Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/4527/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2025.
Дата набрання законної сили: 17.09.2025
Номер судового провадження: 51-1894км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023040000000456

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 вересня 2025 року
		м. Київ
		справа № 212/4527/23
		провадження № 51-1894км25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                          ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023040000000456, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 110 Кримінального кодексу України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вироком від 05 лютого 2024 року визнав ОСОБА_6 винуватою і призначив їй покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 110 КК - на строк 3 роки; ч. 2 ст. 110 цього Кодексу - на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Також суд вирішив питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; запобіжного заходу; речових доказів; процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
		За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 110 КК, а саме у здійсненні публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та у вчиненні тих самих дій повторно за таких обставин.
		Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , за допомогою ноутбука «Acer Aspire 3» зі встановленим на ньому програмним забезпеченням, призначеним для входу до мережі «Інтернет», зокрема до соціальної мережі «ВКонтакте», використовуючи свою сторінку облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «ВКонтакте», усвідомлюючи, що створені в цій мережі коментарі адресовані необмеженому колу громадян України і до цього акаунту має доступ необмежене коло осіб - користувачів цієї соціальної мережі, здійснила публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України: 
		11 грудня 2022 року розмістила під публікацією від 11 грудня 2022 року «ВС РФ получили возможность взять Соледар в кольцо» у спільноті «Донецк ДНР Новости Донбасс Россия Новороссия СВО» соціальної мережі «ВКонтакте» такого коментаря: «Наконец хорошие новости из Соледара! Скоро Донецкая область вернется в состав России. Ждем потом освобождение Днепропетровской области, верим в войска РФ Поддерживайте наших ребят, помогайте им, не сидите в тени. Больше помощи, быстрее Днепропетровск станет единим с РФ.»; 
		08 січня 2023 року повторно розмістила під публікацією «Нет Мергелова - нет ВДВ» у спільноті «Днепропетровская народная республика» такого коментаря: «Слов нет! Бендеровцам уже памятники не угодили. Ждем освобождение русскими ВДВ, тогда и вернем русское наследие Днепропетровска. Самое время освобождать Днепропетровскую область от укробендер.»;
		10 січня 2023 року повторно у спільнотах «Днепропетровская народная республика» та «Донецк ДНР Новости Донбасс Россия Новороссия СВО» розмістила такого коментаря: «СВО идет по плану! Хорошая новость! Днепропетровская область тоже скоро будет освобождена. Бандеровцы будут выгнаны с территорий оккупированных украинской властью. Вставай, вперед, победа будет за нами, Днепропетровск- это РФ.».
		Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 лютого 2025 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 залишив без змін.
		З матеріалів справи вбачається, що апеляційний розгляд і постановлення оскаржуваної ухвали відбулося 12 лютого 2025 року, а повний текст оскаржуваного судового рішення було проголошено 18 лютого 2025 року, про що зазначено в резолютивній його частині. У копії ухвали апеляційного суду, долученій захисником до касаційної скарги, спершу вказано дату 18 лютого 2025 року, а нижче - 12 лютого 2025 року. У касаційній скарзі захисник зазначає, що оскаржує ухвалу апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, проте з матеріалів справи вбачається, що ця дата відповідає дню проголошення судового рішення. Тому колегія суддів виходить з того, що предметом касаційного перегляду є ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення і закрити кримінальне провадження.
		Захисник не погоджується з тим, як суди оцінили надані у справі докази.         ОСОБА_7 зазначає, що суд не визнав цих доказів недопустимими, а лише обмежився формальним припущенням про їх нібито знищення.
		На думку захисту, докази, подані стороною захисту, узгоджуються з матеріалами обвинувачення і підтверджують невинуватість засудженої.
		Наголошує на втручанні та внесенні змін до коментарів, які інкримінуються ОСОБА_6 , оскільки коментар від 08 січня 2023 року відсутній у матеріалах захисту, але наявний в акті огляду сторінки під нікнеймом « ОСОБА_8 ».
		Також захисник стверджує, що суди залишили поза увагою заяву засудженої щодо того, що після обшуку вона не заходила до соціальної мережі та не видаляла жодних коментарів.
		На переконання ОСОБА_7 , наведені захистом розбіжності викликають обґрунтований сумнів у доведеності винуватості засудженої, а тому мають тлумачитися на її користь.
		Указує про недоведеність наявності в діях ОСОБА_6 складу злочину.
		Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 610/1109/18, касатор указує, що суди попередніх інстанцій неправильно кваліфікували дії підзахисної ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 110 КК за кваліфікуючою ознакою «вчинено повторно», оскільки інкриміновані останній злочинні дії були тотожними і охоплювалися єдиним умислом направленим на зміну меж території України.
