Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/14877/25-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 22.09.2025. Зареєстровано: 22.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2025.

Номер судового провадження: 2-5775/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/14877/25-ц 
		пр. 2-5775/25
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Ільєвої Т.Г.
		при секретарі Романенко Д.С.
		за участю:
		представника позивача -  ОСОБА_2. ( в режимі ВКЗ)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №757/14877/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії.
		Так, в обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (далі по тексту рішення - позивач) є клієнтом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі по тексту рішення - відповідач або АТ «Ощадбанк»), що підтверджується укладеним між відповідачем та позивачем Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 31.07.2019 року № НОМЕР_3 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки № НОМЕР_1, на яку вона отримує соціальні виплати - пенсію.
		Разом з цим, позивачем було встановлено неправомірне блокування рахунку, що порушує її права, оскільки остання не може користуватись свої грошовими коштами, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
		Таким чином, позивач просить суд:
		- зобов`язати акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ) усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні грошовими коштами ОСОБА_1 , що знаходяться на її картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому згідно з заяви про приєднання Договору від 31.07.2019 № UA НОМЕР_3;
		- зобов`язати акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: вул. Госпітальна, буд. 12 г, м. Київ) надати можливість дистанційно отримувати інформацію та здійснювати операції по рахунку на підставі електронних документів, а також отримувати інші послуги в порядку та на умовах, передбачених договором з Банком, тарифами, інструкцією користувача системи «WEB-банкінг «Ощад 24/7» через її особистий кабінет системи «WEB - банкінг «Ощад 24/7» для в користування та розпорядження грошовими коштами ОСОБА_1 , що знаходяться на її картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому згідно з заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 31.07.2019 № UA НОМЕР_3.  
		08.04.2025 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		14.05.2025 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 22.11.2023 по рахунку позивачки було здійснено нетипові транзакції на суму 29 000 грн., 29 000 грн., 1 000 грн., з підозрою на шахрайські дії. Банк обмежив доступ до облікового запису у веб-банкінгу «Ощад 24/7» з урахуванням вимог чинного законодавства України, рекомендацій НБУ, норм ДКБО, у зв`язку з виявленням в процесі моніторингу підозрілих операцій за платіжною картою позивача до підтвердження/оскарження проведених операцій та проведення фізичної ідентифікації у відділенні Банку. Дані обмеження знімаються при особистому зверненні Клієнта до відділення Банку, про що було повідомлено позивачу.
		Також зазначено, що адреса, за якою зареєстрована позивач, контролюється російською окупаційною владою та включені до складу тимчасово окупованих територій України.
		Банк проінформував позивача про обмеження в телефонному режимі та про дії, які їй необхідно вчинити для зняття обмежень - ідентифікація у відділенні Банку, що підтверджується записами телефонних розмов позивача з контакт-центром Банку, однак позивач до Банку не заверталась.
		Так, представник відповідача вказує, що дії АТ «Ощадбанк» щодо встановлених обмежень відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 1066, 1068 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність, ст. ст. 36, 50, 88 Закону України «Про платіжні послуги», п.п. 104, 105,115, 150, 151, 178 Положення пр опорядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29.07.2022 та умовам Договору і, відповідно, є правомірними.
		Також листом Національного Банку України «Про здійснення платіжних операцій» від 17.10.2023 роз`яснено та надано рекомендації Банкам щодо посилення моніторингу і контроль за операціями, що здійснюються за рахунками клієнтів, адреса реєстрації або фактичне місце перебування яких є ТОТ, або територія, яка раніше була під окупацією (далі - клієнти ТОТ), а також уживати додаткових заходів, спрямованих на протидію та запобігання вчиненню незаконних дій за рахунками таких клієнтів.
		Оскільки, 22.11.2023 по рахунку позивача було здійснено нетипові транзакції на суму 29 000 грн., 29 000 грн., 1 000 грн., з підозрою на шахрайські дії, АТ «Ощадбанк» заблокував доступ до мобільного додатку «Ощад24/7», з метою забезпечення захисту та збереження коштів позивача та з урахуванням чинного законодавства України, рекомендацій НБУ, норм ДКБО.
