Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 468/593/23-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; відсторонення від посади.
Надіслано судом: 10.09.2025. Зареєстровано: 10.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/468/241/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023152030000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 468/593/23-к 
		1-кс/468/241/25
		 
		 
		 
		 
		          БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
		56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43 
		 
		УХВАЛА
		 
		09.09.2025 року слідча суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка в залі суду клопотання за матеріалами кримінального провадження № 42023152030000013 від 01.03.2023, відносно
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка, Баштанського району, Миколаївської області, громадянина України, не судимого, виконуючого повноваження Баштанського міського голови Баштанського району Миколаївської області, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		   підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, КК України, -
		ВСТАНОВИЛА :
		 
		   03.09.2025 до суду надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області, погоджене прокурором Баштанської окружної прокуратури, за матеріалами кримінального провадження №42023152030000013 від 01.03.2023, відносно ОСОБА_4 про відсторонення від посади ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		   В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2 від 27.11.2020 «Про початок повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 », на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 №34 від 11.11.2020 «Про реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 27.11.2020 ОСОБА_4 приступив до виконання повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		   З метою забезпечення виконання бойових задач до голови ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 16.11.2022 звернувся командир військової частини НОМЕР_1 з листом із проханням надати допомогу у вигляді військової форми - одягу, взуття для 192 осіб.
		   Після одержання вищевказаного звернення, у ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 виник злочинний умисел на розтрату на користь свого знайомого ОСОБА_7 коштів міської територіальної громади, шляхом придбання за бюджетні кошти неякісного форменого одягу та взуття за завищеними цінами.
		   Для реалізації свого злочинного плану ОСОБА_4 , у невстановленому слідством місці, не раніше 16.11.2022 та не пізніше 01.12.2022, запропонував ОСОБА_7 взяти участь у постачанні для потреб військової частини НОМЕР_1 одягу та взуття за завищеними цінами, на що ОСОБА_7 погодився.
		   Рішенням сесії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.11.2022 № 11 внесені зміни до бюджету ІНФОРМАЦІЯ_5 на 2022 рік та збільшено видатки на заходи та роботи з територіальної оборони на 1126858,96 гривень - для придбання військової форми військовослужбовцям територіальної оборони, відповідно до клопотання командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2022.
		   Далі ОСОБА_4 самостійно знаходивпродавців форменогоодягу тавзуття,що продавалийого зазаниженими цінами.Він домовлявсяз ОСОБА_7 про закупівлюцих товарів.Використовуючи реквізитита печаткуФОП ОСОБА_8  та ОСОБА_9 були укладені договори з ІНФОРМАЦІЯ_7 про закупівлю військової форми по цінам, які значно перевищили ціни, по яких початково було продано одяг та взуття.
		   Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_8 перерахувала 772 500 гривень на рахунок ФОП ОСОБА_8 та 354 160 гривень на рахунок ФОП 
		ОСОБА_9 зняв ці гроші та привласнив їх, завдавши збитків міській раді на вказану суму.
		   Тобто, при вищевказаних обставинах, не раніше 16.11.2022 та не пізніше 28.12.2022 ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, бажаючи настання негативних наслідків, шляхом зловживання службовим становищем, протиправно здійснив розтрату на користь ОСОБА_7 коштів місцевого бюджету ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 1104160 гривень, що в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		   19.08.2025, за наявності достатніх доказів для підозри, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
		   03.09.2025 слідчим суддею обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави.
		   Клопотання про відсторонення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в зв`язку з чим орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний, продовжуючи на час проведення досудового розслідування виконувати покладені на нього обов`язки, може здійснювати вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є підлеглими підозрюваного, зокрема начальника юридичного відділу ОСОБА_10 та працівника цього ж відділу ОСОБА_11 та які через страх бути звільненим з займаних посад не можуть надати свідчення щодо всіх обставин підготовки та укладання договорів № 153 та № 154 від 01.12.2022.
