Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/9021/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано судом: 18.09.2025. Зареєстровано: 19.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2025.

Номер судового провадження: 2-з/991/37/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/9021/25
		Провадження 2-з/991/37/25
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 вересня 2025 року                                                                        м.Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
		головуючої судді Чернової О.В.,
		суддів Крикливої Т.Г., Шкодіна Я.В., 
		за участю секретаря судового засідання Лаврук Н.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Савицького Сергія Миколайовича про забезпечення позову Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави,
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія провадження
		09.09.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Савицький Сергій Миколайович (далі - прокурор, Позивач) звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про забезпечення позову Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 вказану заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Крикливої Т.В. та Чернової О.В.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду Крикливенка Б.В. від 12.09.2025 №60 ав на підставі службового листа судді Ткаченка О.В. від 12.09.2025 щодо необхідності призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 991/9021/25 (провадження 2-з/991/37/25) з метою заміни складу суду здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи з метою зміни складу суду.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Мовчан Н.В., суддів Сікори К.О. та Литвинко Т.В.
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.09.2025 було задоволено заяву про самовідвід колегії суддів у складі: головуючої судді Мовчан Н.В. та суддів Сікори К.О. та Литвинко Т.В. від розгляду справи № 991/9021/25 (провадження 2-з/991/37/25) та передано матеріали справи до управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для виконання положень ст. 33 ЦПК України.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Чернової О.В., суддів Крикливої Т.В. та Ткаченка О.В.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Крикливенка Б.В. від 16.09.2025 №61 ав на підставі службової записки судді Чернової О.В. від 16.09.2025 щодо необхідності призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 991/9021/25 (провадження 2-з/991/37/25), а також наказу Вищого антикорупційного суду від 26.08.2025 №725/в, яким судді Ткаченку О.В. надано відпустку з 15.09.2025 по 19.09.2025, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 991/9021/25 (провадження 2-з/991/37/25) для заміни судді.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 вказану заяву про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Чернової О.В. та суддів Крикливої Т.В. та Шкодіна Я.В.
		ІІ. Обґрунтування заяви про забезпечення позову
		Прокурор зазначає, що 03.09.2025 Держава Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про: 
		(1) визнання необґрунтованими активів, загальною вартістю 3 294 000 грн:
		-житлового будинку загальною площею 236.8 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 590081632214;
		-земельної ділянки, кадастровий номер: 322148301:01:009:0636, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 590214232214, площа: 0.12 га,
		та (2) стягнення вказаних активів в дохід держави.
		В обґрунтування вказаної заяви Позивач стверджує, що ОСОБА_1 з 19.02.2020 призначений виконувачем обов`язків Голови Державної служби морського та річкового транспорту України, а з 23.07.2020 - Головою Державної служби морського та річкового транспорту України (на вказаній посаді перебував до 21.01.2021), та відповідно був особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		25.09.2020  ОСОБА_3 - близька особа  ОСОБА_1  (тесть), набув у власність активи - (1) житловий будинок загальною площею 236,8 кв. м. з належними до нього будівлями і спорудами та (2) земельну ділянку площею 0,12 га, з кадастровим номером 3221483301:01:009:0636, що знаходяться за адресою:  АДРЕСА_1 . Загальна вартість вказаних активів згідно з відповідними договорами купівлі-продажу склала 1 517 618 грн, але за усною домовленістю реальна ціна відрізнялась від зазначеної в договорі.
		Прокурор стверджує, що попередньо, до укладення договору купівлі-продажу, між ОСОБА_4 (попереднім власником активів) як наймодавцем та дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було досягнуто усної домовленості про оренду вказаної нерухомості строком на 4 місяці з подальшим викупом за умови, що вартість оренди буде зараховано до майбутньої суми купівлі. Відтак 12.05.2020 (на строк до 22.09.2020 включно) укладено договір найму (оренди) нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 236.8 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Щомісячна орендна плата становила 148 500 грн, що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США на момент укладання договору становило 5500 доларів США. 
		Відповідно, за період з травня по вересень 2020 року власнику нерухомості ОСОБА_4 було сплачено 594 000 грн, що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 22 000 доларів США. 
		Сума угоди на момент набуття у власність активів складала 100 000 доларів США, що становило еквівалент 2 700 000 грн, а фактично сплачена сума з урахуванням оренди становила 122 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 3 294 000 грн.
		На переконання Позивача, незважаючи на те, що вказані активи були зареєстрованими за ОСОБА_3 , він виступав в ролі номінального власника, що не здійснює розпорядження таким майном. Вказані об`єкти нерухомості були придбані в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (дружини ОСОБА_1 ), які мають можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
		Тобто за версією прокурора, існує зв`язок між вказаним активами та ОСОБА_1 , який на момент придбання вказаних об`єктів нерухомості був особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Можливість набуття ОСОБА_3 вказаних активів за рахунок законних доходів викликає у Позивача обґрунтований сумнів, зокрема, з урахуванням майнового стану, доходів, що були отримані ОСОБА_3 та близькими йому особами, зокрема, ОСОБА_1  (зять), ОСОБА_5  (дочка), ОСОБА_6  (внук) та наявних у них грошових активів.
