Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/5069/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Пропаганда війни.
Надіслано судом: 09.09.2025. Зареєстровано: 10.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2025.
Дата набрання законної сили: 08.09.2025
Номер судового провадження: 11-кп/814/335/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022170000000018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/5069/22  Номер провадження 11-кп/814/335/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 вересня 2025 року м. Полтава
		 
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ 
		Полтавського апеляційного суду у складі:
		головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання  прокурора захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4      ОСОБА_5  ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7  ОСОБА_8   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 березня 2022 року за №22022170000000018, за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора ОСОБА_6 на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 17 серпня 2022 року,
		в с т а н о в и л а:
		Цим вироком
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, безробітного, одруженого, не судимого,
		визнано винуватим і засуджено за ст.436 КК України на 5 місяців 8 днів арешту.
		Зараховано ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09 березня до 17 серпня 2022 року та ухвалено вважати відбутим призначене йому покарання.
		Скасовано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнено його з-під варти.
		На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію щодо вилученого в ОСОБА_8 мобільного телефону "Samsung Galaxy A12", ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-картою ПрАТ "ВФ Україна: НОМЕР_2 .
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
		За вироком місцевого суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він 27 лютого 2022 року за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 умисно в усній формі висловив і записав на належний йому мобільний телефон "Samsung Galaxy A12", ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-картою ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_2 публічне відеозвернення, адресоване особі на ім`я ОСОБА_9 та військовослужбовцям ЗС РФ, із закликом до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, виготовив названий вище відеоматеріал із метою його розповсюдження та розповсюдив його невизначеному колу осіб через наявний месенджер.
		Серед висловлювань ОСОБА_8 наявні такі, щовиражені у формі заклику про насильницькі дії,а саме: заклик-звернення до сержанта російської армії та інших військовослужбовців РФ оберігати батьків, боротися за«Русь»і захистити її, оскільки в їх руках є«сила и мощь»,не втрачати владу над територією («неотдавайте землю никому»),а також розпочати рухатися«с Востока на Запад»і в результаті воєнних дій усе захопити, що підкреслено закликами-гаслами:«уважайте Русь», «уважайте свое достояние национальное».
		Суд першої інстанції за результатами судового розгляду дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення надано неправильну правову оцінку діям обвинуваченого за ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК Українита перекваліфікував їх на ст.436 КК України, мотивуючи тим, що: в кримінальному провадженні відсутні докази того, що ОСОБА_8 здійснював будь-які активні дії, направлені на зміну меж території України чи її державного кордону безпосередньо або на підставі змови (в співучасті), натомість доказами підтверджено, що обвинувачений висловлював заклики до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту не лише щодо України, а й щодо будь-якої іншої держави (від Сходу до Заходу), виготовив та розповсюдив матеріали про це; стороною обвинувачення не ікримінувалось ОСОБА_8 такі ознаки об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України такі як: публічні заклики та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		За змістом пред`явленогообвинувачення ОСОБА_8 обвинувачується уздійсненні ним пособництва, що полягало в усуненні перешкод у вчиненні представниками держави-агресора (РФ) умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, за таких обставин.
		27-28лютого 2022року ОСОБА_8 у м.Хорол Лубенськогор-нуПолтавської обл.,діючи з політичних, ідеологічних мотивів, умисно, з метою усунення перешкод представникам держави-агресора (РФ) у вчиненні кримінального правопорушення, підриву обороноздатності України - ступеню її підготовленості до захисту від агресії, а саме зменшення соціального та морального потенціалів, під час спілкування з громадянами України переконував останніх у необхідності підтримки рішень та дій РФ щодо проведення військових дій на території України, а також схвально відгукувався про дії РФ під час збройного вторгнення, розпочатого країною-агресором 24 лютого 2022 року.
		Також 27 лютого 2022 року ОСОБА_8 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, підготовлено та здійснено запис на належний йому мобільний телефон «Samsung Galaxy A12», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-картою ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_2 , відеозвернення, адресоване особі на ім`я ОСОБА_9 та військовослужбовцям ЗC РФ, із закликом продовжити збройну агресію РФ та окупувати територію України. 
