Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/2007/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 22.09.2025. Зареєстровано: 23.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2025.
Дата набрання законної сили: 22.09.2025
Номер судового провадження: 22-ц/803/6963/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/6963/25 Справа № 210/2007/24   Суддя у 1-й інстанції - Чайкіна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар  Я. М.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 вересня 2025 року                            м. Кривий Ріг
		 
		 
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого судді Бондар Я.М.
		суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О., 
		сторони:
		позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»
		відповідач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		розглянувши вписьмову провадженні,в порядкуст.369ЦПК України,без викликусторін, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2025 року, яка постановлена суддею Чайкіною О.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повне рішення суду складено 25 квітня 2025 року, 
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		В квітні 2024 року представник Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі -КПТМ «Криворіжтепломережа») звернувся до ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію за період часу з 01.02.2021 по 31.12.2023 року в розмірі 56 887, 24 грн., а також заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021р.- 31.12.2023р. в розмірі 495, 85 грн. суми збитків від інфляції в розмірі 9 731, 60 грн. (з травня 2021 по лютий 2024р.), суми 3 % річних в розмірі 2 612, 60 грн. (з 21.04.2021р. по 28.03.2024р.) та пені 64, 04 грн. (з 01.08.2023р. по 28.03.2024р.).
		17.09.2024 року представник позивача змінив позовні вимоги, заявивши їх в солідарному порядку до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за той же період накопичення заборгованості з 01.02.2021 по 31.12.2023 року.
		На обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі- продажу теплової енергії № 11660 від 16.07.2018 року (надалі Договір № 11660). Згідно до додатку до Договору № 11660 (таблиці) 2, яка є невід`ємною частиною договору, об`єктом теплоспоживання є нежитлові приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,40 м.кв.
		Відповідачка ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу квартири, як дружина померлого ОСОБА_3 , має право спільної сумісної власності на приміщення по АДРЕСА_1 (квартиру, яку придбало подружжя, згодом було переведено до нежитлового фонду). Тобто, вона є співвласником 1/2 частини нежитлового приміщення, на праві спільної сумісної власності.
		Представник позивача зазначив, що згідно до спадкової справи, ОСОБА_2 (дружина померлої особи) подана заява до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Також, заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини було подано матір`ю померлої особи ОСОБА_1 .
		Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача які є внутрішньо будинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку. Отже, відповідач отримував теплову енергію, так як приміщення № 4, не виокремлено від внутрішньо будинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення будинку АДРЕСА_2 .
		Зазначене нежитлове приміщення вбудовано-прибудоване до житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . 
		Заборгованість за житлово-комунальні послуги утворилась за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 та становить 56 887, 24 грн. а також заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021р.- 31.12.2023р. в розмірі 495, 85 грн. суму збитків від інфляції в розмірі 9 731, 60 грн. (з травня 2021 по лютий 2024р.), суму 3 % річних в розмірі 2 612, 60 грн. (з 21.04.2021р. по 28.03.2024р.) та пені 64, 04 грн. (з 01.08.2023р. по 28.03.2024р.).
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2025 позовні вимоги задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» -
		заборгованість за теплову енергію за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 рік у розмірі 28691,55 (двадцять вісім тисяч шістсот дев`яносто одна гривна 55 копійок) грн.
		заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021р. по 31.12.2023 р. в розмірі 247,92 грн. (двісті сорок сім гривень дев`яносто дві копійки);
		суму збитків від інфляції - 4865,80 (чотири тисячі вісімсот шістдесят п`ять гривень вісімдесят копійок) грн. за період з травня 2021р. по лютий 2024р.;
		три відсотка річних  1306,30 (одна тисяча триста шість гривень тридцять копійок) грн. за період з 21.04.2021 р. по 28.03.2024р.;
		пеню  32,02 (тридцять дві гривні дві копійки) грн. за період з 01.08.2023р. по 28.03.2024р.
		Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» суму сплаченого судового збору у розмірі 1502,19 (одна тисяча п`ятсот дві гривні дев`ятнадцять копійок).
		У задоволенні іншої частини позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 відмовлено. 
