Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/876/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 24.09.2025. Зареєстровано: 25.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2025.

Номер судового провадження: 2-948/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/876/25 
		Провадження № 2-948/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 липня 2025 року         Обухівський районний суд Київської області в складі :
		головуючого судді Кравченка М.В.
		при секретарі Узлій М.М.,
		за участю позивачки ОСОБА_1 ,
		представника позивачки ОСОБА_2 ,
		представниці відповідача Абібулаєвої Т.Г.,
		розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» про розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» про розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії, просить суд Розірвати кредитний договір №23100935064506, укладений 09.10.2023 року шляхом підписання анкети заяви про надання кредиту «Оплата частинами» з платіжної кредитної картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на суму 47 499,00 грн. яка належить ОСОБА_1 . Закрити кредитну картку № НОМЕР_1 (кредитний договір № 23100935064506), видану ОСОБА_1 Комерційним банком "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001) та припинити нарахування відсотків за кредитом по даній картці, скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані ОСОБА_1 з 09.10.2023 року та будуть нараховані по день закриття картки. Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів на рахунку картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , до стану 3907,31 грн, у якому він був перед виконанням несанкціонованих операції від 09.10.2023 р. щодо оформлення кредиту та зняття коштів у сумі 47 499,00 грн.?Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» понесені судові витрати.
		Позов обґрунтовує тим, що 22.02.2022 року ОСОБА_1 уклала Договір банківського рахунку з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», шляхом підписання Заяви про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг «Кредитні картки» та «Оплата частинами/Миттєва розстрочка». На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 02/26, тип Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. В подальшому шляхом несанкціонованого входу в її облікової запис невідомими особами, на її ім`я було оформлено кредит в ТОВ «Швидко гроші» на суму 8 000 грн. а також було оформлено споживчий кредит на її ім`я в магазині «COMFI». Відповідно до інформації наданої відповідачем вона дізналась, що від її імені було збільшено кредитний ліміт до 50 000 грн. та була залишена заява про надання кредиту «Оплата частинами» на суму 47 499,00 грн. яка начебто була підписана нею за допомогою її простого електронного підпису і цього ж дня було надано споживчий кредит на суму 47 499,00 грн. У відповідь на запит ОСОБА_1 до Служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17.10.2023 року, банком було надано інформацію, що переказ з коштів з картки ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . У зв`язку з чим вона звернулась до Обухівського РУП ГУНП в Київській області було зареєстроване кримінальне провадження № 120230002284 за ч. 4 ст. 190 КК України від 11.10.2024 року. Вона вважає, що за фактом шахрайських дій невідомих осіб на неї не повинен покладатися обов`язок повернення коштів, у зв`язку уз чим вона звернулась до суду з даним позовом. 
		21 лютого 2025 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, призначено підготовче судове засідання. 
		12.03.2025 року винесено ухвалу про задоволенні клопотання представниці відповідача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Абібулаєвої Тетяни Геннадіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		21.03.2025 року винесено ухвалу про задоволення клопотань представників сторін про витребування доказів, продовження строків підготовчого провадження на строк виконання цієї ухвали.
		26.03.2025 року представницею відповідача подано відзив на позову заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з його необґрунтованістю. 
		31.03.2025 року винесено ухвалу про задоволенні клопотання представниці відповідача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Абібулаєвої Тетяни Геннадіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		23.04.2025 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		12.05.2025 року винесено ухвалу про задоволенні клопотання представниці відповідача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Абібулаєвої Тетяни Геннадіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		09.06.2025 року винесено ухвалу про задоволенні клопотання представниці відповідача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Абібулаєвої Тетяни Геннадіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		11.06.2025 року винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.
		11.06.2025 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		25.06.2025 року винесено ухвалу про задоволенні клопотання представниці відповідача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Абібулаєвої Тетяни Геннадіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		27.06.2025 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).
		Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Пояснила, що просить розірвати договір укладений від її імені невідомими особами та припинити нарахування відсотків. Її зателефонував чоловік та представився працівником «Київстар» сказав ввести комбінацію цифр для заміні сім-катки, після чого не мала доступ до свого телефону. Позивачка після цього дзвінка відразу пішла у відділення банку, але грошові кошти з карти позивачки вже було знято невідомими особами, а наступного дня було виявлено здійснення покупки. Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні відкритому за її заявою за фактом шахрайських дій ще не завершено. Вона ен порушувала умов укладеного з банком договору. 
		Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Пояснив, що позивачка не надавала своїх особистих даних. Оспорювані договори було укладено від її імені шахрайським шляхом, вона цих осіб не знає. Позивачка не брала кредит та не купувала ніяких товарів. Вона не була в тих містах звідки здійснювались шахрайські дії. З працівниками АТ «КБ «Приватбанк» вона не спілкувалась, їй телефонувала невідома особа, яка зламала її сім-карту. Відповідно до висновку розслідування банк діяв не професійно, оскільки коли відбулось входження в особистий кабінет позивачки з нетипового пристрою, вони не заблокували проведення операцій.