		Незважаючи на той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, Позивач стверджує, що вказані активи у будь-який момент можуть перейти у власність третім особам, оскільки ОСОБА_3 був виключно номінальним власником вказаних активів, а фактичне право вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, щодо вказаних об`єктів мають саме ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з урахуванням наявності (1) фактів вжиття ОСОБА_3 за участі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заходів щодо відчуження інших об`єктів нерухомості та (2) виданої 26.09.2024 ОСОБА_3 на ОСОБА_5 довіреності (строк дії - до 26.09.2027) на продаж житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . 
		У заяві про забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на активи, що належали на праві власності ОСОБА_3 , посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі задоволення пред`явленого позову). 
		ІІІ. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову
		Заяву про забезпечення позову подано після відкриття провадження у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави у порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		За приписами п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позивач може звернутися із заявою про забезпечення позову після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/9021/25 (провадження № 2/991/33/25) за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави. Ухвалою від 05.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі у вказаній цивільній справі.
		Таким чином, заява про забезпечення позову у цивільній справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, з якою звернувся прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (повноваження якого підтверджуються копією наказу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 02.05.2024 за №91к) до належного суду у встановленому законом порядку, підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.
		Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу (ч.5 ст.153 ЦПК України).
		У заяві про забезпечення позову Позивач просить здійснювати розгляд цієї заяви без повідомлення Відповідача. Така позиція обґрунтована тим, що ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу, оскільки внаслідок отримання інформації про розгляд заяви про забезпечення позову Відповідач може у будь-який момент вжити заходи, спрямовані на відчуження активів. Набуття у власність активів третіми особами унеможливить виконання рішення суду про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення на користь держави (у разі задоволення судом позовної заяви). 
		Суд погоджується з доводами Позивача, що повідомлення ОСОБА_1 про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність відповідного заходу, оскільки існують реальні ризики відчуження активу, законність набуття якого наразі оспорюється. Повідомлення про розгляд такої заяви могло б надати Відповідачу час для вчинення дій, спрямованих на ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, що, своєю чергою, суперечить завданням цивільного судочинства та меті розгляду справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
		Такі висновки стали підставою для ухвалення судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, з метою забезпечення ефективного судового розгляду та запобігання можливим діям, що можуть перешкодити виконанню судового рішення (у разі його постановлення).
		17.09.2025 прокурор Савицький С.М. подав клопотання про розгляд заяви без його участі.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання Позивача та прийняттям судом рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення Відповідача, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 
		не здійснюється. 
		IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
		Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов таких висновків.
		Вичерпний перелік суб`єктів, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, передбачений ч. 4 ст. 290 ЦПК України.
		Відповідно до змісту поданої прокурором заяви, особами, щодо майна яких вирішується питання про накладення арешту у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави, є:
		- ОСОБА_1 - виконувач обов`язків Голови Державної служби морського та річкового транспорту України (призначений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 153-р), а в подальшому - Голова Державної служби морського та річкового транспорту України (призначений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 909-р, на вказаній посаді перебував до 21.01.2021). Відповідно до положень пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За твердженням Позивача, за допомогою близької особи (тестя) набув можливість прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, щодо активів, стосовно яких порушується питання про їх необґрунтованість;
		- ОСОБА_3 - тесть ОСОБА_1 (сімейний статус якого підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049786236 від 28.02.2025 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00049786153 від 28.02.2025). Набув у власність активи, щодо яких порушується питання про її необґрунтованість, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - (1) житловий будинок загальною площею 236,8 кв. м. з належними до нього будівлями і спорудами та (2) земельну ділянку площею 0,12 га, з кадастровим номером 3221483301:01:009:0636, в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 , який має можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. Помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00053156553 від 21.08.2025).
		Підстави для забезпечення позову та порядок розгляду заяви про забезпечення позову встановлені Главою 10 Розділу І ЦПК України. 
		Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).
		Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.1, 2 ст.149 ЦПК України).
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 760/34352/21).
		Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими.
		Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України передбачено, що позов пред`являється щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 Кримінального кодексу України , відтак позов про визнання необґрунтованими актів та стягнення їх в дохід держави подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 1 505 250 грн.
		Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про необґрунтованість активів, що здійснюється під час розгляду позовної заяви по суті, констатує належність суб`єкта, до якого пред`явлений позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заяву про його забезпечення.
		Прокурор заявляє, що ОСОБА_3 , в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 , необґрунтовано набуто у власність на загальну суму 3 294 000 грн активи, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 
		(1)житловий будинок загальною площею 236,8 кв. м. з належними до нього будівлями і спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590081632214); 
		(2) земельну ділянку площею 0,12 га, з кадастровим номером 3221483301:01:009:0636 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590214232214).
		За твердженнями Позивача, ОСОБА_3 не міг набути у власність на основі законних доходів вказані активи, що були набуті в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 . 
