Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/1524/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано судом: 12.09.2025. Зареєстровано: 13.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2025.

Номер судового провадження: П/300/1885/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" вересня 2025 р. справа № 300/1524/25
		м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Повного товариства "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Повне товариство "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" (надалі по тексту також  позивач, ПТ "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія", товариство), в інтересах якого діє адвокат Сліпенчук Наталія Андріївна (надалі по тексту також  представник позивача), звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також  відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, ГУ ДПС в області, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408 (надалі по тексту також  оскаржувані рішення, рішення від 05.12.2024). 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведення посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області планової виїзної документальної перевірки правильності справляння ПТ "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.01.2018 по 30.06.2024, серед іншого, встановлено, не утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору з виплачених фізичним особам доходів у вигляді фінансових кредитів під заклад майна, щодо яких відсутнє документальне підтвердження повернення таких позик у визначені договорами терміни.
		За твердженням представника позивача, податковий орган дійшов помилкового висновку у частині того, що у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах.
		На переконання товариства, саме у момент закінчення строку дії договору ломбардного кредиту та застави настає подія, за якої ломбард наділяється правом погашення за рахунок реалізації закладеного майна утвореної кредиторської заборгованості, однак сплив строку повернення заборгованості чи закінчення дії договору не можуть визначатись як безумовний факт отримання доходу, оскільки останній не виникає ні в момент вчинення ломбардної операції, ні при спливі строку повернення заборгованості за договором, адже у ломбарду немає в наявності коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.
		Натомість, дохід у фізичної особи, яка не погасила заборгованість, та відповідний кореспондуючий обов`язок ломбарду, як податкового агента, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) ПДФО та військовий збір з відповідного доходу виникає саме в момент реалізації заставного майна. Окрім того, при повернення (виплаті) ломбардом фізичній особі надлишку суми, що залишилась після задоволення боргових вимог від реалізації заставленого майна, ломбард також повинен виступати податковим агентом щодо таких виплат.
		З огляду на обставини того, що матеріали перевірки сформовані без врахування вищенаведеної специфіки ломбардних операцій, а також без доведення в належний спосіб факту переходу права власності на закладені речі, з моменту якого й виникає дохід, враховуючи загальні покликання на положення договору ломбардного кредиту та застави, ПТ "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" вважає податкові повідомлення-рішення від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408, прийняті за результатами такої перевірки, протиправними, у зв`язку із чим звернулося до суду із даним позовом.
		 
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.88-90 том ІІ).
		 
		Представником позивача на адресу суду скеровано заяву про усунення недоліків позовної заяви від 19.03.2025, зареєстровану канцелярією суду 20.03.2025 (а.с.92-207 том ІІ), за наслідком розгляду якої ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом витребувано у сторін письмові докази, необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.208-210 том ІІ).
		 
		Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву за №10811/5/09-19-05-01-19 від 04.08.2025, зареєстроване у суді 04.08.2025 (а.с.1-106 том ІІІ). З доводами товариства, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вважає податкові повідомлення-рішення від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408 правомірними, виходячи з наступного.
		Як зазначено контролюючим органом, перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено статтею 165 ПК України, зокрема: основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (підпункт 165.1.29 пункту 165.1 статті 165 ПК України); доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв`язку з невиконанням платником податку своїх зобов`язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) (абзац другий підпункту 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
		З наведеного відповідач виснує, що зазначена норма містить обов`язкову умову, при виконанні якої дохід від відчуження заставного майна не є об`єктом оподаткування ПДФО. Отже, протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. 
		Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПК України (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України). Відтак, у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах.
		При цьому, доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до статті 25 Закону "Про заставу". У такому разі податковий агент (ломбард) зобов`язаний із таких сум утримати та перерахувати до відповідних бюджетів ПДФО та військовий збір.
		З наведених мотивів просили відмовити у задоволенні позову.
		 
		Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
		Посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу за №2751-п від 17.09.2024 (а.с.21 том І), повідомлення про проведення перевірки за №174 від 17.09.2024 та направлень за №5802, №5803 від 17.10.2024 проведено планову виїзну документальну перевірку правильності справляння ПТ "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.01.2018 по 30.06.2024.
		По завершенню перевірки посадовими особами Івано-Франківської митниці складено акт за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024 (надалі по тексту також  акт, акт перевірки) (а.с.22-76 том І).
		Документальною плановою виїзною перевіркою, серед іншого, встановлені порушення:
		(1) підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України  не нараховано та не утримано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок на загальну суму 1 022 050,47 гривень за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 року, в тому числі за 2018 рік  144 480,38 гривень, за 2019 рік  211 674,69 гривень, за 2020 рік  151 339,75 гривень, 2021 рік  193 499,89 гривень, 2022 рік  83 700,63 гривень, 2023 рік  188 584,63 гривень, за І півріччя 2024 року  48 770,50 гривень в частині неутримання податку з доходів фізичних осіб з виплачених фізичним особам доходів у вигляді фінансових кредитів під заклад майна, щодо яких відсутнє документальне підтвердження повернення таких позик у визначені договорами терміни;
		(2) підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" підпункту 176.2 пункту 176.2 статті 176, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України  не утримано в повному обсязі та не перераховано до бюджету військового збору на загальну суму 85 170,89 гривень за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 року, в тому числі за 2018 рік  12 040,03 гривень, за 2019 рік  17 639,56 гривень, за 2020 рік  12 611,65 гривень, за 2021 рік  16 124,99 гривень, за 2022 рік  6 975,05 гривень, за 2023 рік  15 715,39 гривень, за І півріччя 2024 року  4 067,21 гривень в частині неутримання військового збору з виплачених фізичним особам доходів у вигляді фінансових кредитів під заклад майна, щодо яких відсутнє документальне підтвердження повернення таких позик у визначені договорами терміни.
		Товариство скористалося правом подання заперечень на акт перевірки, зареєстрований відповідачем за вх.№53264/6 від 25.11.2024 (а.с.135-137 том І), за наслідком розгляду якого листом ГУ ДПС в області за №14332/6/09-19-24-08 від 04.12.2024 (а.с.138-140 том І) повідомлено про залишення висновків такого без змін.
		Головним управління ДПС в Івано-Франківській області, на підставі акту перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024 сформовано та направлено товариству листом за №14392/6/09-19-24-08 від 05.12.2024 (а.с.141 том І), зокрема, наступні податкові повідомлення-рішення:
		за №027638/2408 від 05.12.2024 про встановлене порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2024, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 1 114 698,72 гривень, з них за податковим зобов`язанням сума становить 962 592,29 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) складає 152 106,43 гривень (а.с.142 том І);
		за №027639/2408 від 05.12.2024 про встановлене порушення підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2024, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на загальну суму 92 891,57 гривень, з них за податковим зобов`язанням сума становить 80 261,03 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) складає 12 675,54 гривень (а.с.143 том І).
		За змістом розрахунку до акту перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024 (а.с.144-146 том І), за несвоєчасне перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб, в тому числі:
		за період з 01.01.2018 по 29.06.2018 у сумі 59 458,18 гривень збільшення податкового зобов`язання та нарахування фінансових санкцій не відбулось, з огляду на те, що термін позовної давності становив більше 1095 днів;
		за період з 01.07.2018 по 27.02.2020 у сумі 331 121,35 гривень збільшено податкове зобов`язання на 331 121,35 гривень, нараховано фінансову санкцію (25%) у розмірі 82 780,34 гривень;
		за період з 01.03.2020 по 27.05.2022 у сумі 354 166,59 гривень збільшено податкове зобов`язання на 354 166,59 гривень, застосування фінансових санкцій не відбулось відповідно до дії мораторію на підставі пункту 52.1 статті 52 ПК України;
		за період з 01.05.2022 по 30.06.2024 у сумі 277 304,35 гривень збільшено податкове зобов`язання на 277 304,35 гривень, нараховано фінансову санкцію (25%) у розмірі 69 326,09 гривень.
		У свою чергу, згідно вищезгаданого розрахунку до акту перевірки, за несвоєчасне перерахування в бюджет військового збору, в тому числі:
		за період з 01.01.2018 по 29.06.2018 у сумі 4 954,85 гривень збільшення податкового зобов`язання та нарахування фінансових санкцій не відбулось, з огляду на те, що термін позовної давності становив більше 1095 днів;
		за період з 03.07.2018 по 27.02.2020 у сумі 27 593,45 гривень збільшено податкове зобов`язання на 27 593,45 гривень, нараховано фінансову санкцію (25%) у розмірі 6 898,36 гривень;
		за період з 01.03.2020 по 27.05.2022 у сумі 29 513,88 гривень збільшено податкове зобов`язання на 29 513,88 гривень, застосування фінансових санкцій не відбулось відповідно до дії мораторію на підставі пункту 52.1 статті 52 ПК України;
		за період з 01.05.2022 по 30.06.2024 у сумі 23 108,70 гривень збільшено податкове зобов`язання на 23 108,70 гривень, нараховано фінансову санкцію (25%) у розмірі 5 777,18 гривень.
		ПТ "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" подано скаргу на податкові-повідомлення рішення від 05.12.2024, зареєстровану за вх.№49885/6 від 23.12.2024 (а.с.147-153 том І), за результатами розгляду якої Державною податковою службою України винесено рішення за №4900/6/99-00-06-01-02-06 від 19.02.2025, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін (а.с.154-160 том І).
		Вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо прийняття податкових повідомлення-рішень від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408, ПТ "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" звернулося до суду з метою захисту свого порушеного права. 
		 
		Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
		У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
		Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
		За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
		Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		Згідно пункту 77.2 статті 77 ПК України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
		Так, у відповідності до пункту 77.4 статті 77 Кодексу, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
		Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
		Водночас, пунктом 77.6 статті 77 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
		За приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: 
		направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
		копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
		службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
		До матеріалів справи долучено копію наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №2751-п від 17.09.2024 про проведення документальної планової виїзної перевірки Повного товариства "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" з 21.10.2024 тривалістю 10 робочих днів, за змістом якої з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) наказано провести перевірку за період діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2024 (а.с.21 том І).
		За змістом акту перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024, копію коментованого наказу та повідомлення про проведення перевірки за №174 від 17.09.2024 вручено під розписку директору Модлінській С.І. 19.10.2024, з направленнями на право проведення перевірки за №5802, №5803 від 17.10.2024 ознайомлено під підпис директора Модлінську С.І. 21.10.2024.
		У цій частині акту перевірки вказані обставини сторонами не заперечуються.
		Як встановлено пунктом 77.8 статті 77 ПК України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
		Зважаючи на вказане, підставами для висновків під час проведення перевірок згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
		Пунктом 85.2 статті 85 Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
		Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
		Окрім того, згідно пункту 85.8 статті 85 Кодексу, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
		За приписами пункту 77.9 статті 77 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
		Так, згідно пункту 86.1 статті 86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
		При цьому, матеріали перевірки становлять: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
		Пунктом 86.3 статті 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
		У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Поруч із цим, відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.
		У спірному випадку, акт перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024 містить відмітки про отримання примірника акту з додатками на 115 аркушах 08.11.2024 директором та головним бухгалтером Повного товариства "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" Світланою Модлінською та Оленою Хом`як, підписами останніх також засвідчується надання у повному обсязі первинних, бухгалтерських та інших документів, використаних при проведенні перевірки, їх достовірність (а.с.148 том І).
		Надалі, товариство скористалося передбаченим пунктом 86.7 статті 86 ПК України правом на заперечень на акт перевірки, зареєстрований відповідачем за вх.№53264/6 від 25.11.2024 (а.с.135-137 том І), за наслідком розгляду якого листом ГУ ДПС в області за №14332/6/09-19-24-08 від 04.12.2024 (а.с.138-140 том І) повідомлено про залишення висновків такого без змін.
		У межах адміністративного позову ПД "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" не висловлено заперечень чи інших обґрунтувань в частині протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав порушення процедурної частини проведення планової виїзної документальної перевірки, разом із тим суд констатує відсутність у матеріалах справи письмових та інших доказів, які б свідчили про неналежний порядок проведення ГУ ДПС в Івано-Франківській області останньої.
		За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		Поруч із цим, у силу приписів підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
		 
		Досліджуючи правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи), суд виходить з наступних підстав та мотивів.
		У переліку загальнодержавних податків та зборів, серед іншого, міститься податок на доходи фізичних осіб (підпункт 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 ПК України).
		Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України визначено перелік платників податку, до яких, зокрема, віднесено: фізичних осіб-резидентів, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податкових агентів.
		У розумінні пунктів 18.1, 18.2 статті 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
		Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
		Згідно пункту 163.1 статті 163 Кодексу, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		Також доходи, визначені статтею 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16 примітки 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).
		Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід  будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 статті 164 ПК України).
		За змістом підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 Кодексу, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
		Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
		Водночас, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (пункт 164.3 статті 164 ПК України).
		Так, пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено перелік доходів, котрі включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
		Поруч із цим, відповідно до підпункту 164.2.20. пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку також включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
		Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
		Як встановлено пунктом 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку  фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
		Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
		Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України). 
		Окрім цього, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом (пункт 176.2 статті 176 Кодексу).
		 
