Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/8569/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 11.09.2025. Зареєстровано: 13.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2025.
Дата набрання законної сили: 11.09.2025
Номер судового провадження: К/990/22546/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2025 року 
		м. Київ
		справа №120/8569/24
		адміністративне провадження № К/990/22546/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
		суддів: Блажівської Н.Є., Білоуса О.В., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (судді:  Мацький Є.М., Сушко О.О., Залімський І.Г.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		у с т а н о в и в :
		Приватне акціонерне товариство «Вінницький олійножировий комбінат» (далі - ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Південне МУ ДПС по роботі з ВПП, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2024 за №161/34-00-23/00373758.
		В обґрунтування заявлених вимог ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» зазначило, що з урахуванням специфіки контрольованих операцій, становища платника податку на ринку, наявність інформації та інші умови, позивачем у звітах про контрольовані операції за 2015-2017 роки зазначено про використання методу чистого прибутку, показник рентабельності  чиста рентабельність витрат. При цьому такий метод трансфертного ціноутворення обрано не випадково, адже він є найбільш доцільним та дозволяє встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" як на момент вчинення контрольованої операції, так і на момент подання звіту.
		Посилання податкового органу на те, що платник податку безпідставно не використав таке джерело інформації, як щомісячний інформаційний бюлетень "Огляд цін українського та світового товарних ринків", є безпідставними, оскільки вказане джерело інформації товариством досліджувалось. Разом з тим, як дане джерело інформації, так і інші, до яких звертався позивач, не могли бути використані з метою застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, оскільки інформація, що представлена у цих джерелах, відображала лише один чи два критерії з усіх, що суттєво впливали на ціну товару (характеристика товару, обсяги поставки, розподілення функцій, умови розподілення ризиків, строки виконання договорів, умови здійснення платежів розмір звичайних надбавок та знижок, характеристика ринку товарів, бізнес-стратегії компаній). Проте жодне з таких джерел не давало повної інформації, яка б дозволяла оцінити умови операцій як зіставні, а тому не могли використовуватися як надійне джерело для аналізу відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки". Відтак позивач вважав, що відповідачем зроблено помилковий висновок щодо можливості застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для визначення ціни, яка відповідає принципу "витягнутої руки", а тому з огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.03.2024 №161/34-00-23/00373758. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного МУ ДПС по роботі з ВПП на користь позивача, сплачений судовий збір у сумі  66616 грн.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року залишити в силі.
		На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції в межах розгляду цієї справи статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносно якої наявні висновки Верховного Суду, а саме: 1) підпункту 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2, підпункту 39.3.3.2, підпункту 39.3.3 пункту 39.3, підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України щодо вірного використання контролюючим органом джерел інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови контрольованих та неконтрольованих операцій, зокрема, з експорту олії соняшникової; 2) підпункту 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3, підпункту 39.3.3.1 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України в частині необхідності застосування методу «порівняльної неконтрольованої ціни» (далі - ПНЦ) (аналог продажу) як пріоритетного за контрольованими операціями щодо експорту олії соняшникової, олії ріпакової на користь нерезидентів у зв`язку з наявністю достатньої інформації в офіційних джерелах щодо звичайних експортних цін на відповідний товар.
		Також відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права щодо відхилення вагомих доказів - інформації про ціни у зіставних неконтрольованих операціях, наявних у відкритих джерелах, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України. 
		Зокрема контролюючий орган вказує, що головне питання, яке підлягло розгляду в межах даної справи, полягало у з`ясуванні обґрунтованості застосування контролюючим органом методу порівняльної неконтрольованої ціни з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій позивача та встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», а саме визначення ціни з експорту олії соняшникової та олії ріпакової знаходяться поза межами розрахованого діапазону.
		На думку відповідача, позивачем невірно обрано метод встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», а саме застосовано метод чистого прибутку, адже, платником податків обрано неспівставних для порівняння суб`єктів господарської діяльності, в той час, як ціни у зіставних неконтрольованих операціях наявні у відкритих джерелах інформації, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України, та вірно були застосовані контролюючим органом підчас проведення перевірки.
		Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою встановлено і доведено, що застосований позивачем метод не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", зокрема через те, що платник податку проаналізував не всі доступні джерела інформації, безпідставно не використав таке джерело інформації як щомісячний інформаційний бюлетень "Огляд цін українського та світового товарних ринків", а також інші загальнодоступні та, відхиляючи джерела інформації в межах методу порівняльної неконтрольованої ціни, посилався на фактори, які не є релевантними для визначення ціни в контрольованих операціях, застосовуючи метод чистого прибутку.
