Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/3676/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 24.09.2025. Зареєстровано: 24.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2025.

Номер судового провадження: 2-а/345/75/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/3676/25 
		Провадження № 2-а/345/75/2025
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23.09.2025                 м. Калуш
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Короткий зміст позовних вимог.
		адвокат Зубарєва Л.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову № 254 від 31 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
		Позовна заявамотивована тим,що постановою №254 від 31.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 було направлено поштовим зв?язком повістку № 0610232161437 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.02.2025. На вказану дату ОСОБА_1 не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає, що дана постанова прийнята із порушенням норм процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням положень КУпАП, при відсутності складу правопорушення та при відсутності доказів вчинення правопорушення, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
		Жодної повістки чи повідомлення на 20.02.2025 позивач не отримував, тому з`явитися до ТЦК не міг. Останній є інвалідом 3-ої групи, регулярно відвідує ТЦК і будь-якого умислу щодо ухилення від явки не мав. Із військово-облікового документа № 151020249309701100007 вбачається, що ОСОБА_1 отримав його 14.10.2024. З витягу з додатку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 28.11.2024 було уточнено дані, там же зазначено і постанову ВЛК, групу інвалідності, номер його телефону. Однак жодного повідомлення по телефону також не було. 
		22.03.2025 ОСОБА_1 перебував на кордоні і йому повідомили, що він перебуває у розшуку. Тоді ж йому вручили повістку по явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.00 год. 24.03.2025. 
		24.03.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 написав пояснення, де зазначив, що жодної повістки він не отримував. При цьому особа, яка відбирала пояснення, ствердила, що він до адміністративної відповідальності притягатися не буде.
		Крім цього, у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 знаходився і 27.03.2025 і 31.03.2025. У ТЦК пропускний режим і про те, де саме буде розглядатися справа, його ніхто не повідомив. Отже, відповідачем не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто суб?єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених ст. 268 КУпАП. При таких обставинах вважає, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.
		Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
		ухвалою суду від 18.07.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 11.08.2025 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 копію адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками було вручено особі за довіреністю, що підтверджується трекінгом поштового відправлення. Крім того, ухвалу суду про витребування доказів відповідачем не виконано, хоча її було вручено особі за довіреністю, а також доставлено на електронну адресу відповідача, що підтверджується трекінгом поштового відправлення та довідкою про доставку електронного листа.
		У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
		Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
		Враховуючи, ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, а також неподання останнім витребуваних судом доказів без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
		постановою № 254 від 31.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та обрано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 було направлено поштовим зв?язком повістку № 0610232161437 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.02.2025. На вказану дату ОСОБА_1 не прибув. ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши тим, що повістка йому не надходила. Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутній (а.с. 8-9).
		Відповідно до військово-облікового документу, виданого 14.10.2024 ОСОБА_1 , згідно з рішенням ВЛК він непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 10).
		Відповідно до витягу зі застосунку «Резерв +», сформованого 10.07.2025 щодо ОСОБА_1 , останній знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата уточнення даних  28.11.2024. Постанова ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Відстрочка до завершення мобілізації (а.с. 11).
		Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААД № 059834 від 08.10.2024 ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності на строк до 01.11.2025. Дата чергового переогляду  08.10.2025 (а.с. 12).
		Відповідно до повістки № 468 від 22.03.2025 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 24.03.2025 (а.с. 13).
		Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Оцінка суду:
		дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно зі ст.5КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
		Відповідно до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до ст.235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно з п.п. 1, 3 статті 210-1КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з п. 4.1 Рішення КонституційногоСуду Українивід 22грудня 2010№ 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
		Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що позивачу було направлено поштовим зв?язком повістку № 0610232161437 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.02.2025. На вказану дату ОСОБА_1 не прибув. 
		Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
		Відповідно до частини 4 статті 77КАС України докази суду надають учасники справи.
		Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
		Згідно зі ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Водночас, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема, докази направлення поштовим зв?язком повістки № 0610232161437 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.02.2025 відповідач суду не надав, ухвалу про витребування доказів не виконав, і, як наслідок, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.
		Разом з тим, постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 72 КАС України, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували вину позивача в матеріалах справи відсутні.
		В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Таким чином, з огляду на те, що докази на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, відповідачем не подано, в матеріалах справи вони відсутні, враховуючи, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 мають можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що вказує про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення № 254 від 31 березня 2025 через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Відповідно вимог ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		З огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суду не доведена, у зв`язку із чим постанову № 254 від 31 березня 2025 щодо позивача про накладення адміністративного стягнення необхідно скасувати, а провадження по справі закрити, що буде належним захистом порушеного права позивача. 
		Відповідно до ч. 2 ст.286КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
		Позивачу 01.07.2025 було вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2025 з виконання постанови № 254 від 31 березня 2025 року, що підтверджується супровідним листом, конвертом та трекінгом поштового відправлення (а.с. 14-17). Після чого, представник позивача звернулася з адвокатськими запитами від 02.07.2025 до начальника Калуського ВДВС та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання копії постанови № 254від 31березня 2025року (а.с. 18, 19). Відповідно до супровідного листа в.о. начальника Калуського відділу ДВС № 66027 від 10.07.2025 представнику позивача було надано копію постанови № 254 від 31 березня 2025 року (а.с. 7).
		При цьому у матеріалах відсутні відомості про складання спірної постанови за участю позивача та вручення йому відповідної копії, так як його підпис у вказаній постанові відсутній. Крім того, у матеріалах відсутні відомості про направлення копії постанови на адресу позивача та її отримання останнім. Водночас, адміністративний позов було подано до суду 14.07.2025, тобто в межах десятиденного строку з дня коли його представник отримала копію спірної постанови.
		Таким чином, суд вважає, що позивачем строк оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності було пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 72, 77, 80, 286 КАС України, ст.ст. 7, 210-1, 235, 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		поновити  ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити.
		Скасувати постанову № 254 від 31 березня 2025 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
		Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...