Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/6871/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: 18.09.2025. Зареєстровано: 18.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2025.

Номер судового провадження: 2-о/644/192/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Суддя    Баронін Д. Б.
		Справа № 644/6871/25
		Провадження № 2-о/644/192/25
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   18 вересня 2025 р. м. Харків
		 
		Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: 
		головуючого судді     Бароніна Д.Б., 
		за участю секретаря     Нестеренко А.Ю.,
		заявниці ОСОБА_1 ,
		представника заявниці Лаптєва Д.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, за участю в якості заінтересованих осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Позиції сторін, процесуальні дії
		 
		1.1. ОСОБА_1 звернулася через свого представника до Індустріального районногосуду м.Харкова з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
		В обґрунтування заявлених вимог представник заявниці посилається на те, що заявиця перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після укладення шлюбу заявниця разом з чоловіком постійно та безперервно проживали спільно як подружжя за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, вони почали проживати разом з 08.07.1996, вели спільне господарство, мали спільний побут, проте з особистих причин реєстрація місця проживання залишалася різною. Чоловік заявниці ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті заявниця звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, однак, Пенсійний фонд відмовив у перерахунку, обґрунтувавши відмову відсутністю документів, які б підтверджували факт спільного проживання на момент смерті чоловіка.
		В підсумку, представник заявниці у первісній редакції заяви просив суд про наступне:
		- встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , попри наявність різних реєстрацій місця проживання;
		- визнати даний факт таким, що має юридичне значення для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при призначені пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		09.09.2025 представник заявниці подав до суду заяву про зміну предмету вимог разом з клопотанням про поновлення строку для подання такої заяви та нових доказів. В судовому засіданні 18.09.2025 суд ухвалив поновити строк для подання заяви про зміну предмету вимог та визнати поважними причини невчасного подання нових доказів, оскільки по-перше, заявниця отримала нові докази лише 29.08.2025, тобто вже після першого судового засідання, по-друге, суд станом на 09.09.2025 ще не закінчив дослідження доказів та з`ясування обставин у справі, і нарешті по-третє, заявниця є особою пенсійного віку, в той час як в Україні вже четвертий рік триває відбиття повномасштабної російської військової агресії, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне на підставі принципу пропорційності більш м`яко реагувати на порушення заявницею чи її представником строків подання доказів та зміни предмету вимог.
		З урахуванням зміненого предмету вимог представник заявниці просить про наступне:
		- встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживали спільно за адресою: АДРЕСА_2 , попри наявність різних реєстрацій місця до дати його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- визнати даний факт таким, що має юридичне значення для призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		1.2. В судовому засіданні представник заявниці та заявниця підтримали заявлені вимоги.
		Представниця заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення, згідно з якими просить розглядати справу без участі представника управління та залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вважає, що встановлення юридичного факту заявниці необхідно для перерахунку пенсії. Тож, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а саме  права на пенсію.
		Представниця заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області у судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення, у яких вказала, що заява ОСОБА_1 формально стосується встановлення факту спільного проживання з померлим чоловіком. Однак, з урахуванням змісту заяви та правової мети звернення, по суті йдеться про встановлення факту перебування на утриманні померлого. Цей юридичний факт має вирішальне значення для реалізації права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Аналіз матеріалів електронної пенсійної справи заявниці свідчить, що документи, які підтверджують проживання разом з годувальником за однією адресою, відсутні. 
		1.3. Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що чоловік заявниці ОСОБА_2 був її рідним братом. Заявниця ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , з 1996 року до дня смерті ОСОБА_5 . Вона, ОСОБА_3 , бувала у них в гостях 2-3 рази на рік. Періодів окремого проживання у заявниці та її чоловіка не було.
		Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що вона з 1992 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Чоловік заявниці ОСОБА_2 та заявниця ОСОБА_4 були її сусідами. Заявниця ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , з 1996 року до дня смерті ОСОБА_5 . Вона, ОСОБА_6 , іноді бувала у них в гостях, часто зустрічала їх у дворі будинку чи всередині під`їзду.
		Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Чоловік заявниці ОСОБА_2 та заявниця ОСОБА_4 були його друзями, він щомісячно бував у них в гостях, святкував з ними свята. Заявниця ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , з 1996 року до дня смерті ОСОБА_5 . Періодів окремого проживання у заявниці та її чоловіка не було.
		 
		2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин
		 
		2.1.З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.1999 Орджонікідзевським РВХМУУМВС в Харківській області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований з 23.12.1997 за адресою: АДРЕСА_1 . Також вбачається, що з 11.02.1982 у нього зареєстрований шлюб з ОСОБА_1 .
		З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 11.06.1999 Орджонікідзевським РВХМУУМВС в Харківській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 23.07.2003 за адресою: АДРЕСА_5 . Також вбачається, що з 11.02.1982 у неї зареєстрований шлюб з ОСОБА_2 .Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 11.02.1982 в Палаці одруження м. Кишинів МССР вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 уклали шлюб з 11.02.1982, актовий запис № 627. Після укладання шлюбу були присвоєні прізвища чоловікові  ОСОБА_9 , дружині  ОСОБА_9 .
		З довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 05.05.2022 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані в якості внутрішньо переміщених осіб за однією адресою: АДРЕСА_6 .
		Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Роганської селищної ради Харківського району Харківської області 25.03.2025, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 65.
		Відповідно до виписок з рахунку по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_5 за період з 01.01.2025по30.06.2025 заявниця неодноразово сплачувала у січні, лютому, березні, травні та червні 2025 року комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 .
		Представником заявниці до суду також було надано нотаріально посвідчені заяви з показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 щодо місця проживання заявниці та її померлого чоловіка.
		2.2. Зі змісту довідки форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 28.08.2025 видно, що ОСОБА_2 щомісячно отримував заробіток, зокрема у 2024-2025 роках отримував від 8500 грн. до 12500 грн. щомісячно. 
		Аналогічні відомості щодо доходів ОСОБА_2 містяться у Державному реєстрі фізичних осіб  платників податків ДПС України.
		Згідно з довідкою Головного управління ПФУ в Харківській області від 29.08.2025 заявниця ОСОБА_1 отримує щомісячну пенсію за віком у розмірі, що не перевищував 3778,55 грн. з липня 2024 року.
		Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб  платників податків про джерела/суми нарахованого доходу заявниця ОСОБА_1 з січня 2020 року по лютий 2025 року не мала доходів, окрім виплати від банку в сумі 146,86 грн.
		2.3. Відповідно до рішення про відмову у перерахунку пенсії від 21.05.2025 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки заявниця не надала довідку, що відповідає п. 2.11 «Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		 
		3. Релевантні джерела права
		 