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , навівши відповідні пояснення, висловила аргументи про безпідставність цієї скарги.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Отже, з урахуванням наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. 
		Під час перевірки доводів, зазначених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
		Водночас касаційний суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
		За змістом ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Отже, Суд відхиляє доводи касаційної скарги, у яких захисник оспорює встановлені за результатами судового розгляду обставини, оскільки вони стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 указує на відсутність доказів винуватості підзахисної у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
		Верховний Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів касаційної скарги і з урахуванням особливостей касаційного перегляду, про які зазначено вище, не погоджується з твердженнями захисника, зважаючи на таке. 
		З матеріалів справи вбачається, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 110 КК, ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 КПК. 
		Так, постановляючи вирок, місцевий суд урахував факт невизнання засудженою своєї винуватості. Вона підтвердила, що « ОСОБА_8 » - це її нікнейм у соціальній мережі «ВКонтакте», доступ до якої здійснювала з власного ноутбука. Зазначила, що проживає у квартирі сама, можливість користування її акаунтом « ОСОБА_8 » мала лише вона, інші особи доступу не мали. Пояснила, що зі свого облікового запису відвідувала різні сторінки, зокрема проросійські, як-от «Днепропетровская народная республика». Стверджувала, що коментарів не писала, їх з її акаунту залишили співробітники СБУ після вилучення її ноутбука.
		Водночас суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 доведено сукупністю досліджених доказів, зокрема: 
		протоколом огляду від 02 березня 2023 року, відповідно до якого оглянуто інтернет-сторінку користувача облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «ВКонтакте». Під час огляду цієї сторінки в меню «Подписки» виявлено спільноту «Днепропетровская народная республика». У ході перегляду шпальт цієї групи під текстом з написом «Нет Мергелова - нет ВДВ» від ІНФОРМАЦІЯ_2 знайдено коментар особи під нікнеймом « ОСОБА_8 »: «Слов нет! Бендеровцам уже памятники не угодили. Ждем освобождение русскими ВДВ, тогда и вернем русское наследие Днепропетровска. Самое время освобождать Днепропетровскую область от укробендер.», розміщений ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06:55. Далі було здійснено перехід на інтернет-сторінку користувача облікового запису « ОСОБА_8 » та оглянуто шпальту, де виявлено репост від 11 грудня 2022 року статті з назвою «ВС РФ получили возможность взять Соледар в кольцо.», здійснений зі спільноти «Донецк ДНР новости Донбасс Россия Новороссия СВО». Після цього було здійснено перехід до наведеної вище статті, розміщеної у спільноті «Донецк ДНР новости Донбасс Россия Новороссия СВО», і виявлено коментар особи під нікнеймом « ОСОБА_8 » від 11 грудня 2022 року:«Наконец хорошие новости из Соледара! Скоро Донецкая область вернется в состав России. Ждем потом освобождение Днепропетровской области, верим в войска РФ. Поддерживайте наших ребят, помогайте им, не сидите в тени. Больше помощи, быстрее Днепропетровск станет единим с РФ.», розміщений ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі було здійснено перехід на інтернет-сторінку користувача облікового запису « ОСОБА_8 » та оглянуто шпальту, де виявлено репост від 11 січня 2023 року статті з назвою «Срочно! Соледар - наш!», здійснений зі спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Далі було здійснено перехід до зазначеної статті, розміщеної у спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де виявлено коментар особи під нікнеймом « ОСОБА_8 » від 10 січня 2023 року: «СВО идет по плану! Хорошая новость! Днепропетровская область тоже скоро будет освобождена. Бандеровцы будут выгнаны с территорий оккупированных украинской властью. Вставай, вперед, победа будет за нами, Днепропетровск - это РФ.»;
		протоколом обшуку від 05 червня 2023 року, у ході якого за місцем проживання ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_2 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Xiomi Redmi 9», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картками мобільного оператора «Київстар» і ноутбук марки «Acer Aspire 3», серійний номер НОМЕР_3 ; 
		висновками експертів від 23 травня 2023 року № 18422 за результатами лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно з яким у наданих на дослідження матеріалах, - копії протоколу огляду інтенет-сторінки користувача облікового запису « ОСОБА_8 » розміщеної в соціальній мережі «ВКонтакте», містяться висловлювання, виражені у формі публічних закликів, у яких йдеться про зміни меж території України; від 08 червня 2023 року № 234, під час дослідження накопичувача «Hynix» ноутбука, вилученого у ході обшуку у ОСОБА_6 , установлено факти переходів за Інтернет-посиланнями   ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6  та ІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_4.
