Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5676/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів купівлі-продажу.
Надіслано судом: 19.09.2025. Зареєстровано: 19.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2025.
Дата набрання законної сили: 17.09.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		?
		УХВАЛА
		17 вересня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  910/5676/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,
		секретаря судового засідання - Кондратюк Л. Н.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 (суддя Трофименко Т. Ю.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Сибіга О. М., Тищенко А. І.) у справі
		за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави до 1) Державної служби геології та надр України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандекс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс", про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами, -
		за участі:
		прокурора - Готки Ю. О.,
		представника відповідача-2 - Бондарчука І. О.,
		представника третьої особи - Багацького Є. Г.,
		ВСТАНОВИВ: 
		Короткий зміст позовних вимог 
		1.          Керівник Ковельської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандекс" (далі - ТОВ "Сандекс") про: 
		-          визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області;
		-          визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом про результати аукціону від 17.01.2024 № SUE001-UA-20231228-01783;
		-          визнання недійсним договору від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області;
		-          визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ "Сандекс". 
		2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом опрацювання отриманої від органів державної влади та місцевого самоврядування інформації, а також матеріалів кримінального провадження від 19.01.2024 № 42024032110000009 за ознаками частини третьої статті 358 Кримінального кодексу України, встановлено, що всупереч вимогам законодавства про охорону природно-заповідного фонду Державною службою геології та надр України 17.01.2024 на електронному аукціоні продано ТОВ "Сандекс" спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке розташоване в межах лісового фонду на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", що у подальшому може призвести до знищення вказаного об`єкту природно-заповідного фонду. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		3.          Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 31.10.1991 №   226 "Про віднесення цінних природних об`єктів області до категорії заповідних територій" створено загальнозоологічний заказник "Смолярівський" площею 1422,0 га на території Старовижівського району в межах Дубечнівського лісництва. 
		4.          Наказом Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації від 13.09.2017 № 40 затверджено Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Смолярівський" Старовижівського району Волинської області (далі - Положення). 
		5.          Відповідно до пункту 1.2. Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання. 
		6.          Заказник загальною площею 1422,0 га знаходиться в межах землекористування ДП "Старовижівське ЛГ" (землекористувач): Дубечнівське лісництво: кв. 66; кв. 67; кв. 68; кв. 69; кв. 70 вид. 1-37; кв. 71-78; кв. 79 вид. 1, 2, 4-17; кв. 80; кв. 81 вид 15-22; кв. 82 (пункту 1.3. Положення). 
		7.          Даний загальнозоологічний заказник місцевого значення "Смолярівський" передано під охорону землекористувачу - Філія "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" (що є правонаступником ДП "Старовижівське ЛГ") згідно з охоронним зобов`язанням від 14.09.2017 №182. 
		8.          Поряд із цим наказом Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 №151 затверджено Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області, згідно з яким до таких об`єктів віднесено, зокрема, пам`ятку археології "Галина Воля-1" - стоянки доби мезоліту, розташовану в с. Галина Воля за 3 км на північний захід від села в урочищі "Семенова Гора".
		9.           13.10.2023 до Державної служби геології та надр України надійшла заява ТОВ "Сандекс" від 13.10.2023 № 1 (вхідний від 13.10.2023 № 219-ПР/1-23) щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області.
		10.          Наказом Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електроні торги)" затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт з метою проведення аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
		11.          Згідно з пунктом 10 додатку 1 до цього наказу на торги виставлено Старо-Вижівське родовище Ковельського району Волинської області для видобування піску. 
		12.          Програмою робіт з видобування корисних копалин (неметалічні) піску Старо-Вижівського родовища, що є додатком № 11 до наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672, передбачено підготовку родовища до промислової розробки, зокрема, проходка в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар`єру (розробка відкритим способом) або проходка вертикальних, похилих стволів, шурфів, будівництво інфраструктури, підземних споруд, шахти (розробка підземним способом), а також промислова розробка родовища (видобування).
