Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/2290/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: 05.09.2025. Зареєстровано: 06.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2025.
Дата набрання законної сили: 21.01.2026
Номер судового провадження: 2/367/104/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 367/2290/17
		                           Провадження №2/367/104/2025
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		07 серпня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: 
		головуючого судді          Карабаза Н.Ф., 
		при секретарі       Андрійченко В.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, визнання недійсним та скасування державного акту, визнання права власності, скасування наказів та записів про державну реєстрацію,
		в с т а н о в и в :
		   До Ірпінського міського суду Київської області звернулися ОСОБА_9 , ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області. Протягом розглядусправи позовнівимоги тасклад учасниківрозгляду неодноразовоуточнювалися.Зі змістуостанньої уточненоїпозовної заявивід 03квітня 2025року ОСОБА_9 , ОСОБА_2 доГоловного управлінняДержгеокадастру уКиївській області,виконавчого комітетуІрпінської міськоїради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проскасування рішеннявиконавчого комітетуІрпінської міськоїради Київськоїобласті,визнання недійснимта скасуваннядержавного акту,визнання прававласності,скасування наказівта записівпро державнуреєстрацію,визнання недійснимидоговорів купівлі-продажуземельної ділянкивбачається,що вжовтні 2001року позивачізвернулися доГостомельської селищноїради іззаявами провиділення їмземельних діляноквідповідно доч.3ст.35Закону України«Про статусі соціальнийзахист громадян,які постраждаливнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи» якпереселенцям зПоліського району,що працювалиу сільськомугосподарстві намомент переселення.Рішеннями Гостомельськоїселищної ради23сесії XXIIIскликання від02.11.2001р.«Про виділенняземельної частки(паю) ОСОБА_2 » та«Про виділенняземельної частки(паю) ОСОБА_9 » вирішеновиділити ізземель резервногофонду Гостомельськоїселищної радиземельну частку(пай)площею 2,41в умовнихкадастрових гектарах.Рішенням Гостомельськоїселищної ради№ 898-46-ХХІVскликання від28.07.2005р«Про затвердженняпроекту приватизаціїта виготовленнядержавних актівна правівласності наземельні ділянки3-омгромадянам вмежах селищаГостомель Київськоїобласті».На підставіданого Рішення№ 898-46-ХХIVбуло виданоДержавний актна правовласності наземельну ділянкувиданий наім`я ОСОБА_9 від 22.12.2005року серіяЯБ №515285на земельнуділянку площею3,2277га.,кадастровий номер3210945900:01:091:0012,в межахГостомельської селищноїради зцільовим призначеннямдля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва.Також буловидано Державнийакт направо власностіна земельнуділянку виданийна ім`я ОСОБА_2 від22.12.2005року серіяЯБ №515284на земельнуділянку площею3,2277га.кадастровий номер3210945900:01:091:0011,в межахГостомельської селищноїради зцільовим призначеннямдля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва. Протевказане рішення№898-46-ХХІVта державніакти ЯБ№515285,ЯБ №515284були скасованів судовомупорядку черезперебування даноїземельної ділянкиу користуванніу розформованого,але неліквідованого натой часколективного сільськогосподарськогопідприємства агрокомбінат«Бучанський».А земельніділянки переданіу розпорядженняГоловного управлінняДержгеокадастру уКиївській області.При цьомув якостідоказу наявностіправа користуваннязазначеними земельнимиділянками досуду булонадано ксерокопіюДержавного актуна правокористування земельноюділянкою ІІ-КВ№000780виданого КСПАК «Бучанський»10.05.2000р.в розмірі225,4га длятоварного сільськогосподарськоговиробництва вмежах Гостомельськоїселищної ради.Однак,встановити дена данийчас знаходитьсяоригінал вказаногоДержавного актута чиіснує вінвзагалі неможливо.Все цедає підставидля сумнівівв йогодійсності,оскільки,крім відсутностіоригіналу Державногоакту,процедура йогоотримання суперечитьвимогам законодавства,діючого начас видачіцього Державногоакту тавимогам,що ставилисядо такогороду документіввже післяйого видачі.Так,в наявнійкопії Державногоакту міститьсяінформація проте,що землюнадано упостійне користуваннявідповідно дорішення виконкомуІрпінської міськоїради народнихдепутатів від21березня 2000року №71/5.Вказаним рішеннямКСП АК«Бучанський» переданоу колективнувласність 1621,7газемель тау постійнекористування 229,9газемель втому числів межахГостомельської селищноїради 225,4газемель,з нихрезервного фонду144,2га,водного фонду81,2.При передачівказаних земельу користуванняКСП АК«Бучанський» булопорушено вимогидіючих натой часвимог законодавства.Проект відведенняземельної ділянкиу фондiдокументації ізземлеустрою Управліннявідсутній,вказана ділянкав Державномуземельному кадастріне реєструвалася,що суперечитьвимогам вжедіючого земельногозаконодавства. Згідно п.7Указу ПрезидентаУкраїни «Пропорядок паюванняземель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям»від 08.08.1995р.№ 720/95,відповідно доякого створюванийпід часпередачі земельу колективнувласність резервнийФонд використовуєтьсядля передачіу приватнувласність абонадання укористування земельнихділянок переважногромадянам,зайнятим усоціальній сферіна селі,а такожіншим особам,яких приймаютьу членисільськогосподарських підприємствабо якіпереселяються усільську місцевістьдля постійногопроживання.Отже,Земельним кодексомУкраїни передбачено,що навітьякщо земліперебували впостійному користуваннісільськогосподарських підприємств,установ таорганізацій,то вонипідлягають приватизаціїабо передачідо державноїчи комунальноївласності.Слід зазначити,що КСПАК «Бучанський»взагалі неналежить допереліку підприємств,яким згідноіз ст.92ЗК Українинадано правоотримувати впостійне користуванняземельну ділянку,яка перебуваєу державнійабо комунальнійвласності.