Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/8983/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано судом: 19.09.2025. Зареєстровано: 19.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/953/976/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025170020000513

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/8983/25 
		н/п 1-кп/953/976/25 
		ВИРОК 
		      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		       
		"19" вересня 2025 р. м.Харків
		 
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_2 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020000513 від 14.01.2025, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, який з 14 січня 2025 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		1) 10.12.1990 Немишлянським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 140 КК України до 1 року 7 місяців 18 днів позбавлення волі;
		2) 11.08.1993 Слобідським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі;
		3) 09.04.2001 Немишлянським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 222 КК України до 10 років позбавлення волі;
		4) 16.11.2011 Слобідським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 15.03.2016 звільнений умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 2 місяці 21 день,
		5) 11.02.2021 Слобідським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 17.06.2024 року на підставі ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 408 КК України,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією у військовому званні "солдат", перебуваючи на посаді командира 2 штурмового спеціального відділення 1 кулеметного взводу 3 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості проходити військову службу у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, оголошеного Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого продовжений та діє на теперішній час, 17 жовтня 2024 року, більш точний час не встановлений, не прибув з лікувального закладу до місця несення служби (тимчасового перебування військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
		Перебуваючи поза місцем служби, у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, проводив час на власний розсуд.
		12 червня 2025 року ОСОБА_3 був затриманий працівниками ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у порядку ст. 208 КПК України. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто нез`явлення на місце служби з лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		У невстановлений час та місце, але не пізніше 11 червня 2025 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці, у порушення вимоги п.1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалося незаконним поводженням з вогнепальною зброєю та боєприпасами, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав корпус ручної осколкової гранати типу Ф-1 із запалом (підривачем) до неї типу УЗРГМ (в зборі), після чого незаконно перемістив зазначену гранату із запалом в комплекті до приміщення житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де у подальшому умисно та протиправно зберігав їх у своєму рюкзаку, не маючи передбаченого законом дозволу. 
		11червня 2025року близько20години 45хвилин, ОСОБА_3 ,перебуваючи укоридорі неподаліквід квартири АДРЕСА_4 ,діючи умисно,з метоюнезаконного поводженнязі зброєю, не маючи відповідного дозволу для носіння та зберігання бойових припасів, незаконно носив при собі осколкову гранату типу Ф-1 із запалом типу УЗРГМ в комплекті, які було вилучено працівниками поліції.
		Згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/121-25/15959 від 11 серпня 2025 року, наданий на дослідження корпус ручної осколкової гранати типу Ф-1 із запалом (підривачем) до неї типу УЗРГМ (в зборі) є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, до категорії вибухових пристроїв, бойових матеріалів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил); підривач типу УЗРГМ є вибуховим пристроєм, який відноситься до засобів підриву, до категорії бойових припасів не відноситься, однак при штатному з`єднані корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 з підривачем УЗРГМ утворюється ручна осколкова граната Ф-1, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового призначення  бойових припасів. На підривачі типу УЗРГМ наявні ознаки нерегламентованої установки запобіжноі чеки, які свідчать про її видалення та повторне вставлення.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. 
		11 червня 2025 року близько 20 години 45 хвилин начальник сектору шахрайств ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , оперуповноважений ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , старший оперуповноважений ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , виконуючи свої службові обов`язки, перебуваючи у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї, прибули за місцем тимчасового перебування ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_5 , з метою встановлення обставин його самовільного залишення військової частини.
		Після того як співробітники поліції прибули за вказаною вище адресою, вони підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 та постукали у двері, потім представилися та надали для ознайомлення службові посвідчення ОСОБА_9 , який відчинив двері. У цей час через відкриті двері співробітники поліції помітили ОСОБА_10 , який сидів на стільці та тримав руку у наплічній сумці. Співробітники поліції запропонували ОСОБА_3 вийти з квартири, після чого останній встав зі стільця та почав рухатися на зустріч співробітникам поліції, продовжуючи тримати руку в сумці. 
		Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на погрозу вбивством працівників правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що перед ним знаходяться представники правоохоронного органу, на ґрунті неприязного відношення та зневажливого ставлення до працівників правоохоронних органів, дістав із сумки, яка була у нього на плечі, гранату типу Ф-1, привів її у бойову готовність шляхом від`єднання запобіжного кільця та почав погрожувати працівникам поліції підривом гранати.
		Після чого ОСОБА_3 ,усвідомлюючи, що своїми діями може спричинити шкоду життю і здоров`ю працівників поліції, тримаючи в руках гранату типу Ф-1, розуміючи, що вказана граната призначена для ураження живої цілі, маючи необхідні вміння та знання для використання вогнепальної зброї, вийняв з неї запобіжне кільце, тобто привів її у готовність, тримаючи її біля працівників поліції, вигукнув «Я вас сейчас всех взорву»! 
		У цей час оперуповноважений начальник сектору шахрайств Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , усвідомлюючи реальну небезпеку для себе та оточуючих, на виконання покладених на нього завдань як поліцейського, почав заспокоювати ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_3 разом з начальником сектору шахрайств Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 вийшли на вулицю та пішли в бік будинку АДРЕСА_6 .
		Після того як ОСОБА_3 заспокоївся, він намагався вставити запобіжне кільце запалу, проте у нього нічого не вийшло, у зв`язку з чим начальник сектору шахрайств Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 допоміг ОСОБА_3 вставити запобіжне кільце, яке було вже деформоване, а потім вилучив у нього вказану гранату.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 345 КК України, тобто погроза вбивством щодо працівників правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків. 
		На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведений за відсутності потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених діянь та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
		Показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають змісту обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотиви кримінальних правопорушень, їх наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
		Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
		Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто нез`явлення на місце служби з лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; ч. 1 ст. 345 КК України, тобто погроза вбивством щодо працівників правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, неодружений, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, яке полягає у тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчинених ним кримінальних правопорушень, у скоєному щиросердечно розкаявся, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її та бажає залагодити провину, а також активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.
		При призначенніпокарання судвиходить ізположень ст.ст.50,65КК України,враховує принципизаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,характер іступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень,які відповіднодо положеньст.12КК України,відносяться:за ч.4ст.408КК Українидо особливотяжкого злочину,за ч.1ст.263КК Українидо тяжкого злочину, за ч. 1 ст. 345 КК України до нетяжкого злочину, той факт, що потерпілі претензій матеріального характеру до нього не мають, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, репутацію, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкціями статей Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, яке йому належить відбувати реально, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.
		При визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 застосуванню підлягає ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі.
		Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 засуджений вироком Слобідського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 17 червня 2024 року на підставі ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання на підставі ст.81 -1 КК України для проходження військової служби.
		ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 408 КК України, 02 жовтня 2024 року та 11 червня 2025 року, тобто у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
		Відповідно до ч. 3 ст. 81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком суд частково приєднує невідбуте покарання за вироком Слобідського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року, та остаточно призначає покарання у виді позбавлення волі.
		Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Враховуючи, що судом призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку тобто з 19 вересня 2025 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 12 червня 2025 року по 18 вересня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
		Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у порядку ст.124 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 408 КК України, і призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,
		- за ч. 1 ст. 345 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі,
		- за ч. 4 ст. 408 КК України  у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_3 за цим вироком покарання за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Слобідського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання рахувати з дня ухвалення вироку  19 вересня 2025 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати строк його попереднього ув`язнення за цим вироком у період з 12 червня 2025 року по 18 вересня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази:
		- корпус осколкової гранати типу Ф-1 із запалом типу УЗРГМ в комплекті - знищити.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...