Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/2840/24 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 12.09.2025. Зареєстровано: 13.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2025.
Дата набрання законної сили: 09.09.2025
Номер судового провадження: 6/462/122/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 462/2840/24
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		09 вересня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
		головуючого  судді                Колодяжного С.Ю.
		з участю секретаря судового засідання    Чайко А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 18.07.2025 року звернувся до Залізничного районного суду м.Львова із заявою про зміну стягувача у виконавчому листі у справі №462/2840/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, а саме просить замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
		В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2025 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 85000 дол. США боргу за договором позики від 01.11.2018 року.14.06.2025року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  укладено Договірпро відступленняправ вимоги,відповідно доякого ОСОБА_2 відступило ОСОБА_1 право вимоги за рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2025 року у справі №462/2840/24. У зв`язку з наведеним, просить заяву задовольнити. 
		Сторони, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, що, відповідно до положень ч.3 ст.442 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви. При цьому ОСОБА_1 у поданій заяві просить розглядати таку за його відсутності.
		Вивчивши матеріали заяви, перевіривши матеріали справи №462/2840/24, суд дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2025 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 85000 дол. США боргу за договором позики від 01.11.2018 року. 
		14.06.2025року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договірпро відступленняправ вимоги,відповідно доякого ОСОБА_2 відступила ОСОБА_1 право вимоги, що належить ОСОБА_2 і стати кредитором за рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2025 року у справі №462/2840/24 про стягнення з ОСОБА_3 85000 дол. США боргу за договором позики від 01.11.2018 року.
		Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
		Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. 
		Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
		Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
		Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
		Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
		Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
		Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
		Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
		На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
		Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.
		Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові №2-7763/10 від 08.02.2022 року.
		Відповідно до положень ст.124 Конституції України та ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали чинності, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Також, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
		Зокрема, у п.40 Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п.19 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі «Михайленки та інші проти України», Суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб п.1 ст.6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення ст.6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 (див. також рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/00, п. 34).
		У своєму рішенні у справіШмалько проти України від 20/07/2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
		Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
		З матеріалів цивільної справи №462/2840/24 вбачається, що виконавчі листи на примусове виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2025 року не видавалися, виконавче провадження не відкривалося, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони у виконавчому листі строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив.
		У постанові від 28.09.2022 року у справі №452/481/21 Верховний Суд зазначив, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
		Таким чином, оскільки рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2025 року не виконане, тому наявні підстави для матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
		Враховуючи наведені положення законодавства та правову позицію Верховного Суду, за встановлених судом обставин заміни кредитора у зобов`язанні через відступлення права вимоги, що є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі до видання виконавчого листа, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та доведеною, а відтак таку слід задовільнити.
		Керуючись ст.55,433,258-261ЦПК України, суд 
		 
		постановив:
		 
		Заяву ОСОБА_1  задовольнити. 
		Замінити стягувача  ОСОБА_2 на його правонаступника  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 ) у виконавчому листі у справі №462/2840/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. 
		Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                         (підпис)
		Згідно з оригіналом.
		Суддя: С.Ю. Колодяжний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...