		Такий висновок зроблений на підставі аналізу інформації щодо отриманих доходів та наявних готівкових коштів у ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 та членів його сім`ї (дружини - ОСОБА_5 та сина - ОСОБА_6 ), що відображені у щорічних деклараціях ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інформації з Пенсійного фонду України.
		На підтвердження інформації про необґрунтованість вказаного активу та факту придбання вказаного активу саме в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 , прокурор надав такі докази:
		-копії розпоряджень Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 153-р та від 22.07.2020 № 909-р; 
		-повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049786236 від 28.02.2025, з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00049786153 від 28.02.2025 та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00053156553 від 21.08.2025;
		-копії листів Національного антикорупційного бюро України від 12.05.2025 №534-004/30/13466, від 21.08.2025 №534-004/30/25247, від 28.08.2025 №534-004/30/25855;
		-повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей № 55306775 від 07.05.2025;
		-копії договору купівлі-продажу від 25.09.2020 житлового будинку загальною площею 236,8 кв. м. з належними до нього будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , та договору купівлі-продажу від 25.09.2020 земельної ділянки площею 0,12 га, з кадастровим номером 3221483301:01:009:0636 що розташована в АДРЕСА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П., технічного паспорта на громадський будинок;
		-копії звіту незалежної оцінки майна №03-02/05-19/РДАА від 13.05.2019 та звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки №03-01/05-19/РДАА від 13.05.2019;
		-відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.09.2025 № 443929175;
		-рапорт від 01.10.2024 вх.№ 53/30207-53, пояснення ОСОБА_7 від 30.07.2025, протоколи огляду від 11.10.2024, 30.10.2024;
		-копію декларацій ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018, 2019, 2020 та 2021 роки;
		-відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходу, задекларованого ОСОБА_3 у податковій декларації про майновий стан та доходи; інформація з Пенсійного фонду України щодо отриманої пенсії ОСОБА_3 .
		Окрім того, прокурор вказує, що правові наслідки визнання активів необґрунтованими визначені у ст. 292 ЦПК України. Згідно з частинами 1-3 цієї статті активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
		Досліджені колегією суддів додатки до заяви про забезпечення позову дають підстави для висновку про те, що заява про забезпечення позову є предметною.
		Суд звертає увагу, що питання необґрунтованості активів та інших вимог Позивача вирішуватимуться виключно за результатами розгляду справи згідно з положеннями ст. 291 ЦПК України.
		Як вже раніше зазначалось судом, вартість активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, становить 3 294 000 грн.
		Ураховуючи необхідність дослідження всіх обставин набуття ОСОБА_3 , в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 , активів, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, а також ризик їх відчуження, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду (у разі задоволення позовної заяви).
		Вказане дає можливість вважати, у разі доведеності позову, що ці активи можуть бути визнані необґрунтованими і стягнуті в дохід держави. Отже є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову в цій категорії справ (вимоги ч. 3 ст. 151 ЦПК України). Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та вимог прокурора вирішуватиметься за результатами розгляду справи відповідно до ст. 291 ЦПК України.
		З огляду на вищевказане, суд вважає наявними підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, щодо яких порушується питання про їх необґрунтованість, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , - (1) житлового будинку загальною площею 236,8 кв. м. з належними до нього будівлями і спорудами та (2) земельної ділянки площею 0,12 га, з кадастровим номером 3221483301:01:009:0636.
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. 
		Вирішуючи подану заяву, суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 
		Так, Суд у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини», оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб
		бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме:
		(1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним
		для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства,
		(3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). 
		Отже, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право розпоряджатись ним на певний час до вирішення судом спору по суті. Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника майна та близьких йому осіб, у користуванні яких перебувають спірні активи, а також не обмежує права спадкоємців ОСОБА_3 у здійсненні права на спадкування, а саме щодо подання заяви про прийняття спадщини.
		Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном, оскільки заборона на користування майном є окремим видом забезпечення позову, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, який у цьому випадку не розглядається.
		Підстав для зустрічного забезпечення відповідно до положення ч.1 ст.154 ЦПК України суд не вбачає, оскільки власники майна не обмежуються у праві володіння та користування ним та, як наслідок, збитки, пов`язані з забезпеченням позову, відсутні.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави у повному обсязі та накладення арешту на майно, що на праві власності належить ОСОБА_3 .
		Керуючись ст.ст.149-150, 153 ЦПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Савицького Сергія Миколайовича про забезпечення позову Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави - задовольнити.
		2. Накласти арешт на:
		- житловий будинок загальною площею 236.8 м. кв., розташований за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590081632214);
		- земельну ділянку, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, площа: 0.12 га, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590214232214).
		3. Арешт накладається без заборони користування майном.
		4. Копію ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору та ОСОБА_1 , а також відповідним державним органам для виконання.
		5. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці.
		Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Роз`яснити, що згідно зі статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Ухвала складена 18 вересня 2025 року.
		 
		Судді                                                                                 О.В. Чернова
		 
		Т.Г. Криклива
		 
		Я.В. Шкодін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...