		У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію відмовлено у повному обсязі.
		Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення частини заборгованості з ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що вона є співвласником 1/2 частки приміщення АДРЕСА_3 , разом із колишнім чоловіком ОСОБА_3 за його життя, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже вона також є споживачем Житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем, і строк позовної давності щодо цих вимог не порушено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення другої половини заборгованості зі спадкоємців ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка була матір`ю ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що по-перше ОСОБА_2 не є спадкоємцем після смерті колишнього чоловіка, а до їх спільної дитини ОСОБА_4 , законним представником якої вона є, позовні вимоги не заявлено, по-друге позивачем пропущено присічний строк, передбачений ст.1281 ЦК України, звернення з вимогами до спадкоємців по боргам спадкодавця.
		Не погодившись із даним рішенням в частині, в якій судом відмовлено в задоволенні зміненого позову, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення в частині відмови у солідарному стягненні заборгованості із спадкоємців іншої частини нежитлового приміщення АДРЕСА_4 і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Проте в апеляційній скарзі вже зазначив нову вимогу стягнути заборгованість в солідарному порядку зі спадкоємців ОСОБА_2 як законного представника малолітньої ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, застосувавши присічний строк до вимог про стягнення із спадкоємців ОСОБА_3 , не врахував, що із суми заборгованості лише певна її частина припадає на ту, що припадає на життя спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 01.02.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як сума за позовом заявлена за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 року. Апелянт вважає, що у спадкоємців виник обов`язок перед позивачем по оплаті наданих послуг за період з 07.03.2021 як у нових власників, а не по сплаті боргу спадкодавця. З приводу часток заборгованості апелянт наполягає на солідарному порядку відповідальності спадкоємців, які з часу відкриття спадщини не врегулювали питання в яких частках будуть нести відповідальність кожен з них як суб`єктів спільної власності, особовий рахунок не було розділено. 
		Стосовно належності відповідача ОСОБА_2 в якості спадкоємця апелянт зазначає, що оскільки вона є єдиним законним представником малолітньої дитини ОСОБА_4 , вона залучена до справи вірно.
		З приводу солідарного порядку стягнення заборгованості апелянт посилається за аналогією закону на Закон України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», стаття 51 якого передбачає, що якщо об`єкт нагляду перебуває у спільній власності двох або більше суб`єктів, вони несуть солідарну відповідальність за дотримання (виконання) вимог законодавчих актів тощо.
		Крім того, на думку апелянта, адвоката Демченка А.Г., суд не був позбавлений можливості захистити порушене право позивача в інший спосіб в частині стягнення заборгованості зі спадкоємців по частині солідарно з кожного.
		Відзив на апеляційну скаргу не подано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Ціна позову у вказаній цивільній справі становить менш ніж тридцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що житлове приміщення АДРЕСА_3 набув ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори 18.10.2016 р., зареєстр. за № 2-984. Дане житлове приміщення набувалося у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 , яка в момент купівлі надавала свою згоду як дружина покупця. Об`єкт нерухомого майна придбано як спільну сумісну власність подружжя (т.1 а.с. 11-12, 234- 235).
		В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно житлове приміщення № 4 буд. 33 по АДРЕСА_4 зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_3 , розмір частки - 1 (т.1 а.с. 10).
		У подальшому вказана квартира виведена із житлового фонду та переведена в житловий, - вказана обставина не заперечується та визнається сторонами у справі. 
		Між комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - Позивач, Постачальник) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 11660 від 16.07.2018 року (т.1а.с.7).
		Відповідно до додатку до Договору № 11660, таблиці 2, об`єктом теплоспоживання є нежитлові приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,40 м.кв (т.1 а.с.8 зворот).
		Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку. Отже, відповідач отримував теплову енергію, так як приміщення № 4, не виокремлені від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення будинку АДРЕСА_2 , доказів зворотного суду не представлено.
		На вищевказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами лічильника, та звітами по приладу обліку (т.1 а.с.21-34).
		Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-УІІІ.
