Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 301/2756/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 26.08.2025. Зареєстровано: 26.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/301/89/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024078100000169

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 301/2756/24
		1-кп/301/89/25
		                
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		"26" серпня 2025 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
		 
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іршавського районного суду Закарпатської області в місті Іршава кримінальне провадження №12024078100000169 від 20.07.2024, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце народження: с. Імстичово, Іршавського району Закарпатської області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , працюючого ПП ОСОБА_4 , одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		 
		за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
		 
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого -  ОСОБА_3 ,
		неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 
		законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 
		представника неповнолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_8 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		19 липня 2024 року близько 22.50 години, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території подвір`я Імстичівського ЗЗЗО І-ІІІ ступенів по вул. Центральна, 26, що в с. Імстичово, Хустського району, Закарпатської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що виникли в ході словесної суперечки з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_1 умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень ліктем своєї правої руки наніс неповнолітньому потерпілому в область грудної клітини тілесні ушкодження. В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 , неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця шкірних покровів ділянки тіла грудини. При амбулаторному обстеженні в КНП «Іршавська МЛ» було діагностовано: КТ. Забій грудної клітини, які згідно висновку експерта №102-і від 22.07.2024 року за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. 
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч.1ст.125 КК України, а саме - нанесення потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнав, суду пояснив, що 19 липня 2024 року він порався вдома по господарству та вже о 19 годині чув, що біля школи лунає дуже голосно російська музика. Після 22 години музика продовжувала грати, він взяв велосипед та поїхав до школи. Під`їхавши до школи зустрів директора, який йшов в іншому напрямку, попросив його зробити зауваження але той відмовився. Біля школи побачив багато людей, музика грала, він відразу не зрозумів чи то були підлітки чи дорослі. Підійшовши до них зробив зауваження. Не звертаючи увагу на зауваження йому відповіли, що їм дозволили слухати музику. Він сказав, що про порушення порядку повідомить поліцію. В той час він почув, що позаду хтось підходить. Потерпілого він не бив. Той сам, підходячи до нього, перечепився і впав. Він нагнувся, щоб взяти колонку але йому на спину вискочив потерпілий ОСОБА_9 та схопив його спереду за майку, після чого він оступився і вони разом з потерпілим впали на землю. Падаючи, потерпілий вдарив його ногою по обличчю. Він його відштовхнув. І тільки в цей момент, ті хто там знаходився, почали знімати все на телефони. Коли встав, побачив, що пошкоджений одяг. В цей час потерпілий намагався вибити телефон у нього із рук. Фактично він намагався захиститися і потерпілого не бив. Також заперечує те, що перебував в стані алкогольного сп`яніння, зазначив, що в той день крім соку нічого не пив. Враховуючи викладене, просив виправдати його за недоведеністю винуватості у кримінальному правопорушенні, якого він не вчиняв.
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні, в присутності законного представника ОСОБА_10 , представника Служби у справах дітей Білківської сільської ради та старшого інспектора підрозділу ювенальної превенції Хустського РУП Національної поліції України ОСОБА_11 показав, що в липні 2024 року, дату не пам`ятає, близько 21 години, сиділи з друзями ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ін., в дворі Імстичівської школі в центрі села, в той час підійшов директор ОСОБА_14 і зробив зауваження, щоб зробили музику тихіше, бо вже пізня година. Після зауваження директора школи, вони виключили повністю музику. Коли директор пішов, то через 10 хвилин до них підійшов обвинувачений ОСОБА_3 і почав голосно сварити за те, що слухали музику (при цьому штовхав присутніх). Один з присутніх дітей відповів, що вони вже музику не слухають. Не приймаючи пояснення, ОСОБА_3 продовжував їх сварити та штовхати. Після чого він вирішив забрати свою колонку, але ОСОБА_3 не віддавав її, при цьому вдарив тричі в груди ліктем. Під час цього, між ними стояв велосипед обвинуваченого. Після декількох ударів він упав, так як відчув слабість. При цьому, обвинувачений відійшов від нього з колонкою і як він зрозумів, хотів її розбити, відкинувши колонку на певну відстань. Він піднявся та знову