		Відтак, представник відповідача вказує, що станом на теперішній час позивач особисто до відділення Банку для проведення ідентифікації та верифікації відповідно до умов Договору не з`явилась, документи необхідні для проведення ідентифікації не надала.
		Таким чином, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
		В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Так, судовим розглядом встановлено, що 31.07.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (далі по тексті рішення - ДКБО) шляхом підписання Заяви про приєднання №72820813/010618.
		На виконання умов ДКБО Банк відкрив на ім`я позивача поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні України на умов тарифного пакету «Мій рахунок», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку, та надав платіжну картку типу Mastercard Debit Standaet (п.п. 3.4.1, 3.4.2 Заяви).
		Позивач вказує, що, маючи намір скористатись системою дистанційного обслуговування WEB - банкінг -банкінг «Ощад 24/7» та здійснити переказ коштів, виявила, що можливість дистанційно отримувати інформацію та здійснювати операції по рахунку на підставі електронних документів, а також отримувати інші послуги в порядку та на умовах, передбачених договором з Банком, тарифами, інструкцією користувача системи «WEB - банкінг «Ощад 24/7» через особистий кабінет системи «WEB - банкінг -банкінг «Ощад 24/7», позивач не може розпоряджатись власними грошовими коштами в сумі 101 903  66 коп., які знаходяться на її рахунку.
		З метою з`ясування причин блокування доступу до особистого кабінету «Ощад 24/7», 21.02.2025 року позивач звернулась до контакт-центру АТ «Ощадбанк», де, спілкуючись з представником відповідача, пройшла повну ідентифікацію, тобто підтвердивши свою особистість, отримала відповідь, що її банківська карта не заблокована, на відміну від можливості дистанційно отримувати інформацію та здійснювати операції по рахунку на підставі електронних документів, а також отримувати інші послуги в порядку та на умовах, передбачених договором з Банком, тарифами, інструкцією користувача системи «WEB -банкінг «Ощад 24/7», тобто до особистого кабінету користувача «Ощад 24/7».
		Однак, як стверджує позивач, що  для розблокування доступу до особистого кабінету «Ощад 24/7», зі слів представника відповідача, позивачу необхідно звернутись особисто до будь-якого відділення АТ «Ощадбанк» або надати нотаріально посвідчену довіреність особі на здійснення даної операції. 
		Разом з цим, позивач постійно мешкає в м. Луганськ, який Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України та не має фізичної можливості виїхати з даної території до населеного пункту підконтрольного Україні для особистого звернення до будь-якого відділення АТ «Ощадбанк» або надання нотаріально посвідченої довіреності особі на здійснення даної операції.
		Відтак, позивач вказує, що має місце порушення умов договору, оскільки оператор контакт-центру АТ «Ощадбанка» під час спілкування з позивачем по телефону повністю ідентифікувала останню і будь-яких підозр не викликало, надала їй інформацію по рахунку, в тому числі дані по залишку на рахунку та в принципі спілкувалась як з ідентифікованим клієнтом, інше просто заборонено, все ж таки відмовила в розблокуванні рахунку та доступу до особистого кабінету, а тому позивач  була змушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки їй не зрозуміла причина блокування рахунку.
		Однак, з доводів представника відповідача було встановлено, що  22.11.2023 по рахунку позивача було здійснено нетипові транзакції на суму 29 000 грн., 29 000 грн., 1 000 грн., з підозрою на шахрайські дії. Банк обмежив доступ до облікового запису у веб-банкінгу «Ощад 24/7» з урахуванням вимог чинного законодавства України, рекомендацій НБУ, норм ДКБО, у зв`язку з виявленням в процесі моніторингу підозрілих операцій за платіжною картою позивача до підтвердження/оскарження проведених операцій та проведення фізичної ідентифікації у відділенні Банку. 
