Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/27871/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 04.09.2025. Зареєстровано: 05.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2025.
Дата набрання законної сили: 06.11.2025
Результат оскарження 06.11.2025 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/420/28949/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/27871/25 
		 УХВАЛА
		 
		04 вересня 2025 року м. Одеса
		 
		Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
		ВСТАНОВИВ:
		Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області 15.08.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просить суд:
		скасувати постанову Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019 №53323203.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків  10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
		Позивачем, з метою усунення вказаних в ухвалі від 21.08.2025 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду 28.08.2025 подано заяву про усунення недоліків, (зареєстрована канцелярією суду 28.08.2025), разом із платіжним документом, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також заявою про поновлення процесуального строку.
		Заява про поновлення процесуального строку обґрунтованим тим, що оскільки копія постанови Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадженя від 27.06.2019 ВП №53323203 на адресу Головного управління не надходила, а ознайомитись з її текстом стало можливим лише 07.08.2025, саме з цієї дати Головне управління отримало можливість ознайомитись з повним текстом вищевказаної постанови та визначитись з правовими підставами її оскарження. Саме після ознайомлення з матеріалами справи № 420/27871/25, Головним управлінням було встановлено, що вказана постанова є незаконною та винесена з порушенням норм законодавства, оскільки обов`язковими умовами закінчення виконавчого провадження є: фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Звертаємо увагу суду, що в результаті перевірки реєстрації вхідної кореспонденції за період з 27.06.2019 по по теперішній час було встановлено, що відповідно до даних Системи автоматизації діловодства СЕД «АСКОД» Головного управління постанова Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019 ВП №53323203 не надходила, а ознайомитись з її текстом стало можливим лише 07.08.2025. Крім того ідентифікатор доступу до виконавчого провадження Головному управлінню, як стороні виконавчого провадження не надавався.
		Щодо вказаної заяви суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
		Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
		У даному разі, позивачем оскаржується дії щодо скасування постанову Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019 №53323203.
		Суд критично ставиться до наведених у заяві про поновлення строків доводів позивача, оскільки згідно долученого до позовної заяви листа від 10.03.2025 № 16-10-10/2106 позивач вказує, що 24.02.2025 на його адресу надійшов лист Одеської обласної прокуратури від 19.02.2025 №15/2/1-395ВИХ-25 відповідно до якого було повідомлено, що Чорноморським міським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження №53323203 було закінчено 27.06.2019 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та оригінал виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 по справі №2а-5597/08/1570 було повернуто до Одеського окружного адміністративного суду.
		Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
		Згідно з п. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
		У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
		У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
		Отже станом на 10.03.2025 позивач знав про інснування оскаржуваної постанови, а тому передбачений п.1 ч.2 ст.287 КАС України строк звернення до суду розпочав свій перебіг саме з вказаної дати. 
		Окрім того, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду завником зазначено, що Головне управління звернулося до Одеського окружного адміністративного суду листом від 10.03.2025 №16-10-10/2706 з проханням видати оригінал виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 по справі №2а-5597/08/1570 для подальшого пред`явлення його до відповідного органу Державної виконавчої служби України. 
		Як вбачається з даних КП «ДСС» щодо справи №2а-5597/08/1570, оригінал виконавчого листа по справі № 2а-5597/08/1570 вручені представнику Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області Костюк М.А. 26 березня 2025 року.
		До позовної заяви позивачем долучено копію виконавчого листа з якого вбачається, що позивач неодноразово звертався з відповідними заявами про примусове виконання виконавчого листа по справі № 2а-5597/08/1570, однак виконавчий документ повертався позивачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання з підстав визначених п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме 16.04.2025 та 21.05.2025. При цьому, позивачем до позовної заяви не були надані відповідні документи, щодо фактів звернення з відповідними листами до виконавчої служби та відповідні повідомлення щодо повернення виконавчого листа без виконання. 
		В останнє виконавчий лист було повернуто позивачу 30.06.2025 разом з повідомленням від 20.06.2025 № 2115/33162 в якому було вказано, що згідно другого абзацу частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову. 
		Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що повторно пред`явити виконавчий документ до виконання можливо виключно у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" та керуючись п.6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.
		Слід зазначити, що суб`єктивне / власне розуміння правових наслідків акта, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можуть вважатися об`єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом.
		Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що з 10.03.2025 позивач за належної обачності мав реальну можливість дізнатися про порушення його прав та інтересів, а тому передбачений п.1 ч.2 ст.287 КАС України строк звернення до суду сплив 20.03.2025.
		Факт ознайомлення позивача з матеріалами справи № 2а-5597/08/1570 та текстом оскаржуваної постанови лише 07.08.2025, на переконання суду, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки він не пов`язаний з непереборними, незалежнимт від волі та поведінки особи обставинами.
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
		До Одеського окружного адміністративного суду позивач з позовною заявою звернувся лише 15.08.2025 року, тобто з пропуском встановленого строку на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019 №53323203.
		Надані до заяви про поновлення процесуального строку докази та доводи позивача не спростовують вказані висновки суду.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
		Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
		Позивачем у заяві від 28.08.2025, не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені представником позивача обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
		За викладених обставин, суд визнає наведені позивачем у заяві про усунення недоліків від 28.08.2025 підстави пропуску строку звернення до суду неповажними.
		Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, позивач у заяві від 28.08.2025, не повідомляє.
		Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачеві.
		Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
		УХВАЛИВ:
		Заяву представника позивача про поновлення процесуального строку від 28.08.2025  залишити без задоволення.
		Позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови  повернути позивачеві.
		Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя Роман КАРАВАН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...