Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 347/1557/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 04.09.2025. Зареєстровано: 04.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2025.
Дата набрання законної сили: 03.09.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4808/175/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091190000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 347/1557/23 
		Провадження № 11-кп/4808/175/25 
		Категорія ч. 4 ст. 185 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
		в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		з участю секретаря ОСОБА_6 ,
		розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023091190000154 за апеляційними скаргами з доповненням захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року, згідно з яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, жителя АДРЕСА_1 , українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців немає, депутатом не обирався, раніше судимого, вироком Івано-Франківського міського суду від 12.05.2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді  4 років позбавлення волі , 16.11.2022 року звільненого по відбуттю строку покарання,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,
		за участю прокурора         ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_8 ,
		захисника         ОСОБА_7 ,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення за наступних обставин:
		близько 23:45 год. 02.05.2023 р в умовах воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, дію якого продовжено Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023, ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом злому зрізного замка вхідних дверей та відважування металевих ґратів на вказаних - дверях, проник до зазначеного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_11 .
		В подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, викрав з даного магазину грошові кошти у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень та грошові кошти в іноземній валюті, а саме: 5000 (п`ять тисяч) Євро, які відповідно до встановленого на 02.05.2023 курсу НБУ еквівалентні 201 346 (двісті одна тисяча триста сорок шість) гривень, 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, які відповідно до встановленого на 02.05.2023 курсу НБУ еквівалентні 438 823 (чотириста тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять три) гривні, після чого з викраденими грошовими коштами покинув приміщення магазину «Наталі» та розпорядився викраденим майном на власний розсуд; спричинивши потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 645 169 (шістсот сорок п`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень.
		Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
		 
		Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 
		Вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, що вплинуло на вирішення питання про винуватість та на правильність застосування кримінального закону в зв`язку з чим вирок суду є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню. Вказує, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні вироку. 
		На думку сторони захисту, судом у вироку не відображено достовірних показань свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , та свідка ОСОБА_13 не допитано.
		Зазначає, що матеріалах кримінального провадження не міститься клопотання слідчого на обшук житла та відповідної ухвали слідчого судді.
		Стверджує, що під час проведення огляду місця події 03 травня 2023 р. було вилучено речові докази, які отримані з порушенням норм КПК України, тому вони не можуть бути використані у кримінальному провадженні. А також висновки експерта є похідними від них доказами, тому висновки експертів також слід визнати недопустимими доказами по справі.
		Зауважує, що під час ознайомлення з матеріалами справи ні обвинуваченому, ні захиснику на виконання ст. 290 КПК України не було відкрито речових доказів в порядку ст. 290 КПК, а тому і Висновки експертиз, в основу яких покладено докази, які зібрано з порушеннями, не можуть бути належним доказом. 
		Наголошує, що судом не досліджувалися речові докази в судовому засіданні, а тому суд не вправі був посилатися на них у вироку.
		Підсумовує, що судом першої інстанції не здобуто достатніх та об`єктивних доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_8 є склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, яким його у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України визнати невинуватим та виправдати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Мотивує вимоги апеляційної скарги невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судом не дотримано вимог ст. 370 КПК України. Стверджує, що допит свідків в суді першої інстанції було здійснено з грубим порушенням чинного законодавства.
		 
