Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 726/2539/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про визнання батьківства.
Надіслано судом: 12.09.2025. Зареєстровано: 12.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2025.

Номер судового провадження: 2/726/494/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ 
		  Справа № 726/2539/25 
		Провадження №2/726/494/25 
		Категорія  
		УХВАЛА
		про залишення без руху 
		08.09.2025 м. Чернівці 
		Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Байцар Л. В. ,розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення відомостей про особу батька в актовий запис про народження дітей,- 
		ВСТАНОВИВ :
		Позивач ОСОБА_1 звернулась Садгірського районного суду м. Чернівці з позовом про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
		Вивчивши матеріли заяви, суд доходить висновку про залишення заяви без руху з таких підстав.
		Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		Частиною 4 ст. 128 Сімейного кодексу України визначено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
		Проте, серед доданих до позовної заяви письмових доказів відсутні відомості про те, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України за вказівкою матері, чи клопотання про витребування такого доказу.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
		До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
		Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад: докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім`ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини; висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).
		Верховним Судом роз`яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).
		Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами для підтвердження чи спростування факту оспорюваного батьківства.
		У постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 399/1029/15-ц, вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.
		Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
		Як вбачається із позовної заяви позивачем не надано висновок експертизи ДНК чи клопотання про її призначення судом.
		Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивач заявив декілька позовних вимоги немайнового характеру.
		Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, в якій об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з 01 січня 2025 року судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
		Таким чином, на виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачеві слід заплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру, або ж зазначити підстави звільнення його від сплати судового збору.
		Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна також містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		Однак, всупереч вимог закону, позовна заява вказаних відомостей не містить.
		Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
		Відповідно до пункту частини 1 статті 185 Цивільного кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
		Згідно частині 2 статті 185 Цивільного кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,- 
		УХВАЛИВ :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення відомостей про особу батька в актовий запис про народження дітей - залишити без руху.
		Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків.
		Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
		Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. 
		Суддя Л. В. Байцар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...