		Також відповідач вважає, що за можливості застосування методу ПНЦ, платник податку застосував метод чистого прибутку з такими параметрами, які навіть непрямо не дають можливості визначити ціну, яка відповідає принципу "витягнутої руки". Відтак у даному випадку контролюючий орган має право застосувати найбільш доцільний метод, яким є метод порівняльної неконтрольованої ціни.
		ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. 
		Зокрема у відзиві позивач зазначає, що для застосування методу відмінного від методу порівняльної неконтрольованої ціни необхідно, перш за все, здійснити аналіз можливості застосування до контрольованих операцій методу ПНЦ.
		Існує два способи застосування методу ПНЦ: внутрішній спосіб («внутрішніх» порівняльних неконтрольованих цін) - при якому розглядаються зіставні операції учасника аналізованої операції з незалежними особами; зовнішній спосіб («зовнішніх» порівняльних неконтрольованих цін) - за яким розглядаються зіставні операції між третіми особами, що не є пов`язаними.
		Для цілей застосування методу ПНЦ, товари, контрактні умови, ринкові стратегії, а також інші умови потенційно зіставних неконтрольованих операцій не повинні суттєво відрізнятися від таких умов в контрольованій операції.
		В ході проведення перевірки та під час судового розгляду справи у сторін не виникало розбіжностей у питанні неможливості застосування внутрішнього способу у 2015-2017 роках.
		Водночас щодо застосування зовнішнього способу з`ясувалась принципова різниця у підходах до джерел інформації податкового органу та платника податку.
		З системного аналізу положень Податкового кодексу України випливає, що для застосування методу ПНЦ платник податку на момент вчинення операції, або ж подання звіту повинен володіти інформацією про операції, що відповідає наступним характеристикам: 1) інформація має стосуватися співставних операцій та бути загальнодоступною на момент дослідження; 2) наближеність дати вчинення співставної операції до дати вчинення контрольованої операції; 3) реальність вчинення співставної операції; співставні операції повинні бути неконтрольованими тобто не відповідати критеріям встановленим підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.
		Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що для застосування методу ПНЦ податковим органом правомірно використано інформацію, розміщену в Щомісячному інформаційному бюлетені ДП «Держзовнішінформ» «Огляд цін українського та світового товарних ринків» та в базах даних Argus і Refinitiv Agriculture Research.
		Під час апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що усі з перелічених джерел інформації не могли бути використані з метою застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, оскільки інформація, що представлена у цих джерелах, відображала лише один чи два критерії з усіх, що суттєво впливали на ціну товару (характеристика товару, обсяги поставки, розподілення функцій, умови розподілення ризиків, строки виконання договорів, умови здійснення платежів розмір звичайних надбавок та знижок, характеристика ринку товарів, бізнес-стратегії компаній). Жодне з вищенаведених джерел не дає повної інформації, що дозволяло б оцінити умови операцій як зіставні.
		Що стосується інформації, розміщеної в базах даних інформаційних ресурсів Argus та Refinitiv Agriculture Research, то аналіз інформації та методології отримання цін інформаційних агентств призвів до висновку, що такі джерела інформації не можуть бути використані у цілях застосування методу ПНЦ. 
		По-перше, інформація з вищенаведених джерел повністю співпадає із зауваженнями які стосуються Щомісячного інформаційного бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків». Ціни на олію соняшникову у вищенаведених джерелах формувалися з використанням інших джерел, з невідомою методологією, включали операції, які не були реально здійснені та невідфільтровані за ознакою контрольованості операцій.
		По-друге, джерело інформації Refinitiv Agriculture Research надає користувачам цінові дані щодо соняшникової олії українського походження з 2017 року. З огляду на це, таке джерело жодним чином не могло бути використане Товариством для аналізу у 2015-2016 роках.
		По-третє, посилання податкового органу на методологію визначення цін Refinitiv Agriculture Research (сторінка 28 Акту перевірки) не є робочим посиланням та видає помилку при спробі отримати за ним інформацію. В судовому засіданні встановлено, що ціни Refinitiv Agriculture Research формувались за тією ж методологією, що і ДП «Держзовнішінформ», що зумовлює непридатність такої інформації для цілей методу ПНЦ.