		   Також, перебуваючи на посаді, існують ризики перешкоджанню кримінальному провадженню та здійснення закордонного відрядження з подальшим неповерненням до України.
		   Сторона обвинувачення вказує на те, що іншим чином, ніж шляхом відсторонення від посади, запобігти настанню зазначених наслідків і вчинення дій зі сторони ОСОБА_4 неможливо, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з використанням службового становища, та на час розгляду кримінального провадження його перебування на посаді міського голови буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадянського суспільства загалом.
		   З огляду на це прокурор просив відсторонити обвинуваченого від займаної посади ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 2 (два) місяці.
		   В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав в повному обсязі за викладених в ньому обставин, просив задовольнити.
		   Підозрюваний та захисники просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність існування заявлених прокурором ризиків, оскільки кримінальне провадження розпочато ще в 2023 році, всі необхідні слідчі дії проведені, здійснені обшуки, документацію вилучено та визнано речовими доказами. Крім того ОСОБА_4 жодним чином за цей час не впливав на свідків у даному кримінальному провадженні, і не збирається цього робити. Впродовж 2023-2025 років здійснював цілий ряд відряджень в тому числі закордонних тільки з метою виконання свої обов`язків міського голови і тільки в інтересах громади. Намір не повертатися в Україну не мав і не має.
		   Захисники підозрюваного заперечували проти задоволення клопотання про відсторонення від посади посилаючись також на необґрунтованість обвинувачення. Зазначили, що досудовим слідством не зібрано достатніх та переконливих доказів вини їх підзахисного в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Також вказали на те, що їх підзахисному вже обрано запобіжний захід у виді взяття під варту з можливістю внесення застави, яким встановлено цілий ряд обов`язків, в тому числі у виді утримання від спілкування зі свідками та не відлучатися без дозволу за територію м. Баштанки, а тому потреби даного судового провадження жодним чином не вимагають застосування вказаного заходу забезпечення. Крім того, відсторонення обвинуваченого від займаної посади призведе до погіршення його матеріального становища та позбавить можливості належного утримання двох неповнолітніх дітей, дружини та непрацездатної матері.
		   Також стороною захисту наголошено на тому, що потенційна шкода, яка може бути завдана усуненням міського голови, для Баштанської громади, яка може втратити або уповільнити міжнародну допомогу на відновлення, значно перевищує ризики, які намагається усунути слідство. Міжнародні партнери часто укладають угоди та надають допомогу, спираючись на особисту довіру до керівництва громади. Відсторонення міського голови, особливо під час активної фази проєктів, може створити враження політичної нестабільності або правової невизначеності. Це може призвести до призупинення фінансування або перегляду умов співпраці, що безпосередньо загрожує інтересам усіх жителів громади. Захист стверджує, що міський голова є ключовою фігурою в координації проєктів відновлення, і його відсторонення може призвести до адміністративного колапсу або значного уповільнення роботи. 
		  Слідчий суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, дійшла такого висновку.
		   Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
		   Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		   Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		   Відповідно до положень ст. 154 КПК відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.
		   Положеннями ч. 1 ст. 157 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		   Суд, відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК, при вирішенні питання про відсторонення від посади зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
		   Щодо достатності доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
		   Суд вирішує питання щодо достатності доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на стадію кримінального провадження, яке на даний час перебуває на стадії досудового слідства.
		   Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість та недостатність наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, оскільки сторона захисту насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України. Поряд з цим слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		   Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
		   Крім того, слід зазначити, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірялась слідчим суддею в ході розгляду питання щодо застосування запобіжного заходу до підозрюваного та на підставі доведеності обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
		   Щодо наявності ризику впливу на свідків.
		   Виходячи з положень ст. 157 КПК, під час розгляду клопотання про відсторонення від посади, наявність ризику щодо незаконного впливу на свідків має досліджуватися судом саме у зв`язку із перебуванням особи на відповідній посаді.