		Слідуючи зі змісту акту перевірки, в період з 01.01.2018 по 30.06.2024, ПД "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія", як кредитодавцем, надавалися фінансові кредити фізичним особам, як позичальникам, згідно умов укладених з останніми договорів про надання ломбардом фінансового кредиту. При цьому, згідно умов договору, забезпечення зобов`язання позичальника перед кредитодавцем за договором слугувало заставне майно, оцінене за згодою сторін в межах оціночної вартості (а.с.132 том ІІ).
		Вказані обставини позивачем не заперечуються.
		Так, ломбардна операція  операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (підпункт 14.1.100 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Поняття "застава" визначено у статті 572 Цивільного кодексу України (надалі по тексту також  ЦК України) та частиною 1 статті 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 за №2654-ХІІ (надалі по тексту також  Закон №2654-ХІІ).
		За змістом коментованих приписів, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Застава виникає на підставі, зокрема, договору (пункт 1 статті 574 ЦК України, частина 2 статті 1 Закону №2654-ХІІ).
		Частиною 2 статті 575 ЦК України визначено окремі види застав, зокрема, заклад майна, що передбачає перехід предмета застави у володіння заставодержателя або за його наказом  у володіння третій особі.
		Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (частина 1 статті 576 ЦК України), поруч із цим згідно частин 1-2 статті 4 Закону №2654-ХІІ, предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
		За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		При цьому, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 590 ЦК України).
		Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (частина 1 статті 25 Закону №2654-ХІІ).
		Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Як визначено частиною 1 статті 30 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" від 14.12.2021 за №1953-ІХ (надалі по тексту також  Закон №1953-ІХ), ломбард  це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів.
		Ломбардний кредит  кредит, що надається виключно ломбардами виключно фізичним особам виключно під заставу рухомого майна з урахуванням вимог, встановлених цим Законом до договору про надання ломбардного кредиту та виконання зобов`язань за таким договором, а також інших вимог цього Закону, встановлених до діяльності ломбардів (пункт 30 частини 1 статті 1 Закону України №1953-ІХ).
		Згідно приписів частин 11, 12 статті 30 Закону №1953-ІХ, ломбарду забороняється користуватися та розпоряджатися предметом застави (закладу), крім випадків, визначених законом. Порядок звернення стягнення на предмет застави (закладу) визначається законом та умовами договору застави (закладу).
		Пунктом 165.1.29 пункту 165.1 статті 165 ПК України встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, сума, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
		Виходячи з вищенаведеного, як на дату отримання фізичною особою фінансового кредиту від ломбарду та передачі у заставу майна, так і протягом строку дії такого договору, ані в позивача, а ні в платника податку не виникає доходу, адже передання предмета застави слугує виключно способом забезпечення виконання зобов`язання і не змінює прав власності на це майно до моменту наступного можливого звернення стягнення, у зв`язку з чим у позивача не виникло обов`язку податкового агента щодо зазначених операцій.
		Окрім того, відповідно до підпункту 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 ПК України, доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв`язку з невиконанням платником податку своїх зобов`язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики), не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
		Тобто, зазначена норма містить обов`язкову умову, при виконанні якої дохід від відчуження заставного майна не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а саме  таке майно повинно бути придбано за рахунок такого кредиту (позики).
		У спірному випадку, за змістом адміністративного позову, ПД "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" не заперечує те, що у правовідносинах між фізичною особою (платником податків) та ломбардом останній є податковим агентом позичальника за дохід, отриманий за наслідками операцій.
		Втім, на переконання останнього, податковий орган дійшов помилкового висновку у частині того, що у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, саме сума такого кредиту включається до загального оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах.
		Таким чином, підлягає встановленню момент виникнення у фізичної особи оподатковуваного доходу за наслідком невиконанням своїх зобов`язань за договором фінансового кредиту, забезпеченого заставою, а також кореспондуючого обов`язку ломбарду, як податкового агента, нарахувати, утримати та сплатити з такого податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
		У матеріалах перевірки відсутні відомості, які б давали підстави для висновку про те, що ПД "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія", як кредитодавцем, надавалися фінансові кредити фізичним особам, як позичальникам, за умовами договору яких заставне майно, котре слугувало забезпеченням виконання зобов`язань позичальниками перед кредитодавцем, придбавалося за рахунок такого кредиту (позики).
		Зазначені обставини не заперечуються сторонами.
		Відтак, у зв`язку з невиконанням обов`язкової умови, визначеної підпунктом 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 ПК України, доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно, є об`єктом оподаткування податком на доходу фізичних осіб як інші оподатковувані доходи згідно підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
