Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/3041/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 28.08.2025. Зареєстровано: 29.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп-108/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022111230000100

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/3041/24 
		Провадження № 1-кп-108/25
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		 
		 
		28 серпня 2025 року                        Обухівський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді      ОСОБА_1 ,
		при секретарі      ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		представника потерпілих ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		обвинуваченого ОСОБА_8 
		розглянувши увідкритомусудовому засіданнівприміщенніОбухівського районного суду Київської області кримінальнепровадженнявідомості про яке внесенедо Єдиного реєстру досудовихрозслідувань за№ 12022111230000100 від 26.01.2022 по обвинуваченню: 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кокчетав Республіки Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого у Виконавчому комітеті Обухівської міської ради Київської області на посаді старости сіл Григорівка, Гусачівка та Матяшівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.146 КК України,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		25 січня 2022 року, приблизно о 16 години 00 хвилин, ОСОБА_8 , використовуючи транспортний засіб марки «Opel», моделі «Combo», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , білого кольору, зупинився за адресою: АДРЕСА_3 , де, побачив знайомого ОСОБА_4 , з яким у ОСОБА_8 виник словесний конфлікт на грунті неприязних відносин. У ході конфлікту у ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто, діючи з прямим умислом, ОСОБА_8 , підійшов ближче до ОСОБА_4 та лобною частиною голови наніс йому 2 удари в підборіддя та по зубах, після чого ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на землю, в наслідок чого ОСОБА_8 , заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді перелому нижньої щелепи, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.
		09 квітня 2024, близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_9 , використовуючи транспортний засіб - автомобіль марки «Opel», моделі «Combo», білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , реалізовуючи раптово виниклий умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_5 з мотивів помсти останньому через його перебування в стані алкогольного сп?яніння, у невстановленому місці наказав ОСОБА_5 примусово сісти у вищевказаний транспортний засіб, тим самим обмеживши останнього в праві вільно пересуватися, що фактично обмежило волю свободи пересування потерпілого. 
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом зазначеного автомобіля, в якому також перебував ОСОБА_5 , попрямував до підвального приміщення, що за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, 3, де, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, порушив основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи проти волі потерпілого, переслідуючи мету незаконного позбавлення волі людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно позбавив ОСОБА_5 права на свободу пересування, тобто права вільного та безперешкодного, за своїм бажанням, переміщення у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб та у будь-який час, примусово помістивши останнього до підвального приміщення за вищевказаною адресою та за допомогою металевого прута та пластикових стяжок зачинив двері підвального приміщення, чим вчинив позбавлення волі останнього, після чого поїхав з місця події у невідомому напрямку. ОСОБА_5 перебував незаконно позбавленим волі до моменту звільнення його працівниками поліції - 09.04.2024 о 17 год. 10 хв. 
		Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди на суму 50000 грн. та 30000 грн. витрат на правову допомогу.
		Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 80000 грн. моральної шкоди та 30000 грн. витрат на правничу допомогу.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винуватим себе у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, показав, що 25 січня 2022 року йому зателефонувала продавець місцевого магазину ОСОБА_10 , яка повідомила, що до магазину прийшов ОСОБА_11 , як його ще називають в селі «Генерал» та агресивно себе поводить і вона не знає, що робити. Його в селі не було і він порадив викликати поліцію. Через деякий час вона телефонує, каже що ОСОБА_4 знову прийшов і погрожує, поліції немає. Він уже був на місці, тому пішов до магазину де знаходилась налякана ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , була розбита холодильна вітрина, останній кричав, погрожував, перебував в стані алкогольного сп`янінні. Він підійшов до нього, взяв за руку і вивів з магазину. При цьому жодних тілесних ушкоджень не наносив. Переконавшись, що потерпілий пішов додому, повернувся, заспокоїв продавця та порадив звернувся до поліції задля компенсації пошкодженого майна. Сам сів в автомобіль та поїхав додому. Потерпілий загалом характеризується негативно: поводив себе агресивно, псував та шкодив чуже майно, наносив тілесні ушкодження, влаштовував в селі різні інші негаразди, на нього постійно скаржились сусіди та односельчани. Так як він такі дії не підтримував, втручався та вживав заходів, як староста останній його оговорює, як і свідок ОСОБА_13 , з яким вони тривалий час товаришували, але потім на грунті майнових інтересів стосунки у них розладились. До потерпілого ОСОБА_4 він непрязні не відчуває, підстав для помсти немає. 
