазвичай переломи кісток нижньої щелепи мають ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості, а крововиливи в ділянці грудної клітки та правої верхньої кінцівки ознаки легких тілесних ушкоджень.
		З огляду на неможливість об`єктивно встановити причину смерті та прижиттєвість переломів під`язикової кістки, обґрунтовано висловитись про ступень тяжкості ушкодження, неможливо. 
		Об`єктивні судово-медичні дані для визначення послідовності спричинення ушкоджень ОСОБА_6 відсутні. 
		В даному випадку з огляду на гнилісні зміни трупа та відсутність відібраних для судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів трупа, тільки за результатами гістологічного дослідження легені, встановити причину смерті неможливо, а тому вирішити питання про можливість збереження здатності «... до активних дій після заподіяння ушкоджень (бігати, ходити, повзати тощо)...» та причинно-наслідкового зв`язку переломів під`язикової кістки з настанням смерті, також неможливо. 
		Стан гнилісних змін трупу на момент його огляду на місці виявлення 12.08.2020 року та на час первинного судово-медичного дослідження 14.08.2020 року, не дає можливості об`єктивно встановити давність настання смерті ОСОБА_7 .
		В «протоколі проведення слідчого експерименту» від 15.08.2023 року відсутні об`єктивні дані, які б вказували на можливість утворення переломів під`язикової кістки у ОСОБА_6 за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_4 . 
		Беручи до уваги анатомічну локалізацію під`язикової кістки, ступінь розвитку гнильних змін шкіряних покривів в ділянці шиї (згідно даних протоколу огляду місця події від 12.08.2024 року та даних зовнішнього дослідження трупа в морзі («Висновок експертного дослідження» №104 від 28.10.2023 року - відсутні ознаки повної руйнації шкіряних покривів)) та результати судово-медичного криміналістичного дослідження шийного органокомплексу («Висновок експертного дослідження» №220 від 20.10.2023 року), виникнення такого характеру перелому «... внаслідок виражених гнилісних змін в результаті дій, в тому числі при поверхневому огляді трупа ОСОБА_7 судово-медичним експертом ОСОБА_17 на місці події 12.08.2023 року, при огляді та вилученні шийного органокомплексу, при механічних діях експерта при огляді трупу...», виключається.
		Слід відмітити, що у експертній практиці під час дослідження трупа, в тому числі й об`єктів від нього (кістки, тканини), відібраних для їх подальшого дослідження у відділеннях бюро (зокрема, судово-медичної криміналістики) можливе їх ушкодження експертами, то В такому разі, експерт повинен відмітити факт спричинення ушкодження в протокольній частині «Висновку експертного дослідження» або «Висновку експерта».
		В даному випадку у «Висновку експертного дослідження» №104 від 28.10.2023 року (КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», Іванківське відділення, лікар судово-медичний експерт ОСОБА_17 ) та у «Висновку експертного дослідження» №220 20.10.2023 року (КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи, лікар судово-медичний експерт-криміналіст ОСОБА_30 ) відсутні відомості щодо ушкодження під`язикової кістки експертами під час проведення судово-медичного дослідження.
		Виникнення переломів під`язикової кістки «... внаслідок механічного зовнішнього впливу від дій пристроїв для викопування (лопат) або верхніх та нижніх кінцівок осіб, які здійснювали викопування трупа, а саме дій, які полягали у перевертанні трупа, розрізанні тканини рюкзака та простирадла, у які загорнутий труп ОСОБА_7 , а також під дією тяжкості осіб, які здійснювали викопування трупа згідно відеозапису огляду місця події від 12.08.2023 року..» та «... під дією тяжкості ґрунту, в якому перебувало тіло ОСОБА_7 упродовж майже трьох років...», виключається. 
		Медична документація з відомостями про стан здоров`я ОСОБА_7 для проведення експертизи не надавалась, тому вирішити питання щодо можливого впливу захворювань, на які вона страждала, на настання смерті, не можливо. 