		   За таких обставин, суд має встановити, чи пов`язане подальше перебування ОСОБА_4 на займаній посаді із реалізацією дій, направлених на вплив на свідків.
		   При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні. Оскільки згідно з вимогами ч. 4. ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		   Вищезазначене у своїй сукупності дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на займаній посаді, може незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення ним кримінальної відповідальності до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		   Наразі ОСОБА_4 виконує повноваження ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		   З оголошеної підозри вбачається, що ОСОБА_4 інкримінуються дії, які вчинені ним саме на посаді міського голови. При цьому вказані дії відбулися саме з використанням наданих йому повноважень на вказаній посаді.
		   Тому суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення про те, що обвинувачений, перебуваючи на займаній посаді, може опосередковано, використовуючи своє службове становище, впливати на свідків, тим більше коли вони перебувають в його підпорядкуванні.
		   Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		   Суд вважає обґрунтованим та доведеним ризик переховування підозрюваного на кількох підставах. По-перше, тяжкість злочину, що інкримінується (до 12 років позбавлення волі), є основним стимулом для ухилення від правосуддя. Ця позиція підкріплюється практикою Європейського суду з прав людини. По-друге, суд враховує фінансові можливості підозрюваного та його сім`ї, що дозволяють йому переховуватися. По-третє, хоча підозрюваний раніше неодноразово перетинав кордон і повертався, слідчий суддя вважає, що це не виключає виникнення в нього бажання переховуватись у майбутньому. Наявність воєнного стану, тимчасово окупованих територій і зон бойових дій посилює ризик, оскільки підозрюваний може ухилятися від слідства в межах України, не виїжджаючи за кордон. На думку суду, особисті позитивні характеристики підозрюваного (сім`я, робота) не є достатньою підставою, щоб нівелювати ці ризики.
		   Щодо негативних наслідків.
		   Захисником у запереченнях зазначено про негативні наслідки застосування до підозрюваного такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади оскільки на утриманні підозрюваного перебувають неповнолітні діти, дружина та непрацездатна матір, тож відсторонення від посади матиме наслідком погіршення матеріального становища підозрюваного, що призведе до неможливості утримувати сім`ю.
		   Водночас завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		   Щодо розумності та співрозмірності обмеження прав підозрюваного завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
		   Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що відсторонення від посади не є абсолютним позбавленням права на працю, а є тимчасовим обмеженням особи займати певну посаду, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
		   Суд такожне вважаєдоведеними твердженнязахисників,що відсторонення ОСОБА_4 від займаноїпосади призведедо негативнихнаслідків уроботі ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд виходить з того, що система місцевого самоврядування є інституційною, а не персоналізованою. Це означає, що функціонування міської ради не залежить виключно від однієї особи. Законодавство України, зокрема стаття 84 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачає механізми, які гарантують безперервність роботи органу влади навіть за відсутності міського голови, в тому числі і на період відсторонення від посади. Крім того, рішення та розпорядження, ухвалені міською радою, залишаються чинними. Робота апарату ради, її відділів та комунальних підприємств продовжується у штатному режимі. Кадрові, фінансові та господарські питання можуть вирішуватись заступниками або іншими посадовими особами, які мають відповідні повноваження.
		   Запобіжний захід у вигляді відсторонення від посади має на меті не допустити втручання підозрюваного в роботу слідства. Суд вважає, що ризик впливу на свідків, знищення доказів чи перешкоджання провадженню є вищим, ніж потенційні негативні наслідки для роботи громади. Тобто, у даному випадку, пріоритетом є забезпечення ефективного розслідування злочину, що, в кінцевому підсумку, відповідає інтересам суспільства. Тимчасові адміністративні незручності (якщо такі будуть) є меншим злом порівняно з імовірністю того, що підозрюваний, залишаючись на посаді, зможе перешкоджати правосуддю.