		В доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Вважає, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. 
		Так, сторона захисту в ході вивчення матеріалів провадження щодо ОСОБА_8 встановила, що обвинувальний акт не скріплено печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційних документів.
		Стверджує, що виклад обставин в обвинувальному акті не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки в обвинувальному акті, який передано на розгляд суду, міститься відомості, які сторона обвинувачення ґрунтує на припущеннях, а саме: що близько 23:45 год. 02.05.2023 р. в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає. Також не зазначено, яку суму коштів в кого та в якому місці вилучено.
		Вказує, що рапорт помічника Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_14 , та рапорт оперуповноваженого Косівського РВП ГУНП ОСОБА_15 не є доказами в кримінальному провадженні. Також згідно постанови про створення слідчої групи від 03.05.2025 року ОСОБА_16 не входить до слідчої групи.
		Зазначає, що протокол проведення слідчого експерименту від 05.05.2023 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , та його законного представника ОСОБА_18 (а.c.118-123 т.2), протокол огляду предмету - хрестик (а.с. 192-193 т.2), протокол огляду відеозаписів із фото таблицями з участю неповнолітнього свідка ОСОБА_17 (a.c. 153-155, 159-168, 172-175, 180-43, 185-170, т. 2), отримані внаслідок порушення права на перехресний допит. Обмеження сторони захисту у реалізації права на допит свідка безпосередньо під час судового розгляду, є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, а отже, підставою для визнання доказу недопустимим, що зумовлює неможливість його покладення в основу обвинувального вироку. Суд першої інстанції свій висновок про винуватість засудженого обґрунтував даними, встановленими протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_17 . Суд, пославшись на показання свідка ОСОБА_17 , які ним давалися при проведенні слідчого експерименту під час досудового розслідування, не врахував, що цей доказ відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК є недопустимим на доведення винуватості засудженого, оскільки сторона захисту не отримала можливості допитати свідка, що є порушенням права на перехресний допит.
		Вважає, що недопустимим доказом є протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с. 134-141, том 2), оскільки при пред?явленні ОСОБА_8 для впізнання по фотографіям свідку ОСОБА_9 захисник присутній не був, дані про повідомлення захисника про час та місце проведення цієї слідчої дії, а також про причини його неявки в матеріалах провадження відсутні. 
		Зазначає, що в даному кримінальному провадженні судом не досліджувалися речові докази, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. 
		Також зазначає, що ОСОБА_8 від дачі показань в судовому засіданні по суті справи не відмовлявся, але суд його не допитав. 
		Так, під час судових засідань в суді було допитано потерпілу ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та жоден зі свідків не вказав, що крадіжку вчинив ОСОБА_8 .
		Підсумовує, що враховуючи вищенаведене вирок суду підлягає скасуванню.
		 
		Прокурор вапеляційній скарзіпросить вирок суду щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Не оспорюючи правильність кваліфікації дій та доведеність вини обвинуваченого, вважає вирок суду щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону.
		Зазначає, що при ознайомленні з матеріалами судового розгляду прослухано звукозапис та встановлено, що в ході судового розгляду суд не провів допит обвинуваченого.
		Зокрема, обвинувачений в ході судового розгляду вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, зазначив, що даватиме показання після дослідження доказів. 
		В судовому засіданні, яке відбулось 20 січня 2025 року, суд запитав в обвинуваченого, чи визнає він вину у інкримінованому правопорушенні. Після перерви, наданої для консультації з адвокатом, ОСОБА_8 вину заперечив, а суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.
		При цьому суд не запропонував обвинуваченому дати показання по суті пред?явленого обвинувачення, не пропонував прокурору та захиснику допитати обвинуваченого. 
		Вказує, що оскільки на даний час обвинуваченим оскаржується законність засудження наведене порушення слід вважати істотним.
		 
		Захисник ОСОБА_7 подав досуду апеляційноїінстанції клопотанняпродослідження доказів, а саме:
		-рапорт помічника о/ч Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_14 (а.с. 36 т.2);
		-протокол огляду місця події від 03.05.2023 року із долученими до нього фототаблицями ( а.с.41-54 т.2);
		-- протокол огляду місця події від 03.05.2023 року (а.с. 59-63 т.2);
		-протоколом огляду місця події від 03.05.2023 року проведеного за участю понятих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , із долученими до нього фото таблицями (а.с.102-105 т. 2);
		-протокол проведення слідчого експерименту від 05.05.2023 року (а.с.118-123 т.2) за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_17 та його законного представника ОСОБА_25 ;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с. 134-137 т.2);
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с. 138-141, т. 2);
		-рапорт о/у Косівського РВП ГУНП ОСОБА_15 (а.с.146-149 т.2);
		-протоколи огляду відеозаписів із фото таблицями (а.с. 153-155, 159-168, 172-175, 180-183, 188-191 т.2),
		-протокол огляду предмету - хрестик (розп`яття) із чорною ниткою (а.с. 192-193 т. 2); 
		-- речові докази: дерев?яний хрестик із ниткою чорного кольору; недопалок від сигарети «Пріма срібна - червона», дев`ять слідів пальців рук, навісний замок марки «GUSAMI», два сліди пальців рук, частина металічних ножиців червоного кольору, мотоцикл марки та моделі «HORNET-TORNADO» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та грошові кошти у сумі 1411 гривень, 1 долар та 174 гривні, 3140 євро, 5916 доларів США та 69 500 гривень, відрізок паперу із записами сум грошових коштів, що передані на зберігання до департаменту регіональної каси перерахунку у м. Івано-Франківськ, філії АТ КБ «ПриватБанк», через уповноважену особу відповідальну за збереження цінностей в Косівському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
		 