підійшов до обвинуваченого, щоб забрати свою колонку, але обвинувачений пхнув його на землю. Впавши він пошкодив коліно і лікоть, а обвинувачений присів біля нього і однією рукою стиснув лице, а іншою почав давити за статеві органи. Який час це продовжувалось, пояснити не може, але було дуже боляче і він від болю дуже кричав. Чи говорив йому в цей момент обвинувачений він не пам`ятає, так як була сильна фізична біль і він нічого не чув. На його крики вийшов директор. Побачивши, що вийшов директор, обвинувачений піднявся і пішов у невідомому напрямку. Він лежав на землі приблизно хвилин 10, так як не міг піднятися. Коли піднявся побачив, що пошкоджений телефон, а через певний час довідався також про те, що пошкоджена колонка, так як після цих подій колонкою не користувався. Відразу перетелефонував батькам. Батьки прийшли хвилин через 15. Під час цього інциденту, одні з дітей злякалися і втекли, були і такі, які знімали все на телефон. Після цих подій, він звертався до психолога з батьками, так як відчував погіршення психологічного стану, виникало безпідставне хвилювання, погано почав спати.
		Законний представник потерпілого ОСОБА_7 зазначила, що цивільний позов підтримує повністю, просить його задовольнити, міру покарання обвинуваченому залишила на розсуд суду.
		Представник неповнолітнього потерпілого - адвокат ОСОБА_8 просить цивільний позов задовольнити в повному обсязі, просить призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , вина обвинуваченого в нанесенні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження підтверджується показами потерпілого та свідків.
		 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_16 , в присутності законного представника ОСОБА_17 суду показав, що влітку 2024 року, число і місяць не пам`ятає, близько 21 години, він повертався з стадіону де грав з друзями в футбол. На подвір`ї школи в центрі с. Імстичово він побачив друзів, серед яких був і ОСОБА_14 , які слухали музику. Коли вони виключили музику, через декілька хвилин до них підійшов ОСОБА_3 та почав говорити, що вони порушують закон, бо голосно грає музика. Через декілька хвилин ОСОБА_14 хотів взяти свою колонку, яка стояла на землі, але обвинувачений не віддавав колонку ОСОБА_14 і штовхнув його. Він не підходив близько до потерпілого, бо в той час обвинувачений штовхав потерпілого, і він боявся щоб його також обвинувачений не вдарив. Пам`ятає як ОСОБА_14 впав на землю, а обвинувачений сів на нього, і потерпілий в той момент кричав від болю. 
		 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_20 , в присутності законного представника ОСОБА_21 , суду показав, що влітку 2024 року, число і місяць не пам`ятає, після 22 години, він з друзями, серед яких був і потерпілий ОСОБА_6 , сиділи на подвір`ї Імстичівської школи та слухали музику. Після того, як їм зробив зауваження директор школи, вони музику виключили повністю. Приблизно через певний час, до них підійшов ОСОБА_3 і намагався забрати колонку. Але ОСОБА_14 сказав, що то його колонка та хотів її забрати. ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_14 ліктем, після чого той упав. Потерпілий говорив обвинуваченому, що йому боляче, але ОСОБА_3 не звертав на те увагу. Потім ОСОБА_3 штовхнув колонку і та впала. Після чого обвинувачений звалив потерпілого на землю та ніби сів на нього, не пам`ятає чи бив потерпілого обвинувачений, але пам`ятає, що потерпілий кричав від болю. Коли вийшов директор зі школи, ОСОБА_3 піднявся і почав говорити, що потерпілий порвав йому майку. 
		 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_22 , в присутності законного представника ОСОБА_23 , суду показав, що в липні 2024 року в вечірній час доби, прийшов на подвір`я Імстичівської школи, де були його друзі ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , ОСОБА_14 . Коли прийшов то побачив, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 є конфлікт. ОСОБА_9 намагався забрати колонку, але ОСОБА_3 її не віддавав, при цьому, вдарив потерпілого в живіт ліктем, скільки було ударів він не пам`ятає. При цьому ОСОБА_14 кричав і плакав. Знає, що хтось із присутніх знімав конфлікт на телефон, хто саме не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_14 суду показав, що працює директором Імстичівської ЗЗОО І-ІІІ ст. Влітку 2024 року в вечірній час, дату та місяць не пам`ятає, він прийшов до школи щоб передати документи колезі. На подвір`ї школи були діти але музики біля них не було чутно. Коли підходив до будівлі школи, його обігнав ОСОБА_3 , який підійшов до дітей. Вийшовши з документами з будівлі школи побачив, що недалеко від котельні, ОСОБА_3 і ОСОБА_14 , який є учнем Імстичівської школи, на землі, діти в цей час кричали, були схвильовані , в розпачі, тому він відразу викликав поліцію. Бачив, що діти знімали все на телефон, але хто саме не пам`ятає. Біля школи віддав документи колезі та повернувся до дітей. Де в цей час був обвинувачений та потерпілий не пам`ятає.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 також стверджується, наданими стороною обвинувачення, сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказами:
		-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.07.2024 (а.с.8-9);
		 
