Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/1766/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 15.09.2025. Зареєстровано: 16.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/650/24/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024230000000152

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 650/1766/24
		провадження № 1-кп/650/24/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		11 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		із секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження № 22024230000000152, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої, документованої паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області від 08.11.2001 року, 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі  рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною. 
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації (далі- зсрф)за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці зсрф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
		З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Статтею 73 Конституції України, а визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною» першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
		Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
		У березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України, матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва рф, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади  військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі  окупаційна ВЦА Херсонської області). 
		Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до рф, умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області. 
		На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року (конкретне місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили особи, матеріали відносно яких виділено в інші кримінальні провадження, а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами сформовано і затверджено склад так званої «дільничної виборчої комісії №813» (далі  ДВК № 813), яка діяла на території с. Шляхове Бериславського району Херсонської області.
		У свою чергу, у невстановлені дату та час, але не пізніше 20 вересня 2022 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла пропозицію та добровільно, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, увійшла до складу незаконно створеної ДВК №813, місцем розташування якої визначено приміщення адміністративної будівлі Шляхівської сільської ради, розташованого за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Шляхове вул. Чкалова 1А, в якому діяла вищевказана комісія, а також була створена виборча дільниця для проведення голосування.
		Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з головою ДВК №813 особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи, свою протиправну діяльність, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 року з переносною урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями здійснила подвірний обхід жителів с. Шляхове Бериславської ТГ Бериславського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації. Під час проведення незаконного референдуму ОСОБА_5 активно пропонувала мешканцям с. Шляхове проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму. 
		В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «Виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф. 
		Таким чином, наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до її складу.
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченої зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років з позбавленням її права займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму на п`ятнадцять років з конфіскацією майна. Вказав про відсутність речових доказів в матеріалах справи та відсутність судових витрат. Діючий щодо обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою просив залишити до набрання вироком законної сили.
		Захисник на судовому засіданні під час виступу в судових дебатах висловив позицію сторони захисту, наголошуючи на відсутності належних доказів вини його підзахисної  ОСОБА_5 .
		У своїй промові він звернув увагу суду на те, що діяльність обвинуваченої, зокрема участь у так званому «референдумі», не була ініціативною або організаторською. За словами захисника, вона не була добровільною, а її дії зводилися до виконання вказівок інших осіб, зокрема представників окупаційної влади, під загрозами.
		Також захисник наполягав на тому, що в діях обвинуваченої відсутній склад інкримінованого злочину, а докази, надані стороною обвинувачення, не доводять умислу на співпрацю з державою-агресором або підрив конституційного ладу України.
		У зв`язку з викладеним, захисник просив суд повністю виправдати ОСОБА_5 та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. В разі призначення покарання визначити його у мінімальному розмірі.
		Обвинувачена ОСОБА_5 на судовому засіданні під час її допиту пояснила, що під час окупації села Шляхове залишалась у населеному пункті разом із дочкою. Умови були тяжкими: не було світла, газу, зв`язку, грошей і роботи. 
		Обвинувачена вказала, що не входила до складу виборчої комісії, не носила урн, не видавала бюлетенів, не отримувала жодних грошей, не підписувала документів, і вказала, що не мала жодного офіційного статусу. Вона повідомила, що діяла за наказом, отриманим від озброєних осіб, які з`явились у селі, мали охорону та супровід, і наказали їй ходити по селу. За її словами, їй було вказано «йти і гукати людей».
		Зі слів обвинуваченої, її участь полягала лише у тому, що вона підходила до воріт і запитувала, чи люди збираються голосувати. Жодних інших дій: видачі бюлетенів, роботи зі списками, підрахунку голосів, вона не здійснювала. Зазначила, що примусу у формі фізичного насильства спочатку не було, але загроза була постійною, і страх змушував її виконувати накази.
		Обвинувачена зазначила, що після трьох днів участі у «голосуванні» вона припинила це робити, оскільки в ніч на четвертий день до її будинку увірвалися озброєні особи в масках, побили її, витягли з хати і вимагали надати список осіб, які голосували за Україну. Вона навіть застосувала стосовно одного з них електрошокер. З її слів, ці особи не були українськими військовими, а належали до окупаційної сторони. Після цього вона повністю припинила будь-яку участь.
		Також обвинувачена пояснила, що на момент подій вона не знала, що відбувається саме «референдум», оскільки слово це не вживалося. Лише згодом, після повернення української влади, вона зрозуміла суть того, у чому брала участь. Пояснила, що «опитування» тривало три дні, а четвертого дня, після побиття, вона участі більше не брала.
		ОСОБА_5 підтвердила, що розуміє незаконність вчинених дій та усвідомлює свою вину, але наголошує на відсутності добровільності, відсутності будь-якої ініціативи з її боку, а також на фактичному примусі з боку озброєних представників окупаційної влади.
		Окремо обвинувачена заперечила, що мала піднесений настрій чи поводилася розкуто, як про це свідчили окремі свідки. З її слів, вона перебувала в пригніченому стані, боялася за своє життя, і нікому не усміхалась. Також зазначила, що не отримувала жодної винагороди чи матеріальної вигоди за участь у цих діях. Якщо б вона продовжила участь в обході будинків, то ймовірно вона б отримала грошову винагороду.
		Вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджують такі надані стороною обвинувачення та безпосередньо досліджені в судовому засіданні письмові докази.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации», де виявлено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації щодо ухвалення федерального конституційного закону «Про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта  Херсонської області». Назва публікації: «Постановление «О Федеральном конституционном законе «О принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Херсонской области». Дата публікації: 04 жовтня 2022 року. Підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_6 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации», де виявлено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації: «Про ухвалення указу президента російської федерації від 19 жовтня 2022 року № 756 «Про введення військового стану на територіях Донецької народної республіки, Луганської народної республіки, Запорізької та Херсонської областей». Назва публікації: «Постановление «Об утверждении Указа Президента Российской Федерации от 19 октября 2022 года № 756 «О введении военного положения на территориях Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областей». Дата публікації: 19 жовтня 2022 року. Підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_6 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням службового ПЕОМ, браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN»  для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд офіційного Інтернет-ресурсу «Президент России» за адресою: http://kremlin.ru/acts/news/69509. У відкритому доступі виявлено публікацію Президента Російської Федерації під назвою: «Указ об исполняющем обязанности губернатора Херсонской области», дата публікації  05 жовтня 2022 року, підписант  Президент Російської Федерації ОСОБА_7 .