		3.1. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
		Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
		Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
		Непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
		3.2. Відповідно до п.п. 9 п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 із змінами та доповненнями, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
		Згідно із п. 2.11 вищевказаного Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
		У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
		3.3. У ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України вказано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		3.4. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).
		В постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 вказано, що для вирішення вимоги про встановлення факту перебування на утриманні, суду слід встановити чи перебувала заявниця на повному утриманні безвісно зниклої особи, а повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги годувальника. Якщо крім допомоги, що надавалася безвісно відсутнім військовослужбовцем, заявниця мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, військовослужбовець взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку безвісно відсутнього та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
		Таким чином, у правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
		3.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 вказано, що між позивачем та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач (Міністерство оборони України) не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.
		 
		4. Оцінка доказів та аргументів сторін
		 
		4.1.Перш за все, суд вважає за необхідне оцінити аргумент представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки встановлення юридичного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а саме  права на пенсію.
		В даному випадку очевидним є те, що органи Пенсійного фонду України у спірних правовідносинах не є суб`єктами, які можуть отримати чи претендувати на отримання пенсії у зв`язку із смертю чоловіка заявниці.
		Отже, між органами Пенсійного фонду України та заявницею не може виникнути спору з приводу права на отримання пенсії у зв`язку із смертю чоловіка заявниці. Факт незгоди представників органів Пенсійного фонду України з заявою не свідчить про наявність спору про право. Аналогічний підхід до визначення того, чи може існувати спір право між фізичною особою та суб`єктом, який приймає рішення про виплату коштів від імені держави, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21.
		4.2. Встановлення факту перебування заявниці на утриманні свого померлог очоловіка має юридичне значення для заявниці. В разі встановлення цього факту заявниця отримає підстави для повторного звернення до компетентного органу ПФУ з метою реалізації права на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника.
		Враховуючи вищенаведені письмові докази та показання осіб, допитаних в якості свідків, судом встановлено, що заявниця та її чоловік з 1996 року по день смерті чоловіка заявниці проживали разом в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом.
		При цьому, суд не бере до уваги нотаріально посвідчені заяви з показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 щодо місця проживання заявниці та її померлого чоловіка, оскільки вказані докази не є допустимими. Зокрема, згідно з ч. 1, 2 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, в тому числі, ознайомитися з показаннями свідків. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Отже, не можуть бути покладені судом в основу судового рішення показання фізичних осіб, які надані у нотаріуса, а не безпосередньо в суді.
		На підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб  платників податків про джерела та суми доходів, а також на підставі відомостей органу ПФУ можливо зробити висновок про те, що заявниця з липня 2024 року мала суми доходу в розмірі 3778 грн. на місяць у виді пенсії, в той час як чоловік заявниці у цей час отримував дохід від 8500 грн. до 12500 грн. щомісячно. До липня 2024 року заявниця взагалі не мала доходів та перебувала на повному утриманні чоловіка.
		Стосовно виписки з банківського рахунку заявниці в судовому засіданні 18.09.2025 заявниця пояснила, що вона регулярно поповнювала свій рахунок в АТ КБ «Приватбанк» готівкою через банкомат за рахунок тих коштів, які давав їй чоловік, тому що через цей банк зручніше оплачувати комунальні послуги.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що допомога, яка надавалася заявниці від її померлого чоловіка, була для заявниці постійним та основним джерелом засобів до існування.
		4.3. В підсумку суд зазначає, що заявлена вимога про встановлення факту перебування заявниці на утриманні її померлого чоловіка є обґрунтованою, а тому цю вимогу слід задовольнити.
		Стосовно вимоги встановити факт перебування заявниці на утриманні «попри наявність різних реєстрацій місця проживання» суд зазначає, що вказівка у резолютивній частині рішення про «наявність різних реєстрацій місця проживання» немає юридичного значення для заявниці.
		Щодо вимоги визнати вищенаведений факт таким, що має юридичне значення для призначення заявниці певного виду пенсії, суд зазначає, що таке визнання з боку суду не є необхідним для реалізації заявницею права на призначення пенсії. Будь-який факт, який суд встановлює у резолютивній частині рішення, апріорі (за замовчуванням) є таким, що має юридичне значення. Отже, слід відмовити у задоволенні вимоги визнати вищенаведений факт таким, що має юридичне значення для призначення заявниці певного виду пенсії.
		 
		5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань
		 
		5.1.Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_1 провстановлення факту,що маєюридичне значення  задовольнити частково.
		Встановити факт перебування до 23.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відмовити у задоволенні іншої частини заявлених вимог.
		Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		   Суддя Денис БАРОНІН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...