		По-четверте, інформація про методологію Argus отримана податковим органом на його запит і лише у 2023 році, що унеможливлює використання такої інформації для зіставлення контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій.
		По-п`яте, інформаційно-аналітичні продукти цінового агентства Argus Media Ltd та інформаційно-аналітичні продукти Refinitiv Holdings Ltd були визначені у Рекомендованому (невиключному) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України, опублікованому на сайті ДПС України станом лише на 30.12.2020.
		Таким чином, у 2015-2017 роках ДПС України не консультувала платників податків щодо наявності інформаційного джерела «Refinitiv» та Argus, що свідчить про невикористання до 2020-2021 років зазначених баз даних.
		Отже, з огляду на наведене, у 2015-2017 роках ДПС України не використовувало такі джерела інформації та не володіло інформацією про методологію формування цін вказаних агентств. 
		Використання даних джерел та додаткової інформації, отриманої податковим органом після періоду вчинення контрольованих операцій, суперечить вимогам ПК України.
		Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції про те, що бази даних Argus та Refinitiv Agriculture Research не можуть бути використані в цілях застосування методу ПНЦ, відповідають дійсності.
		Враховуючи, що жодне джерело інформації, що використане податковим органом для застосування методу ПНЦ, не відповідає критеріям, визначеним ПК України, застосування такого методу є неможливим у період, який перевірявся. Спростування цього доводу не знайшло свого відображення у касаційній скарзі, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
		Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» зареєстроване 12.03.1996 (код ЄДРПОУ 00373758). Основний вид економічної діяльності позивача: 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів».
		Позивачем у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 здійснено контрольовані операції з контрагентом  нерезидентом VILAVI UNION ENTERPRISES LIMITED (Британські Віргінські Острови, код особи 1022576) з експорту продукції агропромислового комплексу (олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена, олія соняшникова нерафінована, олія ріпакова нерафінована, олія соняшникова високоолеїнова нерафінована) на загальну суму 4233444634 грн.
		Так, протягом 2015 року Товариством реалізовано 62759,118 т продукції на загальну суму 1020889844 грн, а саме: 
		"олія соняшникова нерафінована" у кількості 58 934,618 т на суму 956850533 грн (умови поставки FOB Іллічівський морський порт та FOB Одеський морський порт);
		"олія ріпакова нерафінована" у кількості 3604,15 т на суму 59415398 грн (у тому числі на умовах поставки FOB Іллічівський морський порт  3236,7т та DAP Удрицьк  367,45т;
		"олія соняшникова високоолеїнова нерафінована" у кількості 220,35 т на суму 4 623 913 грн на умовах поставки FCA Вінниця.
		Наведене відображено у поданому Товариством звіті про контрольовані операції за 2015 звітний рік та підтверджується інформацією з первинних документів бухгалтерського обліку, бухгалтерських облікових регістрів аналітичного обліку по відповідних рахунках.
		Зазначені операції були здійснені відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених з VILAVI UNION ENTERPRISES LIMITED: від 22.09.2014 №523908/2 (комісіонер ПП "Вектор М"), від 03.10.2014 №524158/1 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 28.10.2014 №11/32-14 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 27.02.2015 №502533 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 11.02.2015 №520/14430300 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 24.03.2015 №Р572712 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 13.03.2015 №Р572709 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 30.03.2015 №Р60027595 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 19.06.2015 №543240 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 04.09.2015 №545274, від 06.07.2015 №543651/1, від 11.06.2015 №543087/1, від 21.07.2015 №1504772/2, від 11.08.2015 №544619/1, від 15.09.2015 №09/30-15, від 04.09.2015 №РРР063300, від 17.07.2015 №544045/1, від 25.06.2015 №Р60040487, від 25.06.2015 №Р60040487/2, від 10.09.2015 №1505792/1, від 09.09.2015 №7981004586, від 30.09.2015 №10/01-15, від 04.09.2015 №545274 (комісіонер ТОВ "Ді Енд ай Еволюшн), від 09.09.2015 №545362, від 17.09.2015 №1505912/1, від 30.09.2015 №10/02-15/1 (комісіонер ПП "Вектор М"), від 09.09.2015 №545362, від 08.10.2015 №PPP 065800/2, від 21.10.2015 №1505981/2, від25.09.2015 №1506126, від 25.09.2015 №1506126, від 30.10.2015 №10/46-15, від 23.10.2015 №520/14451000 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 27.10.2015 № 546333 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 13.11.2015 №Р05851, від 21.10.2015 №546220 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 05.11.2015 №520/14451670/1 (комісіонер ПП "Вектор М").