		13.          У пояснювальній записці до аукціону зазначено, що Старо-Вижівське родовище піску в адміністративному відношенні розташоване на відстані 1,5 км на захід від с. Стара Вижівка Старо-Вижівського (Ковельського - відповідно до постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-ІХ) району Волинської області. Також наведено географічні координати кутових точок Старо-Вижівського родовища та визначено площу ділянки надр - 159,4 га. 
		14.           17.01.2024 відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища Ковельського району Волинської області, переможцем якого визначено ТОВ "Сандекс" з ціновою пропозицією 4 271 000,00 грн (відповідно до протоколу електронного аукціону №SUE001-UA-20231228-01783). 
		15.           25.01.2024 між Державною службою геології та надр України (продавець) та ТОВ "Сандекс" (переможець аукціону) укладено договір № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області.
		16.           13.02.2024 на виконання умов вказаного договору Державна служба геології та надр України видала ТОВ "Сандекс" спеціальний дозвіл на користування надрами № 6782. Вид користування надрами - видобування корисних копалин; мета користування надрами - видобування піску, придатного для виготовлення силікатної цегли; об`єкт користування - Старо-Вижівське родовище у Ковельському районі Волинської області; строк дії дозволу - 20 років. 
		17.          Вказаним спеціальним дозволом також визначено особливі умови надрокористування, а саме: 1)   Виконання умов Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації - лист від 07.02.2024 № 265/02.1-26/2-24. 2) Провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". 3) Заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". 4) Обов`язкове внесення змін до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. 5) Своєчасна і в повному обсязі сплата обов`язкових платежів до Державного бюджету згідно із законодавством. 6) Дотримання вимог Проекту розробки родовища. 7) Виконання рекомендацій протоколу ДКЗ України від 07.07.1994 № 193. 8) Щорічний радіаційний контроль за породами в кар`єрі та продукцією з них на відповідність вимогам НРБУ-97. 9) Щорічна звітність перед Державною службою геології та надр України и згідно з формою 5-гр. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		18.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025, позовні вимоги задоволено повністю. 
		19.          Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновків про дотримання Прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні з даним позовом до суду як самостійним позивачем та про обґрунтованість доводів Прокурора про порушення інтересів держави, відсутність органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах. 
		20.          Суди виснували, що оскільки Старо-Вижівське родовище піску накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - філія ДСГП "Ліси України") та на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", а також враховуючи наявність на земельній ділянці пам`ятки археології "Галина Воля-1" - стоянки доби мезоліту, розташованої в с. Галина Воля, за 3 км на північний захід від села в урочищі "Семенова Гора", прийняття Державною службою геології та надр України рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища піску та виставлення його на аукціон в порушення вимог природоохоронного законодавства є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку. 
		21.          З огляду на те, що електронний аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформлений протоколом від 17.01.2024 № SUE001-UA-20231228-01783, проведений із порушенням вимог законодавства, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання результатів електронного аукціону недійсними. Як наслідок, за висновками судів, підлягає визнанню недійсним укладений за наслідками електронного аукціону договір від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Сандекс".
		Короткий зміст касаційних скарг 
		22.          У касаційній скарзі Державна служба геології та надр України просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову в позові. 
		23.          Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої   статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: "щодо питання застосування норм статті 16 Кодексу України про надра в частині відсутності необхідності направлення на погодження до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у разі продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) з метою видобування корисних копалин після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин у встановленому законодавством порядку (протокол ДКЗ України від 07.07.1994 № 193, запаси корисних копалин затверджені, родовище підготовлене для промислової розробки (видобування))".
		24.          Узагальнені доводи Державної служби геології та надр України зводяться до того, що:
		-          07.07.1994 на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, оформленій протоколом № 193, розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки запасів Старо-Вижівського родовища та воно визнане підготовленим до промислової розробки. Наявність протоколу ДКЗ України від 07.07.1994 № 193 свідчить про проходження всіх етапів геологічного вивчення (отримання всіх необхідних погоджень) та наявність кінцевого результату, затвердження запасів Старо-Вижівського родовища;
		-          задовольняючи вимоги про визнання недійсним електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 та його результатів суд, зокрема, посилається на відсутність результатів оцінки впливу на довкілля. Однак, відповідно до особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, наданого ТОВ "Сандекс", зазначено, зокрема, "Провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", "Заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". У зв`язку з цим Державна служба геології та надр України вважає, що позов заявлений передчасно, адже спеціальним дозволом на користування надрами від 13.02.2024 № 6782 передбачений обов`язок надрокористувача проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та наявна заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; 
		-          електронний аукціон № SUE001-UA-20231228-01783 проведено повністю у відповідності з вимогами Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 (далі - Порядок № 993), та Кодексу України про надра.
