Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/7099/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2025.
Дата набрання законної сили: 27.05.2025
Номер судового провадження: 61-4852ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		27 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 520/7099/19
		провадження № 61-4852ск24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду 
		м. Одеси від 6 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю,
		ВСТАНОВИВ:
		30 березня 2024 року  ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 6 липня 
		2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
		Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи, надати докази, які б підтвердили дійсну вартість спірного майна, вказати ціну позову, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині вирішення судами вимоги майнового характеру.
		ОСОБА_1 подала до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги з відповідними матеріалами.
		Ухвалою Верховного Суду від 2 жовтня 2024 року продовжено заявнику cтрок на усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
		Касаційне провадження містить клопотання про розстроченняабо відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що майновий стан заявника є незадовільним, дохід складається лише з пенсії, розмір якої становить 2 664 грн щомісячно, заявник є пенсіонером, тобто непрацездатною особою, адресну допомогу не отримує.
		Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
		За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону 
		України «Про судовий збір»).
		З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
		Визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 6 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року, суд керується таким.
		ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині вирішення судами вимоги немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім`єю) та вимоги майнового характеру (визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 ) за первісним позовом.
		Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).
		Тому за подання касаційної скарги в частині вирішення вимоги немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 536,80 грн (768,40*200%).
		Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 
		1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн).
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
		Касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо дійсної ціни позову (вартості квартири АДРЕСА_1 ), при цьому у поданому до суду клопотанні від 2 вересня 2024 року, в якому заявник просила продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги з метою надання відомостей щодо вартості спірної квартири, зазначає, що не має доступу до спірної квартири, в якій знаходяться оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, які необхідні для проведення експертом оцінки її вартості та отримання відповідного висновку. 
		У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
		Ураховуючи відсутність відомостей щодо ціни позову (вартості спірної квартири станом на день звернення з позовом), касаційний суд  вважає за доцільне визначити максимальний розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скаргив частині вирішення вимоги майнового характеруу розмірі 19 210 грн 
		(9 605*200%). 
		Ураховуючи викладене, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 6 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року, становить 20 746,80 грн.
		Зі змісту довідки про доходи № 7757037334752761 вбачається, що загальний розмір річного доходу заявниказа 2023 рік становить 30 000 грн, 5 відсотків з якого становить 1 500 грн.
		Отже, загальний розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 
		5 відсотків розміру річного доходу заявниказа попередній календарний рік.
		На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2024 рокузаявником подано докази сплати судового збору у розмірі 1 536,80 грн.
		Ураховуючинадані заявником докази її майнового стану, а також сплачений розмір судового збору, касаційний суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання і зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 6 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року, до1 536,80 грн.
		Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставою касаційного оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси 
		від 6 липня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 5 березня 
		2024 року заявник вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного 
		у постанові Верховного Суду України від 7 лютого 2018 року у справі № 127/1765/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Також підставою касаційного оскарження заявник вказує порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_5 , про огляд та дослідження доказу, яким є медична картка 2016 року (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Проте суд не приймає обґрунтування заявника щодо порушення норм процесуального права в частині встановлення обставин на підставі недопустимих доказів, оскільки в касаційній скарзі не зазначено, які докази, на думку заявника, є недопустимими.
		Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
		З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
		Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складіколегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду,
		УХВАЛИВ:
		Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення або відстрочення сплати судового збору - задовольнити частково.
		Зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на рішення Київського районного суду 
		м. Одеси від 6 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року, до 1 536,80 грн.
		В іншій частині клопотання відмовити.
		Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 6 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 березня 2024 року.
		Витребувати з Київського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 520/7099/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю.
		Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                                                             С. О. Карпенко 
		В. В. Сердюк 
		І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...