		За результатами гістологічного дослідження тканини легені («Висновок експертного дослідження» №777 від 17.08-20.10.2023 р., КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи, лікар судово-медичний експерт-гістолог ОСОБА_31 ), було виявлено «… На тлі виражених гнильних змін... дрібні крововиливи, вогнищевий інтерстиціальний набряк в легенях...». 
		Слід відмітити, що такого характеру зміни в легеневій тканині можуть бути ускладненням різних захворювань і патологічних станів, в свою чергу, виражені гнильні зміни та відсутність можливості дослідити інші органи (нирки, серце, печінка) не можливості об`єктивно встановити, внаслідок чого виникли вище вказані зміни в легеневій тканині та висловитись про їх причинно-наслідковий зв`язок з настанням смерті.
		 
		Також суд зазначає, що згідно довідки КНП Вишгородської ЦРЛ від 18.01.2021 року № 58 ОСОБА_6 за період з 01.08.2020 року по вказаний час за медичною допомогою до приймального відділення не зверталася та на обліку в поліклінічному відділені не перебувала
		 
		       Судово-медичний експерт ОСОБА_33  під час допиту в суді висновки вказаної експертизи повністю підтвердив. Зазначив, що на момент проведення повторного судово-медичного дослідження ексгумованого трупа структура всіх м`яких тканин тіла ОСОБА_6 була повністю зруйнована, м`які тканини знаходились в стані однорідних пастоподібних мас без чіткої структури, такі як шкіра м`язи і органи. Після проведення ексгумації та вилучення тіла під час його дослідження було чітко з`ясовано, що всі м`які тканини, включаючи зв`язковий апарат суглобів повністю зруйновані гнильним процесом. В поліетиленовий мішок, до якого поміщено труп після його первинного судово-медичного дослідження, пастоподібні гнилісно-змінені маси займали певний рівень, з яких на зовні вистояли кістки скелету, це не дає можливості, як відібрати м`які тканини для судово-гістологічного вивчення, так і дослідження їх саме під час повторного дослідження ексгумованого трупа. Тобто всі питання, які стосувались давності і прижиттєвості в даному випадку вирішити не можна з причин вищезазначеного. Зазвичай висновки первинних та висновки комісійних судово-медичних експертиз мають право бути різними по певним нюансам. У даному випадку до таких наслідків призвело те, що під час первинного судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6 експертом не відібрано м`яких тканин з ділянки ушкодження, а саме з ділянки ушкодження хрящів гортані, тобто під`язикової кістки. До первинного дослідження тіло пролежало в землі певний проміжок часу, доволі тривалий проміжок часу, але на момент первинного дослідження трупа, з огляду на результати огляду місця події, де виявлено труп, даних про те, що шкіра була змінена до такого стану, що вона не могла дати будь-який результат ми не бачимо. Згідно положень Наказу №6 про об`єм та відбір матеріалів, у даному випадку експерт повинна була відібрати зразки м`яких тканин з ділянки ушкоджень, тим більше з ділянки під`язикової кістки, що виконано не було. Не виключено, що у разі дотримання експертом правил інструкції з проведення судово-медичних експертиз щодо об`єму та вилучення матеріалів, можливо було б щось і зафіксувати. Але з огляду на тривалість захоронення стверджувати, що якісь би зміни точно там були, також не можливо, але експерту необхідно було відібрати зразки м`яких тканин з ділянки ушкодження, щоб отримати певний результат (що впливає на об`єктивність та повноту експертизи). 