		Зазначений вище заклик був розрахований на невизначене коло військовослужбовців ЗС РФ і спрямований на: їх схилення до вчинення умисних дій по окупації частини території України; насильницьку антиконституційну зміну її державного кордону; активне нав`язування військовослужбовцям ЗC РФ ідеї щодо підтримки їх дій населенням України, а тому відсутність перешкод щодо досягнення конкретного результату - зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.
		Серед висловлювань ОСОБА_8 наявні такі, щовиражені у формі заклику про насильницькі дії,а саме: заклик-звернення до сержанта російської армії та інших військовослужбовців РФ оберігати батьків, боротися за«Русь»і захистити її, оскільки в їхніх руках є«сила и мощь»,не втрачати владу над територією («неотдавайте землю никому»),а також розпочати рухатися«с Востока на Запад»і в результаті воєнних дій усе захопити, що підкреслено закликами-гаслами:«уважайте Русь», «уважайте свое достояние национальное».
		Наведені вище дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК Українияк пособництво, що полягало в усуненні перешкод у вчиненні представниками держави-агресора (РФ) умисних дій із метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.
		В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, просить скасувати Октябрського районного суду м. Полтава від 17 серпня 2022 року та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим і засудити за ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю обвинуваченого. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції: безпідставно кваліфіковано дії ОСОБА_8 за ст.436 КК України, оскільки сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів повністю доведено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК України, який розпочав злочинну діяльність ще в лютому 2022 року, за встановлених органом досудового розслідування обставин; не зазначено всіх альтернативних форм об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.436 КК України, в діях обвинуваченого; при призначенні покарання належним чином не враховано: високий ступінь суспільної небезпеки злочинної діяльності ОСОБА_8 , його особу, а саме те, що він є працездатною особою, однак не працює, не має будь-яких позитивних характеристик за місцем проживання, не розкаявся та не відмовився від підтримки проросійських поглядів під час війни, розв`язаної РФ, у зв`язку з чим призначене йому місцевим судом покарання не є необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання.
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора про задоволення апеляційної скарги з доповненнями, заперечення обвинуваченого і його захисника проти апеляційної скарги з доповненнями, перевірила матеріали кримінального провадження, дослідила докази й матеріали по справі, обговорила доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшла висновку про таке.
		Статтею 404 КПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Факт того, що 27 лютого 2022 року ОСОБА_8 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 умисно в усній формі висловив і записав на належний йому мобільний телефон "Samsung Galaxy A12", ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-картою ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_2 , публічне відеозвернення, адресоване особі на ім`я ОСОБА_9 та військовослужбовцям ЗС РФ, із закликом до агресивної війни та розв`язування воєнного конфлікту, яке містить висловлювання обвинуваченого про насильницькі дії,а саме: заклик-звернення до сержанта російської армії та інших військовослужбовців РФ оберігати батьків, боротися за«Русь»і захистити її, оскільки в їхніх руках є«сила и мощь»,не втрачати владу над територією («неотдавайте землю никому»),а також розпочати рухатися«с Востока на Запад»і в результаті воєнних дій усе захопити, що підкреслюється закликами-гаслами«уважайте Русь», «уважайте свое достояние национальное», виготовив указаний відеоматеріал із метою розповсюдження та розповсюдив його невизначеному колу осіб через наявний месенджер, в апеляційній скарзі не оспорюється та підтверджується сукупністю доказів у кримінальному провадженні.
		Однак доводи прокурора про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК України позбавлені підстав.
		Статтею 62 Конституції України передбачено, що всі сумніви в частині доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу злочину, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Суд неможе залишитибез увагиту частинудоказів тавстановлених наїх підставіобставин лишез тієїпричини,що вонисуперечать версіїобвинувачення.Наявність такихобставин,яким версіяобвинувачення неможе надатирозумного поясненняабо якісвідчать проможливість іншоїверсії інкримінованоїподії,є підставоюдля розумногосумніву вдоведеності інкриміваноїобставини. 
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а згідно з вимогами ст.92 КПК України обов`язок доказування цих обставин покладається на сторону обвинувачення. 