		Протягом 2016 року позивачем реалізовано 88393,33т продукції на загальну суму 1665059206 грн, а саме:
		- "олія соняшникова нерафінована" у кількості 82125,59 т на суму 1550109485 грн (у тому числі на умовах поставки FOB Іллічівський морський торговельний порт  52968,180т, FOB Чорноморськ 25745,750т, FOB Одеський морський торговий порт  2452,4т, FOB Южний  353,8т, DAP Neuss, Germany  516,37т, FCA Вінниця  89,09т;
		- "олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена" у кількості 171,44т на суму 3791952 грн на умовах поставки FCA Вінниця;
		- "олія ріпакова нерафінована та олія ріпакова нерафінована вищого ґатунку" у кількості 5 764,85 т на суму 104 337 093 грн, в тому числі на умовах поставки FOB Іллічівський морський торговельний порт  2173,450 т, FOB Чорноморськ  1451,850 т, FOB Одеський морський торговий порт  927,35 т, DAP Ізов  544,9 т, FCA Вінниця  667,3 т;
		- "олія соняшникова високоолеїнова нерафінована" у кількості 331,45 т на суму 6 820 676 грн, в тому числі на умовах поставки FOB Южний  110,750 т, FCA Вінниця  220,700 т.
		Вказане відображено у поданому позивачем звіті про контрольовані операції за 2016 звітний рік та підтверджується інформацією з первинних документів бухгалтерського обліку, бухгалтерських облікових регістрів аналітичного обліку по відповідних рахунках.
		Зазначені операції були здійснені відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених з VILAVI UNION ENTERPRISES LIMITED: від 10.12.2015 №P05987, від 16.12.2015 №12/24-15, від 27.11.2015 №11/22-15, від 07.10.2015 №1514879 (комісіонер ПП "Вектор М"), від 14.12.2015 №12/20-15, від 15.01.2016 №P60079658, від 07.04.2016 №04/10-16, від 18.01.2016 №PPP071300/1, від 11.02.2016 №SDICTR15A12145UA, від 02.02.2016 №548293/1, від 28.12.2015 №P572859/1518827, від 13.01.2016 №01/09-16, від 21.01.2016 №1508244/1 (комісіонер ПП "Вектор М"), від 15.03.2016 №03/10-16, від 03.02.2016 №02/04-16, від 10.03.2016 №1509041, від 22.02.2016 №02/23-16, від 25.03.2016 №03/53-16, від 18.03.2016 №03/27-16, від 28.03.2016 №02/37-16, від 19.11.2015 №1507208/1 (комісіонер ПП "Вектор М"), від 29.03.2016 №1509326, від 13.04.2016 №P06719, від 18.05.2016 №P60099228, від 28.07.2016 №504728/1, від 27.07.2016 №1511476, від 09.08.2016 №1511692, від 01.08.2016 №08/04-16, від 19.07.2016 №1609867, від 24.03.2016 №520/14461350/1, від 17.08.2016 №1511845, від 03.08.2016 №1610765, від 12.09.2016 №60121417-10, від 25.07.2016 №1511425, від 15.09.2016 №1512362, від 13.10.2016 №1512361/1, від 01.07.2016 №P60106396/1, від 21.10.2016 №554358/1, від 01.11.2016 №P60113278/1, від 09.11.2016 №PPP101600/2, від 09.11.2016 №PPP100600, від 19.09.2015 №10/33-15, від 20.09.2015 №1512433, від 25.11.2015 №14470260/1, від 24.10.2016 №1614693, від 02.12.2016 №11/18-16/1, від 28.10.2016 №1512950, від 21.11.2016 №555944/1.
		Протягом 2017 року Товариством реалізовано 81811,93т олії соняшникової нерафінованої в кількості 81811,93т на суму 1547495584 грн (у тому числі на умовах поставки FOB Іллічівський морський торговельний порт  649,100т, FOB Чорноморськ  76281,830т, FOB Одеський морський торговий порт  750,7т, FOB Южний  3318,4т, DAP Ізов  811,9т.
		Вказане відображено у поданому ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" звіті про контрольовані операції за 2017 звітний рік та підтверджується інформацією з первинних документів бухгалтерського обліку, бухгалтерських облікових регістрів аналітичного обліку по рахунках: 362 "розрахунки з іноземними покупцями", 23 "виробництво", 26 "готова продукція", 28 "товари", 791 "результат операційної діяльності".
