Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/6084/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 28.08.2025. Зареєстровано: 29.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2025.
Дата набрання законної сили: 27.08.2025
Номер судового провадження: 1-кс/490/3172/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024150000000607

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		490/6084/24 
		н\п 1-кс/490/3172/2025
		27.08.2025
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва 
		            Справа № 490/6084/24
		У Х В А Л А
		про скасування арешту майна
		27 серпня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника  ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
		ВСТАНОВИВ: 
		Представник  ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Зазначає, ухвалою слідчого Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.11.2024 за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 12024150000000607 від 03.07.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369-2 КК України, накладено арешт на майно, яке вилучені за адресою  АДРЕСА_1 речіу вигляді: мобільний телефон марки "Айфон", ноутбук марки "Леново", студентські квітки на ім`я: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; розписка ОСОБА_13 від 05.06.2024р. про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_14 , розписка ОСОБА_13 від 05.06.2024р. про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_15 , розписка про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_16 , розписка про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_17 , довідки ЄДЕБО на ім`я ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
		При цьому, просить скасувати накладений арешт на мобільний телефон марки "Айфон" та ноутбук марки "Леново". Зазначає, що у кримінальному провадженні проведено всі необхідні слідчі дії, а тому необхідність в його арешті відпала.
		Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій не заперечував проти задоволення клопотання та просив розгляд проводити без його участі.
		Представник  ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав та просив задовольнити.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		А тому суд, враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, вважає за можливе розглянути подане клопотання у її відсутність та на підставі наявних матеріалів.
		Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
		Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
		Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
		Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12024150000000607 від 03.07.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.11.2024 було накладено арешт на майно, яке належить  ОСОБА_3 та яке вилучене за адресою АДРЕСА_1 речі у вигляді: мобільний телефон марки "Айфон", ноутбук марки "Леново", студентські квітки на ім`я: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; розписка ОСОБА_13 від 05.06.2024р. про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_14 , розписка ОСОБА_13 від 05.06.2024р. про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_15 , розписка про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_16 , розписка про отримання банківської картки на ім`я ОСОБА_17 , довідки ЄДЕБО на ім`я ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
		Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
		Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
		Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Таким чином, оскільки представником надані підтверджуючи документи про те, що у власника було вилучено вказано майно, протягом тривалого часу про підозру не повідомлено, не встановлено, що зазначене майно є предметом вчинення кримінального правопорушення у вказаному проваджені, прокурор не заперечував проти скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєю власністю, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання задовольнити.
		Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження, №12024150000000607 від 03.07.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.11.2024, у справі №490/6084/24, провадження №1-кс/490/4085/2024, а саме: мобільний телефон марки "Айфон" та ноутбук марки "Леново".
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...