Отже,після 2000року КСПАК «Бучанський»зобов`язанобуло здійснитидержавну реєстраціюземельної ділянкиу Державномуземельному кадастрі,після чогоздійснити державнуреєстрацію правна земельнуділянку.Таким чиномє підставастверджувати провідсутність уКСП АК«Бучанський» правакористування вказаноюземельною ділянкою.Допущені порушеннявимог законодавствапри підготовціта видачіДержавного актуна правопостійного користуванняземельною ділянкоює підставоюдля визнанняйого недійсним.Оскаржуваний Державнийакт безпідставнонадавав правона користуванняземельною ділянкоюКСП АК«Бучанський»,що буланадана позивачаму власність22.12.2005року.Отже,скасування вказаногоДержавного актудозволить визнатиправо власностіпозивачів наземельні ділянки,правомірність якоготакож підтверджуєтьсяпозитивним висновкомДержавної землевпорядноїекспертизи від16.11.2005р.№ 6а-270,на підставіякого затвердженопроект приватизаціїта виготовленняДержавних актівна правовласності наземельні ділянкипозивачам.В подальшому,спірні земельніділянки:кадастровий номер3210945900:01:091:0011(до2013року належала ОСОБА_2 на підставіДержавного актуна правовласності наземельну ділянкувиданого наім`я ОСОБА_2 від22.12.2005року серіяЯБ №515284)та земельнуділянку кадастровийномер 3210945900:01:091:0012(до2013року належала ОСОБА_9 на підставіДержавного актуна правовласності наземельну ділянкувиданого наім`я ОСОБА_9 від22.12.2005року серіяЯБ №515285)згідно публічноїкадастрової картиподілені надекілька земельнихділянок,яким присвоєніінші кадастровіномери (3210945900:01:091:0014,3210945900:01:091:0015,3210945900:01:091:0017,3210945900:01:091:0019)та виділеніу власністьіншим громадянам,надані увласність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 згідно Наказівголовного управлінняДержгеокадастру уКиївській областівід 12.04.2016року №10-6078/15-16-сгвід 13.04.2016року №10-6339/15-16-сгвід 13.04.2016року №10-6340/15-16-сгвід 13.04.2016року №10-6342/15-16-сг,які всвою чергуоформили договорикупівлі-продажуземельних ділянок,та земельніділянки закадастровими номерами3210945900:01:091:0014та 3210945900:01:091:0015-належали ОСОБА_11  спадкоємцем якоїє ОСОБА_7 ;земельна ділянкакадастровий номер3210945900:01:091:0017належить ОСОБА_7 ;земельна ділянкакадастровий номер3210945900:01:091:0019належить ОСОБА_8 . Виділення увласність вказанихземельних ділянокіншим громадянампорушило правовласності наних позивачів,оскільки вибулоз їхвласності незаконно.Отже,зазначені наказимають бутискасовані,як цепередбачено ст.155ЗК України.Про своєпорушене правовнаслідок недійсностіоскаржуваного Державногоакту позивачідізналися отримавшилиста УправлінняДержгеокадастру вм.Ірпінь Київськоїобласті від24січня 2017року,отже зогляду навимоги ч.1ст.261ЦК Українизаявляють позовнівимоги вмежах позовноїдавності,а самевід дня,коли особадовідалася абомогла довідатисяпро порушеннясвого праваабо проособу,яка йогопорушила.Просять судвизнати пункт2рішення виконавчогокомітету Ірпінськоїміської радивід 21.03.2000року №71/5«Про передачуу колективнувласність іпостійне користуванняземельних ділянокколективному сільськогосподарськомупідприємству «АгрокомбінатБучанський» протиправнимта скасуватийого; визнатиДержавний актна правокористування земельноюділянкою ІІ-КВ№000780виданого КСПАК «Бучанський»10.05.2000р.в розмірі225,4га длятоварного сільськогосподарськоговиробництва вмежах Гостомельськоїселищної ради недійсним; визнати за ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 3,2277 га, на території Гостомельської селищної ради, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до меж, визначених Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим на ім`я ОСОБА_2 , від 22.12.2005року серія ЯБ № 515284, кадастровий номер 3210945900:01:091:0011; визнати за ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 3,2277 га, на території Гостомельської селищної ради, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до меж, визначених Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим на ім`я ОСОБА_9 , від 22.12.2005року серія ЯБ № 515285, кадастровий номер 3210945900:01:091:0012; скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2016р. №10-6340/15-16-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,999 га (кадастровий номер 3210945900:01:091:0017), наданої у власність гр. ОСОБА_6 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на територій Гостомельської селищної ради Київської області; скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.04.2016р. №10-6078/15-16-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,4682 га (кадастровий номер 3210945900:01:091:0019), наданої у власність гр. ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області; скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2016р. №10-6342/15-16-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000га кадастровий номер 3210945900:01:091:0015, наданої у власність гр. ОСОБА_5 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області; скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2016р. №10-6339/15-16-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000га (кадастровий номер 3210945900:01:091:0014), наданої у власність гр. ОСОБА_4 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:091:0014, укладений 25.05.2016 року та зареєстрований в реєстрі за номером 3247; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:091:0015, укладений 25.05.2016 року та зареєстрований в реєстрі за номером 3241; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:091:0017, укладений 26.05.2016 року та зареєстрований в реєстрі за номером 3297; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:091:0019, укладений 06.06.2016 року та зареєстрований в реєстрі за номером 3483.