		Дані обмеження знімаються при особистому зверненні Клієнта до відділення Банку, про що було повідомлено позивача. Однак, позивач не звернулась до Банку, а тому відповідач стверджує, що Банк дів у відповідності до законодавства.
		З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.
		Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Положенням частини першої статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.
		Згідно до статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно- правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Згідно з ч.1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 598, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		У ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
		У зв`язку із втратою чинності з 01.08.2022 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Постанови Правління НБУ №705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», якою затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання (Положення), до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про платіжні послуги», який визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури та Постанова правління НБУ №164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про платіжні послуги», порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
		Згідно з п. п. 150, 151, 178 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29.07.2022 (надалі по тексту рішення  - Положення), емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права.
		Емітент за результатами моніторингу має право ухвалити рішення про:
		- зупинення або припинення здійснення операцій з використання певного платіжного інструменту;
		- установлення лімітів та (або) обмежень на певні види операцій.
		Відповідно до п. 172 Положення емітент/еквайр зобов`язаний здійснювати моніторинг платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
		Пунктом 174 Положення, також визначено, що емітент/еквайр/оператор платіжної системи зобов`язаний регулярно здійснювати реконсиляцію платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки.
		Згідно з п. 178 Положення, емітент за результатами моніторингу має право ухвалити рішення про: 1) зупинення або припинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту; 2) вилучення певного платіжного інструменту; 3) проведення в разі потреби додаткової перевірки ПІНу або іншої інформації, що дає змогу здійснювати операцію з використанням платіжного інструменту; 4) здійснення еквайром та/або суб`єктом господарювання додаткової ідентифікації держателя шляхом перевірки його документів; 5) установлення лімітів та/або обмежень на певні види операцій.
		Таким чином, представник відповідача послався на те, що, враховуючи зазначені норми зазначеного Положення, рекомендацій Національного Банку України, АТ «Ощадбанк», в процесі моніторингу фінансових операцій позивача виявив нетипові фінансові операції за підозрою на шахрайські дії, в результаті чого, з метою збереження грошових коштів позивача, Банком було обмежено доступ до платіжного додатку «Ощад24/7» до підтвердження проведеної транзакції та проходження ідентифікації позивача у бідь-якому відділенні АТ «Ощадбанк».
		Так, пунктом 1.12 Розділу 1 Загальної частини Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної карки) (далі по тексту рішення - ДКБО) визначено, що Клієнт підтверджує, що умови Договору в чинній редакції зі змінами та доповненнями, розміщеній на Сайті www.oschadbank.ua, в повній мірі та в повному обсязі застосовуються до відносин Клієнта та Банку, незалежно від дати акцепту Пропозиції Клієнтом.
		Відповідно до п.1.5. Розділу 20 Особливої частини ДКБО Клієнт самостійно розпоряджається наявними на Картковому рахунку коштами в порядку, визначеному Законодавством. Банк не має права на власний розсуд визначати та контролювати напрями використання коштів Клієнта, якщо можливість обмеження права розпорядження Клієнта грошовими коштами на Картковому рахунку не передбачена Договором та/або Законодавством.
		Пунктом 3.2. Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», розміщених на офіційному сайті Банку www.oschadbank.ua, встановлено, що по операціям з використанням Платіжної картки можуть бути встановлені обмеження відповідно до нормативно-правових актів України, в тому числі Національного банку України, та правил відповідної Міжнародної платіжної системи.