		25.          У касаційній скарзі ТОВ "Сандекс" також просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову в позові. 
		26.          Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої   статті 287 ГПК України, наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
		-          у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22, від 16.01.2024 у справі №   910/14543/20, від 14.04.2020 у справі № 904/3507/19 щодо застосування принципів справедливості, добросовісності та розумності;
		-          у постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 903/382/22, від 12.06.2025 у справі №   910/9868/24, від 07.08.2024 у справі № 924/1018/22 (пункти 6.36-6.38), від 18.09.2024 у справі № 912/2795/21 (пункти 4.45-4.48) щодо дотримання принципів "належного урядування" (правомірності рішень органів державної влади) та "легітимних очікувань".
		За доводами скаржника ТОВ "Сандекс" сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на участь в аукціоні та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища Ковельського району Волинської області. Водночас навіть сплата суми за придбане майно не тільки не гарантує реалізацію ТОВ "Сандекс " права на використання спеціального дозволу, а й створює для товариства певну проблему щодо оформлення такого права або повернення грошових коштів, що в свою чергу матиме наслідком звернення ТОВ "Сандекс " до суду з відповідним позовом у майбутньому. Таким чином, з огляду на правомірні очікування відповідача-2 як переможця аукціону та з урахуванням принципу "належного урядування" ТОВ "Сандекс" не повинно нести відповідальність за порушення при продажу спеціального дозволу на користування надрами, якщо такі були допущені самим органом державної влади (замовником аукціону).
		-          у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 822/1186/16 щодо визначення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду України за проектами землеустрою. 
		27.          Скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо встановлення меж в натурі заказника "Смолярівський" як об`єкта природно-заповідного фонду та пам`ятки археології "Галина Воля-1" в державних реєстрах. На даний час неможливо однозначно стверджувати, що землі Старо-Вижівського родовища піску повністю знаходяться в межах природно-заповідного фонду та розміщуються чи накладаються на об`єкт культурної спадщини "Галина Воля-1", оскільки таких меж не існує.
		28.          Крім того, за доводами ТОВ "Сандекс":
		-          Прокурором не доведено суду належними та допустимими доказами наявності порушення під час проведення електронних аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024; 
		-          у Порядку № 993 серед документів, які передаються на аукціон, не передбачено надання оцінки впливу на довкілля, а обов`язок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля вноситься до особливих умов дозволу. Зокрема, до спеціальних умов дозволу включається заборона на провадження діяльності, визначеної частинами четвертою та шостою статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог зазначеного Закону та обов`язок Державної служби геології та надр України внести зміни до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
		Короткий зміст відзиву на касаційні скарги
		29.          У відзиві на касаційну скаргу відповідача-1 Прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що вони відповідають вимогам матеріального та процесуального права. 
		30.          У відзиві на касаційну скаргу відповідача-1 філія ДСГП "Ліси України" просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наполягаючи на тому, що нормами чинного законодавства встановлені обмеження у використанні земель заказника місцевого значення "Смолярівський", зокрема, на розробку родовищ корисних копалин та будь-яке порушення ґрунтового покриву. 
		31.          Оскільки Старо-Вижівське родовище піску накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні філії ДСГП "Ліси України" та на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", прийняття Держгеонадрами рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища піску та виставлення його на аукціон в порушення вимоги природоохоронного законодавства є незаконним та підлягав скасуванню в судовому порядку.
		Позиція Верховного Суду
		32.          Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		33.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України 
		34.          Пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України визначено підставою касаційного оскарження судових рішень застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		35.          Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі №   727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
		36.          Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №   925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №   706/1272/14-ц (пункт 22)).)
