Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1805/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них; щодо захисту економічної конкуренції, з них.
Надіслано судом: 04.09.2025. Зареєстровано: 04.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2025.

Номер судового провадження: 20/01/911/1805/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1805/25 
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю Конверс Лінкс (08205, Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 3 А)
		про стягнення 273064,00 грн. пені,
		 
		секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
		Представники сторін:
		від позивача: Прохоров Є.І. (витяг з ЄДРЮОФОПГФ, посвідчення № 1371 від 26.06.204 р.);
		від відповідача: Макаров К.І. (ордер АА №1577939 від 07.08.2025 р.)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» про стягнення 273064,00 грн. пені.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у визначений законом строк не сплатив штраф, який накладено на нього рішенням Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 11.12.2023 р., у зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 273064, 00 грн пені.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.07.2025 р.
		20.06.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.06.2025 р. (вх. № 8602/25 від 20.06.2025 р.), за змістом якого відповідач зазначає, що строки, передбачені ч. 3. ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України, тому розрахунки суми пені позивачем проведені невірно.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2025 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025 р.
		У судовому засіданні 07.08.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
		 
		встановив:
		 
		11.12.2023 р. Антимонопольним комітетом України (далі  позивач) було прийнято рішення № 68-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 128-26.13/76-23, яким вирішено: 
		"1. Визнати, що ТОВ «Конверс Лінкс» (вул. Тараса Шевченка, буд. 3-А, м. Ірцінь, Київська обл, 08205, ідентифікаційний код юридичної особи 41612364) вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету Україти на вимогу Голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 25.01.2023 р. № 128-29.3/01-2763 у встановлений ним строк.
		 2. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на ТОВ «Конверс Лінкс» штраф у розмірі 273064 (двісті сімдесят три тисячі шістдесят чотири) гривні. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п?яти днів з дня сплати штрафу суб?єкт господарювання зобов?язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання."
		Отже, рішенням Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 11.12.2023 р. у справі № 128-26.13/76-23 на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» було накладено штраф у загальному розмірі 273064,00 грн.
		Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
		Згідно з приписами ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до пп. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: - розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; - приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; - перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; - при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		Згідно з приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
		Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
		З матеріалів справи вбачається, що Антимонопольний комітет України направив відповідачу копію рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. у справі № 128-26.13/76-23 з супровідним листом № 128-26.13/01-13140е від 19.12.2023 р. на юридичну адресу ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08205, Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 3 А. Листом повідомлено відповідача про строк, встановлений ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», для оплати штрафу, а також обов`язок відповідача протягом 5 днів з дня сплати штрафу надіслати Антимонопольному комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
		Відповідач отримав вказане рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. разом з супровідним листом № 128-26.13/01-13140е від 19.12.2023 р.  10.01.2024 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0303516080879. 
		Відповідач вказану обставину не заперечив та не спростував.
		Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
		Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
		Відповідно до ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема, при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
		Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
		Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.
		Отже, враховуючи приписи ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції та дату отримання відповідачем рішення Антимонопольного комітету України (10.01.2024 р.), останнім днем сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням № 68-р/тк від 11.12.2023 р. у справі № 128-26.13/76-23, є 11.03.2024 р.
		Абзацом 2 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України. 
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		Крім того, позивачем в резолютивній частині рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. повідомлено відповідача, що рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.
		Відповідачем рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. було оскаржене до Господарського суду м. Києва. 
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р у справі № 910/2881/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 68-р/тк.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 р. у справі № 910/2881/24 рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р. залишено без змін.
		Враховуючи викладене, рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. є законним та, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.
		Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач штраф в розмірі 273064,00 грн., накладений рішенням № 68-р/тк від 11.12.2023 р., сплатив 07.02.2025 р.
		Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 р. у справі № 914/607/17).
		Як зазначалося вище, абзацом 3 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 р. у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 р. у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 р. у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 р. у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 р. у справі № 910/4081/18.
		Згідно наданого позивачем розрахунку, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 68-р/тк, зупинялось з 13.03.2023 р. до 11.07.2024 р. (розгляд справи № 910/2881/24 судом першої інстанції) та з 01.09.2024 р. до 11.11.2024 р. (розгляд справи № 910/2881/24 судом апеляційної інстанції).
		Отже, період нарахування пені за прострочення сплати штрафу становить з 12.03.2024 р. (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного рішенням № 68-р/тк) по 13.03.2024 р. включно (день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 910/2881/24); з 12.07.2024 р. (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/2881/24) по 01.09.2024 р. включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/2881/24); з 12.11.2024 р. (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/2881/24) по 06.02.2025 р. включно (день, який передував даті сплати штрафу, накладеного рішенням № 68-р/тк).
		У зв`язку із простроченням сплати штрафу, позивачем на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявлено до стягнення з відповідача 273064,00 грн. пені. При цьому, нарахування пені здійснено у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення, враховуючи періоди, на які зупинялось нарахування пені (141 день). Згідно наданого позивачем розрахунку, сума пені склала 577530,36 грн., але була обмежена розміром штрафу відповідно до норм ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, здійсненим з урахуванням положень ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 
		Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
		Станом на день розгляду спору доказів на підтвердження оплати нарахованої позивачем пені в сумі 273064,00 грн. відповідачем не надано.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
		З урахуванням викладеного вище та керуючись наведеними нормами процесуального закону, з огляду на ненадання відповідачем станом на час прийняття рішення доказів сплати заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України у повному обсязі.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
		Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		вирішив:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (08205, Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 3 А, код 41612364) у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Солом`ян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100, 273064 (двісті сімдесят три тисячі шістдесят чотири) грн. 00 коп. пені.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (08205, Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 3 А, код 41612364) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код 00032767) 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 77 коп. судового збору.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 04.09.2025 р.
		 
		 
		Суддя В.М. Бабкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...