		Висновок судупершої інстанціїпро доведеністьвинуватості ОСОБА_8 у вчиненніним кримінальногоправопорушення танеобхідності кваліфікаціїйого дійза ст.436КК України як публічні заклики до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження та розповсюдження таких матеріалів, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст.23 КПК України й оціненими відповідно до ст.94 КПК України.
		Так, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, характеризується антиконституційними діями в чотирьох формах: 1) дії, спрямовані на зміну меж території України; 2) дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України; 3) публічні заклики до вчинення таких дій; 4) розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних вище дій. 
		Перші дві форми дій можуть бути вчинені насильницьким (у тому числі і збройним) або іншим шляхом усупереч Конституції України або нормам міжнародного права (наприклад, спроба змінити межі території України на користь іншої держави; вчинення конфлікту на державному кордоні України, пов`язаного зі спробою змінити межі кордону, в тому числі шляхом нападу на прикордонну заставу).
		Дії, передбачені ч.1 ст.110 КК України, можуть як поєднуватись із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, так і не поєднуватись із ними, але головними їх ознаками є спрямованість на зміну меж території чи державного кордону України.
		Тому суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення обов`язково характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою  змінити межі території або державного кордону України.
		Водночас за ст.436КК України відповідальність настає за: 1) публічні заклики до агресивної війни або до розв`язування воєнного конфлікту; 2) виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження; 3) розповсюдження таких матеріалів.
		Публічність закликів полягає в тому, що вони мають відкритий характер і адресовані до невизначеного кола осіб або державних діячів, парламенту чи уряду з метою схилити їх до агресивної війни або розв`язування воєнного конфлікту.
		Згідно зч.ч.1,3ст.337КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
		Як убачається з обвинувального акту, стороною обвинувачення не інкримінується ОСОБА_8 вчинення таких форм об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України чи ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК України, як здійснення публічних закликів та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, або пособництва у здійсненні публічних закликів та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.
		Таким чином, наведене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не відповідає встановленим фактичним обставинам провадженні й точному змісту вчинених ОСОБА_8 кримінально протиправних дій, що завчасно унеможливлює визнання його винуватим за ч.5 ст.27 ч.1 ст.110 КК України, про що порушується питання в апеляційній скарзі.
		Також колегія суддів зауважує наступне.
		За змістом пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 обвинувачується у пособництві, що полягало в усуненні перешкод у вчиненні представниками держави-агресора (РФ) умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.
		У судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_8 заперечив свою винуватість у здійсненні ним пособництва у вчиненні злочину - усуненні перешкод у вчиненні представниками держави-агресора (РФ) умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, вважаючи помилковою надану стороною обвинувачення кримінально-правову оцінку його діям.
		З матеріалів справи встановлено, що 09 березня 2022 року в ході огляду добровільно наданого ОСОБА_8 належного йому мобільного телефону "Samsung Galaxy A12", ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-картою ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_2 , у розділі «Галерея» цього телефону виявлено відеофайл формату «тр.4» з назвою: « НОМЕР_3 », збережений у внутрішній пам`яті телефону за посиланням: «DCIM/Camera», за змістом якого ОСОБА_8 безпосередньо здійснив адресоване сержанту російської армії на ім`я ОСОБА_9 та іншим військовослужбовцям ЗС РФ відозвернення такого змісту: «Игорёк! Обращаюсь к тебе, как к сыну моего друга, самого близкого и как к тески моему, как сержанту российской армии, ну так получилось. Сын мой меня не поддерживает, он нацик. Я надеюсь только на тебя и на всю русскую и российскую армию. Знайте, и будьте уверены в том, что только вы защитите наших родителей своих, что только вы защитите Русь, потому что в ваших руках сила и мощь. Меня побили вчера сильно, ОСОБА_10 , вот это лежу отлёживаюсь, потому что болит всё: голова, тело, нацики побили. Игорь, покажи всем офицерам, всем ребятам, рядовым и старшинам, боритесь за Русь и не отдавайте свою землю никому. Игорь, дай Бог тебе стать генералом, и пойти оттуда с Востока на Запад и все взять, и главное уважать родителей. Ребята, уважайте родителей, уважайте Русь, уважайте свое достояние национальное. Будьте счастливы и здоровы», що підтверджується протоколом огляду речей, документів із заявою ОСОБА_8 про добровільну згоду на проведення цієї слідчої дії від 09 березня 2022 року (т.1 а.п.82, 92-95).