		   Що стосуєтьсятверджень захисників,що відстороненнявиплине наміжнародних партнерів. Слідча суддя вважає, що відсторонення є також запобіжним заходом для захисту репутації органу місцевого самоврядування. Перебування на посаді особи, якій інкримінується вчинення злочину, може підірвати довіру громадян до влади. Відсторонення  це тимчасовий захід, який не є покаранням. Він триватиме до завершення слідства чи судового розгляду, що є запорукою неупередженості та законності всього процесу. При цьому, слідча суддя не керується емоційними аргументами про "негативний вплив на міжнародних партнерів", оскільки моє рішення грунтується виключно на нормах кримінального процесуального законодавства та оцінці ризиків.
		   Щодо тверджень захисників про подвійне зазначення прокуратурою тих самих ризиків як при обранні запобіжного заходу так і при розгляді клопотання про відсторонення від посади, суд зазначає наступне.
		   Відповідно до ухвали від 03.09.2025 слідчої судді Баштанського районного суду Миколаївської області, на підставі доведеності обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту із можливістю внесення застави та покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. У вказаній ухвалі, серед іншого, зазначено, що з урахуванням встановлення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у провадженні, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин та ін.. а також з огляду на обставини провадження, слідча суддя дійшла висновку, що достатнім та дієвим є застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
		   Положеннями ч. 2 ст. 131 КПК визначено перелік заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
		   Аналізуючи вищевказану норму закону, можна зробити висновок, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного. Відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є двома різними правовими інструментами, кожен з яких має свою мету та процедуру. Наприклад, запобіжний захід (як-от тримання під вартою чи домашній арешт) спрямований на запобігання ризикам, пов`язаним з особою підозрюваного (ухилення від слідства, вплив на свідків тощо), тоді як відсторонення від посади має на меті перешкодити підозрюваному використовувати своє службове становище для вчинення нового злочину або перешкоджання провадженню.
		   Відповідно кожен з цих заходів вимагає окремого обґрунтування. Навіть якщо слідчий суддя вже застосував запобіжний захід, це не означає, що відсторонення від посади буде застосоване автоматично. Для відсторонення необхідно довести що, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, існують достатні підстави вважати, що продовження його перебування на посаді зашкодить кримінальному провадженню, такий захід є необхідним та пропорційним.
		   Ця незалежність процедур підкреслює важливість ретельного аналізу кожного клопотання окремо.
		   Доводи захисника щодо відсутності потреби у відстороненні підозрюваного від посади з посиланням на те, що під час застосування до останнього запобіжного заходу на нього вже покладений обов`язок утриматися від спілкування зі свідками, суд відхиляє, оскільки обмеження спілкування з певними особами як частина процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, за своїм змістом не є тотожним запобіганню можливого впливу на осіб, в том числі підлеглих, з використанням займаної посади.
		   Що стосується інших доводів і заперечень захисників. Слідчий суддя зауважує, що у п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».
		   Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.
		   У зазначеній справі слідчий суддя надала відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
		   Інші обставини, на які посилається захист, не спростовують обставини, встановлені під час судового розгляду клопотання відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.
		   Вищевказані обставини у своїй сукупності свідчать про можливість і необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади. 
		   Слідчий суддя враховуючи те, що негативні наслідки відсторонення від посади ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному правопорушенні, а його перебування на посаді буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадського суспільства загалом, а тому вважає за необхідне клопотання задовольнити та відсторонити підозрюваного від займаної посади.
		   Щодо строку дії заходу забезпечення.
		   В своєму клопотанні прокурор просить встановити строк дії даного заходу забезпечення у 2 місяці.
		   Відповідно до ч.2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
		   Суд, з метою запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження та з урахуванням положень ст. 219 КПК України, вважає за необхідне у даному випадку визначити строк дії відсторонення до 19.10.2025 року.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 154-158,315,331,376КПК України, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		   Клопотання - задовольнити.
		   Відсторонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 40 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19.10.2025.
		   Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		        На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		СЛІДЧИЙ СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...