Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/5067/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 01.09.2025. Зареєстровано: 01.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/619/506/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023226270000221

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/5067/25
		провадження № 1-кп/619/506/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		01 вересня 2025 року                                                 м. Дергачі
		 
		Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №12023226270000221 від 09.11.2023 відносно обвинуваченого:
		ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Токарівка Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
		- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що з початку вторгнення РФ на територію України, а саме з 24.02.2022 с. Дубівка Харківського району Харківської області, до моменту звільнення Збройними силами України, тобто до 13.09.2022, перебувало під окупацією.
		Наприкінці березня 2022 року, знаходячись в с. Дубівка Харківського району Харківської області, у   ОСОБА_2  виник кримінально протиправний умисел, направлений на публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України та встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України.
		ОСОБА_2 наприкінці березня 2022 року, знаходячись на вул. Садовій в с. Дубівка, Харківського району, Харківської області, у присутності місцевих мешканців публічно заперечував здійснення збройної агресії рф проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, апелюючи це фразами наступного змісту «На нинішній території селища має бути новоросія», «Україна напала на рф першою», «При владі рф життя буде краще».
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-1 КК України, тобто публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України.
		В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_3 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі. 
		У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
		Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
		Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а отже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком.
		Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
		При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо згідно до положень цього Кодексу судове провадження судом за відсутності осіб, при цьому, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Суд приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-1 КК України - публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Також, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей, непрацюючий, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, за місцем мешкання Токарівським старостинським округом Дергачівської міською ради Харківського району Харківської області характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
		За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 111-1 КК України у межах санкції статті, що буде реальним для виконання та необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18 зазначив, що рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконаннням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк - 10 (десять) років.
		Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку суду.
		Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...