Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/6125/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2025.
Дата набрання законної сили: 27.08.2025
Номер судового провадження: 14-76цс25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		27 серпня 2025 року                                                                              
		м. Київ
		 
		cправа № 727/6125/23
		провадження № 14-76цс25
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		 
		судді-доповідачкиСтупак О. В.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., 
		Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., 
		Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
		перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи 
		за касаційними скаргами  Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» 
		на постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у складі колегії суддів Кулянди М. І., Одинака О. О., Половінкіної Н. Ю., 
		додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 вересня 
		2024 року у складі колегії суддів Кулянди М. І., Одинака О. О., 
		Височанської Н. К.,
		у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» 
		доОбслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		третя особа- приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макеєва Надія Василівна, 
		провизнання недійсними договорів купівлі-продажу,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (далі - ТОВ «Гіпербуд») звернулося до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» (далі - ОК «ЖБК «Проспект»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу 
		Макеєва Н. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
		2.           Позов мотивовано тим, що 14 квітня 2017 року ОК «ЖБК «Проспект» та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого кооператив (продавець) передав за плату, а ОСОБА_1 (покупець) прийняв у власність нежитлове приміщення (торгове приміщення) № 344, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
		3.           20 січня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 (продавець) передав за плату, а ОСОБА_2 (покупець) прийняв у власність нежитлове приміщення (торгове приміщення) № НОМЕР_1 , що розташованеза адресою: АДРЕСА_1 .
		4.           Вказані договори порушують права позивача, у зв`язку із чим мають бути визнані недійсними виходячи з такого. 
		5.           Позивач є орендарем земельної ділянки на  АДРЕСА_1 на підставі договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року.
		6.           29 серпня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області видала ТОВ «Гіпербуд» дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ11412152339 на будівництво на вказаній земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом.
		7.           ТОВ «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру на вказаній земельній ділянці, по завершенню якого звернулось до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради із заявою про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, однак отримало відмову через недостовірні дані щодо земельної ділянки.
		8.           У подальшому Чернівецька міська рада своїм рішенням № 317 
		від 28 липня 2016 року припинила в односторонньому порядку договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року, укладений міською радою із ТОВ «Гіпербуд». Також Чернівецька міська рада уклала з ОК «ЖБК «Проспект» договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, що зумовило судові процеси.
		9.           Рішенням від 06 лютого 2017 року в справі № 926/4124/16, яке набрало законної сили, Господарський суд Чернівецької області визнав недійсним та скасував вказані рішення міської ради, а договір оренди землі № 10303          від 24 жовтня 2016 року, укладений між міською радою та ОК «ЖБК «Проспект», визнав недійсним.
		10.        Позивач зазначав, що ОК «ЖБК «Проспект» у незаконний спосіб, використовуючи зазначений договір оренди землі № 10303 від 24 жовтня 2016 року, отримав сертифікат готовності на закінчений будівництвом об`єкт - «будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 (І черга - будівництво торгового центру)».
		11.         Зазначений сертифікат у подальшому скасований постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі № 926/1574/18.
		12.        ОК «ЖБК «Проспект» на підставі вказаних скасованих судами документів, а саме договору оренди землі та сертифіката, неправомірно набув статусу замовника будівництва та оформив право власності на торговий центр, після чого продав спірні нежитлові приміщення юридичним  та фізичним особам.
		13.        Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення            № 344 загальною площею 58,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 14 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Проспект», посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 5858;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 344 загальною площею 58,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,             від 20 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 621.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		14.        Шевченківський районний суд м. Чернівці рішенням від 20 травня 
		2024 року позов задовольнив у повному обсязі.
		Визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 58,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 14 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Проспект», посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 5858.
		Визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 58,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 20 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 621.
		15.        Суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів порушення його права оспорюваними правочинами, оскільки ОК «ЖБК «Проспект» не був власником майна (речей та прав), які було відчужено за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, а отже, відповідно до вимог статей 203, 655, 656, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не мав права укладати угоди по його відчуженню.
		ОСОБА_1 фактично не набув права власності на спірне нежитлове приміщення за вказаним договором купівлі-продажу від 14 квітня 2017 року, а тому не міг передати право власності на зазначене нежитлове приміщення ОСОБА_2 шляхом укладення спірного договору купівлі-продажу 
		від 20 січня 2022 року.
		16.        Додатковим рішенням від 03 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці вирішив питання розподілу судових витрат.
		Стягнув з ОК «ЖБК «Проспект», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гіпербуд» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн в рівних частках по 1 666,667 коп. з кожного.
		Стягнув з ОК «ЖБК «Проспект», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гіпербуд» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5 368,00 грн і судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 342,00 грн, всього 6 710,00 грн в рівних частках по 2 236,667 грн з кожного.
