Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/10601/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано судом: 03.09.2025. Зареєстровано: 04.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2025.

Номер судового провадження: 2/753/8095/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		 
		справа № 753/10601/25
		провадження № 2/753/8095/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 вересня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
		головуючої судді Шаповалової К.В.,
		за участі секретаря судових засідань         Давидюк В.О.
		представника позивача                        Сластьона І.А.
		відповідача                                         ОСОБА_1 
		представника третьої особи                        Сапсая О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
		В С Т А Н О В И В: 
		19 травня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Київські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
		В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ТОВ "Київські енергетичні послуги" надає послуги з постачання електричної енергії для будинку АДРЕСА_1 . Власником будинку та споживачем даних послуг за адресою: є відповідач - ОСОБА_1 , за яким також закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 . У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань щодо оплати даних послуг, у останнього виникла заборгованість, яка станом на 01 січня 2025 року складає 215 298, 52 грн, та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку. Окрім того позивач просить стягнути на свою користь інфляційну складову боргу у розмірі 14 566,66 грн та 3% річних 3 029, 81 грн. Загалом ціна позову становить 232 894, 99 грн.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. 
		Ухвалою суду від 10 червня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 24 липня 2025 року.
		24 чернвя 2025 року від відповідача надійшло клопотання про витребуваня доказів, до якого були долучені отримані на адвокатських запит документи від ДТЕК Київські електромережі.
		Також 24 червня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів у справі, заперечення на клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи та клопотання про зупинення провадження у справі.
		24 червня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, яка фактично була передана судді 14 липня 2025 року. У період з 25 червня 2025 року по 11 липня 2025 року суддя перебувала у щорічній відпустці.
		       Ухвалою суду від 14 липня 2025 року визнано заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шаповалової К.В. у цивільній справі № 753/10601/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- необґрунтованою. Матеріали справи № 753/10601/25 та заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 753/10601/25 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду цієї заяви.
		Ухвалою суду від 16 липня 2025 року (суддя Котенко Р.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шаповалової К.В. відмовлено.
		У судовому засіданні 24 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Києва не має відношення до предмету та підстав цього позову, а доказів того, що суд прийняв до провадження та відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «Київські енергетичні послуги» здійснювати нарахування за електричну енергію відповідно до показань приладів обліку, копія якого долучена до клопотання, суду не надано. Крім того, предмет та підстави цього позову не потребують встановлення обставин рішенням іншого суду у подані позивачем позовній заяві. 
		Також у судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, з урахуванням того, що такі наявні у матеріалах справи та долучені ним особисто із іншим клопотанням.
		У судовому засіданні було оголошено перерву до 26 серпня 2025 року за клопотанням представника відповідача для надання можливості відповідачу особисто надати пояснення у справі. 
		У судовому засіданні 26 серпня 2025 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, вказав, що відповідач є власником трансформатора, а тому має нести витрати, які вираховуються у зв`язку з цим, окрім оплати за користування електричною енергією. Також представник позивача вказав, що всі зазначені відповідачем оплати були враховані при поданні позову, окрім оплати за травень 2025 року, яка була фактично здійснена після подання позову до суду. Вказав, що до травня 2022 року у відповідача відсутня заборгованість по електричній енергії та втратам трансформатора. 
		Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вказав, що він не заперечує проти сплати коштів за показами лічильників щодо використання електричної енергії, просив суд врахувати подане ним клопотання про долучення доказів у справі, з яких вбачається, що він сплачує позивачу та третій особі кошти за електроенергію. Також вказав, що до його трансформатора, який він побудував сам за власні кошти, приєднано ще 9 будинків, а тому йому не зрозуміло, чому за втрати трансформатора та інші нарахування він має платити самостійно. Крім того, вказав, що борг йому нарахували за двома договорами від 2003 року та за публічним договором, що є недопустимим. Оскільки пункт 16 договору від 2003 року не був за його позовом визнаний недійсним, він є дійсним, а тому нарахування мають здійснюватися виключно за цим договором. Просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з нього коштів за втрати трансформатора, а також врахувати, що ним здійснюється оплата за користування електричної енергії. Також вказав, що до його трансформатора приєднано два будинки без його згоди і вони відмовились йому платити кошти за втрати холостого ходу трансформатора, а інші підключені споживачі платили йому кошти за договорами, укладеними з ними. 
		Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав доводи представника позивача, вказав, що відповідач може укласти з ДТЕК угоду про спільне використання мереж, і тоді за втрати холостого ходу трансформатора буде сплачувати не відповідач, проте він цього не робить. Крім того, вказав, що з довідки, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що кількість підключених споживачів не впливає на обсяг споживання втрат холостого ходу. Вказав, що відповідач має один особовий рахунок, один лічильник та всі нарахування здійснюються з урахуванням пункту 16 договору від 2003 року.
		Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника третьої особи, суд дійшов наступного висновку.
		11 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).
		Пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.
		З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: 
		- суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;
		- упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;
		- фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
		Упродовж строку виконання електропостачальником, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, функцій постачальника універсальних послуг:
		- тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики;
		- надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням умов щодо виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону.
		Стаття 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії» дає визначення універсальної послуги як постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;
		На виконання вимог вищевказаного Закону в результаті здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу було створене ТОВ «Київські енергетичні послуги», яке упродовж двох років з дня отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальної послуги на території м. Києва, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими електричними мережами та її постачання за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 ТОВ «Київські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
		Отже з 01 січня 2019 року на території м. Києва розрахунки за спожиту електроенергію проводяться з компанією-постачальником ТОВ «Київські енергетичні послуги».
		Відповідно до пункту 3.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електростачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах.
		Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (пункт 3.1.7. ПРРЕЕ).
		На офіційному сайті позивача https://kep.com.ua розміщено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
		Згідно з умовами, визначеними пунктом 1.1. даного договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам та укладається сторонами з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
		Згідно з пунктом 2.1. даного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
		Відповідно до положень статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Стаття 634 цього Кодексу визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
		Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю № 127501 серії IV-KB (а.с.29). та власником особового рахунку № НОМЕР_1 за вказаною адресою.
		Відповідачем у судовому засіданні не заперечувався та не спростовувався той факт, що він є власником земельної ділянки та об`єкта нерухомості, розташованого на ній за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому відповідач зазначав, що сплачує за отриману електроенергію за цією адресою належним чином та в повному обсязі.
		Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
		Відповідно до пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		Згідно з пунктом 4.10. ПРРЕЕ побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.10. ПРРЕЕ).
		Згідно з пунктом 4.12. ПРРЕЕ плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
		За несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (пункт 4.17. ПРРЕЕ).
		Судом встановлено, що 07 жовтня 2003 року між ПАТ "Київенерго" (правонаступниками якого, відповідно до рішення ПАТ "Київенерго" від 13 липня 2017 року є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ТОВ "Київські енергетичні послуги") та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією, згідно якого ОСОБА_1 здійснювалося постачання електричної енергії в помешкання за адресою: АДРЕСА_1 на платній основі.
		Пунктом 16 договору, зокрема передбачено, що оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до показань приладу обліку 13 коп. + 20% = 15,6 коп. за 1 квт.ч. + 777 квт.ч. (ежемес. ПХХ) + 2,41 % (от собствен. расход. и 141036-507-20) потери К.З. + 0,02% (от собст. расх. и 141036-507-20) в мес.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року (справа № 761/22952/18), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «К.Енерго» (ПАТ «Київенерго»), ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські Енергетичні Послуги» про визнання 16 пункту договору частково недійсним, відмовлено.
		ОСОБА_1 з 2003 року є власником трансформаторної підстанції № 6051.
		Вказане не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні та підтверджувалось його особистими поясненнями.
		Згідно п. 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснювалися за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.
		Разом з цим, якщо у власності споживача перебувають електричні мережі напругою понад 0,4 кВ, а прилад обліку встановлений не на межі розподілу електромереж, втрати електричної енергії на ділянці електромережі від межі розподілу до місця встановлення приладу обліку відносяться на рахунок власника зазначеної ділянки електромережі.
		Як встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/22952/18 згідно з додатком № 8 до договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та схемою електроустановок та точок розподілу мереж, в балансовій належності позивача, зокрема перебувають КЛ (кабельна лінія) 10 кВ, ТП 526, опора №1, ТП 6051, КЛ 0,4 кВ, тобто, електричні мережі напругою понад 0,4 кВ. Межа розподілу відповідальності сторін встановлена на ізоляторах опори № 1. Прилад обліку № 0305553 встановлений не на межі розподілу електромереж.
		За таких обставин, позивач має здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку та оплачувати втрати електричної енергії на ділянці електромережі від межі розподілу до місця встановлення приладу обліку.
		Крім того, Шевченківський районний суд м. Києва дійшов висновку, що під час розгляду справи не встановлено, що вказаний договір, в тому числі в частині п. 16, суперечив цивільному законодавству, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства.
		На момент укладення договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, були вільними в його укладені, крім того правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме на постачання електричної енергії та користування нею.
		Матеріалами справи підтверджено, що сторони виконували умови договору, відповідачем здійснювалось постачання електроенергії, а позивачем здійснювалась оплата за таке користування.
