Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/128/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 27.08.2025. Зареєстровано: 27.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/636/855/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221100002982

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________
		    Справа № 636/128/25  Провадження 1-кп/636/855/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.08.2025                                місто Чугуїв
		 
		Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024221100002982, внесеному 04 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Ракітне Ракітянського району Бєлгородської області, РФ, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України не маючого судимостей,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_4 ,відповідно дост.68Конституції України,зобов`язанийнеухильно додержуватисяКонституції Українита законівУкраїни,зокрема п.п.1,2Положення продозвільну систему затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №576від 12.10.1992п.п.12.1,12.2,12.13Інструкції пропорядок виготовлення,придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та. вибухових матеріалів № 622 від 21.08.1998.
		Незважаючи на це, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		03.12.2024 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території смітника, який знаходиться неподалік вул. Дугова в сел. Великий Бурлук Куп`янського району Харківської області, в період введеного на території України на підставі Указі Президента України № 64/2022 віл 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022» воєнного стану, виявив серед металобрухту на території даного смітника предмет зовні схожий на запал від ручної гранати з маркуванням «5-79 УЗРГМ УЗЧП», предмет зовні схожий на корпус гранати РГД-5 з маркуванням на ньому «РГД 5», «18-68» та предмети зовні схожі на набої до вогнепальної зброї в кількості 92 шт.
		В цейчас таза вказанихобставин у ОСОБА_4 виник злочиннийумисел,спрямований напридбання таносіння бойовихприпасів без передбаченого законом дозволу.
		Реалізуючи свійзлочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,достовірно знаючивимоги законодавстваУкраїни проте,що бойовіприпаси,відносяться допредметів обмеженихв обігута неможуть знаходитисяу власностігромадян безспеціального дозволу,не маючивідповідного дозволуна зберіганнябойових припасів,незаконно,в порушеннявимог ст.178Цивільного кодексуУкраїни,Постанови Верховноїради Українивід 17червня 1992року №2471-ХП«Про правовласності наокремі видимайна»,п.п.11,15«Положення продозвільну систему»,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від12жовтня 1992року №576,власноручно поклавдо полімерногомішка виявленіним завказаним обставинпредмет зовнісхожий назапал відручної гранатиз маркуванням«5-79УЗРГМ УЗЧП»,предмет зовнісхожий накорпус гранатиРГД-5з маркуваннямна ньому«РГД 5»,«18-68»та предметизовні схожіна набоїдо вогнепальноїзброї вкількості 92шт.,тим самимв порушеннявищевказаних нормЗакону вчинивпридбання бойовихприпасів без передбаченого законом дозволу.
		Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взявши до рук полімерний мішок в якому перебували виявлені ним боєприпаси, пішов з території смітника по ґрунтовій дорозі неподалік від вул. Лугова в сел. Великий Бурлук в напрямку свого домоволодіння за місцем мешкання, розташованого по АДРЕСА_2 , чим в порушення вищевказаних норм Закону вчинив носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, де під час руху по ґрунтовій дорозі недодалік від вул. Лугова в сел. Великий Бурлук був зупинений працівниками поліції.
		03.12.2024 у період часу 21 год. 42 хв. по 22 год. 46 хв. під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу вул. Лугова в сел. Великий Бурлук, у ОСОБА_4 працівниками поліції було вилучено предмет зовні схожий на запал від ручної гранати з маркуванням «5-79 УЗРГМ УЗЧП», предмет зовні схожий на корпус гранати РГД-5 з маркуванням на ньому «РГД 5», «18-68» та предмети зовні схожі на набої до вогнепальної зброї в кількості 92 шт.
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-24/36341-БЛ від 11.12.2024, надані на дослідження предмети, які вилучені 03 12 2024, є бойовими про проміжними патронами, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети), відносяться до категорії боєприпасів, є придатними для стрільби.
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-24/36:о0-ВТХ від 10.12.2024, надані на дослідження предмети, які вилучені 03.12.2024, є: корпусом ручної осколкової гранати РГД-5 та підривачем типу УЗРГМ до ручних гранат.
		Корпус ручної осколкової гранати РГД-5 в окремому стані до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини. Підривач типу УЗРГМ до ручних гранат є вибуховим пристроєм, до категорії бойових припасів не відноситься. При штатному з`єднанні корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 та підривача типу УЗРГМ конструкція буде являти собою ручну осколкову гранату РГД-5, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового-призначення - бойових припасів.
		Обвинувачений ОСОБА_4  свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив зазначені в обвинувальних актах обставини, та добровільно розказав про обставини їх вчинення.
		Ставлення  ОСОБА_4 до вчинених злочинів не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин справи, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України», «Коробов проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений у ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства» та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Суд вважає доведеною винуватість  ОСОБА_4 в придбанні, носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.
		При призначенні обвинуваченому  ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, та його конкретні обставини, дані про особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків, а саме: що він є громадянином України, має середню освіту, неодружений, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, на підставі ст. 89 КК України не має судимостей.
		Обставиною,що пом`якшуєпокарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду власних дій, наявності відчуття жалю за вчинене, розуміння наслідків своїх дій.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , передбачена п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України  вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		При призначенні покарання суд виходить із положень ст. 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, і вважає, що виправлення  ОСОБА_4  і попередження скоєння ним нових злочинів можливо із призначенням покарання без ізоляції від суспільства.
		Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, а також враховуючи дані про особу, суд вважає за можливе, призначити  ОСОБА_4  покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, і застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно покласти на засудженого обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		Суд вважає за необхідне стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави судові витрати по справі в порядку ст. 124 КПК України за проведення:
		-судової вибухово-технічної експертизи № СЕ -19/121-24/36350-ВТХ від 04.12.2024 у сумі 6367,20 гривень;
		-судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-24/36341- БЛ від 11.12.2024 у сумі 1591,80 гривень;
		Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вважає за необхідне визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 вдохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз в загальному розмірі 7959,00 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень.
		Речові докази:
		-корпус ручної осколкової гранати РГД-5, який поміщено до сейф-пакету Експертної служби МВС України № 6098274 та підривач типу УЗРГМ до ручної осколкової гранати РГД-5, який поміщено до сейф-пакету Експертної служби МВС України № 6098275  знищити;
		-предмет ззовні схожий на гранату РГД-5 (в розібраному стані), предмети ззовні схожі на набої, калібру 5, 45 мм. У кількості 92 шт., змиви з предмету ззовні схожого на корпус гранати РГД-5 та змиви зі спускового важелю предмету ззовні схожого на корпус гранати РГД-5  знищити.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...