		Отже, з урахуванням наведених вище доказів суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_6 у здійсненні публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та у вчиненні повторно тих самих дій. 
		Також місцевий суд оцінив докази сторони захисту (диск і роздруківки з дописами й коментарями, у яких містилися публічні заклики до зміни меж території України, інкриміновані засудженій), подані на спростування версії обвинувачення про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, і за результатами судового розгляду відхилив їх, навівши відповідні мотиви.
		Апеляційний суд перевірив висновки місцевого суду в частині доведеності винуватості ОСОБА_6 і визнав їх правильними й належним чином умотивованими.
		Верховний Суд погоджується з висновкамисудів попередніх інстанцій у частині доведеності винуватості засудженої, а доводи захисту про протилежне вважає безпідставними.
		У касаційній скарзі захисник не погоджується з висновками судів про доведеність винуватості ОСОБА_6 та з оцінкою доказів, наданих на спростування висновків обвинувачення.
		ОСОБА_7 звертає увагу на те, що на коментарі від 11 грудня 2022 року і 10 січня 2023 року, розміщені під нікнеймом « ОСОБА_8 », написання яких інкримінується засудженій, відповідають інші особи - « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », а не « ОСОБА_12 ». Стверджує, що надані стороною захисту матеріали спростовують винуватість засудженої у вчиненні інкримінованих діянь, оскільки свідчать про втручання та внесення змін до цих коментарів органом досудового розслідування. Як приклад такого втручання наводить коментар від 08 січня 2023 року, який відсутній у матеріалах захисту, але наявний в акті огляду, поданому обвинуваченням. Наголошує, що після обшуку в ОСОБА_6 05 червня 2023 року був вилучений її ноутбук і з того часу вона не заходила до соціальної мережі та не видаляла жодних коментарів.
		Насамперед колегія суддів повторює, що оцінка доказів з точки зору достовірності не входить до повноважень касаційного суду. Це є обов`язком суду, який ухвалив рішення. Під час здійснення касаційного перегляду Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
		Водночас суд касаційної інстанції зобов`язаний перевірити в межах доводів, викладених у касаційній скарзі, чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами обвинувачення, у тому числі положення, які стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності для висновків суду.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що ці доводи захисника були предметом оцінки судів попередніх інстанцій, які обґрунтовано їх відхилили. 
		Так, спростовуючи доводи захисту щодо розбіжностей у коментарях від 11 грудня 2022 року та 10 січня 2023 року між їх автором й особами, які на них відповідали, апеляційний суд зазначив, що адресат «Інтернет» у соціальній мережі «ВКонтакте» є відкритим для широкого кола користувачів. Водночас цей суд зауважив, що ОСОБА_6 підтвердила використання нікнейму « ОСОБА_8 » і заявила, що лише вона мала доступ до свого облікового запису. З урахуванням цього апеляційний суд відхилив аргументи захисту стосовно того, що ОСОБА_6 після вилучення в неї ноутбука не заходила до соціальної мережі та не видаляла коментарів, указавши, що доступ і видалення інформації можливі з іншого пристрою або сторонньою особою, якщо відомий пароль. У свою чергу місцевий суд констатував, що відсутність певних коментарів у доказах захисту свідчить про їх видалення з метою знищення слідів злочину та уникнення відповідальності.
		Верховний Суд погоджується з наведеними мотивами судів щодо оцінки доказів, а сторона захисту не навела доводів, які б їх спростовували. Колегія суддів дійшла висновку, що доводи, наведені ОСОБА_7 у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Аргументи захисту щодо втручання сторонніх осіб або неврахування заяви засудженої про неможливість видалити коментарі були мотивовано відхилені судами попередніх інстанцій.
		При цьому Верховний Суд акцентує, що предметом розгляду є не коментарі, залишені невідомими особами, а коментарі під публікаціями у спільнотах соціальної мережі «ВКонтакте», розміщені ОСОБА_6 під нікнеймом « ОСОБА_8 », які містять публічні заклики до зміни меж території України.
		Твердження захисту про невмотивованість висновків місцевого суду через відсутність кримінального провадження за ст. 396 КК є необґрунтованими, оскільки відповідальність за цією статтею настає за приховування злочину. У цій же справі йдеться не про приховування злочину, а про спотворення доказів, які, після їх зібрання органом досудового розслідування, були представлені суду.
		Водночас суд, відповідно до ст. 94 КПК, надав оцінку доказам обвинувачення та захисту, навів мотиви своїх висновків, з якими погодився апеляційний суд і які Верховний Суд вважає правильними.
