Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3385/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди.
Надіслано судом: 03.09.2025. Зареєстровано: 03.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2025.
Дата набрання законної сили: 14.10.2025
Результат оскарження 14.10.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		 
		"03" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3385/25
		Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН
		про забезпечення позову у справі
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН
		до Приватного акціонерного товариства ФАРЛЕП-ІНВЕСТ
		про стягнення 5344858грн
		встановив:
		 
		Через підсистему Електронний суд 21.08.2025 подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН до Приватного акціонерного товариства ФАРЛЕП-ІНВЕСТ про стягнення 5344858грн шкоди, заподіяної пожежею.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач передав відповідачу в оренду нерухоме майно  приміщення за договором від 01.10.2024 №56, в якому виникла пожежа 03.04.2025, за результатами якої пошкоджено приміщення позивача. Згідно висновку про причини пожежі в орендованому відповідачем приміщенні, пожежа виникла внаслідок аварійного режиму роботи люмінесцентного світильника. Позивач зазначає, що відповідно до умов договору оренди обов`язок дотримання законодавства у сфері протипожежної безпеки було покладено на відповідача.
		Позивач посилається на те, що листом від 21.07.2025 відповідач повідомив про припинення договору оренди і відмовляється виконати вимогу позивача про відшкодування шкоди, яка становить 5344858грн вартості капітального ремонту пошкоджених пожежею приміщень.
		Ухвалою від 25.08.2025 суд залишив позов без руху.
		Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.10.2025.
		01.09.2025 через підсистему Електронний суд позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 2-1378/25 від 02.09.2025), якою просить суд накласти арешт на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать ПрАТ ФАРЛЕП  ІНВЕСТ (Код ЄДРПОУ 19199961, адреса: 01011, Україна, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок, 3) в межах ціни позову у розмірі 5 344 858, 00 грн.
		Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
		Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Згідно з ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
		1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
		6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
		8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
		9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
		10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
		Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Аналогічний підхід викладений в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 16.12.2019 у справі № 904/3459/19, від 28.05.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20), від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21, від 01.04.2022 у справі № 925/1615/21, від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21.
		У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
		Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
		Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Суд зауважує, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном та/або коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
		Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. 
		При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.
		Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах.
		При цьому, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
		Суд, досліджуючи питання адекватності та співмірності заходів забезпечення позову, а також наявності передумов для застосування таких заходів врахував, що:
		- предметом спору є стягнення 5344858грн шкоди з відповідача, що передбачає можливість застосування заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти;
		- сам по собі факт безперешкодної можливості розпорядження відповідачем активами (грошові кошти) створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.
		Отже, за умови відсутності достовірних відомостей щодо наявності коштів на рахунках відповідача, судом встановлено наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми заявлених вимог, з урахуванням необхідності уникнення подвійного забезпечення та забезпечення реального виконання судового рішення у разі задоволення позову. Зазначене узгоджується з метою застосування заходів забезпечення позову та відповідає положенням статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.
		При цьому, за встановлених судом обставин вбачається забезпечення збалансованості інтересів сторін у даному випадку, адже застосування таких заходів дійсно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними. Зазначеним підтверджується також наявність зв`язку між заходами до забезпечення позову, які просить позивач вжити із предметом позовної вимоги та спроможність таких заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, та можливість виникнення імовірних утруднень виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів у цій справі.
		З огляду на вищевикладене, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
		Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
		Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
		Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
		02.09.2025 відповідач через підсистему Електронний суд подав заперечення щодо заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що позивачем не обгрунтовано заяву та не доведено, що кошти відповідача можуть зменшитися або зникнути на момент виконання рішення суду у разі задоволення позову.
		Суд відхиляє зазначені заперечення відповідача, оскільки як зазначено вище, відповідно до останніх правових позицій Верховного Суду, у справах про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном та/або коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів.
		Інших же обгрунтувань своїх заперечень відповідачем не надано.
		Керуючись статтями 2, 13, 76, 79, 86, 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд  
		ухвалив:
		 
		1. Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
		2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Приватному акціонерному товариству ФАРЛЕП  ІНВЕСТ (Код ЄДРПОУ 19199961, адреса: 01011, Україна, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок, 3) в межах ціни позову у розмірі 5 344 858, 00 грн.
		3.Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю СТАРК ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН (код 44703773, м. Одеса, пров. Високий, 22)
		Боржником за цією ухвалою є Приватне акціонерне товариство ФАРЛЕП  ІНВЕСТ (Код ЄДРПОУ 19199961, адреса: 01011, Україна, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок, 3)
		4. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
		Повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2025. 
		Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 03.09.2025 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
		Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
		Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...