Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2309/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 15.09.2025. Зареєстровано: 15.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2025.
Дата набрання законної сили: 11.09.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА 
		 
		 
		 
		"11" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2309/25
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Жигалкіна І.П. 
		 
		розглянувши 
		за позовом Фізичної особи-підприємця Коршун Надії Григорівни, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Привільне, до   3 - я особа, яка не Комунального підприємства «Харківводоканал», м. Харків   заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача - Комунальне підприємство "Житлокомсервіс", м. арків про стягнення майнової шкоди у розмірі 267 728,87 грн за участю представників: 
		позивача - Гриценко Ю.В. (в режимі відеоконференції) 
		відповідача - Васькова О.Ю.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фізична особа-підприємець Коршун Надія Григорівна (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області 04 липня 2025 року із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Харківводоканал» (надалі - Відповідач) 267 728,87 грн в якості відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення, а також просить стягнути судові витрати в розмірі 55 184,49 грн, з яких: 3 213,00 грн. судового збору, 26 971,49 грн. витрат на проведення експертизи, 25 000,00 грн. витрат на адвоката.
		Ухвалою від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2309/25, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		Представником ФОП Коршун Н.Г. адвокатом Гриценко Ю.В. здійснено звернення до суду з клопотанням (вх. №17417 від 28.02.2025) про розгляд справи №922/2309/25 в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
		29 липня 2025 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання (вх. №17417 від 28.02.2025) представника ФОП Коршун Н.Г. адвоката Гриценко Ю.В.. про розгляд справи №922/2309/25 в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, де призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "07" серпня 2025 р. о 12:45. 
		Ухвалою від 07.08.2025 повідомлено учасників справи, що засідання у справі відбудеться 11 вересня 2025 року о(б) 11:30 год. 
		Представник Позивача надаючи пояснення зазначає, що КП «Харківводоканал» є належним Відповідачем, оскільки приміщення, що орендується Позивачем, з підстав аварії (течію трубопроводу холодного водопостачання) отримало залиття зазначено приміщення, що трапилась на системі холодного водопостачання є зрив МВР (муфта внутрішнє різьблення) на трубі холодного постачання, яка перебуває в обслуговуванні у Відповідача. Внаслідок залиття магазину та значного пошкодження приміщення та обладнання, 01.04.2025 року магазин за призначенням використовувати було неможливо, тому Позивач не здійснював реалізацію ювелірних виробів 1 день. 
		Представник Відповідача у судовому засіданні посилається на те, що складений акт обстеження не є доказом причинно-наслідкового зв`язку між діяльністю КП «Харківводоканал», подіями що сталися у помешканні Позивача та причиненою шкодою адже складений з порушенням порядку та вимог передбачених законодавством.
		 
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представник сторін, суд вважає за доцільне зазначити наступне. 
		Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Проте, здійснюючи розгляд справи та дослідження наданих учасниками справи доказів та заперечень, суд не може не врахувати наступне.
		Стосовно переходу в загальне провадження суд зазначає, що ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
		Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
		Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
		Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
		Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
		У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
		Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
		Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
		Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
		 
		Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору, щодо застосування диспозитивної норми, передбачену у ч. 6 ст. 250 ГПК України, яка регулює відносини, що визначає право учасника справи, застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.
		На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).
		Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
		Разом з тим, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:
		"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
		У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив:
		"Суд апеляційної інстанції, посилаючись на ч. 3 ст. 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".
		З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.
		В даному випадку суд посилається на практику Верховного Суду щодо повернення до стадії підготовчого провадження, яке є тільки у загальному провадженні та не передбачено (відсутня практика) щодо застосування таких підстав у спрощеному провадженні. Отже звертаючи увагу на застосування вищими судами таких процесуальних дій, суд бере до уваги наявний воєнний стан на території України, а також ракетні обстріли міста Харкова та Харківської області, що можливо є такі питання, для встановлення фактичних (наявності або відсутності) обставин, які можуть стати реальними підставами здійснення ефективного правосуддя розгляду справи. Звертаючись на вищевказану практику, суд посилається на ч. 10 ст. 11 ГПК України.
		 
		Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
		Суд враховує, що заявник зобов`язаний не тільки виконувати дії встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України) та й демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
		За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Враховуючи ціну позову в даній справі 267 728,87 грн., яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа є малозначною та має розглядатися судом у порядку спрощеного позовного провадження.
		 
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що є обставини які потребують більш детального дослідження та не вбачає розумних підстав щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, оскільки таке унеможливить вирішення спору по суті шляхом повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
		Суд зазначає, що згідно ст. 165 ГПК України, заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, до якого додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
		Водночас, за змістом ст. 250 ГПК України суд, призначивши справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, наділений правом, у разі відповідної необхідності, постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
		Крім того, суд зазначає, що конструкція ст. 250 ГПК України передбачає можливість використовувати учаснику справи такий вид реалізації свого процесуального права, щодо розгляду справи (переходу до розгляду) в порядку загального позовного провадження без встановлення пресічних строків подання такого клопотання на адресу суду. 
		 
		Отже, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності переходу до розгляду справи у порядку загального позовного провадження для можливості встановлення обставин, які є необхідними для правильного вирішення справи. 
		Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про перехід до розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Керуючись статтями 12, 120, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Справу №922/2309/25 розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
		2. Призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні на "02" жовтня 2025 р. 11:30 
		 
		3.Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 105.
		4. Встановити Відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до ст. 165 ГПК України, - протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 165 ГПК України: у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив підписується відповідачем або його представником; відзив повинен містити, зокрема: у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2)документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача; у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		 
		5. Встановити Позивачу строк на подання до суду відповідей на відзив (з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України) - п`ять днів з дня отримання відзиву.
		 
		6. Встановити Відповідачам строк для подання заперечень на відповідь Позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України, - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
		 
		7. Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою на офіційну адресу суду або дистанційними засобами зв`язку.
		Суд звертає увагу сторін, що документи, отримані судом електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. Враховуючи зазначене, такі документи є неналежно оформленими, відтак не належить до офіційних і судом залишаються без розгляду.
		 
		8. Учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.
		Суд звертає увагу учасників процесу, що для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, доцільно зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Суд зазначає, що учасники справи (їх представники) мають право доступу до матеріалів даної справи в електронному вигляді в системі Електронний суд після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
		 
		9. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч.3 ст.196 ГПК України. А отже судове засідання може бути проведено у разі закінчення загрози життю, здоров`ю та безпеці всіх учасників судового процесу, у зв`язку з чим суд нагадує сторонам по справі, що потрібно надавати докази, висновки експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у найкоротші строки, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття в приміщення суду.
		 
		10. Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
		Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від 
		Ухвалу складено та підписано 15.09.2025. 
		 
		Суддя Жигалкін І.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...