		Зі змісту публікації вбачається, що президент російської федерації ОСОБА_7 підписав указ від 04 жовтня 2022 року, яким призначив ОСОБА_8 тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Херсонської області. Указ прийнято у зв`язку з включенням Херсонської області до складу російської федерації та утворенням нового суб`єкта федерації  Херсонської області. У документі зазначено, що призначення тимчасово виконуючого обов`язки здійснюється до вступу на посаду особи, обраної губернатором Херсонської області в установленому законом порядку. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Президент России», де виявлено публікацію президента російської федерації: «Федеральний Закон від 04.10.2022 № 375-ФЗ «Про ратифікацію Договору між російською федерацією та Херсонською областю про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкту». Назва публікації: «Федеральный закон от 04.10.2022 г. № 375-ФЗ «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта». Дата публікації: 04 жовтня 2022 року. Підписант: президент російської федерації ОСОБА_7 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим, з використанням службового ПЕОМ, браузера «Google Chrome» та доступу до мережі Інтернет, було здійснено огляд публікації на офіційному Інтернет-ресурсі «Центр національного спротиву»  https://sprotyv.mod.gov.ua, розміщеної за відповідним посиланням у вільному доступі було виявлено та оглянуто публікацію під назвою: «ЦНС отримав списки членів «двк» з підготовки псевдореферендуму», дата публікації  16 вересня 2022 року.
		Вказана публікація містить відомості про те, що Центр національного спротиву отримав у розпорядження списки так званих членів виборчої комісії № 301-307, які залучаються до підготовки незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області. Також у статті зазначено, що ці особи пройшли інструктаж від представників фсб рф, а підготовка відбувається під контролем зс рф. До протоколу огляду додано: роздруківку зазначеної публікації та фотознімки аркушів галереї фреймів файлів, які стосуються списків виборчої комісії № 301-307 для проведення незаконного референдуму.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено статтю щодо звернення голови адміністрації Херсонської області ОСОБА_9 до президента російської федерації володимира путіна з метою прийняття Херсонської області до складу рф як нового суб`єкта федерації. Назва статті: «Обращение главы администрации Херсонской области ОСОБА_10 ». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено статтю щодо звернення громадської ради Херсонської області до голови регіону з ініціативою негайного проведення референдуму. Назва статті: «Общественный совет Херсонской области обратился к главе региона с инициативой немедленного проведения референдума». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://publication.pravo.gov.ru», де за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 », у загальному доступі розміщено публікацію Договору між російською Федерацією та Херсонською областю про прийняття до російської федерації Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта від 30 вересня 2022 року. Назва публікації: «Договор между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 4 октября 2022 года № 375-ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 № 19696/дп)». Дата публікації: 03.10.2022. Підписанти: За російську федерацію ОСОБА_11 2. За Херсонську область ОСОБА_12 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN»  для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд офіційного інтернет-порталу правової інформації Російської Федерації за відповідним посиланням, де у вільному доступі виявлено публікацію під назвою: «Постановление Конституционного Суда Российской Федерации от 02.10.2022 № 39-П по делу о проверке конституционности не вступившего в силу международного Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта». Дата публікації: 02 жовтня 2022 року. Підписант: Конституційний Суд Російської Федерації.
		Зі змісту публікації вбачається, що Конституційний Суд Російської Федерації ухвалив постанову у справі про перевірку відповідності Конституції РФ міжнародного договору між Російською Федерацією та Херсонською областю щодо прийняття останньої до складу Російської Федерації та утворення нового суб`єкта.
		У постанові зазначено, що вказаний міжнародний договір відповідає Конституції Російської Федерації, у зв`язку з чим визнається можливим його підписання Президентом РФ та направлення до Федеральних Зборів для ратифікації. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено публікацію Виборчої комісії Херсонської області щодо рішення за результатами референдуму. Назва публікації: «Избирательная комиссия Херсонской области опубликовала решение о результатах референдума». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено статтю із вмістом указу президента російської федерації щодо визнання Херсонської області від 29 вересня 2022 року № 686. Назва статті: «Россия признала Херсонскую область». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 17 лютого 2023 року, відповідно до якого з використанням Інтернет-мессенджера «Telegram» проведено огляд публікації на офіційній сторінці представника окупаційної влади рф в Херсонській області, голови «Військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_8 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 . За посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено публікацію ОСОБА_8 із заявою про проведення референдуму щодо входження Херсонської області до складу рф. Публікація містить текст заяви та відеозапис його промови. Назва статті: «Заявление главы Администрации Херсонской области ОСОБА_10 о проведении референдума по вхождению Херсонской области в состав Российской Федерации». Дата публікації: 20 вересня 2022 року. У заяві Сальдо зазначено, що керівництво адміністрації прийняло рішення про проведення референдуму з 23 по 27 вересня 2022 року. Окремо акцентовано на закликах до мешканців Херсонської області взяти участь у референдумі, а також запроваджено адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил проведення референдуму. У заяві підкреслено, що рішення спрямоване на забезпечення безпеки мешканців регіону, реалізацію «права на самовизначення» та інтеграцію Херсонської області до складу рф як суб`єкта. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 11 лютого 2023 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», було здійснено огляд загальнодоступної сторінки Всесвітньої мережі Інтернет, а саме офіційного Інтернет-ресурс Верховної Ради України за посиланням (Інтернет-адресою): «https://www.rada.gov.ua/», де за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у загальному доступі розміщено статтю щодо ухвалення ВРУ Заяви про невизнання псевдореферендумів і заклику світу так само не визнавати їх. Назва статті: « ОСОБА_13 : Верховна Рада України ухвалила Заяву щодо невизнання псевдореферендумів і закликала світ так само не визнавати їх». Дата публікації: 21 вересня 2022 року. Автор: Прес-служба Апарату Верховної Ради України. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 08 листопада 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка в період окупації погодилася на співпрацю з окупаційною владою та добровільно увійшла до складу комісії в рамках проведення незаконного референдуму щодо відокремлення території Херсонської області та приєднання її до складу рф, що проходив у селі Шляхове Бериславського району