		   Від відповідача ОСОБА_4 до судунадійшов відзивна позовнузаяву вякому зазначено,що посиланняпозивачів нате,що рішеннявиконкому Ірпінськоїміської ради,державний актна правопостійного користуванняземлею,виданий КСПАК «Бучанський»,та наказипро наданняоспорюваних земельнихділянок увласність відповідачівпорушують правата інтересипозивачів наземельні ділянкиплощами по3,2277га єбезпідставними,оскільки рішенняГостомельської селищноїради провиділення земельнихчасток (паїв)позивачам єскасованим,рішення Гостомельськоїселищної радипро затвердженняпроекту приватизаціїта виготовленнядержавних актівпозивачам єскасованим,а державніакти позивачівна правовласності наземельні ділянкискасовані тає недійсними.Також безпідставноює позовнавимога позивачівпро визнанняза нимиправа власностіна земельніділянки площамипо 3,2277га,оскільки,у відповідностідо статті392ЦК Українилише власникможе заявлятивимогу провизнання прававласності,а позивачіне лишене євласниками цихземельних ділянок(визнанінедійсними їхнідержавні акти),але йпідстави набуттяу власністьцих земельнихділянок єскасованими (скасованівищевказані рішенняГостомельської селищноїради).У задоволенніпозовних вимогпро визнанняза позивачамиправа власностіна земельнуділянку маєбути відмовленоз тихпідстав,що позивачіне євласниками цихземельних ділянок. Звертає увагу на те, що відсутність проекту відведення у фонді документації із землеустрою Управління Держгеокадастру в м. Ірпіні Київської області не свідчить, що вказаний проект відведення не розроблявся. Позивачі не обґрунтували жодною нормою законодавства чому на їхню думку цей проект відведення має зберігатися саме в цьому фонді. Крім того, згідно з Тимчасовим порядком проведення робіт по видачі державних актів колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, на право колективної власності на землю, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.03.1995 року № 18, який розроблений на виконання статті другої Указу Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення    земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», розроблення проекту відведення у випадку видачі державного акту КСП не передбачалося. Відповідно до частини 3 статті 3 Земельного кодексу України 1990 року повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування. Державний акт на право постійного користування був виданий у відповідності до законодавства України станом на 10.05.2000 року, тобто після реєстрації та видачі державного акту, у КСП АК «Бучанський» виникло право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою. Посилання позивачів на частини 4, 10, 11 статті 25 ЗК України 2001 року є взагалі безпідставними, оскільки, вони стосуються приватизації державних та комунальних підприємств, а не колективних, яким є КСП АК «Бучанський» і більш того Земельний кодекс України 2001 року набрав чинності з 01.01.2002 року, тобто вже після видачі державного акту КСП АК «Бучанський». Це ж саме стосується і безпідставності посилання позивачів на статтю 92 ЗК України 2001 року, яка вступила в силу з 01.01.2002 року та не забороняла надання у 2000 році в постійне користування КСП АК «Бучанський» вищевказаних земель. Посилання позивачів на те, що після 2000 року КСП АК «Бучанський» зобов`язано було здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, після чого здійснити державну реєстрацію прав на земельну ділянку є також безпідставним та не ґрунтується на жодній нормі законодавства України. Право постійного користування КСП АК «Бучанський» виникло у відповідності до ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року після реєстрації та видачі вищевказаного державного акту, і не припинялося ані після набрання чинності 01.01.2002 року Земельним кодексом України 2001 року, ані після набрання чинності 01.07.2004 року Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Більш того, відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. На момент видачі державного акту на право постійного користування землею КСП АК «Бучанський» діяло законодавство, яке не передбачало реєстрації права постійного користування землею, в той же час передбачалася реєстрація державного акту у відповідній книзі реєстрації. Як вже зазначалося вище, державний акт на право постійного користування, виданий КСП АК «Бучанський», був зареєстрований 10.05.2000 року, а тому згідно з вказаної нормою закону право постійного користування КСП АК «Бучанський» визнається дійсним та не потребує додаткової реєстрації. Посилання позивачів у своїй позовній заяві на те, що скасування державного акту КСП АК «Бучанський на право постійного користування земельною ділянкою дозволить визнати право власності позивачів на земельні ділянки площами по 3,2277 га є абсурдним, оскільки, як зазначалося вище, рішенням Апеляційного суду Київської області від 03.10.2012 року по справі № 22-ц-3861/12, яке є чинним, вже було визнано недійсними їхні державні акти і у позивачів немає жодної правової підстави для набуття земельних ділянок площами по 3,2277 га у власність. Таким чином, позовні вимоги позивачів про скасування пункту 2 рішення виконкому Ірпінської міської ради від 21.03.2000 року № 71/5 і про визнання недійсним та скасування державного акту на право користування землею серії 11-КВ № 000780, виданого 10.05.2000 року КСП АК «Бучанський», не підлягають задоволенню не лише з підстав відсутності порушення цим рішенням та державним актом прав чи інтересів позивачів, а з підстав відсутності порушення будь-яких норм законодавства України при прийнятті вищевказаного рішення та видачі вищевказаного державного акту. Зважаючи на відсутність права власності у позивачів на земельні ділянки площами по 3,2277 га, а також враховуючи відсутність у позивачів будь-яких прав чи інтересів на спірні земельні ділянки вважає, що відсутні і підстави також для задоволення позовних вимог про визнання недійсними спірних наказів та скасування записів про державну реєстрацію оспорюваних земельних ділянок. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