		09 квітня 2024 року попередньо домовився з ОСОБА_5 , що він разом із ще одним чоловіком почистять в лісі криничку. Він відвіз їх туди, а через деякий час зателефонував потерпілий та сказав, що його напарник перебуває в стані алкогольного сп`яніння і не може ходити. Він поїхав туди і побачив робітників, які були дуже п`яні, роботи ніякої не було. З ними був ще вітчим ОСОБА_5  ОСОБА_14 . Він забрав їх до себе в автомобіль. Спочатку завіз додому ОСОБА_15 , а з ОСОБА_5 та його вітчимом приїхав у село Григорівка до клубу. З потерпілим у них склались добрі стосунки, вони спілкувалися та він дуже цінив останнього як працівника, надавав йому фінансову допомогу, фактично він від нього дуже залежав. Коли повідомив, що припиняє з ним будь-які відносини через вживання останнім алкоголю, ОСОБА_5 почав проситися, питав що йому зробити щоб не псувати відносини. Він відповів: «іди прохмелій». Неподалік був погріб, потерпілий туди пішов, сів та просив пробачити його, запевняв, що не буде вживати алкоголь. Він підійшов посміявся, запропонував вийти, однак останній сказав, що буде сидіти в погрібі. Він пішов, а приїхав ОСОБА_16 та «врятував» потерпілого. Двері до погрібу завжди відкриті, він їх теж не закривав, однак коли приїхала поліція вони були зачинені.
		Не зважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доводиться показаннями потерпілих та свідків.
		Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що проживає в с.Григорівці з 2010 року. Обвинуваченого знає тривалий час. 25 січня 2022 року був на поминках і після обіду пішов у магазин купити продукти і йому не вистачило кілька грн. щоб розрахуватися. Він попросив надати йому в борг, однак продавець відмовила, хоча іншим відпускала товар на список. Він розсердився, кулаком розбив вітрину та пішов додому. Коли переходив дорогу, біля нього зупинився автомобіль білого кольору номер 6056, з якого вийшов староста, і запитав чого він хуліганить, при цьому вдягає шапку і б`є його головою прямо в обличя два раза. Кров пішла. Він падає на коліна, староста починає наносити йому удари ногами 5-6 ударів. З автомобіля вийшов ОСОБА_17 , він їхав разом з старостою, почав його забирати. Чи були ще очевидці подій сказати не може. Він ще якийсь час полежав біля магазину і пішов додому. Пізніше приїхала швидка, забрала його до лікарні де обстежували, зробили рентгент, хотіли покласти однак в нього грошей на лікування не було. Тоді в нього була зламана щелепа. В подальшому обвинувачений просив, щоб він забрав заяву. 
		Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що обвинуваченого знає з дитинства, проживають в одному селі, відносини нормальні. В квітні 2024 року староста попросив в лісі почистити криничку. Він пішов з вітчимом, почистили криничку, при цьому вживали спиртні напої. Приїхав староста та забрав їх. По дорозі повідомив, що закриє в підвалі, бо він вживав спиртне. Староста привіз його до клубу, за магазином в с.Григорівка, сказав вийти з машини, взяв «за шкірки», заштовхав в підвал, сказав щоб посидів трохи і зачинив двері. В підвал іти він не хотів, однак опору не чинив, так як боявся ОСОБА_8 . В підвалі він посидів, намагався відчинити двері, але вони були зачинені ззовні. В кармані в нього був телефон. Він набрав людину до якої мав іти допомагати по господарству і сказав, що не може прийти, бо його зачинили в підівалі. Ця жінка, мабуть, комусь подзвонила, так як приїхала поліція і визволила його. В підвалі він був не менше двох годин. 
		Свідок ОСОБА_18 суду показав, що 09.04.2024 року до нього зателефонувала мати і сказала, що хлопчина має прийти допомагати їй по господарству, однак не прийшов, так як був зачинений обвинуваченим у підвалі. Він прийшов до підвалу. ОСОБА_5 був зачинений в підвалі в клубі, двері були зачинені ззовні, замотані стяжками. Він його окликнув на що ОСОБА_5 сказав, що десь працював і мав іти допомагати матері, однак обвинувачений силою його засунув до підвалу. Він викликав поліцію. 