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 08 листопада 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка в період окупації погодилася на співпрацю з окупаційною владою та добровільно взяла участь у проведенні незаконного референдуму щодо відокремлення території Херсонської області та приєднання її до складу рф, що проходив у селі Шляхове Бериславського району.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка в період окупації добровільно взяла участь у проведенні незаконного референдуму щодо відокремлення території Херсонської області та приєднання її до складу рф, що проводився безпосередньо в селі Шляхове
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка в період окупації добровільно погодилася взяти участь у проведенні незаконного референдуму щодо відокремлення території Херсонської області та приєднання її до складу рф, що проводився в селі Шляхове Бериславського району.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка в період окупації добровільно взяла участь у проведенні незаконного референдуму щодо відокремлення території Херсонської області та приєднання її до складу рф, що безпосередньо проходив в селі Шляхове.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка під час проведення незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф здійснювала подвірний обхід у складі комісії та пропонувала проголосувати.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка під час окупації Бериславського району приймала активну участь в організації та проведенні референдуму про приєднання Херсонської області до складу рф, шляхом подвірного обходу приходила до свідка та просила зробити позначку в бюлетені.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка в період окупації населеного пункту російськими військовими добровільно увійшла до складу ДВК-813 та приймала активну участь у проведенні незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до складу рф. Шляхом подвірних обходів пропонувала свідку проголосувати.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_22 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка була одним з організаторів проведення незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до складу рф із села Шляхове Бериславського району Херсонської області.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_23 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка була одним з організаторів незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до складу рф у селі Шляхове Бериславського району Херсонської області.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 11 жовтня 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_24 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка була одним з організаторів проведення незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до складу рф у селі Шляхове Бериславського району Херсонської області.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 08 листопада 2025 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, Довідкою до фототаблиці до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 , як місцеву жительку с. Шляхове, яка входила до складу незаконної ДВК під час проведення псевдореферендуму.
		Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показів яких вбачається причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
		Так, свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що постійно проживає в селі Шляхове Бериславського району Херсонської області та перебувала там протягом усього періоду окупації села військовими рф. За її словами, приблизно з весни 2022 року в селі перебували російські військові, і саме в період їхнього контролю стало відомо, що планується проведення так званого «референдуму».
		Свідок розповіла, що особисто спілкувалася з обвинуваченою ОСОБА_5 , яка підходила до неї на вулиці та цікавилася, чи збирається вона брати участь у «голосуванні». Також, за словами свідка, ОСОБА_5 повідомляла про те, що дільниця для голосування була облаштована в будівлі сільради, і запрошувала туди приходити. Свідку також відомо, що обвинувачена пересувалась із переносною урною для голосування разом з іншими жінками, заходила до будинків селян.
		Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_5 відкрито висловлювала проросійські погляди, зокрема схвалювала дії рф, та в цілому позитивно ставилася до ідеї приєднання окупованих територій до росії. На думку свідка, участь обвинуваченої в проведенні так званого референдуму була добровільною. Примусу до цього з боку військових або інших осіб свідок не помітила.
		Свідок також додала, що не бачила офіційного підрахунку голосів або оголошення результатів, однак підтвердила, що сам процес так званого «голосування» у селі фактично мав місце.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що проживає в селі Шляхове Бериславського району Херсонської області та перебував там упродовж усього періоду тимчасової окупації. З його слів, російські війська зайшли до села приблизно через місяць або трохи більше після початку повномасштабного вторгнення. Перебували вони в селі постійно.
		Свідок підтвердив, що в період окупації в селі проводився так званий «референдум». Особисто до нього та його родини підходили представники так званої «виборчої комісії», серед яких була ОСОБА_5 . За словами свідка, вона приходила з іншими особами, відкривала ворота у двір, питала, чи будуть голосувати, але після відповіді, що голосувати не будуть, ворота закрила і пішла.
		Також свідок повідомив, що бачив, як ОСОБА_5 пересувалася по вулиці з двома чоловіками, і в їхній поведінці було видно, що вони займаються організацією цього псевдореферендуму.
		Свідок вважає, що участь ОСОБА_5 у проведенні референдуму була добровільною. За його спостереженнями, вона завжди висловлювалася позитивно про росію, підтримувала її дії, а також не приховувала своїх симпатій до окупаційної влади, зокрема часто хвалила дії рф у Криму, де проживає її донька. За словами свідка, ОСОБА_5 нерідко говорила, що в росії краще, ніж в Україні, і, на його думку, саме ці переконання мотивували її діяти на боці окупантів.
		 
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що під час окупації проживав у селі Шляхове та був свідком подій, пов`язаних із проведенням так званого «референдуму». Він підтвердив, що обвинувачена ОСОБА_5 особисто брала участь в організації цього заходу. Свідок розповів, що бачив, як вона ходила селом із якимись списками та закликала людей ставити підписи, тобто фактично агітувала за участь у голосуванні.
		За словами свідка, ОСОБА_5 була проросійськи налаштована, відкрито підтримувала рф та висловлювалася на її користь. Вона говорила, що хоче приєднання до росії, і, на думку свідка, діяла добровільно. ОСОБА_22 зазначив, що серед мешканців ходили чутки про грошову винагороду за участь у цьому процесі, хоча достеменно йому невідомо, чи ці обіцянки виконувалися.
		Також свідок підтвердив, що ОСОБА_5 приходила до його двору разом з іншими особами, у тому числі з тими, хто був у балаклавах, і пропонувала взяти участь у голосуванні. При цьому мала при собі документи чи списки, в яких, за словами свідка, фіксувалися прізвища мешканців.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що проживає в селі Шляхове з народження і перебувала там безвиїзно протягом усієї окупації. За її словами, російські військові зайшли в село приблизно в середині липня 2022 року, а в листопаді залишили його.