		Зазначені операції були здійснені відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених з VILAVI UNION ENTERPRISES LIMITED: від 19.01.2017 №PPP117700, від 22.12.2016 №PPP116000, від 19.12.2016 №7981006221, від 17.02.2017 №557910 (комісіонер ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн), від 29.03.2017 №1515323/2, від 10.02.2017 №557699, від 28.03.2017 №SSB20170335, від 28.03.2017 №SSB20170336, від 05.05.2017 №1705356, від 03.05.2017 №1705260, від 13.04.2017 №PPP126300/1, від 05.05.2017 №1705260/2, від 23.05.2017 №PPP127400, від 23.05.2017 №PPP127200, від 18.05.2017 №1705751, від 16.06.2017 №177270, від 02.06.2017 №60180425, від 09.06.2017 №06/11-17, від 06.07.2017 №561684/2, від 29.06.2017 №P60185044/1, від 29.06.2017 №1707965, від 19.09.2015 №10/33-15, від 23.06.2017 №06/24-17/1, від 20.01.2016 №01/18-16, від 26.09.2017 №P60181519/1, від 29.09.2017 №1706086/1, від 06.09.2017 №1702IUASFO706W, від 25.09.2017 №1709158, від 06.11.2017 №1714628, від 25.09.2017 №410987, від 06.11.2017 №563144/1, від 25.09.2017 №1708118, від 05.10.2017 №564421, від 19.10.2017 №1702IUASFO1179WD.
		Для виробництва вище зазначеної продукції агропромислового комплексу, що є предметом контрольованих операцій, позивач використовував сировину (насіння соняшнику, насіння ріпаку), придбану у сільськогосподарських товаровиробників  фермерських господарств.
		Виробництво сільськогосподарської продукції здійснювалося Товариством на власних виробничих потужностях. Підприємство має власну лабораторію для перевірки якості виробленої продукції та надає відповідні сертифікати (посвідчення) якості виробника. Доставка продукції у 2015-2017 звітних роках здійснювалась на умовах Інкотермс 2010, визначених у кожному договорі. Ціни на товари, які є предметом контрольованих операцій, встановлювалися безпосередньо в контрактах. При цьому у ціну на товар (послуги, роботи) закладено дві складові: собівартість і націнка, тобто вартість продукції визначалася у тому числі виходячи з власних витрат, понесених у результаті основної діяльності.
		Південним МУ ДПС по роботі з ВПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2015 до 31.12.2017 з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" в операціях з експорту продукції агропромислового комплексу, за результатами якої 19.01.2024 складено Акт №24/34-00-23/00373758 (далі - Акт перевірки).
		Згідно обставин, наведених в Акті перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.1 пункту 140.5 статті 140, підпунктів 39.1.1, 39.1.3 пункту 39.1, підпунктів   39.3.2.1, 39.3.2.2, 39.3.2.3, 39.3.2.7, 39.3.2.9 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39, підпунктів 39.3.3.1, 39.3.3.2, 39.3.3.3, 39.3.3.6 підпункту 39.3.3 пункту 39.3, підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України, у зв`язку з чим занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 37642394,50 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 9325578,50 грн, за 2016 рік на суму 18159906,60 грн та за 2017 рік на суму 10156909,30 грн.
		Позивачем 16.02.2024 до контролюючого органу було подано заперечення на Акт перевірки за вих. №03/139.
		За результатами розгляду заперечень, відповідачем направлено Товариству лист від 22.03.2024  № 891/6/34-00-23, в якому зазначено, що висновки акту перевірки залишено без змін.
		28.03.2024 на підставі вищеозначеного Акта перевірки Південним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення №161/34-00-23/00373758, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 40052993,11 грн (у тому числі за основним зобов`язанням на суму 37642394,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 410 598,60 грн).
		Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" подало скаргу до Державної податкової служби України, яка рішенням від 11.06.2024 № 17397/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
		Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Товариство звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
		Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог,  виходив з правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та погодився з висновками податкового органу, що застосований платником податків метод не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», зокрема, з таких підстав: 1) платник податку проаналізував не всі доступні джерела інформації, і, як наслідок - не проаналізував і не використав такі джерела інформації як бази даних Argus і Refinitiv Agriculture Research; 2) платник податку безпідставно не використав таке джерело інформації як щомісячний інформаційний бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків»; 3) відхиляючи джерела інформації в межах методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податку посилався на фактори, які не є релевантними для визначення ціни в контрольованих операціях, і які сам платник не враховував при визначенні ціни в контрольованих операціях.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи наступне.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
		Відповідно до підпункту 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України  (тут і далі  у редакції, яка була чинною у спірний період) платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".