		Свідок ОСОБА_13 показав суду, що в 2022 році зайшов у магазин в с.Григорівка Обухівського району. Продавець повідомила, що був ОСОБА_4 та розбив вітрину. В цей час до магазину також зайшов ОСОБА_8 . Коли вони їхали від магазину в автомобілі обвинуваченого бачили, ОСОБА_4 , який воду пив. ОСОБА_8 вискочив з автомобіля і відразу вдарив головою його в голову, той упав, а обвинувачений почав бити його ногами. Ударів було близько п`яти. Він відразу вийшов з машини, підняв потерпілого, почав допомогу надавати. Той був весь у крові. Швидку хтось із перехожих викликав, його вже з дому забрали. Пізніше він його навідував у лікарні. Обвинуваченому він говорив, щоб той припинив людей залякувати. Він в підвалі людей зачиняє, б`є, викликає поліцію і їх ще штрафують. Люди в селі бояться старосту.
		Свідок ОСОБА_19 показала суду,що проживаєв с.Григорівката напочатку квітня2024року вобід вийшлаз дитиноюгратися надитячий майданчик,що знаходитьсябіля приміщенняклубу. Бачила як в цей час на власному автомобілі приїхав староста ОСОБА_8 .. Вона підішла до нього, вони поговорили. Він був сам, але пізніше до нього підійшов чоловік, який допомагає прибирати по селу. Вона пішла до дитини та будь яких дій які б привернули її увагу вона не може пригадати. Все було спокійно. Того дня ОСОБА_5 не бачила. Пізніше, коли була дома і виносила сміття, бачила людей біля прибудови, яка знаходиться біля дитячого майданчику. 
		Свідок ОСОБА_12 показала суду, що в магазині с.Григоріка, де вона працює продавцем, перед війною був випадок коли прийшов ОСОБА_4 і попросив дати якийсь товар у борг, вона відмовила і він почав кричати, перекидати все на столі і кулаком розбив вітрину. Вона злякалася, бо була сама в магазині, набрала старосту. Він сказав, що не на місці і щоб вона викликала поліцію. Поліція приїзджала, вона писала заяву, давала пояснення на той час ОСОБА_4 вже пішов. Коли поліція поїхала ОСОБА_4 знов зайшов до магазину, вона набрала старосту, він прийшов і вивів його. Того дня останній був дуже емоційний, кричав, стукав по столу. Це відбувалося в обідній час. Тілесних ушкоджень на потерпілому вона не пам`ятає. 
		Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується також дослідженими судом письмовими доказами:
		по ч.1 ст.122 КК України (потерпілий ОСОБА_4 )
		-витягом з ЄРДР №12022111230000100 від 26.01.2022 року згідно якого 25.01.2022 до ЧЧ Обухівського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що староста села Григорівка наніс заявнику тілесні ушкодження за адресою АДРЕСА_2 . В подальшому медичні працівники провели огляд потерпілого та надали наступний діагноз: струс головного мозку, перелом щелепи; 
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.01.2021 року згідно якої ОСОБА_4 заявив, 25.01.2022 року приблизно 15.00 год. в АДРЕСА_4 голова села ОСОБА_8 наніс йому тілесні ушкодження в область голови, а саме щелепи та скроню лівого ока та погрожував фізичною розправою;
		-інформацією Обухівської БЛІЛ №124 від 20.02.2024 року, що ОСОБА_4 25.01.2022 року о 20.00 був доставлений каретою швидкої допомоги у відділення невідкладної медичної допомоги. Діагноз: перелом нижньої щелепи, ЧМТ, струс головного мозку;
		-довідкою КНП ОРР «Обухівська БЛІЛ» виданою ОСОБА_4 , що він 25.01.2022 року о 20.00 звертався за медичною допомогою у відділення невідкладної медичної допомоги;
		-протоколом проведення слідчого експеременту від 28.03.2024 року у АДРЕСА_3 за участю свідка ОСОБА_13 згідно якого останній відтворив події, що мали місце 25 січня 2022 року близько 16.00 години, а саме коли ОСОБА_8 зупинивши транспортний засіб та вийшовши з нього завдав кілька ударів по голові та грудній клітині ОСОБА_20 ;
		-протоколом проведення слідчого експеременту від 28.03.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_4 згідно якого останній відтворив обставини нанесеня йому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень в АДРЕСА_3 25.01.2022 року близько 16.00 години;
		-висновком судово-медичного експерта №45/Е від 17.04.2024 року в якому зазначено, що згідно наданої медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у вигляді перелому кута нижньої щелепи зліва, який утворився від дії тупого твердого предмету, міг утворитись в термін та за обставин, які вказані в постанові, в протоколі допиту потерпілого та в протоколі проведення слідчого експеременту, згідно пунктів 2.2.1в та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості. 
