Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/12220/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 01.09.2025. Зареєстровано: 02.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/947/909/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025162480000245

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		cправа №947/12220/25
		провадження №1-кп/947/909/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
		01 вересня 2025 року м.Одеса
		Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді         ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025162480000245 від 24.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бандери Республіка Молдова, громадянина Республіка Молдова, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,
		за участю: прокурорів ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі.
		1. Відповідно до обвинувального акту від 06.02.2025 року по кримінальному провадженню №12025162480000245 від 24.02.2024 року, ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
		 
		ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
		2. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України. Запропонував не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
		3. Представник потерпілого ПП «Асоль» в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
		4. Обвинувачений ОСОБА_3 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Показання давати погодився.
		5. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю.
		6. Просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		7. При цьому, враховуючи особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, вважав за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік і покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		8. На стадії судових дебатів та під час останнього слова, обвинувачений просив вибачення, щиро каявся. Обіцяв виправитися.
		 
		ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		9. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:
		10. 24.02.2025 року, приблизно о 16:00 год., ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом подолання бетонного паркану, проник на огороджено територію будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Івана Франка, 40Г, де відчинив сороко фунтовий контейнер з №8166286, який перебував на вищевказаній території, у якому зберігались належні ПП «Асоль» комплекти телескопічних труб з елементами «триноги та корони», вартістю за один комплект - 1000 грн. (без ПДВ).
		11. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 перекинув 18 вищевказаних комплектів телескопічних труб через бетонний паркан, погрузив їх до металевого візка, який заздалегідь приніс із собою на місце вчинення кримінального правопорушення, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 був зупинений співробітниками поліції.
		12. Згідно з ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		13. Відповідно до ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність настає за крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		14. Водночас, ч.3 ст.185 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за крадіжку, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.
		15. Згідно з ч.2 ст.15 КК України, замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		16. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який станом на 24.02.2025 року продовжував діяти на території України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 року №4220-ІХ.
		17. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії в цілому кваліфіковано правильно, оскільки він, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
		 
		ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		18. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.
		19. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 суду підтвердив, що 24.02.2025 року вчинив крадіжку при обставинах, які викладені в обвинувальному акті, але довести закінчене до кінця не зміг, так як був затриманий працівниками ТЦК та поліції. Пояснив, що викрадені речі у присутності представника власника та поліції перекинув назад через паркан.
		 
		V. Призначення покарання.
		20. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		21. Так, ОСОБА_3 відповідно до ч.5 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у медичних установах не перебуває.
		22. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння судовому розгляду.
		23. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.
		24. Згідно з досудовою доповіддю від 08.07.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 , без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України, зокрема: виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».
		25. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		26. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі у мінімального розміру, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		27. Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, зокрема відсутність судимостей, повернення викраденого майна, а також досудову доповідь органу пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , як виняток, можливе без ізоляції від суспільства, а тому також вважає за можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із випробуванням, та покласти на нього додатково обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		 
		VІ. Цивільний позов у кримінальному провадженні.
		28. Цивільний позов у кримінальному провадженні за пред`являвся.
		 
		VІІ. Речові докази, заходи забезпечення кримінального провадження та процесуальні витрати.
		29. Долю речових доказів, вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		30. Арешт накладений на майна відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06.3.2025 року (справа №947/8356/25, провадження №1-кс/947/3483/25), - скасувати.
		31. Процесуальні витрати сторонами не заявлені.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		 
		 У Х В А Л И В :
		 
		1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять (5) років.
		2. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два (2) роки.
		3. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов`язків: 3.1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 3.2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3.3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3.4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».
		4. Речові докази: 18 металевих труб, довжиною 2м, зовнішнім діаметром 10 см. та внутрішнім діаметром 6 см, - повернути ПП «Асоль» (код ЄДРПОУ 20937967).
		5. Арешт накладений на 18 металевих труб, довжиною 2 м, зовнішнім діаметром 10 см. та внутрішнім діаметром 6 см, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06.3.2025 року (справа №947/8356/25, провадження №1-кс/947/3483/25), - скасувати.
		6. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		7. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		8. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...