		За результатами експертного дослідження вказаного вище відеозвернення у висновку комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи №362-363/364-365 від 31 травня 2022 року встановлено, що комунікативна діяльність обвинуваченого в процесі його звернення до особи на ім`я ОСОБА_9 та невизначеного кола військовослужбовців ЗС РФ із застосуванням відеозапису характеризується, зокрема, озвученням свого бажання та зверненням до певного кола військових РФ щодо захоплення певних земель (територій) РФ від Сходу до Заходу. 
		Серед висловлювань ОСОБА_8 містяться такі, щовиражені у формі заклику про насильницькі дії,а саме: заклик-звернення до сержанта російської армії та інших військовослужбовців РФ оберігати батьків, боротися за«Русь»і захистити її, оскільки в їхніх руках є«сила и мощь», не втрачати владу над територією («неотдавайте землю никому»),а також розпочати рухатися«с Востока на Запад»та в результаті воєнних дій усе захопити, що підкреслюється закликами-гаслами«уважайте Русь», «уважайте свое достояние национальное». 
		Установити, чи містяться у висловлювання, виражені у формі закликів до будь-яких територіальних змін, не є можливим (т.1 а.п.48-58).
		Такий висновок обґрунтовано не недостатністю вихідних даних, а тим, що, враховуючи лексикографічне та змістове наповнення понять «зміна», «територія», названа ОСОБА_8 територія «с Востока на Запад» не містить лексем з конкретним територіальним значенням, тобто, лексичні маркери на позначення будь-яких територіальних об`єктів не вербалізовані, а тому є неможливим стверджувати, чи йдеться у заклику про будь-які територіальні зміни, що констатовано експертом у дослідницькій частині наданого ним висновку.
		Прокурором в апеляційній скарзі та під час провадження в суді апеляційної інстанції зазначений вище висновок експертизи не спростовано.
		Таким чином, із урахуванням висновку експерта встановлено, що у відеозверненні обвинуваченого не йдеться про зміну меж території чи державного кордону України, а вбачаються заклики до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту не лише щодо України, а й щодо будь-якої іншої держави (від Сходу до Заходу), про що свідчать побажання ОСОБА_8 : військовослужбовцю ЗС РФ «пойти оттуда с Востока на Запад и все взять» та вказані матеріали ОСОБА_8 безпосередньо виготовив, після чого розповсюдив, що охоплюється диспозицією саме ст.436 КК України.
		Свідки ж ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повідомили, що приблизно 26  27 лютого 2022 року в центрі м. Хорол Полтавської обл. їх знайомий ОСОБА_8 на заклик «Слава Україні» відповів: «слава Русі, слава Росії», у зв`язку з чим із останнім розпочався конфлікт, який переріс у бійку, що була припинена поліцією. Разом з цим, заперечили, що ОСОБА_8 вчиняв які-небудь дії, спрямовані на зміну меж території чи державного кордону України або схиляв до цього.
		На долученому стороною захисту технічному носієві інформації з відеозаписом зафіксовано завершення названого вище конфлікту між ОСОБА_8 та іншим чоловіком, у ході якого особа за кадром вказує на обвинуваченого як такого, що: «говорив слава Русі й получив по морді» (т.1 а.п.187).
		Разом з цим, суд першої інстанції правильно виходив з того, що викладені у показаннях свідків та відеозаписі сторони захисту обставини не є предметом самостійної кримінально-правової оцінки, оскільки станом на 27 лютого 2022 року в Україні не було запроваджено кримінальної відповідальності за глорифікацію РФ, яка вчинила збройну агресію проти України. Така відповідальність уведена вст.436-2 КК Українилише із 16 березня 2022 року. Між тим, ці докази узгоджуються з даними відеозвернення ОСОБА_8 , адресованого військовослужбовцям ЗС РФ, та містять відомості, що стосуються встановлення обставин вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст.436 КК України.
