Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/8/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 27.08.2025. Зареєстровано: 27.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2025.
Дата набрання законної сили: 26.09.2025
Номер судового провадження: 2/677/359/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		                               
		 
		 
		Справа № 677/8/25
		Провадження № 2/677/359/25
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(ЗАОЧНЕ)
		(повний текст)
		15.08.2025 року          м. Красилів
		Красилівський районний суд Хмельницької області
		у складі головуючого - судді: Шовкуна В.О.,
		за участю секретаря судового засідання: Демчишеної Ю.В.,
		учасники справи (сторони):
		позивач ОСОБА_1 ,
		представник позивача ОСОБА_2 ,
		в присутності психолога ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав, -
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та рух справи.
		До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - орган опіки та піклування Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області у якій просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що він є батьком трьох дітей, двоє з яких на даний час неповнолітні: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка ОСОБА_4 є їх матір`ю. З вересня 2022 року з відповідачкою ОСОБА_4 він припинив спільне проживання. З того часу вони проживають окремо, діти залишились проживати із ним. Рішенням Красилівського районного су у Хмельницької області від 02.04.2024 року (справа № 667/1807/23) шлюб між ними розірвано. Відповідач ОСОБА_4 з 2023 року і до теперішнього часу вихованням дітей не займається, належної уваги їм не приділяє, не забезпечує необхідного харчування, своєчасного медичного догляду, безвідповідально ставиться до своїх, батьківських обов`язків, не проявляє заінтересованості в подальшій їх долі. Відповідачка не цікавиться розвитком, навчанням, станом здоров`я дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток. Вона не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм мотані, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Відповідачка умисно та свідомо нехтує своїми материнськими обов`язками по відношенню до їхніх неповнолітніх дітей, що дає йому підстави для звернення до суду з даним позовом.
		 
		Аргументи учасників справи.
		Відповідач ОСОБА_4 відзив на позов не подала.
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник третьої особи у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує, та надала суду акти оцінки потреб сім`ї та акт обстеження умов проживання, рішення виконавчого комітету Антонінської сільської ради про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, висновок виконавчого комітету Антонінської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, протокол засідання комісії, заяви неповнолітніх дітей.
		Відповідач ОСОБА_4  у судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи на пізнішу дату суду не надала. Суд дійшов висновку про можливість розглянути справи без участі відповідача, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України.
		Неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні, в присутності психолога ОСОБА_3 , суду повідомили, що їх матір ОСОБА_4 дійсно з ними не спілкується, не цікавиться їхнім життям понад 2 роки, просили позбавити її батьківських прав відносно них. Більше того, вказали, що фактично вони наполягли, щоб батько звернувся з даним позовом.
		Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили обставини, які наведенні в позовній заяві, зокрема ті обставини, що відповідач ОСОБА_4 давно дітьми не займається, живе своєю сім`єю, зібрала свої речі і пішла, ніхто не знає де вона, зловживає алкогольними напоями.
		 
		Позиція суду.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
		У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно з ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
		 
		Короткий зміст фактичних обставин справи.
		Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 14.12.2007 року серії НОМЕР_1 , виданого Антонінською селищною радою Красилівського району Хмельницької області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками ОСОБА_5 записані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а. с. 7).
		Відповідно до свідоцтва про народження від 06.09.2010 року серії НОМЕР_2 , виданого Антонінською селищною радою Красилівського району Хмельницької області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками ОСОБА_6 записані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а. с. 8).
		Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 02.04.2024 року у справі № 677/1807/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 9-10). 
		Довідкою від 18.12.2024 року № 1995, виданою Антонінською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстровані: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та сам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 11).
		Згідно з актами обстеження умов проживання від 30.11.2023 року, від 18.12.2024 року, та від 03.02.2025 року комісією у складі начальника служби у справах дітей Антонінської селищної ради Гулої Ю.А., директора КУ Центр надання соціальних послуг Городової Ю.Ю., фахівця КУ Центр надання соціальних послуг Козацької Н.І., головного спеціаліста служби у справах дітей Антонінської селищної ради Петричук І.А. на підставі усного та письмового звернення ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що для дітей батьком створено усі умови для проживання, матір ОСОБА_4 залишила дітей, будує своє особисте життя (а.с. 12-13, 29).
		Згідно характеристик ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчаються в Антонінському ліцеї, мати не цікавиться успішністю дітей, участь у вихованні приймають лише батько та бабуся. Діти добре навчаються, мають схильність до спорту, беруть участь у різних змаганнях (а.с. 14-17).
		Згідно довідки Старосинявського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 45899 від 08.08.2024 року ОСОБА_1 не отримував аліменти з ОСОБА_4 за судовим наказом № 677/1848/23, виданого Красилівським районним судом від 02.01.2024 року (а.с. 18).
		Представником органу опіки та піклування Антонінської селищної ради Хмельницької області подано до суду рішення служби у справах дітей Антонінської селищної ради № 646 від 22.04.2025 року із Додатком 1 про доцільність позбавлення батьківських права ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 62-68).
		 
		Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права. 
		Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		Стаття 9 Конвенції покладає на держави - учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Таким чином, наведені норми права дають підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
		У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27.11.1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996 року, § 78). 
		Також ЄСПЛ в рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення відповідачем проти позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини.
		Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).
		У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
		У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
		Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
		Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
		Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
		Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
		Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327 цс 18).
		Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження з дитиною полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.
		Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
		Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
		Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
		Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
		Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		Згідно з наданим суду висновком служби у справах дітей Антонінської селищної ради № 646 від 22.04.2025 року Служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		У судовому засіданні встановлено, що відповідач фактично не проявляє інтерес до дітей.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 бажають позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно них, звертались із відповідними заявами до органу опіки та піклування (а.с. 67-68).
		Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
		Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення судом їх батьківських прав, відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
		Пунктом 16 Постанови Пленуму ВС України від 30 березня 2007 року за N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Судом встановлено, що відповідач фактично не бере участі у вихованні та утриманні дітей.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських прав відносно своїх дітей, що є підставою для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки.
		 
		Розподіл судових витрат між сторонами
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 223, 264-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позов  ОСОБА_1 до  ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
		Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь  ОСОБА_1  в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Учасники справи (сторони):
		Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
		Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Антонінської сільської ради Хмельницької області, адреса місця знаходження: 31022, Хмельницька область, Хмельницький району, смт. Антоніни, площа Графська, 6, ЄДРПОУ: 04407342.
		Повний текст рішення виготовлено 27.08.2025 року.
		 
		Суддя:                                                           В.О. Шовкун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...