		    Представникамивідповідача Головногоуправління Держгеокадаструу м.Києві таКиївській областіШатилом І.П.та ЧурпітоюЮ.М. черезканцелярію судуподано відзивна позовнузаяву,в якомузазначено наступне. Управліннявважає щопред`явлений позовє таким,що непідлягає задоволенню,виходячи знаступного.Рішеннями Гостомельськоїселищної радиКиївської областівід 02.11.2001року,від 18.10.2001року тавід 27.04.2004року №508-28-XXIVбуло вирішеновиділити ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із земельрезервного фондуземельну частку(пай)площею 2,41га,в умовнихкадастрових гектарах.Після складанняпроекту приватизаціїта виготовленнядержавних актівна правовласності наземельні ділянкита проведенняземлевпорядної експертизирішенням Гостомельськоїселищної радиКиївської областівід 28.07.2005року №898-46-IVбуло затвердженопроект приватизаціїта виготовленнядержавних актівна правовласності наземельні ділянки3-мгромадянам загальноюплощею 9,6831га.,і вирішеновидати державніакти направо приватноївласності наземлю ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ,а такожзатверджено технічнудокументацію ізскладання проектуприватизації тавиготовлення державногоакту направо власностіна земельнуділянку площею3,2277га., ОСОБА_13 .На підставізазначених рішеньпозивачам буливидані державніакти направо власностіна земельніділянки серіїЯБ №515284від 22грудня 2005року тасерії ЯБ№ 515285від 22грудня 2005року.Згідно статтей22,23Земельного кодексуУкраїни (вредакції 1993року)право власностіна землюабо правокористування наданоюземельною ділянкоювиникає післявстановлення землевпоряднимиорганізаціями межземельної ділянкив натурі(намісцевості)і одержаннядокумента,що посвідчуєце право.Приступати довикористання земельноїділянки,в томучислі наумовах оренди,до встановленнямеж цієїділянки внатурі (намісцевості)і одержаннядокумента,що посвідчуєправо власностіабо правокористування землею,забороняється.Право власностіабо правопостійного користуванняземлею посвідчуєтьсядержавними актами,які видаютьсяі реєструютьсясільськими,селищними,міськими,районними Радаминародних депутатів.Державний актна правоколективної власностіна землювидається колективномусільськогосподарському підприємству,сільськогосподарському кооперативу,сільськогосподарському акціонерномутовариству іззазначенням розмірівземель,що перебуваютьу власностіпідприємства,кооперативу,товариства іу колективнійвласності громадян.До державногоакта додаєтьсясписок цихгромадян.Форми державнихактів затверджуютьсяВерховною РадоюУкраїни.10травня 2000року Колективнимсільськогосподарським підприємствомАгрокомбінат «Бучанський»отриманий Державнийакт направо постійногокористування землеюсерії ІІ-КВ№000780для товарногосільськогосподарського виробництвав межахГостомельської селищноїради площею225,4га.Вказаний державнийакт серіїІІ-КВ№000780зареєстрований вКнизі записівдержавних актівна правопостійного користуванняземлею за№ 28від 10травня 2000року.Відповідно доплану зовнішніхмеж землекористуванняКолективного сільськогосподарськогопідприємства Агрокомбінат«Бучанський» земельнаділянка за№ НОМЕР_3 площею 14,7га.,передана укористування даномупідприємству івходить доскладу земельноїділянки площею225,4га.Підтвердження того,що позивачамзазначені земельніділянки буливидані ізземельної ділянки№ НОМЕР_3 ,яка перебувалав постійномукористуванні Колективнимсільськогосподарським підприємствомАгрокомбінат «Бучанський»є схемарозміщення земельноїділянки тавикопіювання зпроекту формуваннята встановленнямеж Гостомельськоїселищної ради.Спірні земельніділянки незараховувались увстановленому закономпорядку доземель резервногофонду Гостомельськоїселищної ради.Вищенаведене обґрунтовуєтьсята підтверджуєтьсярішенням Апеляційногосуду Київськоїобласті від03жовтня 2012року посправі №22ц-3861/2012,яким задоволеноапеляційну скаргупрокурора м.Ірпеня,скасовано рішенняІрпінського міськогосуду Київськоїобласті від28травня 2012року тапостановлено новерішення якимпозов прокурорам.Ірпеня Київськоїобласті вінтересах Головногоуправління ДержгеокадаструКиївської областідо Гостомельськоїселищної радиКиївської області. ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 проскасування рішеньГостомельської селиіцноїради тавизнання недійснимита скасуваннядержавних актівна правовласності наземельні ділянки,задоволено.Таким чиномдержавні актина правовласності наземельні ділянкиякі належалипозивачам визнаннінедійсними таскасовані напідставі вказаноговище рішенняАпеляційного судуКиївської області.З 1січня 2013року центральнийорган виконавчоївлади зпитань земельнихресурсів угалузі земельнихвідносин тайого територіальніоргани передаютьу власністьабо укористування земельніділянки сільськогосподарськогопризначення державноївласності.Це передбаченоЗаконом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо розмежуванняземель державноїта комунальноївласності»,яким законодавецьвніс змінидо Земельногокодексу України,зокрема достатті 122Земельного кодексуУкраїни.Головне управлінняДержгеокадастру уКиївській областівідповідно допокладених нанього завданьпередає відповіднодо законуземельні ділянкисільськогосподарського призначеннядержавної власностіу власністьабо вкористування длявсіх потребв межахобласті.При підготовцінаказів пронадання дозволуна розробленнядокументації ізземлеустрою відповідачампо справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Головнимуправлінням спільноз УправліннямДержгеокадастру ум.Ірпені Київськоїобласті опрацьованіподані клопотання.За результатамиопрацювання підставщодо наданнямотивованої відмовибули відсутні.На підставінаданих матеріалів,за відсутностіпорушень вимогземельного законодавства,а саме:стаття 116(ч.5),стаття 118Земельного кодексуУкраїни,Головним управліннямнадано дозвілна розробкупроектів землеустрою.