		Позивач з 2003 року по 2018 рік не звертався до відповідача щодо зміни умов Договору, зокрема й в частині умов та порядку оплати, визначених п. 16 Договору.
		Також під час розгляду апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі 761/22952/18 колегією суддів було надано оцінку доводам ОСОБА_1 щодо того, що вимога енерго-постачальника про сплату додаткових нарахувань передбачених в пункті 16 договору призводить фактично до подвійної сплати за нормативно технологічні витрати на транспортування електороенергії, так як дані витрати вже включені до звичайного тарифу в електроенергію, який він платить, що суперечить зокрема статті 509 ЦК України.
		Зокрема, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до положень пункту 1.2 ПКЕЕ власник електричних мереж визначався як юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії; основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
		Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснювалося на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладався між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладався між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
		Згідно з пунктом 1.7 ПКЕЕ у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулювалися договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2 до ПКЕЕ).
		За положеннями пункту 6.29 ПКЕЕ електропередавальні організації, які використовували технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачували останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначалася відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за № 732/15423.
		Відповідно до п. 6.32 ПКЕЕ в редакції від 25.12.2015 у разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб`єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподілялася пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб`єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до фактичного балансу за розрахунковий період, що минув.
		В свою чергу, відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками до 26.06.2018 регулюватися Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (ПКЕЕН).
		Відповідно до пункту 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснювалося на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розроблявся енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1 до ПКЕЕН) і укладався на три роки.
		Зі змісту ПКЕЕН, зокрема, із положень абзацу другого пункту 19 ПКЕЕН, слідує, що у власності побутового споживача (населення) могла бути трансформаторна підстанція, яка використовувалася виключно для потреб цього споживача.
		При цьому, ПКЕЕН не було передбачено врегулювання питань та аспектів, які виникають у разі транзиту електричної енергії, зокрема, щодо складення балансу електричної енергії, розподілу втрат електричної енергії, відшкодування витрат на утримання та обслуговування електричних мереж тощо.
		Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у відповіді НКРЕКП на адвокатський запит від 15.04.2021, зазначено, що якщо позивач мав статус фізичної особи - підприємця, відносини між ним та енергопостачальником за регульованим тарифом, які виникали в процесі купівлі-продажу електричної енергії (на роздрібному ринку електричної енергії), до 11.06.2018 регулювалися ПКЕЕ, зокрема, в частині укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж та, відповідно, сплати за їх спільне використання. При цьому, розрахунки за спожиту електричну енергію субспоживачами (населенням) здійснювалися виключно з енергопостачальником, відповідно до укладених договорів про користування електричною енергією. Компенсація основному споживачу субспоживачами (населенням) витрат з утримання технологічних електричних мереж, втрат, які виникають в цих мережах, вимогами законодавства не була передбачена.
		У разі, якщо позивач мав статус побутового споживача, відносини між ним та енергопостачальником до 26.06.2018 регулювалися договором про користування електричною енергією для населення, укладеного відповідно до норм ПКЕЕН, якими не було передбачено укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж та відшкодування витрат.
		При укладенні договору стороною був позивач, який не мав статусу фізичної особи - підприємця, отже, позивач мав статус побутового споживача та відносини між ним та енергопостачальником до 26.06.2018 регулювалися договором про користування електричною енергією для населення, укладеного відповідно до норм ПКЕЕН, якими не було передбачено укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж та відшкодування витрат.
		Крім того, на момент укладення договору позивач був один підключений до своєї трансформатної підстанції, в той же час, виходячи із встановлених положень ПКЕЕН, зокрема, абзацу другого пункту 19 ПКЕЕН, у власності побутового споживача (населення) могла бути трансформаторна підстанція, яка використовувалася виключно для потреб цього споживача, при цьому, ПКЕЕН не було передбачено врегулювання питань, які виникають у разі транзиту електричної енергії, зокрема, щодо складення балансу електричної енергії, розподілу втрат електричної енергії, відшкодування витрат на утримання та обслуговування електричних мереж тощо.
		Таким чином позивач, як власник, має наразі додаткові обов`язки, щодо утримання власної трансформаторної підстанції, які, окрім іншого, полягають в додаткових нарахуваннях, пов`язаних з втратою електричної енергії на ділянці електромережі від межі розподілу до місця встановлення приладу обліку.
		Серед іншого позивач має право на даний час передати таку підстанцію за договором для користування чи у власність ДТЕК, і відповідно не буде зобов`язаний оплачувати додатковий тариф, або ж укласти інші договори, якими передбачити відшкодування його витрат на обладнання, яке наразі використовує відповідач та інші споживачі послуг. В разі відмови укласти договори, позивач може обрати способом захисту своїх прав, відшкодування завданих збитків.