		по ч.1 ст.146 КК України (потерпілий ОСОБА_5 )
		-витягом з ЄРДР №12022111230000100 від 26.01.2022 року згідно якого 09.04.2024 до Обухівського РУП ГУ НП в Київській області через спецлінію «102» надійшло повідомлення, що 09.04.2024 близько 15.00 староста села Григорівки Обухівського району ОСОБА_8 незаконно позбавив волі та утримує ОСОБА_21 в підвальному приміщенні, що розташоване в с.Григорівка, яке ззовні закрите на засув;
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.04.2024 року, згідно якого ОСОБА_18 заявив, що 09.04.2024 року близько 15.00 години староста села Григорівка Обухівського району ОСОБА_8 незаконно позбавив волі ОСОБА_5 та утримує в підвальному приміщенні в с.Григорівка, яке зовні закрите на засув. 
		-протоколом обшуку від 09.04.2024 року з фототаблицею донього у будівлі колишнього цукрового заводу, а саме у підвальному приміщенні по АДРЕСА_5 в ході якого у вказаному приміщенні виявлено ОСОБА_5 , вилучено стяжку, металевий прут (засув), яким вказане приміщення зачинено ззовні
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2024 року згідно якого ОСОБА_5 за сукупністю зовнішніх ознак на фото 4 ( ОСОБА_8 ) впізнав останнього з яким особисто знайомий, який 09.04.2024 незаконно позбавив його волі зачинивши в підвалі за адресою АДРЕСА_5 
		-протоколом проведення слідчого експеременту від 10.04.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_5 згідно якого останній відтворив обставини та обстановку подій 09 квітня 2024 року за участю обвинуваченого, в т.ч. обствин його перебування у підвальному приміщенні 
		-протоколом проведення слідчого експеременту від 12.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_14 згідно якого останній відтворив обставини поміщення ОСОБА_8 його пасинка ОСОБА_5 до підвального приміщення 09.04.2024 року
		протоколом перегляду відеозапису від 19.04.2024 року з камер відеоспостереження, яка знаходиться на електроопорі біля відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» по вул.Соборна 2Б в с.Григорівка тривалістю 12 хв. 34 с. в період 09.04.2024 13.35 год. 
		протоколом перегляду відеозапису від 19.04.2024 з камер відеоспостереження, яка знаходиться на електроопорі біля дитячого майданчика з однієї сторони дороги та закинутої будівлі колишнього цукрового заводу тривалістю 1 година 16 хвилин 19 секунд в період 09.04.2024 14.37 год. 
		- іншими матеріалами кримінального провадження та доказами в їх сукупності.
		Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Позиція обвинуваченого щодо невизнання своєї провини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях є не логічною та не послідовною, спростовується, як наданими суду письмовими доказами так і показами потерпілих, свідків, які є логічними послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи. 
		Щодо спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_4 то показами потерпілого, свідків, письмовими доказами по вказаном епізоду повністю спростовується захисна позиція обвинуваченого, що він потерпілому жодних тілесних ушкоджень не наносив. Доводи, що як у ОСОБА_4 так і у свідка вказаних подій ОСОБА_13 з обвинуваченим неприязні відносини, та те що у останніх є бажання його оговорити не грунтуються на жодних доказах, окрім пояснень обвинуваченого, які не є аргументованими. 
		Суд вважає, що обвинувачений під час скоєння злочину мав на меті спричинити потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, як сільський голова з метою «виховання», на його думку, людини схильної до аморального способу життя . При цьому він усвідомлював значення своїх дій, керував ними, бажав нанести потерпілому тілесні ушкодження. Нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень, механізм та локалізація ударів, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи, свідчать про наявність умислу саме на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
		Обставин, які б вказували на отримання ОСОБА_4 перелому щелепи у інший, ніж це встановлено під час розгляду справи, спосіб судом не встановлено.