		17.        Чернівецький апеляційний суд постановою від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Проспект» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2024 року задовольнив, а апеляційну скаргу ТОВ «Гіпербуд» на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2024 року задовольнив частково. Рішення суду першої інстанції та додаткове рішення скасував, ухвалив нове рішення - про відмову в позові. Вирішив питання розподілу судових витрат.
		18.        Відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, що задоволення позовних вимог ТОВ «Гіпербуд» не приведе до поновлення майнової сфери позивача, зокрема до набуття ним права власності на спірне майно чи до введення у володіння такого майна, а тому обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним. 
		Належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, який відновить його становище, є позов про визнання майнових прав на нежитлове приміщення (торгове приміщення) № 344 загальною площею 
		58,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та витребування спірного майна. Додаткове рішення суду першої інстанції є похідним від основного рішення, а тому воно також підлягає скасуванню.
		19.        Додатковою постановою від 04 вересня 2024 року Чернівецький апеляційний суд у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції керувався частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		20.        06 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Гіпербуд», від імені якого діє Стороженко Ю. В., в якій він просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Касаційна скарга мотивована посиланням на помилковість висновку апеляційного суду про обрання позивачем неналежного способу захисту.
		Заявник вважає, що в результаті задоволення позовних вимог про визнання майнових прав на нежитлове приміщення позивач не стане власником цього нежитлового приміщення як об`єкта нерухомості та не набуде права витребувати його з чужого незаконного володіння.
		Оскільки позивач є замовником будівництва, то він повинен здати об`єкт в експлуатацію та після цього оформити право власності на цей об`єкт в порядку, встановленому частиною другою статті 331 ЦК України, а не визнавати майнові права на нежитлове приміщення.
		Просить врахувати, що у справі № 727/7731/22 Верховний Суд вже здійснював аналіз того, чи буде витребування майна з чужого незаконного володіння належним способом захисту права ТОВ «Гіпербуд», й зробив висновок на користь такого способу захисту права, як визнання договору недійсним.
		21.        24 вересня 2024 року до Верховного Суду також надійшла касаційна скарга ТОВ «Гіпербуд», яку подав Стороженко Ю. В. , в якій він просить додаткову постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про стягнення з ОК «ЖБК «Проспект» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
		Касаційна скарга мотивована тим, що у разі скасування постанови апеляційного суду підлягає скасуванню й додаткова постанова апеляційного суду як невід`ємна складова постанови апеляційного суду.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		22.        11 та 15 жовтня 2024 року ОК «ЖБК «Проспект» подав відзиви на касаційні скарги та навів такі мотиви для відмови у їх задоволенні.
		На обґрунтування відзиву ОК «ЖБК «Проспект» зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
		Позивач не зазначає жодної з передбачених законом підстав для оспорювання договору, передбаченого статтями 203, 215 ЦК України.
		Позивач вказує на неможливість ввести об`єкт в експлуатацію, однак він жодного разу не звертався до Чернівецької міської ради. На думку ОК «ЖБК «Проспект», тільки офіційна відмова, надана Чернівецькою міською радою ТОВ «Гіпербуд», - про неможливість введення об`єкта в експлуатацію у зв`язку з наявністю оскаржуваних договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення, є належним доказом порушеного права позивача.
		Постанова Чернівецького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року та додаткова постанова Чернівецького апеляційного суду від 04 вересня      2024 року є законними й обґрунтованими, ухвалені з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		23.        Ухвалою від 12 вересня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року та витребував матеріали справи з Шевченківського районного суду м. Чернівці.
		24.        Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 вересня 2024 року.
		25.        Ухвалою від 12 лютого 2025 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		26.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 19 лютого 2025 року передав справу на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
		27.        Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (надалі також - Суд) ухвалою від 04 березня 2025 року прийняла справу та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		28.        Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 02 червня 2025 року передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		29.        Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		30.        Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала, що, у справі, яка переглядається, правового аналізу потребує питання ефективності та належності обраного позивачем способу захисту його прав як забудовника (замовника будівництва).
		31.        ТОВ «Гіпербуд» як спосіб захисту своїх прав обрало вимогу про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна (ресцисорний позов). Вказувало, що внаслідок укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу порушено його права як замовника будівництва на здачу об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення права власності на новостворене нерухоме майно. Вважало, що саме такий спосіб захисту є належним та ефективним з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 липня 2024 року у справі № 727/11510/23 та 
		від 19 жовтня 2023 року у справі № 727/7731/22, у яких це товариство також перебувало у процесуальному становищі позивача.
		32.        Водночас, об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, проаналізувавши практику Великої Палати Верховного Суду (постанови від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17,
		від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц та від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13), виснувала, що витребування майна з незаконного володіння іншої особи є ефективним способом захисту права особи, яка була наділена правомочністю власника та, в силу не залежних від неї обставин, позбавлена такого правового статусу. 
