Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/7703/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 18.09.2025. Зареєстровано: 19.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/344/961/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025091010000370

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/7703/25 
		       Провадження № 1-кп/344/961/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		потерпілого ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Клевань, Рівненського району, Рівненської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючої, одруженої, на утриманні одна малолітня дитина, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_5 вчинила заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, 26.02.2025, близько 01 год, ОСОБА_5 , знаходилась у приміщенні житлової квартири АДРЕСА_2 . В той час у приміщенні зазначеної житлової квартири також перебував чоловік ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , з яким остання проживає упродовж останніх п`яти років та їхня малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Знаходячись у приміщенні кухні, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_4 розпивали алкогольні напої. Під час розпивання спиртного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на грунті ревнощів до дружини розпочався словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 , яка в той час нарізала овочі на кухні та намагався її обняти. В цей час ОСОБА_5 , утримуючи в руках кухонний ніж, яким попередньо нарізала продукти харчування, діючи із необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити, різко розвернулась в сторону ОСОБА_4 із кухонним ножем в руці, не маючи умислу на
		спричинення тілесних ушкоджень завдала один випадковий удар кухонним ножем у ділянку грудної клітки зліва ОСОБА_4 .
		В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани грудної клітки зліва, про що свідчить наявність рубця в цій ділянці та дані з медичної карти стаціонарного хворого (наявність вільного повітря та 500 мл згортків крові в лівій плевральній порожнині), що викликало необхідність проведення операції - «Ендоскопічна декортикація легені, дренування плевральної порожнини», які згідно висновку судово-медичного експерта, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю та беззастережно, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснила, що нанесла чоловікові удар ножем випадково, під час готування їжі. Конфліктів із чоловіком в неї немає, про вчинене шкодує. До вчиненого обвинувачена ставиться критично, щиро кається, та просить суд її суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.
		Потерпілий вказав, що проходить службу в ЗСУ, претензій до обвинуваченої жодних не має. Просить суворо її не карати. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ст.128 КК України як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Визначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, дані про особу винної, зокрема те, що обвинувачена раніше не судима,одружена, на диспансерному обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зверталася за амбулаторною допомогою в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» останній раз 06.03.2025 року; під час судового засідання засвідчила критичне ставлення до вчиненого, щире каяття, її поведінку під час та після вчинення кримінального правопорушення (усвідомила наслідки своєї поведінки, її негативне відношення до скоєного після вчинення злочину, розкаяння у вчиненому). Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 року, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України, на підставі ст. 46 КК України в зв`язку із примиренням обвинуваченої з потерпілим ОСОБА_4 . Також, згідно копії листа Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.07.2025 року, на обліку в Службі у справах дітей, як дитина, котра опинилася у складних життєвих обставинах, з 30.12.2024 року перебуває малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дівчинки перебуває на військовій службі в ЗСУ, а матір неналежним чином виконувала батьківські обов`язки. 26.02.2025 року малолітня Софія була доставлена до Івано-Франківського обласного центру соціального-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Івано-Франківської ОДА, та на підставі наказу служби у справах дітей від 10.04.2024 року та рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2025 року № 478 «Про влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя» малолітня Софія влаштована в сім`ю патронатного вихователя, де перебуває на даний час. 
		З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінального правопорушень, особу винної та інші обставини кримінального провадження, позицію прокурора, який просила призначити покарання в межах санкції інкримінованого обвинуваченій статті у виді позбавлення на волі строк 1 рік, позицію обвинуваченої, яка просила суворо не карати, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченій слід призначити основне покарання в межах санкції інкримінованої статті, і таке покарання буде достатнім, справедливим, співмірним та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
		Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		В цьому кримінальному провадженні запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. 
		Процесуальні витрати відсутні.
		Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлено.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393, ч.15 ст. 615 КПК України, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити їй покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку суду. 
		 
		Речові докази:
		- кофту потерпілого зеленого кольору(постанова від 27.02.2025 року)  повернути потерпілому ОСОБА_4 ; 
		- предмет зовні схожий на ніж, два змиви речовини бурого кольору з підлоги приміщення кухні, два стакани, два сліди пальців рук, слід пальця руки із леза ножа, сліди із пальців рук із стакана №3, змив із стакана №3, змив із стакана №5, змив із леза ножа, змив із руків`я ножа (постанова від 27.02.2025 року)  знищити.
		 
		 
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...