		       Якщо оцінювати тілесне ушкодження - перелом під`язикової кістки, то воно може мати різні ступені тяжкості. Це залежить від певних індивідуальних особливостей організму. В даному випадку 100 % гарантувати, що смерть настала від такого ушкодження, з огляду на картину результату досліджень, які отримано під час первинної експертизи та повторної ексгумації трупа не можливо. Тобто ці ушкодження та ушкодження такого характеру можуть призвести до розвитку загрозливих для життя станів, і в даному випадку ці ушкодження будуть мати ступінь тяжких тілесних ушкоджень, або мати ознаки тяжких тілесних ушкоджень, якщо настала смерть людини, а в деяких випадках якщо не розвився такий небезпечний для життя стан, оцінюватись за терміном тривалості розладу здоров`я, тому, що таке ушкодження, якщо люди залишаються живі, порушення мови, незначне порушення дихання і в певному чині також повинно відповідним чином оцінюватись, з огляду на тривалість розладу здоров`я. Ушкодження такого характеру можуть бути небезпечними тобто важкими, можуть бути середнього ступеню, а можуть бути і легкого ступеню з короткочасним розладом здоров`я. Все залежить від об`єктивних ознак характеру травми у людини, яка також може мати свої певні індивідуальні особливості.
		       Звернув увагу на те, що є вогнищевий інтерстиціальний набряк. Це один з проявів як захворювань та деяких його стадій, які могли бути в потерпілої, наприклад бронхіальні астми, пневмонії різного характеру, бронхіту, бронхопневмоній. Також звернув увагу на те, що на тлі виражених гнильних змін лікар експерт гістолог виявив певні зміни, які можуть бути при широкому плані станів і захворювань. Відсутність можливості дослідити інші органи не дає можливості об`єктивно встановити внаслідок чого виникли вище вказані зміни в тканині та висловитись про їх причино-наслідковий зв`язок з настанням смерті. Відтак не можна стверджувати, що ОСОБА_6 померла саме від пневмонії, тому, що переконливих об`єктивних даних про це немає.
		 
		       Що стосується слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 15.08.2023 року в контексті відтворення способу заподіяння тілесних ушкоджень, на якому обвинувачений показав як у квартирі, на кухні завдав удари в груди, завдав удар у голову з пошкодженням щелепи та схопив і тягнув потерпілу за шию у ванній кімнаті, то вказані обставини не знайшли свого об`єктивного підтвердження сукупністю досліджених у суді доказів та які є недостатніми для висновку про доведеність вини особи в умисному спричиненні смерті, оскільки судово-медичними дослідженнями в достатньому обсязі не підтверджені.
		       Насамперед, слід зазначити, що судово-медичними даними характер, послідовність, локалізацію, ступінь тяжкості, знаряддя, механізм спричинення, давність і прижиттєвість заподіяних тілесних ушкоджень та їх причинний зв`язок із настанням смерті потерпілої, у справі не встановлено. А відтак об`єктивно й повно зіставити показані ОСОБА_4 дії з виявленими судово-медичними даними суд об`єктивно неспроможний, коли достатні обставини необхідні для висновку про наявність в діях особи складу умовного вбивства, у справі є недоведеними. 
		       Разом з тим, згідно висновків комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлено ушкодження кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці підборіддя та крововиливи шкіряних покровів грудної клітки зліва та правої верхньої кінцівки, характер яких встановити неможливо, коли в «протоколі проведення слідчого експерименту» від 15.08.2023 року відсутні об`єктивні дані, які б вказували на можливість утворення переломів під`язикової кістки у ОСОБА_6 за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_4 , а наявність у потерпілої переломів ребер судово-медичними дослідженнями по справі об`єктивно не підтверджено.
		       Щодо повідомлення ОСОБА_4 про застосовані до нього незаконні методи ведення слідства. 
		       З 26.11.2024 року Другим СВ ТУ ДБР у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 42024110000000393 за ч. 1 ст. 373 КК України за повідомленням ОСОБА_4 про застосовані до нього незаконні методи ведення слідства, катування, незаконне затримання, примушування до давання показань та самообмови під час слідчих дій 12.08.2023 року та 15.08.2023 року співробітниками Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. 
		       При відтворенні в суді відеозапису огляду місця події від 12.08.2023 року зафіксовано висловлювання співробітників поліції, які мають ознаки тиску та погроз. 
