Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/2715/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Надіслано судом: 19.09.2025. Зареєстровано: 19.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2025.
Дата набрання законної сили: 30.09.2025
Номер судового провадження: 2-а/331/57/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		11.09.2025                     Справа № 331/2715/25
		                            Провадження № 2-а/331/57/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2025 року                        м. Запоріжжя
		 
		Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді: Антоненко М.В.
		за участю секретаря : Байрамової Д.А.
		 
		розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Адвокат Кравченко Сергій Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови №466/1 від 12.03.2025 р. про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
		Просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову №466/1 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2025 р. за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. за правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 лютого 2025 року відносно гр. ОСОБА_1 , начальником групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №466/1 від 26.02.2025р., де зазначено про порушення гр. ОСОБА_1 пунктів 12, 45, 46 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., а також вимоги ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність» за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
		На підставі даного протоколу, 12 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесена Постанова №466/1 за справою про адміністративне правопорушення відповідно до якої гр. ОСОБА_1 порушила вимоги абз.10 п.34, пунктів 12, 45. 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., а також вимоги абз.13, 14 ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність», чим вчинила правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та до неї застосовано штраф в розмірі 34 000,00 грн. 
		Постанова винесена без участі гр. ОСОБА_1 , на адресу позивачки поштою не направлялась та отримана нею нарочно 30.04.2025 року. 
		Позивачка вважає, що в її діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вона не здійснювала порушення зазначеного в постанові.
		Так, позивачку притягнуто до відповідальності за порушення вимог законодавства, яке не встановлено протоколом про адміністративне правопорушення, а саме за порушення абз.10 п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» №1487. 
		ОСОБА_1 працює начальником відділу кадрів на підприємств ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод», відповідно до наказу по підприємству на неї покладено обов`язок по веденню військового обліку. 26 лютого 2025 року відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення №466/1 де зазначено, що посадовою особою ПрАТ «Запарізький асфальтобетонний завод» ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 12, 45, 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначаються в наступним: - відповідальна особа за ведення військового обліку підвищення кваліфікації не проходила. (п.12 Порядку №1487) - відповідальними особами за стан військового обліку ПрАТ «ЗАБЗ» не проводилась звірка за 2024 рік, списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (п.45,46 Порядку №1487) 
		На складений протокол позивачкою була надані пояснення та заперечення за якими, вона зазначила про відсутність та виправлення порушення п.12 Порядку №1487 і відсутність порушення п. 45, 46 Порядку.) А саме: особа, відповідальна за ведення військового обліку пройде курс підвищення кваліфікації, проходить поглиблений курсу «сертифікований спеціаліст з ведення військового обліку на підприємстві» терміном навчання 120 годин що підтверджується платіжною інструкцією про оплату курсу та рахунком. Програма навчання здійснюється за програмою, погодженою з Генштабом ЗСУ від Національного Авіаційного Університету (Державний Університет КАІ). Проходження навчання потребує часу і після проходження навчання буде надано Сертифікат державного зразка про результати навчання. Щодо відсутності порушень вимог пункту 45, 46 Порядку, ОСОБА_1 зазначила, що ПрАТ «ЗАБЗ» не було включене до Графіку звіряння, а тому не могло порушити вимоги даних пунктів. 
		Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 12.05.2025 року.
		Ухвалою судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 26.08.2024 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.
		20.05.2025 р. до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов письмовий відзив, в якому він просить суд залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі №466/1 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 12.03.2025 року, 
		Посилається на те, що відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. 
		Преамбулою Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. 
		В протоколі №466/1 від 12.03.2025 зазначені недоліки порушення позивачкою ОСОБА_1 вимог «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 та як доказ доданий Акт перевірки стану організації та ведення військового обліку у ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» №13 від 07.02.2025 року, де заначено 15 пунктів порушень. Під час розгляду адміністративної справи позивачка надала повідомлення від 10.03.2025 року про усунення виявлених недоліків по пунктам з 1 по 10. Однак, дослідивши матеріали справи №466/1 від 26.02.2025 року встановлено наявність порушень вимог абзацу 10 пункту 34, пунктів 12, 45, 46 Порядку в частині обов`язку не рідше одного разу на рік проводити звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_2 , в яких вони перебувають на обліку. 
		У порушення вимог пунктів 45, 46 Порядку відповідальними особами за стан військового обліку ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» не проводилась звірка за 2024 рік списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів з обліковими даними документів відповідних ІНФОРМАЦІЯ_2 . У порушення вимог пункту 12 Порядку, позивачка, яка відповідальна за ведення військового обліку, підвищення кваліфікації не проходила. Як наслідок була складена та винесена Постанова №466/1 від 12.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частино 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 34000 гривень. 
		Постанова №466/1 від 12.03.2025 за правою про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 містить: найменування органу  ІНФОРМАЦІЯ_2 : прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи, який виніс постанову  начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_4 ; дату розгляду справи  12 березня 2025 року; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; опис обставин, установлених під час розгляду справи. Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.05.2025 4 зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення  Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921; «Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 прийняте у справі рішення  притягнути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 гривень; підпис посадової особи, яка розглянула справу про адміністративне правопорушення. 
		З огляду на вищевикладене, постанова №466/1 від 12.03.2025 за справою про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22. 
		Крім того Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства. При цьому, на відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених статтею 2 КАС України, передбачає: 1) винесення судового рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості судового рішення шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути (нейтралізувати) ці процедурні порушення; добросовісності/недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; 3) застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору (передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи). 
		У вказаній постанові Верховний Суд при визначення підходів до відмежування формалізму від надмірного формалізму, зокрема, наголосив на тому, що якщо є доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення. Водночас, наявні в матеріалах справи докази не спростовують вчинення позивачем інкримінованого правопорушення. 
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кравченко С.І. підтримали позов, наполягали на задоволенні позовних вимог.
		Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 був повідомлений про час та місце судового засідання шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Центрального ОРТЦКіСП. Відповідно до довідки від 03.12.2024 про доставку електроннного документу, судова повістка була доставлена до електронного кабінету відповідача 14.05.2025 р. о 14 г. 44 хв. 
		Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило та процесуальних дій не вчинялось.
		Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Розглянувши подані докази, вислухавши пояснення позивачки та її представника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.
		Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працює начальником відділу кадрів на підприємств ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод», відповідно до наказу по підприємству на неї покладено обов`язок по веденню військового обліку. Вказана обставина підтверджена письмовими доказами та не заперечується сторонами по справі. 
		26.02.2025 р. відносно гр. ОСОБА_1 , начальником групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №466/1 від 26.02.2025р., де зазначено про порушення гр. ОСОБА_1 пунктів 12, 45, 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., а також вимоги ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність» за ч.3 ст.210-1 КУпАП. (а.с.16-18)
		12.03.2025р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесена постанова №466/1 за справою про адміністративне правопорушення відповідно до якої гр. ОСОБА_1 порушила вимоги абз.10 п.34, пунктів 12, 45, 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., а також вимоги абз.13, 14 ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність», чим вчинила правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та до неї застосовано штраф в розмірі 34 000,00 грн. 
		Згідно з пунктом 12 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р передбачено, що посадові оклади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу, крім державних службовців. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників. Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на п`ять років. Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюється на договірних засадах закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами підготовки. Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність, кожні два роки погоджують з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки.
		Суд зауважує, що згідно з п.12 Порядку №1487 що саме підприємство (ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод»), а не позивачка ОСОБА_1 , щороку до 1 жовтня має визначити потребу в підвищенні кваліфікації працівників відповідальних за ведення військового обліку та укласти відповідний договір із закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами підготовки.
		Тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконаня вказаного пункту Порядку №1487 є незаконним.
		При цьому, суд враховує, що позивачка проходить таке навчання у атестованому навчальному закладі, про що ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» повідомило ІНФОРМАЦІЯ_5 листом № 2025-02-24 від 24.02.2025 р., тобто до винесення оскаржуваної постанови №466/1 від 12.03.2025р.
		Пунктом 45 Порядку №1487 передбачено, що звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого керівниками відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п`ятиденний строк з дня проведення звіряння вносять до списків персонального військового обліку зміни облікових даних, виявлені під час їх звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлення про зміну облікових даних (у разі наявності). 
		Згідно п.46 Порядку №1487, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, на території відповідальності яких вони перебувають, здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням голови відповідної районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови. Особи, відповідальні за ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, у визначені графіком звіряння строки прибувають до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для проведення звіряння даних списків персонального військового обліку (копій їх військово-облікових документів) з обліковими документами районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів. Звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що розташовані на території інших адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється шляхом надсилання у двох примірниках витягів із списків персонального військового обліку, а також копій військово-облікових документів до таких районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Після здійснення звіряння з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки один примірник витягу із списків персонального військового обліку повертається до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації з відміткою районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки звірено ___ ________ 20__ року, підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, та гербовою печаткою. Результати звіряння вносяться до журналу обліку результатів перевірок. 
		Згідно з абз.10 п.34 Порядку №1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
		З вищенаведених вимог Порядку №1487 слідує, що звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого керівником ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод», органу місцевого самоврядування та у строки визначені даним графіком, а звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють у ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та ін., здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови. 
		В судовому засіданні вивчено та оголошено розпорядження Запорізького міського голови від 12.01.2024 р. № 5р., яким затверджено графік проведення звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з обліковими даними районних РТЦК і СП м.Запоріжжя за 2024 р., відповідно до якого графік звіряння для ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» не встановлено.
		Тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання абз.10 п.34, п.-п. 45, 46 Порядку №1487 є незаконним.
		Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд зазначає, що в силу приписів статті 77 КАС України у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
		Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17.
		Отже, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до норм КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник наполягали на тому, що позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства, яке не встановлено протоколом про адміністративне правопорушення, а саме за порушення абз.10 п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» №1487. 
		Таке твердження сторони позивача є доведеним та обгрунтваним, адже в протоколі №466/1 від 26.02.2025р. зазначено про порушення гр. ОСОБА_1 лише пунктів 12, 45. 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військозобов`язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. 
		Ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. 
		Відповідно до ч. 1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. 
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності. 
		Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі. 
		За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права. 
		Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення. 
		Ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». 
		У рішенні ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). 
		Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції. 
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю. 
		При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Доказуванням за цим принципом має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. 
		Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000) 
		Таким чином, порушення вимог законодавства, які не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не можуть розглядатись під час розгляду адміністративної справи та бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Відповідачем відповідно до вимог ст. 77 КАС України не доведено, що саме з вини ОСОБА_1 не укладено договір із закладом освіти, який провадить освітню діяльність з підвищення кваліфікації, а також, що вналсдок дій позивачки не включено в 2024 році ПрАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» до графіку звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів з обліковими даними районних ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, апозовну заявубез задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_3 №466/1 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2025 р. слід скасувати, а провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання позову сплачено судовий збір 484,50 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 . 
		Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити. 
		Скасувати постанову №466/1 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2025 р. за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу розмірі 34 000,00 грн. 
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,50 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
		 
		Суддя:                             М.В. Антоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...