Саме настадії погодженняпроекту здійснюваласяперевірка можливостівідведення земельноїділянки ічи несуперечитиме нормамзаконодавства такевідведення. Тобто,можна зробитивисновок щозареєструвавши спірніземельні ділянкикадастровий реєстраторздійснив перевіркувідповідності вимогзаконодавства. Тому, у прийняті Головним управлінням (як суб`єктом владних повноважень) оспорювані накази про надання земельної ділянки у власність є ненормативними актами, які вичерпують свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких наслідків не породжує наслідків для користувачів земельних ділянок. Враховуючи вищенаведене, позов, предметом якого є накази Головного управління щодо надання земельних ділянок, тобто ненормативні акти, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки, такі накази Головного управління вичерпали свою дію шляхом виконання, їх скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право власності або користування земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Зважаючи на вищенаведене, Головне управління вважає, що накази вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані після їх виконання. Крім того слід зазначити, що пунктом 10, статті 24 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» зазначений вичерпний перелік підстав за яких скасовується державна реєстрація земельних ділянок Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, а саме у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок: якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Отже скасування Державної реєстрації земельних ділянок на підставі рішень суду законодавством не передбачено. Просить суд відмовити ОСОБА_9 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
		   Представником відповідача ОСОБА_7  адвокатом Свириденко В. М. через канцелярію суду подано письмові пояснення, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів повністю. В поясненнях зазначає наступне. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03.10.2012 року у справі № 2-759/12 (провадження № 22-ц-3861/12), залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012 року (провадження № 6-43725св12), було скасовано рішення Гостомельської селищної ради 23 сесії ХХІV скликання від 02.11.2001 року, «Про виділення земельної частки (паю)» ОСОБА_9 та ОСОБА_2 ( позивачам у справі № 367/2290/17); скасовано рішення Гостомельської селищної ради від 28.07.2005 року №898-46-XXIV «Про затвердження проекту приватизації та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки 3-ом громадянам в межах селища Гостомель Київської області»; визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_9 від 22.12.2005 року серія ЯБ № 515285 на земельну ділянку площею 3,2277га, кадастровий номер 3210945900:01:091:0012, на території Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 від 22.12.2005 року серія ЯБ № 515284 на земельну ділянку площею 3,2277га., кадастровий номер 3210945900:01:091:0011, на території Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вищевказані судові рішення є чинними, в порядку, визначному цивільно-процесуальним законодавством не переглядались, внаслідок чого є достатні правові підстави стверджувати, що позивачі у справі звернулись до суду за захистом не існуючого права, оскільки їх позовні вимоги обґрунтовані саме Державними актами на право власності на земельні ділянки, що були видані їм у грудні 2005 року і якими на їх думку безпідставно користувався КСП АК «Бучанський». Як вбачається і судових рішень, вищевказані державні акти на право власності на земельні ділянки були скасовані з тих підстав, що земельні ділянки були передані у власність фізичних осіб із земельної ділянки, яка перебувала на праві постійного користування КСП АК «Бучанський» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії II-КВ №000780, виданого Ірпінською міською радою 10.05.2000 року, чинного на час розгляду справи. За умови скасування в судовому порядку рішення Гостомельської селищної ради від 28.07.2005 року №898-46-ХХІV «Про затвердження проекту приватизації та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним та скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки, видані на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , твердження позивачів щодо правомірності отримання у власність спірних земельних ділянок, що підтверджується позитивним висновком Державної землевпорядної експертизи від 16.11.2005 р. № 6а-270, на підставі якого затверджено проект приватизації та виготовлення Державних актів на право власності на земельні ділянки Позивачам, є необґрунтованим та безпідставним. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Метою звернення позивачів з даним позовом є захист набутого за їх твердженням ще в 2005 році права власності на земельні ділянки на території Гостомельської селищної ради, цільове призначення:    для веденнятоварного-сільськогосподарськоговиробництва,відповідно домеж,визначених Державнимиактами направо власностіна земельніділянки.У заявіпро уточненняпозовних вимог,позивачі зазначають,що післявизнання недійснимидержавних актів,виданих наїх ім`я,належні їмземельні ділянкибули переданіу власністьвідповідачів напідставі наказівГоловного управлінняДержгеокадастру уКиївській області.Проте,жодних належнихдоказів (висновкуекспертизи тощо),які бпідтверджували,що самеземельні ділянки,які перебувалиу їхвласності,були переданіу власністьвідповідачів,позивачами ненадано.Відповідачі усправі ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в травнімісяці 2016року набулиу власністьземельні ділянкизгідно договорів-купівлі продажу,які булипосвідчені приватнимнотаріусом Ірпінськогоміського нотаріальногоокругу НельзінимМ.С.і сумнівівщодо належностівищевказаних земельнихділянок продавцямна правівласності таправомірності їхвідчуження невиникало. Вирішуючи спірпро визнанняправа власностіна підставістатті 392цього Кодексу,слід враховувати,що зазмістом вказаноїнорми правасудове рішенняне породжуєправа власності,а лишепідтверджує наявнеу позивачаправо власності,набуте ранішена законнихпідставах,якщо відповідачне визнає,заперечує абооспорює його.Отже,передумовами таматеріальними підставамидля захиступрава власностіпозивачів усудовому порядкує наявністьпідтвердженого належнимидоказами якправа власностіна майно,яке оспорюєтьсяабо невизнається іншоюособою,так іпорушення (невизнанняабо оспорювання)цього правана спірнемайно.