		33.        На переконання Суду, висновок про належність обраного способу захисту та, відповідно, можливість застосування того чи іншого із вказаних висновків Верховного Суду до спірних правовідносин залежить від визначення правового статусу замовника, забудовника та інвестора будівництва, оскільки кожен із цих суб`єктів має власний обсяг прав і обов`язків, закріплених у законодавстві (зокрема й прав на об`єкт нерухомості, який є предметом судового спору), а від їх статусу залежить коло можливих позовних вимог (способів захисту) та обґрунтування підстав позову.
		34.        У чинному законодавстві України визначення поняття «забудовник» відсутнє. Раніше цей термін використовувався, зокрема, у Законі України від 01 серпня 2006 року № 58-V «Про внесення змін до Закону України «Про архітектурну діяльність», де «забудовником» визнавалась особа, яка відповідно до закону отримала право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.
		35.  У 2008 році Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» визначення «замовник (забудовник)» оновлено, проте 
		з 2011 року, після прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, термін «забудовник» виключено з законодавства - залишено лише «замовник».
		36.        Попри це, термін «забудовник» використовується у Законі України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а Закон України від 22 грудня 2006 року № 525-V «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» використовує термін «інвестор-забудовник».
		37.        Згідно зі статтею 876 ЦК України власником об`єкта будівництва є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором. Замовником може бути як особа, що здійснює будівництво, так і інвестор. Закон не забороняє поєднання статусів замовника, забудовника та інвестора в одній особі.
		38.         На переконання об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, без чіткого визначення правового статусу та правовстановлюючих обставин вибір способу захисту може бути неправильним або неефективним, що призведе до відмови у задоволенні позову або до неможливості реального відновлення порушених прав. Навпаки, правильно встановлений статус дозволяє обрати належний спосіб захисту, який буде максимально дієвим і сприятиме повному відновленню порушених інтересів у судовому порядку.
		39.        Обґрунтовуючи кількісний критерій виключної правової проблеми, об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що справи щодо вказаного торгового центру знаходилися на розгляді не лише Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, але й Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 
		(№ 824/407/17-а, № 560/1347/23, № 560/1746/20, № 727/2670/17, 
		№ 824/442/17-а) та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (№ 926/3515/22, № 926/2284/22, № 727/8819/16-а, № 926/661/20, 
		№ 926/1574/18). Також за інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в судах Чернівецької області розглядається значна кількість подібних справ.
		40.         Щодо якісного критерію об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала: правова проблема, що постала у цій справі, є актуальною для українського суспільства на нинішньому етапі його розвитку загалом, надзвичайно соціально чутливою, а отже, потребує свого нагального вирішення.
		41.        Тож об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що означене питання є актуальним для судів усіх інстанцій цивільної і господарської юрисдикцій та зумовлює необхідність надання відповідей на питання щодо належності способу захисту прав позивача (замовника будівництва), порушених внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали у набутті на підставі скасованих в подальшому у судовому порядку документів статусу замовника будівництва, оформленні права власності на об`єкт нерухомості та відчуженні окремих розташованих у ньому приміщень.
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		42.        Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		43.        Оскільки критеріїв виключності правової проблеми процесуальне законодавство не містить, Велика Палата Верховного Суду напрацювала та послідовно застосовує критерії при вирішенні питання, чи містить справа, яка передається їй на розгляд, виключну правову проблему. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що виключна правова проблема має оцінюватися за якісним та кількісним критеріями. 
		44.        З погляду якісного критерію, про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми є нагальним для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі тощо.
		45.        Кількісний критерій пов`язаний з тим фактом, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		46.        В ухвалі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2025 року дотримані вимоги щодо належного обґрунтування наявності у справі, яка передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виключної правової проблеми  з посиланням на окреслені ознаки.  
		47.        Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2025 року, такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначення належних та ефективних способів  захисту прав замовника будівництва. 
		48.        Констатуючи наявність підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
		49.        Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
		50.        У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
		51.        Виходячи з наведеного справу, яка приймається до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
		52.        Керуючись частиною першою статті 402, частиною третьою              статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Прийняти до розгляду справу № 727/6125/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макеєва Надія Василівна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
		Призначити справу № 727/6125/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 22 жовтня 2025 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідачка                                                                    О. В. Ступак
		Судді:                   О. О. Банасько                                        С. Ю. Мартєв
		                               О. Л. Булейко                                   К. М. Пільков
		                            О. А. Губська                                    С. О. Погрібний
		                            А. А. Ємець                                      Н. С. Стефанів
		                            Л. Ю. Кишакевич                              Т. Г. Стрелець
		                            В. В. Король                                      О. С. Ткачук
		                            С. І. Кравченко                                 В. Ю. Уркевич      
		                            О. В. Кривенда                                 Н. В. Шевцова
		                            М. В. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...