		Натомість, доказів, які би доводили вчинення обвинуваченим пособництва в здійсненні активних дій, спрямованих на зміну меж території України чи її державного кордону безпосередньо чи у співучасті, з наявністю такої мети, прокурором не надано й матеріали кримінального провадження не містять.
		Посилання обвинуваченого в судовому засіданні апеляційної інстанції від 08 вересня 2025 року на те, що він не розповсюджував виготовлені матеріали підлягають критичній оцінці та є способом захисту від пред`явленого обвинувачення, оскільки спростовуються його показаннями в місцевому суді, в яких він підтвердив учинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.436 КК України, за встановлених місцевим судом обставин, у тому числі те, що розповсюджував виготовлений відеоматеріал із публічними закликами іншим особам через наявний месенджер. Під час допиту в апеляційному суді ОСОБА_8 також підтвердив факт вчинення ним дій, установлених у вироку суду першої інстанції.
		Ураховуючи викладенівище обставинита їхкримінально-правовезначення,на думкуколегії суддів, суд першої інстанції фактичні підстави кваліфікації в цій справі оцінив правильно та, виходячи з наявного формулювання обвинувачення і доказів по справі, дійшов правильного висновку про необхідність надання правової оцінки діям ОСОБА_8 за ст.436 КК України, а тому доводи апеляційної скарги з доповненнями прокурора в цій частині не знайшли свого підтвердження.
		У той же час, аргументи апелянта щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_8 через м`якість, є обґрунтованими.
		Виходячи зп.3ч.1ст.407,ч.2ст.409,п.2ч.1ст.420КПК України,за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна вироксуду першоїінстанції судапеляційної інстанціїскасовує вироксуду першоїінстанції іухвалює свійвирок уразі необхідності застосування більш суворого покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		У силу ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого є таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість.
		Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		За змістом оскаржуваного вироку місцевий суд при призначенні покарання зазначив про врахування ним: ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що є нетяжким злочином, його характеру та обставин, а саме те, що він вчинений ОСОБА_8 , який був підданий тривалому навіюванню проросійськими догматами московського патріархату, шляхом непрямих негативних висловлювань на тлі переживань унаслідок нещодавнього конфлікту з іншими особами в місті та не характеризується активними діями проти держави Україна, даних про особу обвинуваченого, який не судимий, одружений, має постійне місце проживання, допомагає сину в господарській діяльності, характеризується переважно позитивно, неодноразово нагороджувався грамотами й подяками, є віруючим, відвідує церкву, наявність обставин, які пом`якшують покарання  щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обставини, що обтяжує покарання  вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
		З оглядуна викладеневище,суд першоїінстанції дійшов висновку про призначення ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 місяців 8 днів арешту.
		Проте з обраним судом першої інстанції видом і розміром заходу примусу колегія суддів не погоджується.
		Частиною 1 ст.18 Конституції України передбачено, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
		За Резолюцією 110 (ІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 03 листопада 1947 року «Заходи, що повинні вживатися проти пропаганди та розпалювачів нової війни» було засуджено будь-яку форму пропаганди, що ведеться в будь-якій державі та має на меті або здатна створити чи посилити загрози миру, порушення миру або акт агресії.
		Між тим, місцевий суд належним чином не врахував обставини вчиненого обвинуваченим злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а саме те, що він здійснив публічний заклик, адресований військовослужбовцям ЗС РФ, до агресивної війни та розв`язування воєнного конфлікту, захоплення ними земель від Сходу до Заходу, виготовив відеоматеріал про це з метою його розповсюдження та розповсюдив його невизначеному колу осіб через наявний месенджер. Пропагував війну обвинувачений в умовах воєнного стану та збройної агресії РФ проти України, тобто, використовуючи найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, колизусиллявсієїкраїни спрямовані на подолання агресора,люди згуртувались, використовуючи, в тому числі власні ресурси, для надання відсічі ворогу й виживання, тим самим, знехтував всіма моральними та загальнолюдськими цінностями в надскладний для держави час.