Вважає,що позовнавимога позивачівпро визнанняза нимиправа власностіна земельніділянки площамипо 3,2277га єненалежним способомзахисту правпозивачів,оскільки увідповідності достатті 392ЦК Українилише власникможе заявлятивимогу провизнання прававласності,а позивачіне лишене євласниками земельнихділянок (визнанінедійсними їхнідержавні акти),але йпідстави набуттяу власністьцих земельнихділянок єскасованими (скасованірішення Гостомельськоїселищної ради).Щодо вимогипозивачів проскасування пункту2рішення виконкомуІрпінської міськоїради від21.03.2000року №71/5«Про передачуу колективнувласність іпостійне користуванняземельних ділянокколективному сільськогосподарськомупідприємству «Агрокомбінат«Бучанський».Відповідно дочастин 2-3статті 13ЦК Українипри здійсненнісвоїх правособа зобов`язанаутримуватися віддій,які моглиб порушитиправа іншихосіб,завдати шкодидовкіллю абокультурній спадщині.Не допускаютьсядії особи,що вчиняютьсяз наміромзавдати шкодиіншій особі,а такожзловживання правомв іншихформах.Не заслуговуєна увагутвердження позивачівпро те,«що виділенняу власністьземельних ділянокіншим громадянамзгідно наказівДержгеокадастру порушилоправо власностіна нихпозивачів,оскільки вибулоз їхвласності незаконно.Отже,зазначені Наказимають бутискасовані,як цепередбачено ст.155ЗК України»,оскільки,будь -яких доказівправомірності набуттяу власністьспірних земельнихділянок нимине наданояк іне наданодоказів передачісаме цихземельних ділянокіншим громадянами.Щодо строкузвернення досуду зазахистом порушеногоправа. Зважаючи на те, що позивачі не довели наявність порушення права, вважає, що доводи про те, що про своє порушене право вони дізналися, отримавши лист Управління Держгеокадастру в м. Ірпені Київської області від 24 січня 2017 року, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки в той час майнові права позивачів, як власників земельних ділянок, не існували і відповідно порушені не були.
		   Від виконавчого комітету Ірпінської міської ради через канцелярію суду надійшли заперечення проти позову, з якого вбачається, що відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на день ухвалення спірного рішення «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок колективному сільськогосподарському підприємству «Агрокомбінат Бучанський») правовою підставою ухвалення рішення про передачу земельної ділянки у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств є клопотання зазначених підприємств, кооперативів, товариств, до якого додаються матеріали, обґрунтовують розмір земельної ділянки, обчислений відповідно до вимог ч. 6 ст. 5 цього Кодексу. Таке клопотання було подано КСП «Агрокомбінат Бучанський», відображено у мотивувальній частині рішення. Інші юридично значущі дії (розробка проекту відведення земельної ділянки, виготовлення документів, що підтверджують право землекористування тощо) здійснюються: (1) в порядку виконання ухваленого рішення, яке є законним та правомірним, якщо інше не встановлено судом; (2) іншими державними органами, які не є суб`єктом ухвалення рішення. Рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 23.03.2000 р. №71/5 «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок колективному сільськогосподарському підприємству «Агрокомбінат Бучанський» не оскаржувалося та як законне та правомірне надійшло на виконання до інші державних органів у порядку, передбаченому законодавством. Виконання рішень стосовно передачі земельних ділянок у користування віднесено до компетенції інших органів. Виконавчий комітет Ірпінської міської ради не наділений контрольними повноваженнями стосовно їх діяльності. Таким чином, під час ухвалення рішення Виконавчий комітет Ірпінської міської ради діяв у межах своїх повноважень у відповідності до порядку, встановленому законодавством. Стосовно порушень Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Указу Президенті України № 720/95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Відповідно до Преамбули зазначеного нормативно-правового акту він був чинним на період до прийняття нової Конституції України, тобто до 28.06.1996 р. Таким чином, на дату ухвалення рішення (23.03.2000 р.) він втратив чинність. Просить суд у задоволенні позову ОСОБА_9 , ОСОБА_2 в частині вимог до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради стосовно скасування рішення - відмовити.
		   Позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, їх представник  адвокат Котар С.В. в судовому засіданні підтримала уточненні позовні вимоги, з підстав зазначених в позові, а на запитання представника відповідача ОСОБА_7  адвоката Свириденко В.М. в своїх поясненнях зазначила, що право власності на спірні земельні ділянки у позивачів на сьогоднішній день відсутнє. Відсутні докази проте, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах на які був виданий Державний акт на право користування земельною ділянкою КСП АК «Бучанський в 2000 році. 
		Представник відповідача ОСОБА_7  адвоката Свириденко В.М. в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги не є обґрунтованими та доведеними, будь якими належними доказами. Зі сторони позивачів суду не надано жодного належного доказу, що право позивачів порушено. У позивачів відсутнє право власності на спірні земельні ділянки. 
		Інші відповідачі по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Заяв клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
		Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
		Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		У статті 129 Конституції України, закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
		Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
		Судом встановлено, що рішенням Гостомельської селищної ради 23 сесії XXIII скликання від 02.11.2001р. «Про виділення земельної частки (паю) ОСОБА_2 : вирішено виділити із земель резервного фонду Гостомельської селищної ради земельну частку (пай) площею 2.41 в умовних кадастрових гектарах. 
		Рішення Гостомельської селищної ради 23 сесії ХХІІІ скликання від 02.11.2001р «Про виділення земельної частки (паю) ОСОБА_9 » вирішено виділити і земель резервного фонду Гостомельської селищної ради земельну частку (пай) площею 2.41 в умовних кадастрових гектарах.