		При цьому, слід врахувати також зміст частин 1, 2 статті 589 ЦК України, за якими заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, що виражається у праві за рахунок предмета застави задовольнити (1) в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення; (2) сплату процентів, (3) неустойки, (4) відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, (5) необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також (6) витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 590 ЦК України).
		Як слідує з наведеного, обсяг доходу, отриманого внаслідок реалізації заставленого майна при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно, включатиме не тільки повний обсяг вимоги (сума фінансового кредиту, забезпеченого заставою), але й інші, встановлені договором, витрати, понесені у зв`язку із пред`явленням вимоги.
		Отже, сам факт неповернення позичальником грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у строк, встановлений договором, не може розцінюватися як дохід такого платника податку. Отримання кредитних коштів та подальше їх утримування із одночасним простроченням зобов`язання щодо повернення не нівелює ні існування забезпечення зобов`язання заставою, оціненою таким чином, аби вказану вимогу задовольнити, ні наявності у кредитодавця права звернути стягнення на предмет застави щонайменше у розмірі вказаної вимоги у разі настання вказаного наслідку.
		Відтак, момент виникнення у фізичної особи оподатковуваного доходу у випадку невиконання своїх зобов`язань за договором фінансового кредиту, забезпеченого заставою, пов`язаний не з самим фактом неповернення кредиту, а з наслідками звернення стягнення на предмет застави.
		З огляду на таке, саме під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати з такого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
		У контексті вищевикладеного, суд також звертає увагу, що податкова перевірка вказаного виду операцій має обов`язково встановити: осіб, які передали речі ломбарду під заставу, дату переходу права власності на майно, суми виданих кредитів, суми реалізації та суми їх повернення, вказане повинне бути відображене у акті перевірки та додатках, що є його невід`ємною частиною.
		Зокрема, у пунктах 4-5 розділу ІІ "Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків", затверджений наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 за №727, у редакції, чинній на дату момент складання акту перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024 (надалі по тексту також  Порядок №727), передбачено, що в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
		Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
		викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
		викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
		зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;
		зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
		у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
		у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
		у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
		у разі надання платником податків, посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
		Зміст акту перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024 та додатків №7, №8 свідчать, що податковий орган, при здійсненні донарахувань за податковими зобов`язаннями, не проаналізував зміст кожного з укладених позивачем з фізичними особами договорів, а у разі використання примірного договору, не з`ясував чи такий змінювався протягом досліджуваного фінансово-господарського періоду, обмежившись посиланням у тексті перевірки на вибіркові положення "Договору кредиту та застави".
		Звідси не обґрунтував дат виникнення у Повного товариства "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" як податкового агента, обов`язку щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих внаслідок реалізації заставленого майна при зверненні стягнення на таке.
		Окрім цього, коментовані додатки до акту, сформовані у вигляді зведених розрахунків, містять посилання виключно на дату постановки на баланс заставленого майна та його собівартість, що також вказує про неналежне дослідження контролюючим органом обставин того, яке з наведеного у переліку заставлене майно реалізовувалося, хто слугував кінцевим споживачем (фізична чи юридична особа), як і не містить суму реалізації, яка у розумінні підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України, є доходом, а отже об`єктом оподаткування податком на доходу фізичних осіб як інші оподатковувані доходи.
		У заявлених спірних правовідносинах ГУ ДПС в Івано-Франківській області за наслідком проведення планової виїзної документальної перевірки правильності справляння ПТ "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 дійшов помилкового висновку у частині того, що у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, саме сума такого кредиту включається до загального оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах.
		Поруч із цим, акт перевірки за №20509/09-19-24-08/36732726 від 08.11.2024, за результатами якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408, сформований на підставі неповно встановлених обставин, що мають значення для констатації виконання чи не виконання позивачем обов`язків податкового агента та правильного донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
		Інші доводи і міркування сторін з приводу прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408 не змінюють висновку суду, викладеного вище по тексту судового рішення.
		 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в ході здійснення покладених на неї повноважень щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ПТ "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" діяла не на підставі закону, а матеріалами адміністративної справи не підтверджено правомірність застосування до позивача податкових повідомлень-рішень від 05.12.2024 за №027638/2408 та №027639/2408.
		За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
		 
		Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 18 113,85 гривень, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи платіжні інструкції за №4017 від 05.03.2025 на суму 6 056,00 гривень (а.с.14 том І), від 12.03.2025 на суму 12 057,85 гривень (а.с.93 том ІІ).
		При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
		Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 18 113,85 гривень.
		 
		Як визначено частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до котрих, в тому числі, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		ПТ "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" в адміністративному позові просить стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу.
		На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, станом на дату ухвалення рішення у справі №300/1524/25, в матеріалах адміністративного позову містяться:
		ордер серії "АТ" за №1095027 від 05.03.2025, виданий Сліпенчук Наталією Андріївною на надання правничої допомоги повному товариству "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" на підставі договору про надання правничої допомоги за №1-03/25 від 03.03.2025 (а.с.15 том І);
		свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ за №001556, видане 31.05.2019 Сліпенчук Наталії Андріївні (а.с.16 том І);
		договір про надання правничої допомоги за №1-03/25 від 03.03.2025, укладений між адвокатським об`єднанням "Сліпенчук Партнерз" в особі керуючого партнера Сліпенчук Наталії Андріївни та повним товариством "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" в особі директора Модлінської Світлани Іванівни (а.с.79-84 том ІІ);
		витяг з єдиної тарифної сітки оплати виконаних робіт/наданих послуг працівників Адвокатського об`єднання "Сліпенчук Партнерз" (додаток №2 до наказу від 02.01.2025 за №2) за №05-03/2025 від 05.03.2025 (а.с.85 том ІІ).
		Також, у межах адміністративного позову, представником позивача надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, що сукупно складає 30 000,00 гривень (а.с.11 том ІІ).
		За змістом частини 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.
		Слід звернути увагу, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
		Зміст договору про надання правничої допомоги за №1-03/25 від 03.03.2025, укладеним між адвокатським об`єднанням "Сліпенчук Партнерз" в особі керуючого партнера Сліпенчук Наталії Андріївни та повним товариством "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" в особі директора Модлінської Світлани Іванівни (а.с.79-84 том ІІ), а саме пунктів 3.1, 3.2, загальна вартість договору становить суму вартості послуг наданих Адвокатським об`єднанням, порядок розрахунків визначається сторонами у відповідних актах приймання-передачі.
		Разом із тим, у межах адміністративного позову, представником позивача надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, що сукупно складає 30 000,00 гривень (а.с.11 том ІІ), натомість матеріали справи не містять детального опису наданих адвокатом послуг, обсягу та змісту виконаних робіт, котрі фактично виконані, що не дозволяє суду перевірити обґрунтованість заявлених витрат.
		З огляду на викладене, суд позбавлений можливості здійснити оцінку співмірності та обґрунтованості суми витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі. Відсутність детального опису позбавляє суд можливості перевірити, чи дійсно вказана сума відповідає обсягу виконаної роботи, не є завищеною або необґрунтованою, та чи включає вона лише ті послуги, що були безпосередньо пов`язані з розглядом справи в суді.
		Таким чином, представником позивача, на виконання вимог статті 134 КАС України, не надано суду належних доказів, які підтверджують понесення повним товариством "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 гривень, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування останніх.
		 
		На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 05.12.2024 за №027638/2408.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 05.12.2024 за №027639/2408. 
		 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084) на користь повного товариства "Ломбард "Довіра" ОСОБА_1 і компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи 36732726) сплачений судовий збір в розмірі 18 113,85 гривень (вісімнадцять тисяч сто тринадцять гривень вісімдесят п`ять копійок).
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		позивач  повне товариство "Ломбард "Довіра" Сапіжак Я.Я. і компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи 36732726), вул. Галицька, 53, м. Івано-Франківськ, 76018;
		представник позивача  Сліпенчук Наталія Андріївна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1095027 від 05.03.2025), вул. Сахарова, 34, офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76014;
		відповідач  Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43968084), вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
		 
		 
		Суддя Чуприна О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...