		Посилання суду першої інстанції на попередній конфлікт ОСОБА_8 з іншими особами жодним чином не знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, оскільки обставини відеозвернення не дають підстав стверджувати про те, що публічні заклики обвинуваченого до агресивної війни та розв`язування воєнного конфлікту, є наслідком його конфлікту з іншими особами в місті. Навпаки, за змістом висновку психолого-лінгвістичної експертизи №362-363/364-365 від 31 травня 2022 року зафіксована на відеозаписі комунікативна діяльність ОСОБА_8 характеризується вираженою ініціативністю, активністю з вибудуванням власної аргументації, цілеспрямованістю, узгодженістю особистої мотивації та позитивним ставленням до військової агресії РФ, властива для самостійності процесу спілкування без ознак впливу сторонніх осіб. Емоційний фон монологічної діяльності обвинуваченого був незмінно виразним, акцентованим, без ознак хвилювання, напруги, розгубленості та інших негативних емоцій (т.1 а.п.48-57).
		У цьому висновку експерта встановлено, що заклик ОСОБА_8 щодо пропаганди війни є прямим, оскільки зазначаються певні дії та можливі їх виконавці (військовослужбовці РФ), публічним, так як є частиною суспільно-політичної комунікації, та спонукає до насильницьких дій, що спростовує твердження в оскаржуваному вироку з приводу непрямих висловлювань обвинуваченого (т.1 а.п.54-55).
		Мотиви ж місцевого суду про те, що ОСОБА_8 був підданий тривалому навіюванню проросійськими догматами московського патріархату не знайшли свого підтвердження перевіркою матеріалів справи та є безпідставними з огляду також на активне й з власної волі вчинення обвинуваченим дій в умовах воєнного стану, спрямованих на розв`язування воєнного конфлікту від Сходу до Заходу.
		Наведене вище значно підвищує як суспільну небезпечність злочину, так і особи ОСОБА_8 , що не отримало належної оцінки при ухваленні оскаржуваного вироку.
		За таких обставин, колегія суддів уважає, що призначене місцевим судом ОСОБА_8 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, оскільки не сприяє його меті - виправленню ОСОБА_8 та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, є явно несправедливим, непропорційним і невиправдано м`яким заходом примусу, через це оскаржуваний вирок у частині призначення покарання належить скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
		При призначенні покарання суд апеляційної інстанції враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, що відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, його високий індивідуальний ступінь суспільної небезпеки для невизначеного кола осіб, виходячи з обставин вчинення проти миру,безпеки людствай міжнародногоправопорядку вумовах воєнногостану тазбройної агресіїРФ протиУкраїни, особу обвинуваченого, який не судимий (т.1 а.п.136), одружений (т.1 а.п.150), з 18 лютого 2022 року працював у ФОП « ОСОБА_8 », до вказаного часу працевлаштований не був (т.1 а.п.155), на спеціальних обліках у медичних закладах не перебуває (т.1 а.п.137, 139), позитивно характеризується за місцем проживання (сусідами) й роботи, релігійною організацією «Всіх святих у землях Русі просіявших» (т.1 а.п.153, 154, 156), має подяки від релігійного закладу та за допомогу в проведенні змагань по бездоріжжю (т.1 а.п.160-161), наявність обставин, які пом`якшують покарання  щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, й обставини, що обтяжує покарання  вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
		Ураховуючи зазначені вище дані та обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що покарання ОСОБА_8 повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям посередині санкції ст.436 КК України.
		Саме таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Отже, апеляційна скарга з доповненнями підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 17 серпня 2022 року в частині призначення  ОСОБА_8 покарання скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ст.436 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 09 березня 2022 року до 17 серпня 2022 року з розрахунку день за день.
		ОСОБА_8 взяти під варту в залі суду.
		Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту взяття його під варту  з 08 вересня 2025 року.
		В іншій частині вирок місцевого суду залишити без зміни.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня вручення йому копії вироку апеляційної інстанції.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2      ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...