		Рішенням Гостомельської селищної ради №898-46-ІV скликання від 28.07.2005р «Про затвердження проекту приватизації та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки 3-ом громадянам в межах селища Гостомель Київської області» вирішено: 1. Затвердити проект приватизації та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки 3-ом громадянам в межах селища Гостомель, Київської області загальною площею 9,6831га. 2. Видати державні акти на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_9 , гр. ОСОБА_14 . 3. Землевпорядній службі внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію. 
		На підставірішення №898-46- ІV було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_9 від 28.07.2005 року серія ЯБ №515285 на земельну ділянку площею 3,2277га., кадастровий номер 3210945900:01:091:0012, в межа Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		Також напідставі рішення№ 898-46- ІV було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 від 22.12.2005 року серія ЯБ №515284 на земельну ділянку площею 3,2277га. кадастровий номер 3210945900:01:091:0011, в межах Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		Рішенням Апеляційногосуду Київськоїобласті від03.10.2012року усправі №22-ц-3861/12,залишеним беззмін ухвалоюВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 21.11.2012року (провадження№ 6-43725св12) за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету земельних ресурсів в Київській області до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , треті особи: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Промінь», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бучанське», про скасування рішень Гостомельської селищної ради та визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки апеляційну скаргу в прокурора м. Ірпеня задоволено, апеляційну скаргу представника СТОВ «Агрофірма «Промінь» задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 травня 2012 року скасовано та постановлено нове рішення. Позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах Головного управління Держкомзему в Київській області до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , треті особи СТОВ «Агрофірма «Промінь», СТОВ «Бучанське», про скасування рішень Гостомельської селищної ради та визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено. Скасовано рішення Гостомельської селищної ради 23 сесії XXIII скликання від 02.11.2001 року, «Про виділення земельної частки (паю) ОСОБА_9 та ОСОБА_2 »; скасувати рішення Гостомельської селищної ради 22 сесії XXIII скликання від 18.10.2001 року, «Про виділення земельної частки (паю) ОСОБА_14 »; скасувати рішення Гостомельської селищної ради від 28.07.2005 року №898-46-ХХІV «Про затвердження проекту приватизації та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки 3-ом громадянам в межах селища Гостомель Київської області». Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_14 від 22.12.2005 серія ЯБ №515286 на земельну ділянку площею 3,2278га., кадастровий номером 3210945900:01:091:0009, на території Гостомельської селищної ради на території Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_9 від 22.12.2005 року серія ЯБ № 515285 на земельну ділянку площею 3,2277га., кадастровий номер 3210945900:01:091:0012, на території Гостомельської селищної ради на території Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 від 22.12.2005 року серія ЯБ №515284 на земельну ділянку площею 3,2277га., кадастровий номер 3210945900:01:091:0011, на території Гостомельської селищної ради на території Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_13 від 09.08.2005 року серія ЯА №411578 на земельну ділянку площею 3,2277га., кадастровий номер 3210945900:01:091:0008, на території Гостомельської селищної ради на території Гостомельської селищної ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		 
		 
		 
		Як вбачається і судових рішень, вищевказані державні акти на право власності на земельні ділянки були скасовані з тих підстав, що земельні ділянки були передані у власність фізичних осіб із земельної ділянки, яка перебувала на праві постійного користування КСП АК «Бучанський» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії II-КВ №000780, виданого Ірпінською міською радою 10.05.2000 року, чинного на час розгляду справи.
		Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 21.03.2000 року № 71/5 «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок колективному сільськогосподарському підприємству «Агрокомбінат Бучанський» відповідно до пропозиції комісії по визначенню земель, що підлягають передачі у колективну власність і постійне користування та враховуючи клопотання колективного сільськогосподарського підприємства Агрокомбінат Бучанський виконавчий комітет вирішено: 1. Передати колективному сільськогосподарському підприємству «Агрокомбінат Бучанський» у колективну власність 1621,7 га, в тому числі в межах Гостомельської селищної ради 1593,8 га, Бучанської селищної ради 27,9 га земель. 2. Надати у постійне користування - 229,9 га земель у складі: резервного фонду -144,2 га; водного фонду - 85,7 га; в межах Бучанської селищної ради 4,5 га (земель водного фонду); в межах Гостомельської селищної ради 225,4 га земель: резервного фонду - 144,2 га; водного фонду - 81,2 га. На поданій копії вказаного рішення стоїть відмітка архівного відділу виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 05-07Б-716 від 13.12.2016р. Підстава: ф.1, оп 1, од.зб 1780, арк.. 176 начальник архівного відділу виконавчого комітету Ірпінської міської ради Зброжек Л.В. 
		Згідно поданої позивачем копії державного акту на право постійного користування землею ІІ-КБ № 000780 від 10 травня 2000 року, виданого колективному сільськогосподарському підприємству Агрокомбінат «Бучанський», вбачається, що відповідно до рішення виконкому Ірпінської міської ради народних депутатів від 21 березня 2000 року № 71/5 зазначеному землекористувачу надано для товарного сільськогосподарського виробництва в межах Гостомельської сел./ради у постійне користування 225,4га землі в межах згідно з планом землекористування. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 28. 
		Позивачі обґрунтовують свої вимоги, тим, що відсутність оригіналу вказаного Державного акту дає підстави для сумнівів в його дійсності, крім того, процедура його отримання суперечить вимогам законодавства, діючого на час видачі цього Державного акту та вимогам, що ставилися до такого роду документів вже після його видачі, а саме: КСП АК «Бучанський» не здійснено державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та не здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку.
		Позивачі вважають, що допущені порушення вимог законодавства при підготовці та видачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою КСП АК «Бучанський» є підставою для визнання його недійсним.
		Відповідно до статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
		Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.