		У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
		плати за послугу (у тому числі розподіл теплової енергії для потреб будинку), визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507),  в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу №315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; в тому числі: - нарахування плати за місця загального користування (МЗК); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (ЗБП), функціонування внутрішньобудинкової системи;
		плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця - http://www.kpts.dp.ua/.
		В п. 31 Індивідуального договору зазначено - Вартістю Послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
		Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця - http://www.kpts.dp.ua/.
		В п. 34 Індивідуального договору зазначено - Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту Послугу (т.1 а.с.13-17).
		Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.129).
		Згідно витребуваної судом копії спадкової справи заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 подали мати ОСОБА_1 та від імені малолітньої дочки ОСОБА_4 її мати ОСОБА_2 (т.1 а.с. 112-149).
		Не зважаючи на це, в зміненій позовній заяві представник позивача залучає до справи у якості відповідачів як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 помилково вважаючи її спадкоємцем  як дружину померлого власника приміщення ОСОБА_3 (т.1 а.с.153-156). 
		ОСОБА_2 не є спадкоємцем ОСОБА_3 оскільки як встановлено судом першої інстанції їх шлюб було розірвано за життя останнього. 
		Отже спадкоємцями ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 , законним представником якої, враховуючи її малолітній вік є її мати ОСОБА_2 .
		Визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів і обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується останнім під час розгляду справи. Визначення складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
		Водночас суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження  до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому (ч. 1 ст. 51 ЦПК).
		Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Оскільки суд не має права самостійно залучати співвідповідачів без ініціативи позивача.
		Отже в даній справі, суд, встановивши, що до справи не було залучено у якості належного співвідповідача ОСОБА_4 , в особі її законного представника ОСОБА_2 , дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав заявлення позовних вимог не до всіх належних відповідачів.
		Залучення судом з власної ініціативи органу опіки та піклування, автоматично не переводить визначеного позивачем відповідача ОСОБА_2 в законного представника малолітньої ОСОБА_4 , оскільки остання не була залучена позивачем до справи у якості свіввідповідача.
		Не може бути задоволена і апеляційна скарга в цій частині, оскільки співвідповідач ОСОБА_4 не була залучена до участі в справі в суді першої інстанції за відсутності відповідного клопотання представника позивача. 
		Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 як до спадкоємця сина ОСОБА_3 за борг, що виник до часу його смерті за період часу з 01.02.2021 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (або як зазначає представник позивача ОСОБА_5 по 06.03.2021, за 36 днів) і окремо як до нового власника частини нежитлового приміщення, оскільки успадковане майно належить особі з часу відкриття спадщини, отже за період з 08.03.2021 по 31.12.2023 року, колегія суддів з огляду на наявні в матеріалах справи загальні розрахунки боргу та доказів за період з 01.02.2021 по 07.03.2021 позбавлена можливості вирахувати яка частина з заявленої суми заборгованості стосується боргів спадкодавця, а яка належить до зобов`язань нових співвласників, що успадкували приміщення, та ще з огляду на незалучення іншого спадкоємця/співвласника до справи. 
		Суду першої інстанції роз`яснював представнику позивача необхідність надати відповідний розрахунок, проте представник адвокат Демченко А.Г. наполягав на солідарному порядку стягнення заявленої у позові суми заборгованості та інших доказів не надав.
		При цьому колегія суддів звертає увагу, що солідарна відповідальність настає лишеу випадках, прямо передбачених законом чи договором. Аналогія закону, в даному випадку не застосовується. Натомість чинним цивільним законодавством прямо передбачено, що спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в рівних частках (ст. 1267 ЦК України) та в межах вартості успадкованого майна. Адже згідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. 
		Отже суд першої інстанції в даній справі правильно визначив, що про солідарний порядок в даних правовідносинах не йдеться, частки і суми заборгованості не визначені, до справи не залучено усіх належних співвідповідачів, тому правомірно відмовив у задоволенні відповідної частини позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду як законне і обґрунтоване підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст. ст.367,374,375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» залишити без задоволення.
		Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2025 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повний текст постанови складено 22 вересня 2025 року.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...