		-копією медичної документації, а саме довідкою щодо звернення 20.07.2024 ОСОБА_6 , 2010 року народження з тілесними ушкодженнями до приймального відділення КНП «Іршавська міська лікарня» (а.с.40);
		 
		-висновком експерта № 102-і від 26.07.2024 згідно до якого, за ступенем тяжкості виявлені у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження слід кваліфікувати, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995. Потерпілий ОСОБА_6 зазнав не менше шести ударів в описані ділянки тіла. На час спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 міг знаходитися як у вертикальному чи близькому до нього так і в горизонтальному чи близькому до нього положення тіла. (а.с.41-44);
		 
		-висновком психолога від 30.07.2024 за результатами проведення допиту неповнолітнього ОСОБА_6 , 2010 року народження, згідно до якого, за результатами проведеного допиту, а також спілкування з неповнолітнім було виявлено, що дитина зазнала фізичного насильства чи психологічного насильства зі сторони дорослого чоловіка, що спричинило появи страху в дитини за своє життя та життя батьків, яким чоловік погрожував. В результаті пережитої травмувальної події, у хлопця з`явилися проблеми зі сном. Неповнолітньому ОСОБА_6 рекомендовано консультацію та супровід психолога для покращення психоемоційного стану дитини та повернення відчуття безпеки (а.с. 45-47);
		 
		-заявою про долучення відео неповнолітнього свідка ОСОБА_20 (а.с.65);
		 
		-заявою про долучення відео неповнолітнього свідка ОСОБА_22 - (а.с. 94);
		 
		-переглянутими відеозаписами на CD-R дисках та протоколами огляду документів від 25.07.2024 (а.с.66, 95, 67-70, 96-98 );
		 
		-відповідно до висновку Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції №175 від 20.07.2024 ( 00 год. 35 хв.) ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, за результатом обстеження - «Алкофор 307 - 0.27» (а.с.146);
		 
		Також, дослідженні інші письмові докази за клопотанням обвинуваченого, а саме:
		 
		-рапорт ЄО щодо повідомлення на службу 102 про повідомлення, що біля Імстичівської школи слухають російську музику, на зауваження не реагують (а.с.6,7) ;
		-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення (а.с.8-9);
		- повідомлення про початок досудового розслідування - (а.с.13);
		- повідомлення заявнику про початок досудового розслідування - (а.с.15);
		-пояснення ОСОБА_6 ( а.с. 21-23);
		-пояснення ОСОБА_6 ( а.с.24-25);
		-протокол допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 - (а.с. 34-37); 
		-пояснення ОСОБА_14 - (а.с. 48);
		-пояснення ОСОБА_20 - (а.с. 56-58);
		-протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_20 (а.с. 61-64);
		-пояснення ОСОБА_22 - (а.с. 86-87);
		-протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_22 - (а.с. 90-93);
		-клопотання ОСОБА_3 (а.с. 124);
		-протокол огляду предмета (а.с. 125-128 );
		-клопотання ОСОБА_3 (а.с 135-136);
		-повідомлення про розгляд клопотання ОСОБА_3 - (а.с. 137) ;
		-постанова про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 (а.с. 138-139)
		-пояснення ОСОБА_3 (а.с. 142-145); 
		-клопотання ОСОБА_3 від 02.08.2045 року (39-40);
		-повідомлення про розгляд клопотання від 02.08.2024 року з долученими фототаблицями (а.с.42-44);
		-постанова про відмову в задоволенні клопотання від 26 липня 2024 року (а.с.36-37);
		-фотографії місця події надані обвинуваченим (а.с.152-153);
		-копії скріну часу на лінію 102 (а.с.155);
		-електронну заяву ОСОБА_3 від 15.08.2025 на адресу МВС України;
		-відповідь Національної поліції України від 18.08.2025 за № 53705/09-2025.
		 
		Суд зазначає, що твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він вчинив дані дії захищаючи своє майно, а саме телефон який тримав в руках, а потерпілий намагався його пошкодити, не підтверджується жодним дослідженим доказом.
		 