		Відповідно до положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
		За змістом частини першої статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У разі порушення цього права власник має право на підставі статті 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.
		Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення непов`язані з позбавленням право володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Власник майна має право, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
		У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).
		Порушення, невизнання або оспорювання права особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд має вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Згідно статтей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1993 року). Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
		Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
		Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
		Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
		Відповідно доплану зовнішніхмеж землекористуванняКолективного сільськогосподарськогопідприємства Агрокомбінат«Бучанський» земельна ділянка за № НОМЕР_3 площею 14,7 га., передана у користування даному підприємству і входить до складу земельної ділянки площею 225,4 га.
		Підтвердження того, що позивачам зазначені земельні ділянки були видані із земельної ділянки № НОМЕР_3 , яка перебувала в постійному користуванні Колективним сільськогосподарським підприємством Агрокомбінат «Бучанський» є схема розміщення земельної ділянки та викопіювання з проекту формування та встановлення меж Гостомельської селищної ради.
		Спірні земельні ділянки не зараховувались у встановленому законом порядку до земель резервного фонду Гостомельської селищної ради.
		Вищенаведене обґрунтовується та підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року по справі № 22ц-3861/2012, яким задоволено апеляційну скаргу прокурора м. Ірпеня, скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 травня 2012 року та постановлено нове рішення яким позов прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах Головного управління Держкомзему в Київській області до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , треті особи СТОВ «Агрофірма «Промінь», СТОВ «Бучанське», про скасування рішень Гостомельської селищної ради та визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, задоволено.
		Цивільний кодекс України визначає презумпцію правомірності набуття права власності.
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному позивачем.
		У пунктах106-107постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від18грудня 2019року всправі №522/1029/18(провадження№ 14-270цс19)вказано,що відповіднодо статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
		Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).
		Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
		Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
		Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності позивачів у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
		Така правова позиція відповідає правовим висновкам, зробленим постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
		Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 року, справа № 914/1201/19, зазначив, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Позивачами ненадано судужодних належнихдоказів,які бпідтверджували,що самеземельні ділянки,які перебувалиу їхвласності,а саме:земельна ділянка кадастровий номер 3210945900:01:091:0011 площею 3,2277 га, та земельна ділянка кадастровий номер 3210945900:01:091:0012, площею 3,2277 га на території Гостомельської селищної ради, були передані у власність відповідачів. 
		Також не надано суду жодних належних доказів, які б свідчили про правомірність набуття у власність спірних земельних ділянок позивачами.
		Позивачами ненадано судужодних належнихдоказів,щодо неправомірностідій відповідачів,зокрема  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,які полягаютьу придбанні земельних ділянок(3210945900:01:091:0014,3210945900:01:091:0015,3210945900:01:091:0017,3210945900:01:091:0019 згідноНаказів головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті від12.04.2016року №10-6078/15-16-сгвід 13.04.2016року №10-6339/15-16-сгвід 13.04.2016року №10-6340/15-16-сгвід 13.04.2016року №10-6342/15-16-сг,які всвою чергуоформили договорикупівлі-продажуземельних ділянок та земельні ділянки за кадастровими номерами 3210945900:01:091:0014 та 3210945900:01:091:0015 - належали ОСОБА_11 - спадкоємцем якої є ОСОБА_7 ; земельна ділянка кадастровий номер 3210945900:01:091:0017 належить ОСОБА_7 ; земельна ділянка кадастровий номер 3210945900:01:091:0019 належить ОСОБА_8 . 
		Крім того, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги позивачів про визнання за ними права власності на спірні земельні ділянки площами по 3,2277 га є неналежним способом захисту прав позивачів, оскільки, у відповідності до статті 392 ЦК України лише власник може заявляти вимогу про визнання права власності, а позивачі не лише не є власниками земельних ділянок (визнані недійсними їхні державні акти), але й підстави набуття у власність цих земельних ділянок є скасованими (скасовані рішення Гостомельської селищної ради).
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Положеннями ст. 43 ЦПК України серед іншого визначено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
		Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до частин четвертої, п`ятої, сьомої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Враховуючи вищевикладене,виходячи ізпринципу диспозитивностіцивільного судочинства,визначеного ст.13ЦПК України,відповідно доякої судрозглядає справулише вмежах заявленихсторонами вимогі лишена підставіподаних нимидоказів,також тойфакт,що судовірішення (рішенняАпеляційного судуКиївської областівід 03.10.2012року усправі №2-759/12(провадження№ 22-Ц-3861/12),що залишенебез змінухвалою Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ від21.11.2012року (провадження№ 6-43725св12))є чинними,в порядку,визначному цивільно-процесуальнимзаконодавством непереглядались,внаслідок чогоє достатніправові підставистверджувати,що позивачіу справізвернулись досуду зазахистом неіснуючого права,оскільки їхпозовні вимогиобґрунтовані самеДержавними актамина право власності на земельні ділянки, що були видані їм у грудні 2005 року і якими на їх думку безпідставно користувався КСП АК «Бучанський», при цьому жодних клопотань щодо витребування доказів від учасників розгляду на вирішення суду не подавалися, суд приходить до висновку, що заявлений позов є не обґрунтованим та недоведеним, вимоги позивачів не підлягають задоволенню. 
		Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачів, згідно ст. 141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню.
		Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 78, 83, 84, 116, 118, 122, 152, 155 ЗК України, ст. 182, 317, 319, 321, 391, 392 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 18, 81-83, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_9 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, визнання недійсним та скасування державного акту, визнання права власності, скасування наказів та записів про державну реєстрацію  відмовити.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		   У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
		   Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
		 
		 
		 
		Суддя:                            Н.Ф. Карабаза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...