Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/100/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 23.09.2025. Зареєстровано: 24.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2025.
Дата набрання законної сили: 23.10.2025
Номер судового провадження: 1-кп/202/681/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000003116

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		175/100/24
		1-кп/202/681/2025
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 вересня 2025 року  Індустріальний районний суд міста Дніпра
		 
		у складі: головуючої  судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22022050000003116 від 08.08.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, який народився в с. Торське Краснолиманського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України  Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади рф та службових осіб з числа керівництва збройних сил рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і збройних сил рф як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам рф, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту рф на території України  в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та збройних сил рф вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим ім. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та російської федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території рф службові особи генерального штабу збройних сил російської федерації, на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб збройних сил рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей рф, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника гщ зс рф ОСОБА_7 перед ІНФОРМАЦІЯ_2 з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами рф і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості рф на світовій арені, представники влади та збройних сил рф, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів рф здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян рф і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА)  як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та збройних сил рф серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту російської федерації, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ збройних сил рф поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
		Також, представниками влади і збройних сил рф вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 06 квітня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «донецька народна республіка».
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «днр» представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «днр») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, російської федерації на території Донецької області так званої «днр», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		19.02.2022 керівництвом рф в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст. 36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна. 
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації, а також інші невстановлені представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року указом президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та якийдієнацейчас.
		Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
		Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
		Зокрема, з 21 травня 2022 року по 23 вересня 2022 року, російською федерацією тимчасово окуповано територію с. Торське Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
		З метою створення окупаційної адміністрації в с. Торське Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, за вказівки невстановлених представників рф, у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, створюються не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності діяльності вказаним структурним підрозділам, керівниками «днр» прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема: 
		- так званою конституцією «днр» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «днр» є райони та міста республіканського значення;
		- так званою постановою «ради міністрів днр» «про введення державних адміністрацій на звільнених територіях донецької народної республіки» №32-6 від 08.09.2014, у якій зазначається, що голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням голови ради міністрів «днр»;
		- так званим указом «голови днр «про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого, з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «днр».
		На підставі вказаних документів, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на території м. Лиман Донецької області, яка є невід`ємною складовою частиною території України, так званим указом ватажка терористичної організації «днр» «про адміністрацію м. Красний лиман» № 285 від 12.06.2022 незаконно створено підпорядковану «администрации города Енакиево донецкой народной республики», місцеву адміністрацію «днр»  адміністрацію м. Красний Лиман, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . 
		21.05.2022 указом т.зв. «главы днр» № 228 «о внесении изменений в указ главы донецкой народной республики от 03 марта 2022 года № 45 «об включении в зону влияния и ответственности освобождённых населенных пунктов администрациям днр» на тимчасово окупованій території с.Торське Донецької області створене не передбачене законодавством України т.зв. «местное самоуправление с. Торское администрации города Енакиево донецкой народной республики», яке розташовувалось у приміщенні магазину навпроти Торської сільськоїради за адресою: АДРЕСА_3 , та на яке незаконно покладено здійснення функцій, властивих сільській раді.
		Представниками російської федерації на тимчасово окупованій території с. Торського Донецької області було створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. 
		При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території с. Торського Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.
		Так, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений період часу, але не пізніше червня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території  в с. Торське Лиманського району Донецької області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, добровільно надав згоду та зайняв посаду так званого « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яку обіймав до початку активної фази деокупації с. Торське Лиманського району Донецької області, тобто до середини 23 вересня 2022 року. 
		Так, у невстановлений період часу, але не пізніше червня 2022 року по 23.09.2022 на ОСОБА_3 , як на так званого « ІНФОРМАЦІЯ_4 », було покладено обов`язки щодо здійснення управління діяльністю незаконного органу влади, розпорядження фінансовими ресурсами населеного пункту, здійснення управління комунальним майном, управління в сфері житлово-комунального господарства та торгівлі, організації утримання та ремонту муніципальних об`єктів, організації забезпечення населення водопостачанням, енергопостачанням, керування діяльністю комунальних закладів, соціальних служб та закладів освіти, координації діяльності підприємств, організацій та закладів на території населеного пункту, організації розселення та надання побутової допомоги військовослужбовцям окупаційних військ рф тощо. 
		Також, за час перебування на вказаній посаді ОСОБА_3 , використовуючи надані представниками окупаційної адміністрації рф організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження, на виконання завдань та функцій так званої « ІНФОРМАЦІЯ_5 », налагодив взаємодію з окремими засобами масової інформації, використовуючи їх для висвітлення діяльності окупаційної адміністрації рф, здійснення пропагандистських акцій на її підтримку, зокрема через мережу Інтернет, та формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності так званої « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
		Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися у колабораційній діяльності, тобто добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченого зазначив, що подані письмові докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_3 , а кваліфікація кримінального правопорушення є вірною для того, щоб довести винуватість ОСОБА_3 поза розумним сумнівом. Відтак, прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1КК України та призначити йому остаточне покарання у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_3 , який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про їйого наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_6  у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати його правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. с. Торське, Донецької області), яка розпочалася із збройної агресії та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку російської федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що під час окупації села Торське Лиманськогорайону Донецької області з травня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_3 окупаційною владою був обраний "старостою села" та займався комунальними справами, розподіляв гуманітарну допомогу. ОСОБА_3 мешканець села Торське Лиманського району не був обраний головою селищної ради на зборах громади села, а призначений окупаційною владою. 
		Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що в період окупації с. Торське Лиманського району Донецької області з травня по вересень 2022 року ОСОБА_3 був призначений представниками окупаційної влади голову села. Він перебував при здійсненні своїх повноважень у військовій формі, представляв окупаційну владу. Обвинувачений ОСОБА_3 після де окупації скла Торське Збройними Силами України виїхав на окуповану частину Луганської області.
		Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_8 стверджували у суді, що обвинувачений ОСОБА_3 надав добровільно згоду на співпрацю з окупаційною владою. 
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується такими доказами:
		- протоколом огляду від 09.09.2022 року з диском до нього, згідно якого оглянуто телеграм канал " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Авторы канала - наши корреспонденты в России и за рубежом. Мы рассказываем о том, что видим сами. Оглядом стрічки телеграм каналу виявлено наступний допис із посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_7 ". Текст допису: На Украине проходили военно-патриотические игры с идеологией Бандеры и Шухевича, рассказала РИА Новости исполняющий обязанности главы села Торское (мовою оригіналу). 
		Текст допису: 400 и 1100 гектаров озимой пшеницы сгорело в поселке Торское (днр) из-за украинских обстрелов, рассказал РИА Новости исполняющий главы селения. Украинские войска целенаправленно обстреливают церкви, рассказал риа новости исполняющий обязанности главы с. Торское в ІНФОРМАЦІЯ_8 (мовою оригіналу) .
		Оглядом вказаної публікації встановлено, що вона містить у собі відеозапис на якому зображено особу схожого на ОСОБА_3 ;
		- протоколом огляду від 15.08.2023 року, згідно якого було оглянуто стрічку телеграм каналу за участю свідка ОСОБА_9 , який впізнав ОСОБА_3 , який був так званим в.о. голови ІНФОРМАЦІЯ_9 в період його окупації представниками зс рф;
		- протоколом огляду від 12.09.2023 року з диском до нього, огляд проводиться з використанням службового комп`ютера марки Lenovo з можливістю доступу до мережі Інтернет у програмному забезпеченні Інтернет-браузері «Google Chrome».
		Предметом огляду є інформація розміщена на Інтернет сайті « ІНФОРМАЦІЯ_10 » електронне посилання: ІНФОРМАЦІЯ_11 .В ходіогляду булоздійснено перехідза електроннимпосиланням наІнтернет сайті« ІНФОРМАЦІЯ_10 » девиявлено розміщенийтак званийнормативно правовийакт якиймає назву:«указ главыдонецкой народнойреспублики №13от 19.01.2015года «опринятии временного(типового)положения оместных администрацияхдонецкой народной республики» (мовою оригіналу);
		- протоколом огляду від 21.11.2023 року з диском до нього, згідно якого проводиться огляд з використанням службового комп`ютера марки Lenovo з можливістю доступу до мережі Інтернет у програмному забезпеченні Інтернет-браузері «Google Chrome». 
		Предметом огляду є інформація розміщена на інтернет сайті "денис пушилин официальный сайт, российская федерация главы донецкой народной республики" (мовою оригіналу);
		В подальшому, здійснено перехід до розділу «документы, указы главы днр» де здійснено перехід до так званих указів за 2022 рік та знайдено так званий нормативно правовий акт який має назву: «указ главы донецкой народной республики №228 от 21.05.2022 года «о внесении изменений в указ главы днр от 03 марта 2022 года № 45 (Опубликован 21.05.2022г.)» (мовою оригіналу). Згідно тексту вказаного документу, окупаційна влада оголошує окупацію с. Торське Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області з 21.05.2022;
		- протоколом огляду від 20.12.2023 року, згідно якого предметом огляду є Додаток до протоколу про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 22022050000003116 від 08.08.2022, - оптичний диск CD-R із рукописним написом «12209512» .
		В результаті відкриття вказаного архіву серед вмісту наявних документів, виявлено два графічні файли під назвою: «1 .jpg» та «2.jpg», які являють собою фотокопії зображень паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_3 та довідку про отримання ідентифікаційного коду на ім`я І ОСОБА_3 ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2023 року з диском до нього, за участю свідка ОСОБА_8 , який впізнав ОСОБА_3 , як особу яка з травня 2022 року по вересень 2022 року виконував обов`язки голови с. Торського Лиманського району Донецької області від окупаційної адміністрації;
		- протоколом огляду від 14.08.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 при перегляді телеграм каналу главные новости риа, впізнав ОСОБА_3 , який був так званий в.о. голови окупаційної адміністрації с. Торське Лиманського району Донецької області в період його окупації представниками зс рф;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 року з диском до нього, за участю свідка ОСОБА_9 , який впізнав ОСОБА_3 , як особу яка з травня 2022 року по вересень 2022 року виконував обов`язки голови села Торське Лиманського району Донецької області від окупаційної адміністрації;
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2023 року з диском до нього, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2023 року виявлено та вилучено документи, що знаходяться у володінні АТ КБ " ІНФОРМАЦІЯ_12 ", які записано на оптичний диск;
		- постановою про оголошення в розшук підозрюваного від 08.12.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , було оголошено в розшук;
		- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_14 від 13.12.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022050000003116 від 08.08.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Під час судового розгляду стороною захисту не заявлялось клопотання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Відповідно до вимог ст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При призначенні покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховує ступінь тяжкості вчиненного ОСОБА_3 злочину, який відповідно до вимог ст.12КК України є тяжким злочином, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину, особу обвинуваченого, раніше не судимого, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. 
		Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено. 
		До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		Керуючись ст. ст.297-1,323,369-371,374,376,395 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5ст.111-1 КК України тапризначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а саме пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на п`ятнадцять років з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3  рахувати з моменту фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а саме пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимогст. 323 КПК України.
		Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуюча:              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...