		Свідок підтвердила, що в селі проводився так званий «референдум» у кінці вересня. За її словами, по дворах ходили жінки з ящиками, списками і бюлетенями, в супроводі військових. Особисто до неї приходила ОСОБА_5 разом з двома жінками й двома російськими військовими. ОСОБА_5 повідомила, що проводиться голосування, і наполягала, що «всі мають голосувати».
		Свідок зазначила, що висловила небажання брати участь, однак ОСОБА_5 реагувала агресивно, наполягала, казала, що так не можна, і змусила її назвати прізвище для запису у список. Потім, за словами свідка, ОСОБА_5 вручила їй бюлетень і пояснила, куди треба поставити позначку. При цьому не уточнювала прямо, за кого треба голосувати, але постійно наголошувала, що треба голосувати всім.
		ОСОБА_14 зазначила, що відчувала примус з боку ОСОБА_5 , яка вимагала, щоб усі голосували, не зважаючи на особисту позицію. Свідок наголосила, що не мала наміру брати участь у голосуванні, однак відчувала тиск і змушена була проголосувати.
		Після цього, за її словами, ОСОБА_5 разом з іншими жінками поклала бюлетень до скриньки і пішла далі по селу.
		Також свідок підтвердила, що ОСОБА_5 активно висловлювалася на підтримку росії, багато говорила про те, як добре живе її донька в Криму, а також неодноразово агітувала місцевих за рф ще до проведення референдуму. На думку свідка, її дії були навмисними й добровільними.
		На судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що постійно проживає в селі Шляхове Бериславського району та під час окупації залишався в селі. Він підтвердив, що на той момент село контролювали російські військові, які пересувались на техніці, встановлювали блокпости, діяла комендантська година.
		Свідок підтвердив факт проведення так званого «референдуму» у вересні 2022 року. За його словами, в селі проводився подворовий обхід, під час якого до мешканців приходили ОСОБА_5 та дві інші жінки, в супроводі озброєних російських військових.
		Особисто до свідка ці троє осіб також приходили. Він повідомив, що ОСОБА_5 вела себе наполегливо, заявляла, що голосування обов`язкове, не зважаючи на заперечення з боку мешканців. Вона роздавала бюлетені та мала списки. Свідок зазначив, що у відповідь на спробу відмовитись брати участь, ОСОБА_5 продовжувала наполягати, посилаючись на «порядок».
		Свідок пояснив, що йому особисто було вручено бюлетень, який потім він власноруч опустив у урну, що мала при собі ОСОБА_5 . Після цього вони пішли до інших дворів.
		Озброєні військові, за словами свідка, перебували трохи осторонь, приблизно за 5 метрів, і поводили себе як охорона. Безпосередньо в голосуванні участі не брали.
		ОСОБА_25 також зазначив, що ОСОБА_5 є місцевою мешканкою, він її знає давно, хоча тісного спілкування не мав. Інформації про те, щоб до участі в цьому «референдумі» її змушували або примушували інших осіб, у нього немає.
		Також, на судовому засіданні були досліджені показання свідків отримані не шляхом їх безпосереднього допиту судом під час судового засідання, а у порядку частини одинадцятоїстатті 615КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		У вказаному порядку досліджені показання свідків: ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_21 , які були допитані під час досудового розслідування, яке здійснювалося в умовах воєнного стану, що підтверджується протоколами допитів свідків та змістом DVD-R дисків доданих до них, які було оглянуто в присутності учасників справи та відтворено в залі суду.
		Таке рішення було судом ухвалене у зв`язку з неможливістю забезпечення прибуття вказаних свідків до зали суду з об`єктивних причин.
		Так, відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_17 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що вона 11 жовтня 2023 року під час допиту надала такі показання: з 1974 року постійно проживає в селі Шляхове Бериславського району та перебувала там під час окупації. За її словами, російські військові увійшли до села в лютому 2022 року, і вона жодного разу не виїжджала з населеного пункту.
		Свідок підтвердила, що в селі дійсно проводився так званий «референдум» у вересні 2022 року. Особисто до неї приходила ОСОБА_5 у супроводі двох жінок і двох чоловіків. Свідок впізнала серед них лише ОСОБА_5 , як місцеву мешканку. Вона пропонувала взяти участь у голосуванні та повідомила, що потрібно буде підписатися.
		Свідок повідомила, що відмовилась від участі у голосуванні, чітко заявила, що не буде підписуватися, після чого ОСОБА_5 разом з іншими особами пішла далі по вулиці. Жодного бюлетеня їй не видавали, списків вона не бачила. Примусу або погроз свідок не зазнала.
		Також вона вказала, що, на її думку, ОСОБА_5 діяла добровільно, а не під примусом. Після цього особи, які приходили, пішли далі по селу до інших дворів.
		Відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_15 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що він 08 листопада 2023 року під час допиту надав такі показання: він постійно проживає в селі Шляхове Бериславського району Херсонської області та перебував там упродовж всього періоду тимчасової окупації. За його словами, російські військові увійшли в населений пункт орієнтовно в кінці травня 2022 року, після чого почалися розмови серед місцевих про проведення так званого «референдуму».
		Свідок підтвердив, що наприкінці вересня у приміщенні колишньої сільради було організовано пункт для голосування, куди міг прийти кожен охочий. Сам свідок туди прийшов, як він зазначив, «бо завжди ходив на вибори». У приміщенні перебували сторонні особи в камуфляжному одязі, а також місцеві жінки, зокрема ОСОБА_5 , яка, за словами свідка, видавала бюлетені та вела списки.
		Свідок повідомив, що ОСОБА_5 була проросійськи налаштована, неодноразово казала, що «за росіян» і що треба голосувати, щоб «щось отримувати». Також свідок згадував, що вона казала подібне й у полі, де вони разом працювали. Він зазначив, що її дії виглядали добровільними, оскільки ОСОБА_5 , за його словами, не мала пенсії та, ймовірно, сподівалася на певні соціальні виплати з боку рф після проведення референдуму.
		Свідок також підтвердив, що особисто бачив, як ОСОБА_5 видавала бюлетені та вела облік осіб, що голосували. У її діях, зі слів свідка, вбачалася активна участь в організації та проведенні незаконного референдуму.
		Відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_21 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що вона 11 жовтня 2023 року під час допиту надала такі показання: під час окупації проживала в селі Шляхове Бериславського району, де в той час мешкали представники російської армії. Свідок підтвердила, що в період окупації в селі проводився так званий «референдум» щодо приєднання Херсонської області до складу рф.
		Особисто вона участі в голосуванні не планувала, однак до неї підійшла ОСОБА_5 , яка разом із іншими особами обходила двори. ОСОБА_5 звернулася до неї з пропозицією проголосувати та запропонувала поставити галочку за Україну. При цьому вона тримала коробку, й поруч з нею стояли ще двоє чоловіків. Свідок розповіла, що ОСОБА_5 вручила їй бюлетень, після чого пішла далі.
		На запитання про можливий примус до участі з боку військових чи інших осіб свідок відповіла, що не бачила ознак примусу і не може сказати, щоб хтось ОСОБА_5 змушував це робити. Вона також не знала наперед, що ОСОБА_5 входить до складу «виборчої комісії».
		Свідок зазначила, що ОСОБА_5 проживає на тій самій вулиці, тому вона її знає візуально, однак особисто раніше не спілкувалися.
		Відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_26 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що вона 11 жовтня 2023 року під час допиту надала такі показання: з початком війни перебувала вдома, і приблизно через місяць після початку бойових дій, десь у квітні 2022 року, село було окуповане. Свідку було відомо, що це були саме російські військові, які пересувалися територією села.
		На запитання щодо проведення референдуму свідок зазначила, що таке голосування справді проводилося, і до неї особисто приходили ОСОБА_5 разом з іншою, невідомою жінкою. ОСОБА_5 свідок впізнала, знає її як місцеву мешканку, проте по батькові не пам`ятає. Про іншу жінку зазначила, що вона не зі Шляхового, не з ОСОБА_27  з якогось іншого села.
		Свідок пояснила, що ОСОБА_28 із цією жінкою підійшли до її двору, покликали, і вона сама вийшла, бо діти були вдома. Жінки запропонували проголосувати, передали бюлетень, де вже було вказане прізвище свідка. За словами ОСОБА_26 , жодного діалогу чи роз`яснення не велося  бюлетень просто передали мовчки, без уточнення, куди що ставити, і без жодних позначок на ньому.
		Свідок підкреслила, що не бачила, хто саме заповнював бюлетень до того, і не знає, як її прізвище туди потрапило. Відзначила також, що особи, які приходили, просто обходили будинки, і після передачі бюлетеня пішли далі по хатах.
		Щодо мотивів дій ОСОБА_5 , свідок висловила припущення, що та могла брати участь добровільно, ймовірно через матеріальні причини  свідок вказала, що ОСОБА_28 не мала роботи, не отримувала пенсію, хоча на момент подій вже близько семи місяців як подала документи.
		Свідок не володіє даними про те, щоб ОСОБА_28 когось агітувала або що вона діяла під примусом з боку військових.
		Відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_23 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що він 11 жовтня 2023 року під час допиту надав такі показання: він проживає в селі Шляхове Бериславського району Херсонської області, де постійно перебував під час тимчасової окупації. За його словами, село було захоплене приблизно на початку липня 2022 року, після чого там регулярно з`являлись російські військові, які вільно пересувались вулицями, проводили перевірки, встановлювали блокпости.
		Свідок підтвердив, що в селі проводився так званий «референдум» щодо приєднання Херсонської області до складу рф. За його словами, він тривав кілька днів восени, а інформація про його підготовку з`явилася з різних джерел  зокрема з інтернету та через чутки серед місцевих. Зокрема, свідок знав, що в організації голосування брали участь кілька осіб, зокрема ОСОБА_5 , яка приходила до нього особисто.
		Свідок повідомив, що до його двору підійшли ОСОБА_5 , ще одна жінка та двоє чоловіків, які запропонували проголосувати. Він відмовився, сказавши «ні», після чого вони пішли далі. Зі слів свідка, у когось із жінок була папка або якісь документи, але точно він не знає, що саме в них було. Урни або скриньки він при собі не бачив.
		Також свідок згадав, що в період до голосування в селі проводилась передреферендумна агітація у формі роздачі газет і листівок, зокрема «Бериславського Маяка» у російській редакції.
		На запитання щодо добровільності участі ОСОБА_5 у проведенні «референдуму», свідок висловив думку, що вона діяла добровільно, без жодного примусу. Він також зазначив, що не чув, щоб когось у селі змушували до участі силоміць.
		Відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_24 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що вона 11 жовтня 2023 року під час допиту надала такі показання: вона під час окупації постійно проживала в селі Шляхове Бериславського району. За її словами, з 19 липня 2022 року населений пункт був під контролем військових рф, а деокуповано його вже у листопаді. В селі проводився так званий референдум щодо приєднання Херсонської області до рф.
		Свідок підтвердила, що напередодні та під час «референдуму» бачили людей, які ходили по дворах, у тому числі й до неї. Серед тих, хто приходив, вона впізнала ОСОБА_5 , яка була у супроводі двох жінок і двох чоловіків. Зі слів свідка, всі вони були не місцеві, в темному одязі, в окулярах, трималися осторонь, а говорила переважно саме ОСОБА_5 . Вона зверталася до людей із питанням, чи будуть ті голосувати,  особисто запропонувала ОСОБА_24 узяти участь у голосуванні. Свідок відмовилась, на що ОСОБА_5 ще раз перепитала: «Чи будеш голосувати, чи ні?»
		Свідок пригадала, що при ОСОБА_28 була сумка, з якої, ймовірно, вона діставала якісь списки. На уточнення, чи це могли бути виборчі списки, свідок припустила, що так, адже вона бачила, як ОСОБА_28 щось звіряла, витягувала документи, хоча безпосередньо бюлетенів чи урн не бачила.
		Також свідок зазначила, що ОСОБА_5 підтримувала проросійську позицію, говорила про те, що «в Криму добре живуть», і якщо «житимемо в росії, то теж буде добре». За її словами, це не була позиція під тиском  ОСОБА_28 діяла добровільно, без будь-якого примусу.