		Згідно з підпунктом 39.1.2. пункту 39.1 статті 39 ПК України  обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.
		За приписами підпункту 39.1.3 пункту 39.1 статті 39 ПК України якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.
		У підпункті 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 ПК України  визначено критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".
		Так, відповідно до підпункту 39.3.2.1  підпункту 39.3.2  пункту 39.2 статті 39 ПК України  відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.
		Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з числа методів, наведених у підпункті 39.3.1 цього пункту, з урахуванням таких критеріїв:
		доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
		наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;
		ступеня порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.
		Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
		У разі, коли з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс" та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, слід застосовувати метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс".
		Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу "витягнутої руки".
		Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, або вибрав метод трансфертного ціноутворення, зазначений у договорі про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, коли контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.
		Підпунктом 39.5.2.11  підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України передбачено, що якщо платник податків використав найбільш доцільний метод встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" згідно з критеріями, передбаченими пунктом 39.3, такий метод використовується під час перевірки контролюючим органом.
		Якщо контролюючим органом доведено, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов КО принципу "витягнутої руки", він має право застосувати інші методи (комбінацію методів) для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".
		При цьому, у підпункті 39.3.2.1 пункту 39.3 статті 39 ПК України визначено, що платник податку з урахуванням критеріїв, зазначених у даному пункті, використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни. 
		Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що для застосування методу відмінного від методу порівняльної неконтрольованої ціни необхідно, перш за все, здійснити аналіз можливості застосування до контрольованих операцій методу порівняльної неконтрольованої ціни.
		Відповідно до підпункту 39.3.3.1  підпункту 39.3.3, пункту 39.3 статті 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни базується на порівнянні ціни, застосованої під час контрольованої операції, з ціною (діапазоном цін) у співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).
		Згідно з підпунктом 39.3.3.2  підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України  під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.
		За приписами підпункту 39.3.3.3  підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України  порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату. 
		Існує два способи застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни:
		внутрішній спосіб («внутрішніх» порівняльних неконтрольованих цін)  при якому розглядаються зіставні операції учасника аналізованої операції з незалежними особами;
		зовнішній спосіб («зовнішніх» порівняльних неконтрольованих цін)  за яким розглядаються зіставні операції між третіми особами, що не є пов`язаними.
		Для цілей застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, товари, контрактні умови, ринкові стратегії, а також інші умови потенційно зіставних неконтрольованих операцій не повинні суттєво відрізнятися від таких умов в контрольованій операції.
		Суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку суду першої інстанції щодо можливості застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для визначення ціни, яка відповідає принципу «витягнутої руки», зазначивши про те, що такий висновок не відповідає встановленим обставинам справи та суперечить нормам  ПК України, виходячи з наступного.
		Згідно підпункту 39.3.2.1 підпункту  39.3.2 пункту 39.3 статті 39 ПК України  (в редакціях, що діяли на момент здійснення операцій та подання звіту) відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції.
		Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв: 1) доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків); 2)  наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення; 3) ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.
		За змістом підпункту 39.3.1  пункту 39.1 статті 39 ПК України встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:
		39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;
		39.3.1.2. ціни перепродажу;
		39.3.1.3. «витрати плюс»;
		39.3.1.4. чистого прибутку;
		39.3.1.5. розподілення прибутку.
		Кожний із методів, визначених  ПК України, повинен бути проаналізований з метою визначення такого, який є найбільш надійним та має найбільшу ступінь економічної зіставності.
		При цьому, у підпункті 39.3.2.1 підпункті 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 ПК України визначено, що платник податку з урахуванням критеріїв, зазначених у даному пункті, використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
		Таким чином, для застосування методу, відмінного від методу порівняльної неконтрольованої ціни, необхідно, перш за все, здійснити аналіз можливості застосування до контрольованих операцій методу порівняльної неконтрольованої ціни.
		Під час проведення перевірки та під час судового розгляду справи у судах попередніх інстанцій  у сторін не виникло розбіжностей у питанні неможливості застосування внутрішнього способу у 2015-2017 роках.
		Водночас щодо застосування зовнішнього способу з`ясувалась принципова різниця у підходах до джерел інформації податкового органу та платника податку.