		Крім цього, твердження обвинуваченого щодо неналежних доказів, переглянутих під час судового розгляду, протоколів допиту свідків та відеозаписів і того, що дані відеозаписи мають похибки і що було фактично підмінені дані докази, так як не зрозуміло, який перший відеозапис, а який другий, спростовуються показами свідків та дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		При викладених обставинах, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку дійшов висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 мало місце. Це діяння містять склад кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України нанесення потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому, при виборі останньому заходу примусу і порядку її відбування разом зі ступенем тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (кримінального проступку), його наслідків, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України за класифікацією кримінальних правопорушень, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком, мотив, мету та спосіб вчинення діяння, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має постійне місце роботи, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, відношення обвинуваченого до вчиненого, те, що він вину у скоєному не визнав,  обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання є - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Тому, на переконання суду, призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Обмежень для призначення даного виду покарання до обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.  
		Цивільний позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		 
		Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		 
		Згідно з вимогами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  
		 
		Статтею 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		 
		Отже згідно принципу диспозитивності суд розглядає цивільний позов у межах пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення.
		 
		При розгляді позову у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та законний представник цивільного позивача, що ним заявлений цивільний позов про стягнення з цивільного відповідача суми спричиненої шкоди у розмірі 68 100 грн, з яких 30 000 грн моральної шкоди, 38 100 грн матеріальна шкода та 8 000 грн процесуальних витрат на правову допомогу.
		 
		Потерпілий зазначив, що моральна шкода полягає в тому, що діями ОСОБА_3 йому було спричинено тілесні ушкодження, значними моральними та душевними стражданнями, що носять триваючий характер, через істотні зміни в особистому житті внаслідок неможливості вести звичний спосіб життя.
		 
		Щодо матеріальної шкоди пояснив, що підтверджуючих документів в обгрунтування суми матеріальної шкоди він не має, оцінка була взята від первісної вартості пошкодженого майна, експертне оцінювання відразу після його пошкодження не проводилось.
		 
		Крім моральної та матеріальної шкоди просить стягнути процесуальні витрати на правову допомогу, що є винагородою адвокату, послугами якого він вимушений був скористатися для захисту своїх порушених прав та законних інтересів, що підтверджується договором від 09.09.2024, актом приймання-передачі виконаних робіт від 09 вересня 2024 року та розрахунком станом на 09 вересня 2024 року (а.с.37-38, 42-43). 
		 
		З чого слідує, що цивільним позивачем долучено до позовної заяви можливий розрахунок на кінець розгляду справи, при цьому, належних доказів про процесуальні витрати на правову допомогу під час розгляду даного кримінального провадження, як цивільним позивачем, так і його представником, суду не надано.
		 
		Частина 1 статті 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.
		 
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.  Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.  Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Аналізуючи встановлені та досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку, що неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, яка полягала у тому, що через спричинення йому тілесних ушкоджень він змушений був пережити душевні страждання, як під час події, так і після неї, перенести фізичний біль.
		 
		Керуючись вимогами розумності і справедливості, враховуючи вік обвинуваченого та вік потерпілого і розмір страждань, які переніс потерпілий через отримані тілесні ушкодження, а також норму Закону, згідно якої моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування, суд вважає, що належною грошовою компенсацією в частині задоволення моральної шкоди за заявленим позовом буде сума в розмірі 10 000 гривень. 
		 
		Матеріальної шкоди стягненню не підлягає в підстав, що потерпілим не надано підтверджуючих доказів щодо суми матеріальної шкоди вказаної у позовній заяві.
		                   
		Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із правовою допомогою, які згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Враховуючи, що цивільним позивачем / його представником не надано суду належних доказів щодо витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що цивільний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирались.
		 
		Процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів відсутні.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного та керуючись, ст.ст.100, 349, 368, 370, 374, 615 КПК України, суд ,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
		Цивільний позов представника неповнолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого АДРЕСА_1 - 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп моральної шкоди. 
		В іншій частині заявленого цивільного позову - відмовити.
		Речові докази у кримінальному провадженні №12024078100000169 від 20.07.2024, а саме:
		-CD-R диски з відеозаписами (а.с.66, 95) - залишити при матеріалах справах;
		 
		-футболку синього кольору з світло голубим візерунком на ній та передану до кімнати зберігання речових доказів, номер книги обліку 711, порядковий номер 313 - повернути ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя Іршавського
		районного суду : ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...