		37.          При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
		38.          На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		39.          Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
		40.          У касаційній скарзі ТОВ "Сандекс" зазначає про те, що воно діяло добросовісно та виконувало всі передбачені законодавством дії щодо отримання через процедуру електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску у Старо-Вижівському родовищі, а тому не повинне нести відповідальність за помилки, допущені публічним органом (Державною службою геології та надр України). 
		41.          В контексті наведеного відповідач-2 посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2023 у справі № 903/382/22, від 12.06.2025 у справі №   910/9868/24, від 07.08.2024 у справі № 924/1018/22 (пункти 6.36-6.38), від 18.09.2024 у справі № 912/2795/21 (пункти 4.45-4.48), згідно з якими принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога у послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
		42.          Крім того, відповідач-2 посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22, від 16.01.2024 у справі №   910/14543/20, від 14.04.2020 у справі № 904/3507/19 щодо застосування принципів справедливості, добросовісності та розумності. Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
		43.          Однак колегія суддів звертає увагу на те, що наведені скаржником принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також принцип "належного урядування" носять загальний характер, не обмежуються певним колом правовідносин та підлягають застосуванню в різних сферах права. Кожен випадок застосування цих принципів є унікальним і не може бути повністю ідентичним іншому. Тобто, при застосуванні одного й того ж принципу обставини кожної конкретної справи відрізняються (наданими доказами, характером спірних правовідносин, складом учасників справи тощо), що впливає на його застосування. Ці відмінності можуть впливати на те, як суд застосовує принцип добросовісності, розумності та "належного урядування", і який результат буде отримано.
		44.          Водночас суд касаційної інстанції вважає безпідставним посилання скаржника на правові висновки щодо застосування наведених принципів, що викладені у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22, від 16.01.2024 у справі №   910/14543/20, від 14.04.2020 у справі № 904/3507/19, від 28.03.2023 у справі № 903/382/22, від 12.06.2025 у справі №   910/9868/24, від 07.08.2024 у справі № 924/1018/22, від 18.09.2024 у справі № 912/2795/21, оскільки спірні правовідносини у наведених справах виникли за інших фактичних обставин та доказової бази, підстав та предмету позову та не схожі за правовим регулюванням зі справою, що переглядається. 
		45.          У контексті наведеного немає підстав для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень
		46.          Загалом доводи, наведені відповідачем-2 в касаційній скарзі стосовно дотримання ним процедури електронних торгів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску у Старо-Вижівському родовищі, фактично спрямовані на спонукання Верховного Суду до необхідності переоцінки поданих доказів і встановлення нових обставин справи, проте відповідно до норм статті 300 ГПК зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України 
		47.          Відповідно до пункту 3 частини другої   статті 287 ГПК України   підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		48.          Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
		49.          У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України встановленню підлягають: (1) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах; (2) потреба застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		50.          Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої   статті 287 ГПК України, відповідач-1 наполягає на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статті 16 Кодексу України про надра. При цьому зі змісту доводів та вимог касаційної скарги вбачається, що скаржник зазначає про відсутність такого висновку в контексті наявності/відсутності обов`язку у надрокористувача проводити процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" з урахуванням наявності заборони видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". 
		51.          Так, згідно з частиною першою статті 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).
		52.          За приписами частини другої статті 16 Кодексу України про надра надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
		53.          Статтею 18 Кодексу України про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
		54.          Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
		55.          При цьому відповідно до статті 15-1 Кодексу України про надра якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
		56.          Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		57.          Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.