		Доводи захисту про необхідність визнати надані докази недопустимими є безпідставними, оскільки сторона захисту не вказала, які саме положення ст. 87 КПК, що визначають підстави недопустимості доказів, порушили суди.
		Тому Верховний Суд відхиляє ці доводи захисту. Водночас зазначає, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Зазначені вимоги суд першої інстанції також виконав у повному обсязі.
		Діяння ОСОБА_6 за визнаних судом першої інстанції встановлених фактичних обставин правильно кваліфіковано за частинами 1, 2 ст. 110 КК як здійснення публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та вчинення цих дій повторно. 
		Так, безпосереднім об`єктом цього кримінального правопорушення є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності й недоторканності України в межах установлених кордонів. Територіальна недоторканність України є невід`ємною складовою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст. 2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст. 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 ст. 110 КК дій.
		Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення у виді здійснення публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України характеризується виною у формі прямого умислу.
		Так, місцевий суд установив, що ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, використовуючи належний їй ноутбук під нікнеймом « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «ВКонтакте», доступ до якої мало необмежене коло користувачів, у коментарях під текстами спільнот цієї мережі розміщувала публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України всупереч порядку, встановленому Конституцією України. Зокрема, у цих коментарях вона поширювала матеріали проросійських спільнот, підсилювала твердження про необхідність зміни меж української території, а саме приєднання м. Дніпра, Дніпропетровської та Донецької областей до складу РФ, закликала до зміни чинної української влади у Дніпропетровській області, виявляла прихильність до держави-агресора. Зазначені заклики були адресовані необмеженому колу громадян України.
		За таких обставин Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги захисника про недоведеність складу інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 110 КК.
		Щодо доводів захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 110 КК за кваліфікуючою ознакою «вчинено повторно», то колегія суддів зазначає таке. 
		Відповідно до ст. 32 КК повторністю кримінальних правопорушень як формою множинності визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена ч. 1 цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром. 
		Отже, Суд зауважує, що об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких зовні схоже на окреме самостійне кримінальне правопорушення та спрямовано на реалізацію цього наміру, що має прояв ознак єдиного умислу в межах продовжуваного злочину. Однак у разі, коли кожне з тотожних кримінальних правопорушень має власну суб`єктивну сторону, а саме самостійний умисел (як психічне ставлення до конкретного діяння), який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину, то це утворює повторність кримінальних правопорушень. До того ж не охоплюється єдиним умислом (єдиним наміром) просте загальне бажання особи вчиняти певного виду протиправні суспільно небезпечні діяння без конкретизації у її свідомості їх обставин (часу, місця, способу та інших обставин кримінального правопорушення).
		Як зазначено вище, згідно зі ст. 110 КК кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої цією статтею, зокрема вчинення публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території України.
		Як установив суд, ОСОБА_6 під публікацією від 11 грудня 2022 року у спільноті «Донецк ДНР Новости Донбасс Россия Новороссия СВО» соціальній мережі «ВКонтакте» розмістила коментар, який містив публічний заклик до зміни меж території України. 08 та 10 січня 2023 року вона повторно залишила відповідні коментарі із закликами того ж змісту.
		Водночас Верховний Суд бере до уваги, що зміст здійснених залежно від обставин коментарів ОСОБА_6 кожного разу був різний, стосувався різних подій, пов`язаних з повномасштабним вторгненням РФ на територію України (перший - Соледару, другий - пам`ятників, а третій - Дніпропетровської області). Кожен цей ситуативно проведений коментар, визначений як відповідний заклик, не пов`язаний логічною думкою з іншими, мав різний контекст і проміжок часу ((1) 11 грудня 2022 року, (2) 08 січня та (3) 10 січня 2023 року). При цьому кожний заклик містив усі елементи складу злочину, передбаченого  ст. 110 КК. 
		Таким чином, установивши фактичні обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у скоєнні повторно публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України, які не були об`єднані єдиним кримінально протиправним наміром.
		Отже, колегія суддів констатує, що суди надали правильну правову оцінку діянням ОСОБА_6 й обґрунтовано визнали її винуватою в публічних закликах до зміни меж території України та їх повторному вчиненні.
		З урахуванням наведеного вище є нерелевантним посилання захисника на постанову Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 610/1109/18, оскільки встановлені в цій справі обставини принципово відмінні від обставин справи, яка є предметом розгляду.
		Тож Верховний Суд дійшов висновку, що вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є належно вмотивованими й обґрунтованими і за змістом відповідають приписам статей 370, 419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися, постановляючи рішення.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були підставами для скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено.
		Зважаючи на наведене вище, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення - без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...