		В той же час сам відповідач у судовому засіданні вказав, що підключені до його трансформатора споживачі сплачують на його вимогу йому кошти, пропорційно, а він сплачує їх вже постачальнику.
		Вказане також підтверджується долученою відповідачем копією договору від 29 жовтня 2011 року, який, як вказав відповідач, укладений із один споживачем, який підключений до його підстанції. Відповідно до умов цього договору відповідач виставляє рахунки підключеному споживачу, який йому виставляє Київенерго (станом на 2011 рік), а підключений споживач сплачує кошти відповідачу на підставі такого рахунку. Пунктом 2.6 договору визначено, що відповідач самостійно сплачує витрати на спожиту електроенергію відповідно до свого лічильника, який знаходиться безпосередньо у відповідача. 
		Вказане спростовує доводи відповідача про те, що він сам сплачує всі витрати та спожиту електроенергію, в той час коли її мають також сплачувати інші підключені до його підстанції споживачі.
		Крім того, у випадку, якщо підключені споживачі не виконують умови укладених із відповідачем договорів щодо оплати виставлених ним рахунків, останній не позбавлений права вирішити вказане питання у судовому порядку, проте не сплата таких споживачів коштів відповідачу, не звільняє останнього від обов`язку своєчасно сплати кошти постачальнику. 
		Отже, враховуючи встановлені вище обставини, судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем послуг з постачання електроенергії станом на 1 серпня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 215298,52 грн., що підтверджується особовою карткою споживача та розрахунком заборгованості.
		В той же час, з долучених відповідачем доказів вбачається, що ним 27 травня 2025 року (після подання позову до суду, який було подано 19 травня 2025 року) сплачено кошти на рахунок позивача у розмірі 6000 грн, які не були враховані позивачем у поданих розрахунок і вказане підтверджено представником позивача у судовому засіданні.
		Також суд, при визначені остаточної суми боргу, враховує ту обставину, що із наданих суду відповідачем доказів не вбачається чітко за який період ним сплачуються кошти, а тому, як пояснив у судовому засіданні представник позивача частина перерахованих (сплачених) відповідачем кошти зараховувалась за борги попередніх періодів та станом на 1 травня 2022 року (початок заборгованості у цій справі) відповідач боргів перед позивачем немає.
		За положенням статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
		Згідно статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
		У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).
		Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		Відповідачем не надано суду доказів відсутності у нього заборгованості за спожиту електроенергію чи існування її в меншому розмірі, а також відсутності у нього обов`язку щодо сплати коштів, у визначеній у позовній заяві сумі.
		Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за отриману електроенергію є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 209298,52 грн (з урахуванням суми 6000 грн, що були сплачені відповідачем після подання позову до суду).
		Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасну сплату коштів за електроенергію. 
		Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції склали 14566,66 грн., а три проценти річних від простроченої суми - 3029,81 грн.
		Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено вірність здійсненого нарахування. Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення і не спростований відповідачем. При цьому судом враховано, що борг у розмірі 6000 грн відповідачем було сплачено після подання позову до суду, а отже не здійснює перерахунок на вказану суму 3% річних та інфляційних втрат.
		Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відтак, оцінивши наведені у позовній заяві аргументи і надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Київські енергетичні послуги» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 226894,99 грн.
		Відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2794,74 грн.
		Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору у розмірі 28,13 грн.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Ціна позову становила 232894,99 грн, отже судовий збір, з урахуванням того, що позов поданий до суду через підсистему «Електронний суд» мав бути сплачений позивачем у розмірі 2794,74 грн, в той же час він був сплачений у розмірі 2822,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням, долученим до справи, а тому судовий збір у розмірі 28,13 грн за клопотанням представника позивача підлягає поверненню позивачу, як надлишково сплачений.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
		У Х В А Л И В :
		позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" заборгованість за послуги у загальному розмірі 226894,99 грн, з яких: 209298,52 грн. - сума основного боргу, 3029,81 грн - 3% річних, 14566,66 грн - інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 2794,74 грн.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"   судовий збір в розмірі 28,13 грн, сплачений 07 квітня 2025 року згідно платіжної інструкції № 3935636 за реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві/Дарниц.р-н, рахунок UA72899998031310126000026003, код 37993783, банк одержувача КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ, призначення платежу тип 22030100 Інфо запису: 101;41916045; судб зібр за под.ТОВ «КЕП» поз.заявипро стягн борг з Кострюкова В.І. Дарницький р-н суд. М. Києва, без ПДВ (3935636)).
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", код ЄДРПОУ 41916045, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31.
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Третя особа: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", код ЄДРПОУ 41946011, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20
		Повний текст судового рішення складено 3 вересня 2025 року.
		Суддя К.В.Шаповалова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...