		При цьому посилання захисника обвинуваченого на перебування ОСОБА_4 під час отримання тілесних ушкоджень у стані алкогольного сп`яніня, наявність у останнього психічних розладів, суперечності при проведенні слідчого експеременту, як і неодноразове притягнення до адмінстратвиної відповідальності за порушення громадського порядку вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не спростовують. 
		Так, показання потерпілого в судовому засіданні узгоджуються з показами свідка ОСОБА_13 , свідка ОСОБА_12 , письмовими доказами такими як протокол проведення слідчого експеременту з потерпілим, свідком ОСОБА_13 , висновком судово-медичної експертизи 45/Е від 17.04.2024 року, довідкою медичного закладу Обухівської БЛІЛ. У суду відстні дані про перебування потерпілого у такому стані, який би позбавляв суд можливості приймати його показання до уваги, недієздатним чи обмежено дієздатним останій не визнався. Кількість притягнень до адміністартивної відповідальності сама по собі характеризує особу ОСОБА_4 і не дає безумовні підстави сумніватись у його показаннях, наданих суду. 
		Допитаний судом в ході розгляду справи судово-медичний експерт відділу судово-медичної експертизи трупів, потерпілих, обвинувачених та інших осіб ОСОБА_22 підтримав наданий ним висновок 45/Е від 17.04.2024 року відносно ОСОБА_4 , та зазначив, що експетиза проведена на підставі постанови слідчого СВ Обухівського РУП. На експертизу доставлявся і ОСОБА_4 . Крім того, до проведення експертизи залучався консультант рентгенолог, згідно заключення якого у потерпілого мав місце консолідований перелом лівого кута нижньої щелепи, який міг утворитись в термін та за обставин, які вказані в постанові, протоколі допиту потерпілого та в протоколі проведення слідчого експеременту. На підставі наданої на дослідження медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_4 були виявлені зазначені у підсумках висновку тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості. 
		Суд не вважає, що, врахувавши думку лікаря-рентгенолога, який підтвердив наявність у потерпілого перелому нижньої щелепи, експерт діяв всупереч приписам частини 4 статті 69 КПК і збирав докази за власною ініціативою. Залучення в даному випадку експертом для консультації іншого спеціаліста без процесуального рішення слідчого не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону в контексті ст.412 КПК України і автоматично не тягне за собою визнання висновку експерта недопустим доказом.
		Суд також враховує, що висновок експерта Обухівського відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро СМЕ» ОСОБА_23 №26 від 20.03.2024 року не спростовує та не ставить під сумнів вищезгаданий висновок, оскільки експерт не зміг визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з відсутністю на наданому на дослідження носії консультаційного заключення рентгенолога. 
		Відповідно до ст. 146 КК України незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині вибирати за своєю волею місце перебування. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного насильства (наприклад, потерпілого зв`язують і замикають у підвалі, поміщують у заздалегідь підготовлене місце тощо).
		При цьому, діяння у виді незаконного позбавлення волі вважається закінченим з моменту фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого. Необхідно враховувати, що незаконне позбавлення волі відноситься до триваючих злочинів, тому зазначене діяння вважається вчинюваним аж до часу фактичного звільнення потерпілого.
		З суб`єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом і може характеризуватися різними мотивами (користь, помста та інші). Обов`язковим є усвідомлення особою незаконності діяння, що нею вчиняється.
		Так, в ході розгляду кримінального провадження встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_8 на грунті неприязних відносин з ОСОБА_5 09.04.2024 року виник умисел «покарати» потерпілого за вживання останнім алкогольних напоїв. До місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачений особисто привіз потерпілого. При цьому, заперечуючи свою вину, ОСОБА_8 не зміг пояснити чому не завіз ОСОБА_5 додому, не висадив в іншому місці, не зазначив необхідності перебування потерпілого саме у районі підвалу де останній в подальшом був виявлений свідком ОСОБА_18 . 
		Доводи обвинуваченого, що потерпілий не був обмежений у волевиявленні, міг залишити місце події, однак за власним бажанням пішов до підвалу та виявив бажання знаходитись у ньому, спростовуються показами самого потерпілого, свідка ОСОБА_18 , протоколами слідчих експерементів з ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , протоколом обшуку від 09.04.2025 року.
		Суд, оцінюючи показання обвинуваченого надані безпосередньо у судовому засіданні, аналізуючи його показання у сукупності з іншими доказами, приходить до висновку, що останній був не послідовним у своїх показаннях, заперечував незаконність своїх дій, намагався перекласти вину на потерпілого ОСОБА_5 , звинувачуючи його у дачі неправдивих показань щодо нього, спробі оговорити.
