Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/43114/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них.
Надіслано судом: 01.09.2025. Зареєстровано: 02.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2025.
Дата набрання законної сили: 29.08.2025
Номер судового провадження: A/855/8334/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/43114/23                                                   Головуючий у 1 інстанції - Жукова Є.О.
		                                                                                                   Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  29 серпня 2025 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого          Василенка Я.М.,
		суддів                    Ганечко О.М., Кузьменка В.В., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		В С Т А Н О В И В:
		ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:  
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.08.2023 форми «С» №0538380707, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 630 гривень. 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позов задоволено.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» зареєстроване як юридична особа 09.12.2013 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» здійснює свою діяльність з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі Генеральної ліцензії Національного банку України від 26.03.2021 №26.
		З 19 липня 2022 року по 21 липня 2022 року на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 19.07.2022 №943-п та на підставі направлень на перевірку від 20.07.2022 проведено фактичну перевірку ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» за місцями фактичного здійснення діяльності, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), що розташовується за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, б-р. Шевченка, буд. 335; Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.44; Черкаська область, м. Черкаси, б-р. Шевченка, буд. 243; Черкаська область, м. Черкаси, б-р. Шевченка, буд. 403; Черкаська область, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 116; Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 67а; Черкаська область, м. Сміла, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 3в.
		21 липня 2022 року уповноваженими особами контролюючого органу складено відповідний акт перевірки від 21.07.2022 №2307/23-00-07-07-01/39013808, яким встановлено порушення позивачем пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) - невідповідність готівкових коштів на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями даним фіскального звіту.
		В подальшому, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2023 №0538380707 (Форма «С»), яким до ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» застосовано 630 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).
		Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.08.2023 №0538380707 є протиправним, оскільки позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а тому підстави для притягнення його до відповідальності за порушення пунктів 2, 5 статті 4 Закону № 265/95-ВР відсутні.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Відповідно до   статті 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) (далі також - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на день виникнення спірних відносин, далі також - Закон № 265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Відповідно до положень пунктів 1-5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
		1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
		2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
		3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
		4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
		5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
		Відповідно до статті 4 Закону № 265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані:
		1) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
		2) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
		3) зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
		4) застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
		5) видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
		6) здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
		7) забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
		8) проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
		9) забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що дана стаття визначає обов`язки уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками.
		Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні банківських операцій, крім: операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
		Згідно із пунктом першим Розділу І Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002 №502 (далі також - Інструкція №502), вказана Інструкція встановлює порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків, а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв`язку, їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом. Банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
		Згідно пункту першого статті 18 Закону № 265/95-ВР у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема: ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів.
		Відповідно до пункту другого статті 18 Закону № 265/95-ВР, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі до банків, небанківських фінансових установ, суб`єктів господарювання, які здійснюють такі операції на підставі агентських угод з банками, що здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі, зокрема, ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів.
		Отже, зазначені фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків, небанківських фінансових установ, суб`єктів господарювання, які здійснюють такі операції на підставі агентських угод з банками, що здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі.
		З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язки з виконання вищевказаних операцій виникають у уповноважених банків або їх агентів.
		Здійснивши аналіз вказаних положень законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зауважив на помилковості висновків відповідача щодо можливості застосування до позивача санкцій, встановлених статтею 18 Закону № 265/95-ВР, оскільки позивач не є суб`єктом, до якого такі санкції можуть застосовуватися (уповноваженим банком чи суб`єктом господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками), що апелянтом не спростовано.
		Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» здійснює діяльність з обміну валют на підставі ліцензії на здійснення валютних операцій від 26.03.2021 №26, виданої Національним банком України.
		Отже, оскільки позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, то підстави для притягнення його до відповідальності за порушення пунктів 2, 5 статті 4 Закону № 265/95-ВР відсутні.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в постанові від 13.06.2018 у справі № 826/15581/16.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та невидачі розрахункового документа встановленого зразка на повну суму операції, тому податкове повідомлення-рішення від 16.08.2023 №0538380707 (форма "С"), є протиправним та підлягає скасуванню.
		Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, а аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. 
		Також, доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою суду щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду.
		При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
		Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                  Василенко Я.М.
		 
		Судді:                                                                                          Ганечко О.М.  
		 
		                                                                                                              Кузьменко В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...