		       Відтак, під час судового засідання ОСОБА_4 висунув небезпідставну скаргу про те, що він був підданий неналежному, жорсткому поводженню зі сторони співробітників поліції, коли до нього застосовано недозволені методи ведення слідства, а відтак, виходячи зі змісту ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за послідовною практикою ЄСПЛ (рішення Кобец проти України від 14.02.2008 року №16437/04), у компетентних органів держави згідно ст. 1 Конвенції виник обов`язок провести ефективне офіційне розслідування цих обставин. 
		       Попри викладене та згідно повідомлення Київської обласної прокуратури від 30.06.2025 року розслідування вказаного повідомлення протягом розумного строку не здійснено й донині триває, а відтак з огляду на принцип верховенства права, недопущення порушення прав особи на захист, дотримання абсолютного права на заборону катувань, недопущення порушення принципу правової визначеності, в світлі невиконання компетентними органами протягом розумного строку позитивного обов`язку держави, що має істотне значення для здійснення правосуддя, дані обставини в силу вимог ст.ст. 28, 62 Конституції України та ст.ст. 7-9, 11, 12, 28, 87 КПК України мають бути витлумачені на користь обвинуваченого. 
		       Отже, як за своїм змістом, так і в силу недотримання вказаних вимог законодавства й конвенційної практики ЄСПЛ, слідчий експеримент за участю ОСОБА_4 від 15.08.2023 року в частині показань про застосування насильства до потерпілої ОСОБА_6 не може бути покладений в основу обвинувачення особи, як недопустимий та недостатній для визнання вини доказ.
		       При цьому, в цій конкретній справі, з огляду на викладені вище обставини вказаний доказ за своїм змістом за будь-яких обставин не може бути використаний як єдиний, беззаперечний, самостійний доказ винуватості особи за ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		Аналізуючи досліджені докази та встановлені по справі обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить таких висновків.
		Суд зазначає, що згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Відтак, твердження і доводи потерпілого ОСОБА_6 на підтримання обвинувачення ОСОБА_4 за п.п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, посилання на обставини корисливого заволодіння майном та з метою наживи, приховання інших злочинів, особливої жорстокості, разом з посиланням на необхідність дослідження фінансового стану обвинуваченого, обставин вчинення правочинів щодо відчуження потерпілою свого майна, в тому числі продажу квартири ОСОБА_4 , витрачання грошових коштів, їх фінансового стану, тощо, є неспроможними і судом до уваги братися не можуть, оскільки не входять до меж судового розгляду відповідно до висунутого обвинувачення. 
		ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні ніколи не обвинувачувався у вчинені злочинів проти ОСОБА_6 з корисливих мотивів, а обставини продажу її майна до події кримінального правопорушення за висунутим обвинуваченням не включено.
		Відтак, до меж судового розгляду в цій справі входить лише зазначений в обвинувальному акті від 12.03.2024 року мотив - особисті неприязні відносини ОСОБА_4 з цивільною дружиною потерпілою ОСОБА_6 . Виходити за ці межі суд не вправі. 
		       У той же час, обов`язковому доказуванню в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 115 КК України підлягають обставини, які підтверджують подію кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, а також інші обставини передбачені ст. 91 КПК України. 
		       Подію кримінального правопорушення становлять обставини, які складають об`єктивну сторону злочину, як одного з обов`язкових елементів складу злочину.
		       Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України характеризується діянням, яким є посягання на життя іншої особи, наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого, прямим причино-наслідковим зв`язком між вказаним діяннями та наслідками у виді настання смерті, а також іншими ознаками - місцем, способом, знаряддям, засобами, обстановкою вчинення вбивства. Обов`язковому доказуванню підлягає доведення існування причинно-наслідкового зв`язку між діянням особи і наслідками у виді настання смерті, тобто прямого закономірного результату виникнення смерті особи внаслідок заподіяння їй тих чи інших тілесних ушкоджень, що призвели до цього унаслідок діяння винного. 
		       За відсутності доведення причинно-наслідкового зв`язку між діянням особи, заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому і настанням його смерті, в діянні такої особи склад кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України відсутній. 