		Крім того, свідок пригадала, що коли в село зайшли українські військові, ОСОБА_5 відкрито висловлювала невдоволення, кричала на них, ставилася зневажливо, питала, хто їй тепер буде платити зарплату чи пенсію. Це свідчило, за словами ОСОБА_29 , про чітку антиукраїнську та проросійську налаштованість обвинуваченої.
		Таким чином, безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення докази, які є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченій злочин було вчинено і остання є винною у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.
		Наявність в діях обвинуваченої прямого умислу на вчинення інкримінованого злочину, а саме на участь в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченою факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення та роботи так званої «дільничної виборчої комісії»  ДВК № 813, яка діяла на відповідній території, необхідності вчинення особою активних дій спрямованих на проведення незаконного референдуму, покладення на неї у зв`язку з цим відповідних обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, не прихованою співпрацею із представниками окупаційної влади від російської федерації, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями.
		Крім того, обвинувачена на момент окупації с. Шляхове та перед вчиненням злочину була місцевою мешканкою, тобто вона була обізнана щодо законної влади від України, яка діяла на відповідній території, а отже очевидно розуміла незаконність вчинених нею дій, які були спрямовані на створення ознак зовнішньої легітимності для громадян рф проведеного референдуму, що в свою чергу передбачало чітке розуміння нею наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб. Крім того, з боку офіційних представників України неодноразово через засоби масової інформації громадянам України, які залишились на тимчасово-окупованій території, роз`яснювалось про те, що дії спрямовані на проведення незаконного референдуму тягнуть за собою кримінальну відповідальність. 
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної поведінки обвинуваченої, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.
		При цьому, покликання обвинуваченої на те, що вона була змушена співпрацювати із окупаційною владою внаслідок її залякування, суд не бере до уваги, з огляду на таке. 
		Так, з матеріалів справи встановлено, що версія обвинуваченої про те, що вона діяла внаслідок залякування не підтверджена доказами у справі, спростовується узгодженими показаннями свідків, протиріччями між показаннями останніх та поясненнями самої обвинуваченої, а також неповідомленням обвинуваченою правоохоронних органів України про вчинення щодо неї злочину з боку представників окупаційної влади.
		Так, свідчення кількох безпосередніх очевидців є внутрішньо узгодженими щодо добровільності участі обвинуваченої у підготовці та проведенні псевдореферендуму. Свідок ОСОБА_16 вказала, що ОСОБА_5 особисто підходила до неї, схиляла до участі у голосуванні, повідомляла про облаштовану дільницю у приміщенні сільради, пересувалась селом із переносною урною та заходила до будинків разом з іншими жінками. ОСОБА_16 окремо наголосила, що примусу з боку військових чи інших осіб щодо ОСОБА_5 не спостерігала, а ставлення обвинуваченої до рф було позитивним і демонструвало добровільний характер дій.
		Свідок ОСОБА_19 підтвердив подворовий формат «голосування» та особисті візити ОСОБА_5 з іншими особами. На його зауваження про небажання голосувати група пішла далі, що свідчить про відсутність застосування насильства або безпосереднього фізичного тиску для примусу громадян і водночас демонструє керовану роль обвинуваченої у складі групи. ОСОБА_19 охарактеризував позицію ОСОБА_5 як послідовно проросійську, з підтримкою дій рф, що несумісно з діями особи, яка діє під тиском страху і заперечує лояльність до окупаційної влади.
		Свідок ОСОБА_14 засвідчила, що ОСОБА_5 у супроводі двох жінок та двох озброєних військових приходила до її будинку, наполягала на участі усіх у «голосуванні», вручила бюлетень, пояснила порядок його заповнення та контролювала внесення позначки. Хоча присутність озброєних осіб створювала загальний атмосферний тиск, зі слів свідка військові трималися осторонь, а активні дії здійснювала саме обвинувачена. Така картина свідчить про ініціативну роль ОСОБА_5 , а не про її пасивний стан під примусом.
		Свідок ОСОБА_25 також описав прихід ОСОБА_5 з двома жінками у супроводі військових, які перебували приблизно за п`ять метрів та схожі були на охорону. Він отримав бюлетень з рук ОСОБА_5 і самостійно опустив його до урни, яку мала при собі обвинувачена. ОСОБА_25 підкреслив наполегливу позицію ОСОБА_5 про «обов`язковість» голосування. Тобто саме обвинувачена висувала вимогу участі, діяла як один із членів комісії. Ознак того, що вона виконувала це під безпосереднім примусом або у стані подоланого страхом опору, свідок не навів.
		Свідок ОСОБА_15 повідомив, що бачив ОСОБА_5 у приміщенні колишньої сільради під час «голосування», де вона видавала бюлетені та вела списки. Він також засвідчив її проросійські висловлювання і мотиви, пов`язані з очікуванням соціальних виплат від рф, що логічно пояснює добровільну участь, але не підтверджує версію про змушування чи залякування.
		Свідок ОСОБА_21 описала епізод подворового обходу, коли ОСОБА_5 вручила їй бюлетень та запропонувала «поставити галочку за Україну», перебуваючи поруч з двома чоловіками. При цьому свідок прямо вказала, що ознак примусу щодо обвинуваченої не бачила і не може сказати, щоб хтось змушував ОСОБА_5 виконувати ці дії.
		Свідок ОСОБА_24 засвідчила, що ОСОБА_5 приходила до її двору з іншими особами, зверталася із прямою пропозицією взяти участь у голосуванні, витягувала зі сумки документи та щось звіряла, що узгоджується з функціями члена ДВК. ОСОБА_24 також зазначила, що після деокупації ОСОБА_5 відкрито висловлювала невдоволення українським військовим, запитувала про «зарплату чи пенсію», виявляла зневажливе ставлення. Такі дії після відновлення контролю України виключають модель «поведінки потерпілої від примусу», яка зазвичай супроводжується зверненням по захист, каяттям, а не зухвалістю і претензіями.
		Свідок ОСОБА_26 підтвердила подворовий обхід ОСОБА_5 , передачу бюлетеня та відсутність у неї ознак дій під примусом. Вона припустила, що мотивом участі обвинуваченої могли бути матеріальні причини. Це співзвучно з іншими свідченнями про корисливі мотиви обвинуваченої та знову ж не підтримує версію залякування.
