Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/10013/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 03.09.2025. Зареєстровано: 03.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2025.
Дата набрання законної сили: 11.09.2025
Результат оскарження 11.09.2025 Дніпровський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/201/1205/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025000000000900

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 серпня 2025 року                 Соборний районний суд міста Дніпра
		 
		у складі:        головуючого судді  ОСОБА_1 
		 
		з секретарем:         ОСОБА_2 
		 
		за участю:        прокурора  ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
		захисників  адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
		обвинуваченого  ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
		       
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні № 201/10013/25 (пр. № 1-кп/201/1205/2025), відомості про яке 05 серпня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000900, стосовно:
		-     ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України;
		-     ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   До Соборного районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. 
		   У підготовчому судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким обвинувачений був ознайомлений завчасно до початку його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що на даний час не зменшився ризик, який враховувався при застосуванні стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 такого виду запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а отже, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших співучасників інкримінованого йому злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку із чим, просив у своєму клопотанні продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. 
		   Захисник  адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість зазначених в клопотанні ризиків, а також зазначив, що обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, є ідентичним обвинуваченню, висунутому ОСОБА_7 в рамках іншого кримінального провадження, що свідчить про повторне притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за одне і те саме діяння, що суперечить принципам кримінального закону. На підставі викладеного, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , який має хронічні хвороби та потребує лікування, сторона захисту просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, або визначити останньому розмір застави.
		   Захисник  адвокат ОСОБА_5 , а також обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали думку захисника  адвоката ОСОБА_4 та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		   
		   Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків. 
		   Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.    
		   Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 серпня 2025 року, без визначення розміру застави. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року, вищевказану ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року, було залишено без змін.
		   Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшилися, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні, особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі, при цьому, розгляд по суті кримінального провадження ще не розпочато, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_7 має можливість переховуватись від суду. Окрім цього, ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Так, обвинувачений, розуміючи складність проведення судового розгляду в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від суду, у тому числі, шляхом виїзду на непідконтрольну територію України, а тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 діяння, а саме враховуючи те, що ОСОБА_7 , перебуваючи у складі організованої злочинної групи, будучи особою, яка протягом тривалого періоду входила до системи управління підприємств, що залучені до реалізації розробленого злочинного механізму, останній може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, або безпосередньо, порадами, вказівками чи в інший спосіб сприяти вчиненню іншого кримінального правопорушення.
		   Поряд із цим, суд вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків та інших співучасників інкримінованого йому злочину, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.
		   Таким чином, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого ОСОБА_7 стороною обвинувачення діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість на даній стадії розгляду кримінального провадження застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою та з врахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.
		   В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризику, визначеного в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу  тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
		   Також, оцінюючи посилання сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не може беззаперечно визнати даний факт, як підставу неможливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жодних медичних висновків з приводу неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_7 в умовах ізоляції від суспільства та неможливості надання медичної допомоги останньому в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» на адресу суду надано не було.
		   Окрім цього, суд не входить в перевірку доводів сторони захисту, які зводяться до аналізу обвинувального акту на предмет повторного притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за одне і те саме діяння, оскільки це є завданням судового розгляду, за результатами проведення якого суд має оцінити докази та ухвалити відповідне судове рішення.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 183, 184, 194, 197, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити. 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25 жовтня 2025 року.
		   Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, є 25 жовтня 2025 року. 
		   
		   Повний текст ухвали буде складено та проголошено о 15.30 годині 29 серпня 2025 року. 
		 
		   Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги,яка можебути поданаобвинуваченим,його захисником,законним представником,прокурором безпосередньодо Дніпровськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.  
		Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...