		З системного аналізу положень  ПК України  вбачається, що для застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податку на момент вчинення операції, або ж подання звіту повинен володіти інформацією про операції, що відповідає наступним характеристикам: 1) інформація має стосуватися співставних операцій та бути загальнодоступною на момент дослідження; 2) наближеність дати вчинення співставної операції до дати вчинення контрольованої операції; 3) реальність вчинення співставної операції.
		Співставні операції повинні бути неконтрольованими,  тобто не відповідати критеріям встановленим підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.
		Суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, що для застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, податковим органом правомірно використано інформацію,  розміщену в Щомісячному інформаційному бюлетені ДП «Держзовнішінформ» «Огляд цін українського та світового товарних ринків» та в базах даних Argus і Refinitiv Agriculture Research.
		Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи Товариством доведено, що усі з перелічених джерел інформації не могли бути використані з метою застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни оскільки інформація, що представлена у цих джерелах, відображала лише один чи два критерії з усіх, що суттєво впливали на ціну товару (характеристика товару, обсяги поставки, розподілення функцій, умови розподілення ризиків, строки виконання договорів, умови здійснення платежів розмір звичайних надбавок та знижок, характеристика ринку товарів, бізнес-стратегії компаній).
		Жодне з вище наведених джерел не надає повної інформації, яка б дозволяла оцінити умови операцій, як зіставні. Крім того, жодне з наведених джерел не містило інформації про те, чи включала статистична інформація виключно дані про неконтрольовані операції та чи включено в обсяг статистичних даних пропозиції на ринку, угоди по яким не були укладені та виконані.
		Тобто такі обставини не давали можливості визначити достовірність інформації та можливість використовувати цю інформацію в якості порівняльної.
		Що стосується бюлетеня ДП «Держзовнішінформ» та щомісячного інформаційного бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», то судом апеляційної інстанції зазначено, що останні не можуть бути використані в цілях застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни. Такого висновку суд дійшов, здійснивши аналіз їх інформації та методології отримання цін укладачів бюлетеня. 
		Що стосується інформації,  розміщеної в базах даних інформаційних ресурсів Argus та Refinitiv Agriculture Research, то суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про неможливість застосування такого джерела інформації в цілях застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, в обґрунтування чого зазначив наступне.
		По-перше, інформація з вищенаведених джерел повністю співпадає із зауваженнями, які стосуються щомісячного інформаційного бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків». Ціни на олію соняшникову у вищенаведених джерелах формувалися з використанням інших джерел, з невідомою методологією, включали операції, які не були реально здійснені та невідфільтровані за ознакою контрольованості операцій.
		По-друге, джерело інформації Refinitiv Agriculture Research надає користувачам цінові дані щодо соняшникової олії українського походження з 2017 року.
		Проте таке джерело не могло бути використане Товариством для аналізу цінових даних для операцій, які здійснювалися у 2015-2016 роках.
		По-третє, судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання контролюючого органу на методологію визначення цін Refinitiv Agriculture Research (сторінка 28 Акту перевірки) не є робочим посиланням та видає помилку при спробі отримати за ним інформацію.
		Ціни Refinitiv Agriculture Research формувались за тією ж методологією, що і ДП «Держзовнішінформ», що зумовлює непридатність такої інформації для цілей методу порівняльної неконтрольованої ціни.
		По-четверте, інформація про методологію Argus отримана податковим органом на їх запит і лише у 2023 році, що забороняє використання такої інформації для зіставлення контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій.
		Уп`яте, інформаційно-аналітичні продукти цінового агентства Argus Media Ltd та інформаційно-аналітичні продукти Refinitiv Holdings Ltd були визначені у Рекомендованому (невиключному) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпунктом 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України, опублікованому на сайті Державної податкової служби України лише станом на 30 грудня 2020 року.
		Таким чином, у 2015-2017 роках Державна податкова служба України не надавала консультацій платникам податків щодо наявності інформаційних джерел «Refinitiv» та Argus, що свідчить про невикористання до 2020-2021 років зазначених баз даних.
		Отже наведене свідчить про те, що у 2015-2017 роках Державна податкова служба України не використовувала такі джерела інформації та не володіла інформацією про методологію формування цін вказаних агентств. Використання даних джерел та додаткової інформації, отриманої податковим органом після періоду вчинення контрольованих операцій, суперечить вимогам ПК України.
