Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/3622/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 09.09.2025. Зареєстровано: 09.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2025.

Номер судового провадження: 2/206/2098/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа 206/3622/25 
		Провадження 2/206/2098/25 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 вересня 2025 року                         м. Дніпро
		 
		Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
		головуючого судді            Малихіної В.В.,
		за участю секретаря        Тимченко Ю.А.
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що постановою Самарського районного суду міста Дніпра у справі № 206/1246/25 про адміністративне правопорушення, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
		   Позивач посилається на ті обставини, що протиправними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у нервових розладах та душевних стражданнях, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 100000 грн та судові витрати по справі.
		   Ухвалою суду від 30.06.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. 
		   Позивач в судове засідання не з`явилась, надіслала на адресу суду заяву в якій підтримувала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити на підставі викладених обставин.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву відповідно до якого, зазначив, що одразу після інциденту ним на розрахунковий рахунок позивача було переведено грошові кошти у розмірі 6000 грн в якості грошової допомоги. Крім того зазначив, що вважає заявлену суму моральної коди не доведеною, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів про спричинення моральної шкоди, а тому просив врахувати зазначені обставини при ухваленні рішення по суті справи. 
		У відповідності до вимог ч. 2ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		   Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Згідно постанови Самарського районного суду міста Дніпра у справі № 206/1246/25 про адміністративне правопорушення, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
		Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №2269 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заява мала такий зміст : 09.02.2025 року о 10.18 надійшло повідомлення про те, 09.02.2025року о 10:17 за адресою АДРЕСА_1 колишній хлопець ОСОБА_2 , 36 років, тільки що розбив брів заявниці. ШМД не потрібна, хлопець збирається йти. Очікує на поліцію. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Згідно відповіді ГУНП в Дніпропетровській області Дніпровського районного управління поліції № 1 ДРУП № 2повідомлено, що матеріали за фактом звернення розглянуто, та даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення не встановлено. У відношенні ОСОБА_2 зібрано адміністративний матеріал за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КупАП та винесено терміновий заборонний припис за п.п.2-3 терміном на 5 діб, а також проведено профілактичну бесіду про недопущення ведення антисоціального образу життя і здійснення будь-яких протиправних дій. 
		Відповідно до огляду чергового лікаря-хірурга 09.02.2025 року о 14.00 у ОСОБА_1 виявлено забійну рану надбрівної ділянки зліва.
		Окрім того судом досліджено фото нанесених тілесних ушкоджень, що містяться в матеріалах справи. 
		Відповідно дост.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		На підставі частини першої статті 4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно достатті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
		Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Ізст. 1166 ЦК України, вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Що стосується позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 100000,00 гривень, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно достатті 23ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з частиною першоїстатті 1167ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		   Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
		Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
		Відповідно до положень п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та81 ЦПК України.
		Позивач в обґрунтування завдання моральної шкоди в позовній заяві зазначила, що в результаті вчинення відповідачем домашнього насильства, їй було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, оскільки вона вимушена була докладати зусиль щодо відновлення свого фізичного та психічного здоров`я. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
		При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.
		Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання їй моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала і враховує ступінь їх глибини, оскільки вина відповідача в заподіяні факту моральної шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.
		Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 50 000 грн. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.
		Що стосується вимог позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, суд приходить до висновку про необхідність відмови в цій частині вимог оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження зазначеної суми витрат.
		Відповідно дост.141ЦПК Україниіз відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати,а також судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.1166,ст.1167,ст.1187,ст.1194 ЦК України,ст.ст.5,12,13,76,81,89,141,223,259,263 - 265,268,353,354ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, в розмірі 50000,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
		   В решті позовних вимог відмовити.
		 
		   На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
		   Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		   У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		   Відомості сторін:
		   Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: с. Володимирівка, Апостолівський район, Дніпропетровської області, 53812; 
		   Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає: АДРЕСА_1 . 
		 
		 
		 
		   Суддя                                В.В. Малихіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...