		Банк має право вимагати в передбачених законодавством випадках надання клієнтом додаткової інформації та відповідних документів щодо операцій клієнта (п. 17.7.7. р. XVII ДКБО)
		Відповідно до п.п. 10.4.12. п.10.4. Розділу 10 Особливої частини ДКБО Банк має право встановлювати обмеження за місцем/типом здійснення операції (розрахунки в торгівельній мережі, зняття готівкових коштів в банкоматах, розрахунки в мережі Інтернет тощо), а також в залежності від типу Платіжної картки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (надалі по тексту рішення - Закон):
		- верифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність;
		- високий ризик - результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством та внутрішніми документами суб`єкта первинного фінансового моніторингу, та який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
		- ділові відносини - відносини між клієнтом та суб`єктом первинного фінансового моніторингу, пов`язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю суб`єкта первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору, в тому числі публічного, про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу іншої діяльності (далі - послуги) та передбачають тривалість існування після їх встановлення;
		- додаткова інформація - відомості про фінансові операції, що є об`єктом фінансового моніторингу, та пов`язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, інша наявна у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформація або інформація, що має зберігатися у такого суб`єкта відповідно до вимог законодавства, зокрема інформація з обмеженим доступом, копії документів або інформація з них, необхідні для виконання завдань, покладених на спеціально уповноважений орган;
		- ідентифікаційні дані - сукупність даних, що дає змогу однозначно встановити особу, а саме: для фізичної особи - відомості, зазначені у пункті 1 частини дев`ятої та у пункті 1 частини десятої статті 11 цього Закону;
		- ідентифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;
		- клієнт - будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг до суб`єкта первинного фінансового моніторингу;
		- первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
		- підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції;
		- ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб`єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності;
		- спроба проведення фінансової операції - здійснення клієнтом чи особою, яка діє від його імені або в його інтересах, дій, спрямованих на проведення фінансової операції, якщо така фінансова операція не була проведена.
		Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону, банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
		Статтею 7 Закону визначено  те, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів). Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно. При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів: клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення., клієнтів, які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, належна перевірка здійснюється, зокрема в разі наявності підозри.
		Частина  7 ст. 11 Закону надає суб`єкту первинного фінансового моніторингу (Банку) право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
		Суб`єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють: для фізичної особи - прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені (ч. 9 ст. 11 Закону).
		Частиною 1 ст. 12 Закону передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (ч. 1 ст. 15 Закону).
		Згідно з п. 9 Додатку 2 до Положення «Про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 (Положення), Банк здійснює верифікацію клієнта - фізичної особи (у тому числі неповнолітньої) / фізичної особи - підприємця, включаючи електронного резидента (е-резидента), або фізичної особи - представника клієнта, на підставі ідентифікаційного документа його власника (якщо інше не передбачено в Положенні) щодо таких ідентифікаційних даних: прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові (якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то лише складові імені); дата народження; серія (за наявності) та номер ідентифікаційного документа, дата видачі та орган, що його видав; громадянство (для нерезидентів, електронних резидентів (е-резидентів));місце проживання або місце перебування (для резидентів) / місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні (для нерезидентів) з урахуванням пункту 27 додатка 2 до Положення; РНОКПП; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
		Як вбачається із наведених норм, емітент (Банк) має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій за рахунком, встановивши обмеження на видаткові операції без встановлення конкретних суми та строку обмеження.
		З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що Банк з урахуванням зазначених обставин та того, що позивач перебуває на окупованій території  діяв у відповідності до наведених норм чинного законодавства України та Договору, з метою здійснення моніторингу платіжних операцій користувачів, забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій.
		Відтак, суд вважає, що дії АТ «Ощадбанк» щодо встановлених обмежень відповідають вимогам чинного законодавства та є правомірними, а іншого не було доведено.
		Окрім цього, позивач не позбавлена права звернення до Банку в порядку, про який зазначає відповідач, з метою проведення ідентифікації та верифікації, відповідно до умов Договору, та  надати документи необхідні для проведення ідентифікації останньої.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		Також ЄСПЛ зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що стороною відповідача належним чином було спростовано доводи позивача, оскільки з викладеного вбачається, що відповідач діяв в межаж законодавства та умов договору.
		З врахуванням зазначених підстав позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 1066, 1068, 1074 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"  та суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії   - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. 
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється  з дня складення повного  судового рішення. 
		Повний текст судового рішення виготовлений та проголошений 12.09.2025.
		 
		Суддя                                                                                               Тетяна ІЛЬЄВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...