		Свідок ОСОБА_22 описав участь ОСОБА_5 в організації «референдуму», ходіння зі списками та заклики ставити підписи. Він також згадав про чутки щодо винагород. Навіть якщо такі відомості частково оціночні, вони узгоджуються з іншими свідченнями про активну, а не вимушену роль обвинуваченої.
		Наведені вище показання свідків взаємно підсилюють одне одного у ключових елементах. У більшості з них фігурують однакові ознаки ролі обвинуваченої: подворові обходи, наявність урни і бюлетенів саме у ОСОБА_5 , ведення списків чи перевірка даних, наполегливі заклики голосувати, вчинення таких дій у супроводі охорони з боку військових рф, відсутність прикладів безпосереднього тиску на саму ОСОБА_5 або застосування насильства до неї з метою примусити виконувати функції комісії. Узгодженість відповідних показань ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 формує стійку доказову картину добровільної участі.
		Також, наведені показання суперечать ключовим тезам самої обвинуваченої. Обвинувачена стверджує, що вона не входила до комісії, не носила урн, не видавала бюлетенів, не працювала зі списками та діяла «за наказом озброєних осіб», а також повідомляє про побиття на четверту ніч і застосування нею електрошокера щодо одного з нападників. Водночас свідки не лише впізнають її як особу, що входила до складу ДВК, а й описують характерні дії члена комісії: вручення бюлетенів, ведення списків, транспортування урни, роз`яснення «що і де ставити», наполегливі вимоги «усім голосувати». Жоден зі свідків не підтвердив факту побиття обвинуваченої або її видимого стану посттравматичного страху, а описана обвинуваченою зухвала поведінка щодо українських військових після деокупації, навпаки, непритаманна особі, яка щиро вважає себе жертвою примусу.
		Відсутні й об`єктивні підтвердження версії обвинуваченої про залякування у вигляді своєчасного звернення до правоохоронних органів України після відновлення контролю над територією. Обвинувачена не повідомляла про нібито побиття, погрози та примус ані одразу після звільнення населеного пункту, ані пізніше. Для особи, яка заявляє про примус і насильство, логічним було б звернутися із заявою про злочин. Невчинення такого дій з боку обвинуваченої, за відсутності для цього перешкод, розцінюється судом як відсутність поведінки, типової для потерпілої від примусу, та як додаткова обставина, яка спростовує її версію.
		Впізнання ОСОБА_5 як особи, що брала участь у роботі незаконної ДВК, підтверджена і протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками щодо кількох свідків у різні дати. Сам факт впізнань різними особами з одного населеного пункту, які описують схожі обставини її поведінки та функцій під час «референдуму», є окремими доказами, які свідчать про добровільний характер дій обвинуваченої.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що сукупність безпосередньо досліджених доказів спростовує доводи обвинуваченої про вчинення інкримінованих дій під впливом залякування. Узгоджені показання ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 та інших свідків відображають активну, ініціативну і корисливу модель поведінки ОСОБА_5 як члена незаконної ДВК зі здійсненням конкретних дій у складі комісії. Їх свідчення спростовують пояснення обвинуваченої та не підтверджують її заяв про примус. Не подання обвинуваченою заяви до українських правоохоронних органів після деокупації про вчинення щодо неї насильницьких дій додатково свідчить про те, що посилання на залякування є необґрунтованим та недоведеним. За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачена діяла добровільно, усвідомлюючи незаконність проведення референдуму та настання суспільно небезпечних наслідків.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, які були як допитані безпосередньо під час судового засідання так і під час досудового розслідування, які є послідовними, узгодженими між собою та іншими обставинами підтвердженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, за відсутності підстав ставити їх під сумнів, у зв`язку з чим їх слід покласти в основу обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що на момент вчинення злочину територія с. Шляхове була тимчасово окупованою, на ній було сформовано склад та організовано роботу так званої «дільничної виборчої комісії»  ДВК № 813, а обвинувачена, будучи громадянином України та безсумнівно обізнаною про вказані обставини, добровільно вчинила вказані дії, які суд кваліфікує за частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме  добровільна участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
		Про наявність в діях обвинуваченої такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб свідчить те, що сама виборча комісія, до складу якої була призначена обвинувачена, передбачає наявність кількох осіб, з якими член комісії працює та виконує обов`язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії. Не зазначення в обвинувальному акті про визнання вини інших осіб у вчиненні відповідного злочину відповідає вимогам пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, відповідно до яких закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Суд не погоджується з доводами захисника про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 не містили ознак участі в організації незаконного референдуму, а нібито обмежувалися лише виконанням доручень закликів людей до голосування. Така позиція захисту є юридично необґрунтованою, суперечить фактичним обставинам справи, підтвердженим допустимими доказами, а також не відповідає змісту частини п`ятої статті 111-1 КК України.
		Відповідно до усталеної правозастосовної практики, поняття «участь в організації референдуму» охоплює не лише прийняття рішень на рівні керівництва, а й вчинення комплексу узгоджених дій, спрямованих на забезпечення підготовки, формування інфраструктури, координацію процесу, а також на створення умов для безпосереднього проведення незаконного голосування.
		У цій справі встановлено, що обвинувачена, діючи у складі незаконно створеної виборчої комісії, фактично виконувала організаційні та процедурні функції, без яких проведення псевдореферендуму було б неможливим. Зокрема, вона брала участь у подворових обходах мешканців с. Шляхове з переносною урною та бюлетенями, видавала бюлетені, вела або звіряла списки осіб, що «голосували», роз`яснювала порядок заповнення бюлетеня та наполегливо схиляла громадян до участі. Такі дії виходять за межі пасивного «виконання доручень» чи абстрактних «закликів» та становлять сукупність узгоджених організаційних заходів, спрямованих на забезпечення підготовки й безпосереднього проведення незаконного голосування.
		Вказані обставини підтверджені узгодженими і взаємопов`язаними показаннями свідків. 