		58.          Водночас відповідно до статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти, зокрема заказники. Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
		59.          Разом з цим, відповідно до статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
		60.          Слід зазначити, що у справі № 910/9868/24 у подібних правовідносинах, судами було встановлено, що ділянка добування надр "Підмихайле" знаходиться в межах захисної смуги ріки Лімниця шириною 100 м (при чому це значна частина ділянки надр), добування в цій зоні піску та гравію може бути виключно після оцінки впливу на довкілля та за погодженням з обладміністрацією, Держгеонадрами та Держводагентством. Проте, як вбачається з документів, наданих Держгеонадрами в лоті аукціону - оцінка впливу на довкілля не провадилась. При цьому зона природного заказника складає орієнтовно 40% від загальної площі ділянки добування надр "Підмихайле", а отже, такі обмеження можуть суттєво вплинути на загальну можливість та доцільність ведення такої діяльності позивача на даній ділянці. Така заборона проведення геологорозвідувальних робіт, розробки всіх видів корисних копалин, підривних робіт та порушення ґрунтового покриву безпосередньо зазначена і в Положенні про ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця".
		61.          З урахуванням встановлених судами обставин, Верховний Суд зробив висновок, що навіть після теоретичного проведення позитивної для Товариства оцінки впливу на довкілля, позивач все одно не мав би можливості займатися господарською діяльністю на території заказника, який становить близько 40% ділянки родовища "Підмихайле", адже така діяльність прямо заборонена Положенням "Ріка Лімниця". 
		62.          У справі, що переглядається, судами також встановлено, що Державною службою геології та надр України на електронному аукціоні продано ТОВ "Сандекс" спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке розташоване в межах лісового фонду на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський". 
		63.          Заказник "Смолярівський" входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання (пункт 1.2 Положення). Пунктом 3.1. Положення передбачено, що відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території заказника обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим цим Положенням, у тому числі: проведення рубок головного користування, суцільних, прохідних, лісовідновних, поступових рубок та видалення захаращеності; нищення та пошкодження підліску, чагарників та трав`яного покрову; будь-яке засмічення, забруднення території заказника; геолого-розвідувальні, підривні роботи, розробка родовищ корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж; інші види господарської діяльності, що можуть призвести до порушення екологічної рівноваги заказника та втрати наукової, естетичної, санітарно-гігієнічної цінності природного комплексу, що охороняється.
		64.          Суди виснували, що оскільки Старо-Вижівське родовище піску накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", а також враховуючи наявність на земельній ділянці пам`ятки археології "Галина Воля-1" - стоянки доби мезоліту, розташованої в с. Галина Воля, за 3 км на північний захід від села в урочищі "Семенова Гора", прийняття Державною службою геології та надр України рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища піску та виставлення його на аукціон здійснено з порушенням вимог природоохоронного законодавства.
		65.          Таким чином, в контексті доводів касаційної скарги щодо можливості проведення надрокористувачем оцінки впливу на довкілля після проведення аукціону з продажу спеціального дозволу та до початку видобування корисних копалин, колегія суддів зазначає, що фактичне перебування Старо-Вижівського родовища піску на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський" свідчить про те, що навіть після теоретичного проведення позитивної для ТОВ "Сандекс" оцінки впливу на довкілля, відповідач-2 все одно не мав би можливості займатися господарською діяльністю на території заказника, а тому суди, у відповідності до вищенаведеного висновку Верховного Суду у справі № 910/9868/24, дійшли обґрунтованого висновку про порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства під час продажу спеціального дозволу.
		66.          Таким чином, у справі № 910/9868/24 вже сформований висновок щодо застосування статей 15, 16, 18 Кодексу України про надра, Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Закону України "Про природно-заповідний фонд", зміст якого наведено вище у цій постанові, і підстав для відступу від нього Суд не встановив.
		67.          Таким чином, доводи скаржника в цій частині відхиляються Судом з огляду на наявність висновку Верховного Суду з поставленого питання.
		68.          Зазначене в сукупності свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача-1 з підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.
		69.          Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, а тому касаційним судом до розгляду не приймаються та не розглядаються. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		70.          Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
		71.          Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). 
		Судові витрати
		72.          Оскільки колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, то судові витрати за розгляд касаційних скарг покладаються на скаржників та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
		Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційне провадження у справі № 910/5676/24 за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
		2. Касаційне провадження у справі № 910/5676/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандекс", відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                 Є. В. Краснов
		 
		Суддя                                                                                 Н. О. Волковицька 
		 
		Суддя                                                                                 Л. І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...