		Отже бази даних Argus та Refinitiv Agriculture Research не можуть бути використані в цілях застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.
		Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки жодне джерело інформації, що використане відповідачем для застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни не відповідає критеріям визначеним ПК України, застосування такого методу не є можливим у період, що перевірявся.
		Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до підпункту 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до  підпунктів 39.4.6  і  39.4.7  пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у разі встановлення однієї з таких обставин: подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в  підпункті 39.4.6  пункту 39.4 цієї статті, та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"; подана платником податків глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) не містить інформації в обсязі, зазначеному в  підпункті 39.4.7  пункту 39.4 цієї статті. Зазначена додаткова інформація є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та/або глобальної документації (майстер-файла).
		Контролюючим органом запитів на додаткове обґрунтування чи надання додаткової інформації стосовно документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2017 роки позивачу не направлялося.
		Враховуючи відсутність протягом 30 календарних днів з моменту отримання документації з трансфертного ціноутворення вимоги податкового органу (підпункту  39.4.9. пункту 39.4. статті 39 ПК України), вважається, що документація з трансфертного ціноутворення містить необхідну інформацію в повному обсязі та містить належне обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 17 серпня 2021 року у справі №420/7520/19.
		Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не надав доказів про те, що інформаційний ресурс «Refinitiv» у період з 2015 по 2017 роки був загальнодоступним та відкритим, а також не довів, що позивач не мав право обирати метод чистої рентабельності витрат для аналізу здійснення операцій з експорту олії рослинної, у періоді, який перевірявся, а, отже, був зобов`язаний скористатися інформаційним ресурсом «Refinitiv».
		За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент проведення зазначених вище операцій і під час складання Документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2017 роки у позивача була відсутня можливість отримувати інформацію про співставні ціни, що відповідала б вимогам підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України, щоб застосувати метод порівняльної неконтрольованої ціни для оцінки відповідності контрольованих операцій за правилом «витягнутої руки».
		Відповідно до 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Незважаючи на те, що визначення звичайної ціни викладене в абзаці першому цього підпункту не поширюється на операції, що визнаються контрольованими, тим не менше, у абзаці другому зазначається конкретний підхід до визначення дати формування порівнюваної ціни без обмеження застосування до  статті 39 ПКУ.
		Так, якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф`ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф`ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.
		Згідно з підпунктом 14.1.45.3 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 ПК України  форвардний контракт  - стандартизований цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов`язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов`язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.
		Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент здійснення контрольованих операцій у 2015-2016 роках, інших норм, які б регулювали можливість застосування до форвардних контрактів цін на момент фактичного постачання продукції не існувало. З 2017 року пункт 39.3.3.3 доповнено абзацом другим, у відповідності до якого у разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф`ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф`ючерсні ціни на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф`ючерсного контракту дату (за умови, що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, про укладення такого контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф`ючерсного контракту).
		Разом з тим, форма такого повідомлення та порядок його подання затверджено лише у 2018 році. Тобто пізніше періоду, у якому здійснювалися контрольовані операції.
		Таким чином, в цілях застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, моментом вчинення контрольованої операції з поставки за форвардним контрактом може бути виключно дата укладення форвардного контракту, а не дата фактичної поставки товару. З цього убачається, що порівняльна неконтрольована ціна, що могла б бути проаналізована податковим органом, повинна відповідати цінам на продукцію по форвардним контрактам на дату укладення форвардного контракту, а не на дату поставки у контрольованій операції.
		Судом апеляційної інстанції зазначено про неправомірнсть здійснення відповідачем розрахунків з порівняння цін на момент поставки товару, а не на момент укладення форвардного контракту, оскільки це суперечить положенням підпункту 39.3.3.2  підпункту 3.9.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України  (яка діяла протягом 2015-2016 років), адже таким чином до порівняльного аналізу залучено неспівставні операції.
		За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.03.2024 №161/34-00-23/00373758 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Касаційна скарга не містить доводів та доказів, які б спростовували висновки щодо встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи або їх неправильної оцінки.
		У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, однак, при цьому посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду.
		Частиною першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених  статтею 341 цього Кодексу  межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша  статті 350 КАС України).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями  343,  349,  350,  355,  356,  359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, - без задоволення.
		Постанова  набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя:                                                                                               І.Л. Желтобрюх
		Судді:                                                                                                                       О.В. Білоус
		                                                                                                                                 Н.Є. Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...