		Сукупність наведеного спростовує тезу захисту про «лише заклики». Об`єктивна сторона інкримінованого діяння полягає не у формальному керуванні на рівні «вищої» ланки, а в участі в організації як діяльності з підготовки та забезпечення процесу псевдореферендуму. Функції члена ДВК за своєю природою є організаційними: формування та ведення списків, видача бюлетенів, транспортування та зберігання урни, організація «голосування за місцем проживання», координація дій групи, комунікація з мешканцями. Саме такі дії виконувала ОСОБА_5 , що підтверджено узгодженими свідченнями, протоколами впізнань та іншими письмовими доказами.
		Суд також враховує суб`єктивну сторону. Обвинувачена є місцевою мешканкою, обізнаною з фактами окупації та публічними заявами окупаційної адміністрації про проведення «референдуму», відкрито висловлювала проросійські погляди, наполягала на участі «всіх», пояснювала порядок заповнення бюлетеня, діяла у складі групи протягом кількох днів у період 23-27 вересня 2022 року. Такі обставини свідчать про прямий умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму, вчинену за попередньою змовою групою осіб.
		Посилання захисту на нібито відсутність у ОСОБА_5 «керівних» повноважень є юридично неспроможними. Диспозиція частини п`ятоїстатті 111-1КК України охоплює не тільки ухвалення управлінських рішень на рівні «керівника», а й будь-які узгоджені організаційні дії, що забезпечують підготовку та безпосереднє проведення незаконного голосування. Реальне виконання обвинуваченою функцій члена виборчої комісії об`єктивно свідчить про участь в організації референдуму на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлені та досліджені належні і допустимі докази в сукупності підтверджують саме участь обвинуваченої в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території у розумінні частини п`ятої статті 111-1 КК України. Доводи захисту про зведення ролі ОСОБА_5 до «закликів» або «виконання доручень» спростовані фактичними даними та правовою оцінкою наведених дій.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої,другої статті50КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3частини першоїстатті 65КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини п`ятоїстатті 12КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Отже, при визначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації проживала в населеному пункті в якому і вчиняла дії щодо проведення незаконного референдуму, характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувалася до кримінальної відповідальності, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
		Обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої суд, відповідно до пункту 11частини першоїстатті 67КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Зважаючи на те, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в проведенні незаконного референдуму, порушенні незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави Україна, а також враховуючи вчинення обвинуваченою вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування її у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, її переховування та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до мінімального  шість років, та без призначення додаткового покарання, у виді конфіскації майна, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування стаття 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.
		При цьому, суд не встановив підстав для застосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді конфіскації майна, з огляду на таке.
		Так, санкцією інкримінованої ОСОБА_5 частини п`ятоїстатті 111-1КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке може бути і не застосоване.
		Відповідно до частини другоїстатті 52КК України додатковими покараннями є в тому числі конфіскація майна.
		Частиною 4цієї статті передбачено, що до основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
		Тобто, при призначенні покарання, суд з урахуванням обставин справи, на підставі закону, за власним переконанням, діючи в межах своїх дискреційних повноважень, ухвалює рішення про застосування або не застосування до особи додаткового покарання.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 133/2968/18 дійшов висновку, що згідно зі статтею 1Протоколу №1до Конвенціїз правлюдини іосновоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Отже, при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (справа «Белане Надь проти Угорщини» (рішення від 13 грудня 2016 року) та справа «Садоха проти України» (рішення від 11 липня 2019 року)).
		З матеріалів справи встановлено, що обвинувачена фактично має єдине місце для проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . Належна обвинуваченій 1/4 частка у вказаному будинку необхідна їй для забезпечення своїх життєвих потреб, не залучена як речовий доказ, не отримана внаслідок протиправної діяльності обвинуваченої і не використовувались для її здійснення.
		Крім того, матеріали справи не свідчать про те, що обвинувачена вчинила вказане кримінальне правопорушення в тому числі і з корисливих мотивів, під якими суд в даному випадку розуміє прагнення обвинуваченої збагатитися, отримати додаткові майнові цінності, майнові права чи звільнитися від майнових зобов`язань для особистої вигоди або наживи.
		Обвинувачена пояснила, і це не було спростовано прокурором, що будь-яке інше джерело коштів у неї під час окупації с. Шляхове було відсутнє, а її участь у незаконному референдумі не була обумовлена корисливими мотивами.
		Прокурор не обґрунтував, яким чином конфіскація 1/4 частки у вказаному нерухомому майні сприятиме вихованню обвинуваченої, не клопотав про дослідження відповідних доказів або допит свідків, не спростував наведені обвинуваченою обставини.
		Також суд бере до уваги неможливість конфіскації вказаного майна з огляду на положення частини другої статті 49 КВК України та частини третьої статті 59 КК України, відповідно до яких не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України.
		Стосовно земельної ділянки 6520688400:02:021:0239, площею 3,51 га, яка на праві власності належить обвинувачений, прокурор також не навів доводів щодо необхідності її конфіскації, при тому, що вона перебуває в оренді у ФГ «ЖИТНИЦЯ ПІВДНЯ», відповідно до договору оренди від 27 травня 2013 року, відповідно до якого орендна плата на рік становить 12180,12 грн, а отже обвинувачена за її рахунок отримує єдиний дохід.
		За таких обставин враховуючи приписи статті 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що призначення обвинуваченій вказаного додаткового покарання не відповідатиме гуманності й справедливості, та потягне за собою порушення засад виваженості, що виключає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, не забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, не відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2024 року № 490/2684/24 на вказане нерухоме майно було накладено арешт (заборонено розпоряджатись ним та його відчужувати).
		З огляду на ухвалення судом рішення про недоцільність конфіскації належного обвинуваченій вказаного майна арешт підлягає скасуванню.
		З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 23 лютого 2024 року відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2024 року № 490/5506/22, та утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зарахувати відповідний строк попереднього ув`язнення в строк відбування покарання.
		Зважаючи на обставини справи, а також призначене обвинуваченій покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його належного виконання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні. Речові докази відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на п`ятнадцять років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_5 обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі частини п`ятоїстатті 72КК України зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 лютого 2024 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований стосовно ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2024 року № 490/5506/22 на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 6520688400:02:021:0239, площею 3,51 га, за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада. Шляхівська  скасувати.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, захиснику і прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...