		В задоволенні клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів відмовлено. 
		 
		Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилася, про час та місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, заяв про розгляд апеляційної скарги за його участю та про відкладення розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило. 
		Тому, оскільки згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України це не перешкоджає проведенню розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження за відсутності потерпілої.
		 
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 наголошували на наявності підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту, не заперечували у задоволенні апеляційної скарги прокурора; 
		- прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив оскаржений вирок суду скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції, та заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисника та обвинуваченого. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, та апеляційні скарги захисника та обвинуваченого необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті вироку в повній мірі не дотримався вказаних вимог закону.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення обвинуваченому права на захист.
		Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.
		Згідно з ст. 7 КПК України право на захист віднесено до загальних засад кримінального провадження.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.20КПК Українипідозрюваний,обвинувачений,виправданий,засуджений маєправо назахист,яке полягаєу наданнійому можливостінадати усніабо письмовіпояснення зприводу підозричи обвинувачення,право збиратиі подаватидокази,брати особистуучасть укримінальному провадженні,користуватися правовоюдопомогою захисника,а такожреалізовувати іншіпроцесуальні права,передбачені цимКодексом. Суд зобов`язаний роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Санніно проти Італії» від 27 квітня 2006 року) забезпечення ефективного захисту є обов`язком суду.
		Обвинувачений ОСОБА_8 в ході судового розгляду вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, зазначив, що даватиме показання після дослідження доказів. 
		В судовому засіданні, яке відбулось 20 січня 2025 року, суд запитав в обвинуваченого, чи визнає він вину у інкримінованому правопорушенні. Після перерви, наданої для консультації з адвокатом, ОСОБА_8 вину заперечив, а суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.
		При цьому суд не запропонував обвинуваченому дати показання по суті пред?явленого обвинувачення, не пропонував прокурору та захиснику допитати обвинуваченого.
		Відповідно до ст. 351 КПК України допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.
		Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".
		Таким чином, якщо обвинуваченого не допитали під час судового розгляду, це є порушенням його права на захист, яке закріплено у Конституції України та Кримінальному процесуальному кодексі України.
		В той час, з огляду на пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, він фактично не визнав тих обставин, які ставились йому у вину згідно з обвинувальним актом.
		З огляду на таку обставину, суд апеляційної інстанції вважає, що незважаючи на визначеність і категоричність вироку, у даному випадку, не усунені всі сумніви у винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, не спростовано всі доводи на його захист, та позбавлений можливості зробити висновок про те, що суд першої інстанції достовірно встановив обставини кримінальних правопорушень і прийняв обґрунтоване рішення в межах висунутого обвинувачення.
		Суд апеляційної інстанції встановив порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, які є істотними, а саме неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, такі порушення є істотними.
		Відповідно до ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
		Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		При цьому в порушення вимог закону судом не допитано обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, щодо часу, місця, способу його вчинення. 
		Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що через порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотними (п.3ч.1ст.409КПК України) вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		При цьому, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та призначення покарання. А тому, при новому розгляді місцевому суду належить з`ясувати всі обставини, які мають значення для кримінального провадження, у порядку визначеному кримінальним процесуальним законом.
		При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно розглянути кримінальне провадження з суворим дотриманням норм КПК України та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення.
		Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційні скарги з доповненням захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Апеляційну скаргузаступника керівникаІвано-Франківськоїобласної прокуратури ОСОБА_9  задовольнити.
		Вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 на 60 днів до 31 жовтня 2025 року включно.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		   
		 
		Судді     ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		    ОСОБА_4 
		   
		 
		    ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...