		       В цьому кримінальному провадженні на основі належних, допустимих і достатніх доказів не доведено, що смерть потерпілої ОСОБА_6 настала від дій обвинуваченого ОСОБА_4 . 
		       Об`єктивно встановити причину і давність смерті ОСОБА_6 , прижиттєвість, послідовність, механізм утворення, характер і ступінь тяжкості її ушкоджень по справі є неможливим, як і неможливо вирішити питання щодо можливого впливу захворювань на настання смерті, з причин наведених у висновку комісійної судово-медичної експертизи, основним з яких є значна гнилісна руйнація трупу.
		       Достатніх і ґрунтованих підстав для непогодження із такими висновками комісійної експертизи у суду не має, коли можливості отримати такі відповіді за рахунок спеціальних знань в галузі судової медицини і криміналістики по справі вичерпано, що безсумнівно підтверджується науково-обґрунтованими і належно вмотивованими підсумками комісійної судово-медичної експертизи, які детально і аргументовано роз`яснено та підтверджено судово-медичним експертом ОСОБА_34 у судовому засіданні. 
		       Зазначає суд і про те, що висновок судово-медичної експертизи №39/є від 31.10.2023 року є неповним, неналежно вмотивованим, необґрунтованим, який містить істотні суперечності й прогалини, повністю спростований комісією експертів, а відтак не може бути покладений в основу обвинувального вироку і має бути відхиленим. 
		       Самі тільки показання допитаних в суді свідків про поганий вигляд потерпілої, погіршене здоров`я, її неадекватний стан й поведінку, наявність синців, яка свідку ОСОБА_24 повідомила про своє побиття співмешканцем, здавання в ломбард певних золотих виробів, позичення коштів, продаж квартири, гаражу, збирання документів на продаж дачі під час спільного проживання потерпілої з обвинуваченим, не містять в собі достатніх відомостей про фактичні обставини, які б належним чином доводили наявність в діянні ОСОБА_4 ознак умисного вбивства потерпілої.
		       За таких обставин, склад кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншої людини, у справі є недоведеним, через недоведення наявності в інкримінованому ОСОБА_4 діянні об`єктивної сторони кримінального правопорушення. 
		       Доводи потерпілого про інше ґрунтуються на припущеннях, є надуманими і бездоказовими. Один лише факт наявності тілесних ушкоджень на трупі потерпілої, без установленнях всіх інших зазначених вище обставин, є недостатнім для висновку про доведення в діянні особи складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 
		       Відповідно до вимог ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Всі сумніви щодо доведеної вини особи тлумачаться на її користь, а не навпаки (ст. 62 Конституції України). 
		Беручи до уваги викладене, за результатами судового розгляду, аналізу наданих суду й досліджених в судовому засіданні доказів, оцінивши які в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про те, що склад кримінального правопорушення за кваліфікацією передбаченою ч. 1 ст. 115 КК України в діянні ОСОБА_4 є недоведеним, а тому в цій частині обвинувачення його слід виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України. 
		 
		При призначенні обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 297 КК України, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь вчиненого ОСОБА_4 нетяжкого злочину, який кримінальне правопорушення вчинив уперше, на обліку в лікаря нарколога і психіатра не знаходиться, має психічні та поведінкові розлади внаслідок епізодичного вживання алкоголю, синдром залежності, за місцем постійного проживання характеризується задовільно, не працює, проживає з батьками, має неповнолітніх дітей. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України слід визнати активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, оскільки обвинувачений дієво вказав на місце закопування трупу потерпілої. 
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України слід визнати вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебував у сімейних та близьких відносинах. 
		При цьому суд не вбачає достатніх ознак щирого каяття в обвинуваченого, оскільки той його висловив формально, що суд не може визнати щирим. Обвинувачений достатнього й переконливого жалю з приводу вчиненого не висловив, критичного осуду своєї поведінки не мав, бажання виправити ситуацію не виявив, посилаючись на те, що злякався раптової смерті потерпілої, цивільний позов не визнав. 