		Щодо клопотання захисту про визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 09.04.2024 року у будівлі колишнього цукрового заводу, а саме у підвальному приміщенні по АДРЕСА_3 , оскільки всупереч вимогам п.4 ч.3 ст.87 КПК України такий доказ був отриманий під час виконання ухвали про дозвіл на обшук іншого володіння особи, яка була винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання, то суд вважає таку заяву захисту нерелевантною до обставин справи, оскільки зазначений обшук, як вбачається з протоколу його проведення проводився на підставі ст.233 ч.3 КПК України без ухвали суду, а не на її виконання.
		Згідно з ч.3 ст.309 КПК Україниухвала слідчого судді про обшук оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді. Проте жодних заперечень щодо незаконності ухвали про обшук під час підготовчого провадження в суді від сторони захисту не надходило.
		Щодо скасування 15.12.2022 року постанови про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України прокурором Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_24 , яка за твердженням захисту не була включена до складу групи прокурорів, то такі доводи спростовуються наданою прокурором постановою про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 07.09.2022 року.
		При наданні оцінки іншим доводам захисту про окремі недоліки складення процесуальних документів, фіксації обшуків, отримання відеозаписів тощо суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 №756/10060/17). 
		В цій же постанові зроблено висновок про те, що суд, вирішуючи питання про допустимість, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвели зазначені захистом недоліки до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.
		В Постанові Верховного Суду від 28.01.2020 (справа 359/7742/17) чітко звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
		Оцінюючи доводи сторони захисту суд не вбачає порушення фундаментальних прав і свобод особи при слідчих діях у цьому кримінальному провадженні, які б потягли за собою правові наслідки у виді визнання перелічених захистом доказів недопустимими.
		Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.
		Оцінюючи в сукупності зібрані та дослідженні під час судового розгляду докази, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та доведена в повному обсязі.
		Суд вважає,що діїобвинуваченого ОСОБА_8 , які виразились у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я правильно кваліфіковані по ч.1 ст.122 КК України, а його ж дії щодо незаконного позбавлення волі людини правильно кваліфіковано по ч.1 ст.146 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_8 , обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено, як і обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому. 
		Відповідно до положень ст.50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченого, займану ним посаду, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, його ставлення до вчиненого,суд вважаєза необхідне призначити обвинуваченому покарання увиді позбавленняволі умежах санкції інкримінованих кримінальних правопорушень із застосуванням ст.75,76 КК України, оскільки такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Потерпілий ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 296 від 29.04.2025 року Обухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), а тому цивільний позов вказаного потерпілого суд залишає без розгляду. 
		Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 то судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із протиправною поведінкою відносно нього, порушенням життєвих зв`язків, втраті душевного спокою, зміні звичного способу життя. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступіню його вини, глибини страждань потерпілого, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на користь потерпілого в розмірі 10000 грн., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». 
		Щодо витрат на правову допомогу, то суд зважаючи на відсутність розрахунків витрат та інших документів, які підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката ОСОБА_6 , необхідних для надання правничої допомоги задовольняє вимоги ОСОБА_5 в цій частині частково, враховуючи, що адвокат надавав правову допомогу потерпілому під час розгляду кримінального провадження, виходячи з розумності розміру витрат на правову допомогу, з врахуванням складності справи та фінансового стану учасників розгляду. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-
		 
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.146 КК України та призначити йому покарання:
		по ч.1 ст.122 КК України у виді одного року позбавлення волі
		по ч.1 ст.146 КК України у виді двох років позбавлення волі. 
		Відповідно до ч.1 ст.70ККУкраїни призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді двох років позбавлення волі. 
		На підставі ст.75ККУкраїни  ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст.76ККУкраїни покластина  ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Контроль заповедінкою  ОСОБА_8 покласти на Обухівський районний відділ №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області. 
		Цивільни йпозов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., 5000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, а всього стягнути 15000 грн. 
		Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
		Речові докази: стяжки білого кольору з маркуванням «ХGS», металевий прут (засув), змиви знищити; легковий автомобіль «Opel Combo» білого кольору д.н.з. НОМЕР_3 залишити за належністю; DVD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження. 
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днівз моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		  Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...