Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/9188/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 10.09.2025. Зареєстровано: 11.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2025.
Дата набрання законної сили: 03.09.2025
Номер судового провадження: 11-кп/818/1562/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020002698

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа №638/9188/24                        Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження №11-кп/818/1562/25                    Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч.5 ст.407 КК України
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		03 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі: 
		головуючого            - ОСОБА_2 ,
		суддів                - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі            - ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора        - ОСОБА_6 ,
		захисника            - ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого        - ОСОБА_8 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні судум.Харкова кримінальнепровадженняз а апеляційноюскаргою захисникана вирокШевченківського районногосуду м.Харкова від09.05.2025року стосовно ОСОБА_8 , -
		ВСТАНОВИЛА:
		Вказаним вироком:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чорне, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, військовозобов`язаний, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді техніка-начальника групи зв`язку та автоматичних систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні «майстер-сержант», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		засуджений за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
		Згідно вироку, підсудний ОСОБА_8 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «майстер-сержант», на підставі наказу в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (про особовий склад) № 392-ОС від 03.09.2021 був призначений на посаду техніка-начальника групи зв`язку та автоматичних систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 та проходив військову службу за контрактом займаючи вказану посаду. 
		При цьому підсудний ОСОБА_8 будучи обізнаним про дію Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), яким відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово було продовжено відповідними Указами Президента України та який діє на теперішній час, діючи умисно, у період воєнного стану поширеного на території України, всупереч вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 та умов укладеного ним з ДПС України контракту про проходження громадянами України військової служби в ДПС України на посадах осіб офіцерського складу від 30.12.2017, відповідно до яких військовослужбовець зобов`язаний : свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, які повинен був неухильно дотримуватись, 24 лютого 2022 року вирішив стати на злочинний шлях та в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби в умовах воєнного стану та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, не з`явився вчасно до місця служби - ІНФОРМАЦІЯ_3 , який дислокувався за адресою : АДРЕСА_1 . 
		Доводячи свій злочинний умисел до кінця підсудний ОСОБА_8 в період з 24 лютого 2022 року по 14 вересня 2022 року, в умовах воєнного стану, незаконно, без відповідних дозволів командирів і начальників та інших поважних причин, перебував поза межами розташування особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 14.09.2022, коли ОСОБА_8 з власної ініціативи з`явився до вищезазначеного підрозділу ДПСУ.
		За час відсутності на службі ОСОБА_8 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним неприбуття до місця служби та про причини неприбуття не повідомляв.
		 
		В апеляційній скарзі захисник просить вирок скасувати та виправдати обвинуваченого, оскільки вважає, що вирок винесений без урахування усіх обставин по справі, так як не враховані поважні причини не прибуття тож вважає це порушенням норм матеріального права.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, в тому числі, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист.
		При цьому, згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Наведені вище норми кримінального процесуального закону районним судом при розгляді кримінального провадження та ухваленні рішення по справі належним чином не виконано.
		Як встановлено судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «майстер-сержант» був призначений на посаду техніка-начальника групи зв`язку та автоматичних систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби 4 - го прикордонного загону та проходив військову службу за контрактом займаючи вказану посаду.
		В мотивувальній частині оскаржуваного вироку вказано, що єдиним обов`язковим до виконання підсудним ОСОБА_8 наказом був наказ «База», за яким ОСОБА_8 повинен був приєднатися до сформованої колони військовослужбовців та здійснити рух у визначене місце дислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 , який ОСОБА_8 24.02.2022 не виконав.
		З показань обвинуваченого наведених у вироку випливає, що ОСОБА_8 не виїхав до місця дислокації загону у місто Харків оскільки за місцем його служби перебувала родина, яка потребувала його захисту, а потім ця територія була окупована.
		Відповідно до розглянутих обставин та фактів, на думку сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_8 діяв в ситуації крайньої необхідності, передбаченої ст. 39 КК України. Обставини, які були досліджені в суді першої інстанції не спростовують це твердження.
		Крім того, матеріали кримінального провадження не містять самого наказу «База», та жодного підтвердження ознайомлення з ним обвинуваченого ОСОБА_8 , що позбавляє суд надати йому оцінку.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не надавши належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у порівнянні з вищенаведеними доводами сторони захисту, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а також унеможливлює перевірку цих обставин судом апеляційної інстанції.
		Сама диспозиція статті за якою обвинуваченого визнано винним виключає кримінальну відповідальність за наявності поважних причин, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
		Крім того, судом першої інстанції не враховано, що обвинувачений перебував під окупацією та знаходився за місцем свого мешкання до часу звільнення, що підтверджується відповідною довідкою (т. 1 а. с. 128). Будь-якого розуміння щодо безпеки для виходу з району несення служби у обвинуваченого не було. Його відмова у виїзді разом з іншими підрозділами була обумовлена виключно небезпекою для його сім`ї, що з невідомих причин не було передбачено командуванням військової частини. Оскільки сім`я мешкала за місцем несення служби обвинуваченого.
		Таким чином апеляційним судом встановлене порушення вимог ст. 411 КПК України, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст.412КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалений вирок неможна визнати законним так як застосований закон, який не підлягає застосуванню, у зв`язку з чим відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України вирок підлягає скасуванню.
		Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог ст.370КПК України та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч. 1 ст.415КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п. п. 1, 2, 13, 15 ч. 1 ст.7КПК України верховенство права, законність, забезпечення права на захист, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов`язкові вимоги у ст. 370 КПК України. 
		З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		У зв`язку зі скасуванням вироку за процесуальними порушеннями, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України, не може розглянути та дати оцінку апеляційним доводам учасників розгляду про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
		При новому розгляді суду слід усунути вказані в даній ухвалі недоліки, повно та всебічно дослідити обставини справи, надані сторонами на їх підтвердження докази, та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись ст.404,405,407, п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412, ч. 2 ст. 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу задовільнити частково.
		Вирок Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.05.2025 року стосовно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...