		Беручи до уваги викладене й конкретні обставини справи в їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_4 протягом майже трьох років переховувався від органів досудового слідства, а також приховав факт і обставин настання смерті потерпілої, що вкрай ускладнило розслідування кримінального провадження і встановлення всіх його обставин, та з огляду на умови у яких мало місце таємне закопування трупу потерпілої, тобто за наявності в неї тілесних ушкоджень, коли встановити механізм їх спричинення, ступінь тяжкості, давність і прижиттєвість, разом із причиною настання смерті виявилося за неможливе через довготривале поховання трупу в лісі, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання передбачене ч. 1 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі, коли інші більш м`які види покарання в цьому випадку не забезпечать його належне виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_6  про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, то з огляду на глибину душевних страждань, пов`язаних із зневажанням загальноприйнятних моральних, релігійних і соціальних принципів і традицій щодо поховання померлої людини, неналежним ставленням до тіла після смерті, зневажанням пам`яті про неї, приховуванням смерті близької для потерпілого людини, його рідної сестри, ступінь негативних наслідків та їх значну тривалість й конкретні обставини справи, з урахуванням засад розумності і справедливості, суд доходить висновку, про часткове задоволення позову, виходячи з меж висунутого й доведеного в суді обвинувачення, а тому визначає частково від заявленої суми, в розмірі 300 000 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України. 
		       У зв`язку із частковим задоволенням цивільного позову та з метою забезпечення його виконання підстав передбачених ст. 174 КПК України для скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 27.11.2023 року на кв. АДРЕСА_2 , суд не вбачає. 
		Долю речових доказів по справі вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України 
		       Процесуальні витрати за проведені експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави згідно ст. 124 КПК України. 
		До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладанням виконання існуючих обов`язків.
		       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370 і 374 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		       визнати винним  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 297 КК України і за цим законом призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
		       Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_4 при приведенні вироку до виконання.
		       На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі зарахувати строк тримання під вартою в цьому кримінальному провадженні за період часу з 16.08.2023 року по 24.03.2025 року включно.
		 
		        ОСОБА_4  за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтриманим потерпілим ОСОБА_6 в порядку ч. 3 ст. 338, ч.ч. 3-6 ст. 340 КПК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		 
		       Цивільний позов  ОСОБА_6  задовольнити частково.
		       Стягнути із  ОСОБА_4  на користь  ОСОБА_6  на відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням 300 000 (триста тисяч) грн. 
		 
		       Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 35 841 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок одна) грн. (сім) 07 коп.
		 
		       Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на ОСОБА_4 виконання таких обов`язків:
		       - прибувати за першою вимогою до суду по вказаному кримінальному провадженню;
		       - повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
		 
		       Речові докази по справі:
		-мобільний телефон «ОРРО» чорного кольору та мобільний телефон «Samsung» повернути за належністю;
		-наволочку з дивану в кімнаті №4; зубну щітку «Colgate» біло-салатового кольору; змив зі стіни за змішувачем ванної кімнати; змив зі стіни ванни; змив з чашки в кухні; змив рідини бурого кольору з підлоги в кімнаті №5; станок для гоління рожевого кольору; фрагмент волосся з стінного створу у ванній; змив рідини бурого кольору з підлоги кімнати №5; змив зі стінки ванни (біля стіни);- чотири полімерні пляшки з написом «KEROZINE», - стегнову кістку; зразок букального епітелію ОСОБА_6 - знищити;
		-два диски для лазерних систем зчитування DVD-R, марки «Му- MEDIA» об?ємами 4,7 GB; 15 фотознімків (на 15 аркушах) наданих потерпілим ОСОБА_6 ; копія заяви про видачу паспорту громадянина України (Ф-1) на гр-ку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на 1 аркуші); - квитанція №1/кз платник ОСОБА_6 ; квитанція №1 платник ОСОБА_6 ; квитанція № 3 ОСОБА_4 ; квитанція №2 платник ОСОБА_6 ; договір купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_4 ; технічний паспорт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; три копії договір купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		       Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку, яку негайно після проголошення вироку вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		       Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...