Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/13364/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 17.09.2025. Зареєстровано: 18.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2025.
Дата набрання законної сили: 19.09.2025
Номер судового провадження: 1-кс/308/5477/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025071030001728

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 308/13364/25
		1-кс/308/5477/25
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 вересня 2025 року                             м. Ужгород
		 
		Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора  ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 та його захисника  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030001728 від 11.09.2025 року, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
		В С Т А Н О В И В:
		13 вересня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030001728 від 11.09.2025 року, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 11 вересня 2025 року близько 12:30 години ОСОБА_4 рухався по вулиці Коршинського, що у місті Ужгород. Тоді останній перебуваючи біля будинку №12 по вищевказаній вулиці зустрів потерпілого ОСОБА_7 з яким ОСОБА_4 вже був знайомий раніше, після чого між ними зав`язалася розмова.
		Так в ході спілкування ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 дати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що той погодився та дав останньому мобільний телефон марки «Realme» 12 Pro. Тоді у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення чужого майна (вищезазначеного мобільного телефону), з метою особистого збагачення. 
		Після того як ОСОБА_4 здійснив дзвінок потерпілий ОСОБА_7 висловив вимогу ОСОБА_4 , повернути мобільний телефон, однак ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел та корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок викраденого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, відкрито шляхом вільного доступу тримаючи мобільний телефон марки «Realme» 12 Pro, який належить ОСОБА_7 , та з метою подавити волю потерпілого до можливого опору, завдав останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. Після вказаного удару ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_4 покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд. 
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоди на суму яка встановлюється, однак не менше 10 000 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, та в умовах воєнного стану.
		11 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		12 вересня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
		Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець за національністю, громадянин України, уродженець Харківської області, міста Харкова, старший стрілець військової частини НОМЕР_1 , одружений, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 , та іншими доказами встановленими досудовим розслідуванням, які дають достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
		Враховуючи той факт, що скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим.
		Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки останній розуміючи невідворотність призначення йому покарання терміном від 7 до 10 років позбавлення волі за вчинене ним тяжкого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 може зникнути від слідства і суду.
		Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
		З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
		Відповідно до вимог п.4 ч.1. ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може:
		- переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення,яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 186 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до10 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним та тим що останній після виписки з КНП «УМБКЛ» УМР після чого до розташування військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 не повернувся.
		- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ним показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває та останній має реальну можливість спілкуватися з ними, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до потерпілого даного кримінального провадження;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що останній усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, може вдатися до дій які будуть перешкоджати тим чи іншим чином органу досудового розслідування здобути докази злочинної поведінки останнього;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Враховуючи зазначене, а також відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_4 зокрема те, що скоєне кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 7до 10 років, а тому, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду та незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останнього від дачі правдивих свідчень, а також з метою запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи те, що підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у слідства не має та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому слідчий вважає, що необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Таким чином,органдосудовогорозслідування проситьслідчогосуддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця Харківської області, міста Харкова, старший стрілець військової частини НОМЕР_1 , одружений, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		 
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
		Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід. 
		Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив, що свою вину у вчиненні даного злочину не визнає.
		 
		Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
		У відповідності до вимог ст.177КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
		У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
		Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським районним управління поліції Головного управління національної поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025071030001728, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано 11 вересня 2025 року о 14 год. 50 хв. в порядку ст. 208 КПК України.
		12 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та в у мовах воєнного стану.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йомукримінального правопорушення,містяться вїх сукупностів матеріалах,здобутих вході проведеннядосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні тадоданих доклопотання,а саме:протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 , протоколі допиту свідка ОСОБА_9 , протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 , протоколі допиту свідка ОСОБА_10 , протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 .
		Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
		Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
		Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, який є тяжким, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харкова, Харківської області, громадянин України, одружений, курсант 6 навчального взводу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав з матір`ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сестрою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом з жінкою ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Одеса, до кримінальної відповідальності раніше притягувався. 
		Разом зтим,слідчий суддядослідивши матеріаликлопотання тадодані донього доказитакож дійшоввисновку прообґрунтованість ризиків,передбачених уп.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме: переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 186 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним та тим що останній після виписки з КНП «УМБКЛ» УМР після чого до розташування військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 не повернувся.
		Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів, перешкоджати у встановлені об`єктивної істини в кримінальному провадженні. Цей ризик підтверджується тим, що на досудовому розслідуванні вже був допитаний ОСОБА_7 та свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , і підозрюваний ознайомлений із протоколами їх допиту, йому відоме місце проживання свідків та потерпілого. При цьому досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний має реальну можливість впливати на цих осіб. З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 наявна ймовірність повторного застосування насилля щодо потерпілого. 
		Проте ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ґрунтується виключно на припущеннях і не може бути взятий до уваги слідчим суддею. 
		Тоді як ризик вчинити інше кримінальну правопорушення є високим, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий за ч. 1 ст. 309 КК УкраїниНемишлянським районним судом м. Харкова (вирок набрав законної сили 08.07.2025 року), підозрюється у вчиненні цього кримінального правопорушення під час пробаційного нагляду, тобто на шлях виправлення не став.
		Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00грн.(Стодвадцятьоднатисяча стодвадцятьгривень 00 копійок.
		У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язоки: 
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 без дозволу слідчого або прокурора;
		- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		- не спілкуватися із потерпілим, свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні; 
		- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 186, 193, 194,309, 392, 395 КПК України, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання слідчого задовольнити. 
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 07 листопада 2025 року включно. 
		Строк тримання під вартою рахувати з 11 вересня 2025 року з 14 год. 50 хв.
		Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України  у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00грн.(Стодвадцятьоднатисяча стодвадцятьгривень 00 копійок).
		Роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		У разівнесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 07 листопада 2025 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194КПК, а саме: 
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 без дозволу слідчого або прокурора;
		- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		- не спілкуватися із потерпілим, свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні; 
		- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Копію ухвали вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченому, його захиснику та надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.
		 
		Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом та може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...