		Представниця відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Пояснила, що позивачка здійснила дії, якими вона надала шахраям доступ до її фінансового номера. Вона добровільно ввела комбінацію цифр, які їй назвали невідомі особи. Позивачка була введена в оману шахраями, але вона самостійно надала доступ до свого особистого кабінету. Умови укладеного договору були погоджені раніше, позивачка підтримала заяву про приєднання. ОТР пароль було надіслано на її номер телефону через додаток «Приват 24». В даному випадку банк не повинен нести відповідальність за вчинені позивачкою дії, вона була не обережною. Працівники банку не повинні питати в неї кодове. Одноразовий цифровий пароль вжахається електронним підписом. 
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. 
		Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Суд, вислухавши позивачку та представника позивачки, представницю відповідача, розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
		Судом встановлено наступні обставини.
		22.02.2022 року ОСОБА_1 уклала Договір банківського рахунку з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», шляхом підписання Заяви про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг «Кредитні картки» та «Оплата частинами/Миттєва розстрочка».
		На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 02/26, тип Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.
		09.10.2023 року близько 14:02 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 отримала дзвінок від невідомого чоловіка (3 номеру НОМЕР_7), який представився працівником «Київстар» та повідомив, щоб не було заблоковано номер, то потрібно ввести запропоновану комбінацію цифр, що ОСОБА_1 і зробила в подальшому. Надалі ОСОБА_1 дізналася, що з її банківської карти № НОМЕР_1 було знято (списано) 54350,23 гривень та оформлено кредит в «Швидко гроші» на суму 8000 гривень, а також невідома особа оформила споживчий кредит на її ім`я в магазині «COMFY».
		Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 09.10.2023 року від імені ОСОБА_1 було збільшено кредитний ліміт до 50000,00 грн. за карткою № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та була залишена заява про надання кредиту «Оплата частинами» на суму 47499,00 грн., яка начебто була підписана ОСОБА_1 за допомогою її Простого електронного підпису. Цього ж дня АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором № 23100935064506 від 09.10.2023 року було надано споживчий кредит нібито ОСОБА_1 у сумі 47499,00 грн.
		У відповідь на запит ОСОБА_1 до Служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17.10.2023 року, банком було надано інформацію, що переказ з коштів з картки ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 .
		За результатами перевірки фінансових операцій клієнта ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.09.2024 року, встановлено наступне:
		- перевіркою руху коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 встановлено, що оспорювані фінансові операції проведені у період з 14:24 год. до 15:15 год. 09.10.2023p.
		- перевіркою характеру проведених видаткових операцій встановлено, що вони проведені через платіжний сервіс Приват24 під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 . У цей період проведено 4 (ідентичні видаткові операції із перерахунку коштів загальною сумою 52418,71 грн. на картковий рахунок НОМЕР_2 банка емітента АТ "Ідея Банк" (JSC IDEA BANK).
		- також о 15:15 год. 09.10.2023р. через мережу Інтернет з використанням електронного платіжного засобу оформлений споживчий кредит НОМЕР_9 (референс SAMDNWFC00093199287) на суму 47499,00 грн. за програмою "Оплата частинами".
		номер телефону НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 зазначений, як фінансовий напередодні чи у період проведення оскаржуваних транзакцій не змінювався. Зміна на номер НОМЕР_4 зафіксована о 13:55 год. 10.10.2023р.
		відомості щодо зміни ПІНу та С?2-кодів по картках клієнта напередодні проведення оспорюваних транзакцій не збереглися.
		- відповідно до наявних відомостей з історії переглядів даних клієнта ОСОБА_1 факт перегляду такої інформації працівниками банку не зафіксований.
		- відповідно до зібраних даних клієнту ОСОБА_1 відкритий обліковий запис Приват24 з ідентифікаційним номером (User P24 ID) 14125599, Згідно даних статистики змін акаунту Приват 24 0 14:08:33 09.10.2023р. зафіксовано успішну зміну паролю авторизації до облікового запису Приват 24 клієнту ОСОБА_1 . Операцію проведено у web-версії Приват24 з Ір-адреси НОМЕР_5 провайдеру ПАТ "ВФ Україна". Операція проведена із коректним введенням даних платіжної картки НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_1 
		- перевіркою авторизацій у Приват24 під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 встановлено, що у день проведення оспорюваних нею фінансових операцій відбулася авторизація з пристрою: МОТО G72|MOTOROLA, з ідентифікатором банку іmel НОМЕР_10, ір-адреса: НОМЕР_11, провайдер: ТОВ "Лайфселл".
		- п 14:17:36 09.10.2023р., авторизація з цього пристрою зафіксована з координатами геопозиціонування: 47.896501, 33.4022729, що відповідає м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.
		- за результатами аналізу використання зазначеного пристрою під обліковим записом клієнта Байцер АМ, зафіксована пише у день проведення оспорюваних операцій. Додатковою перевіркою використання пристрою МОТО G72|MOTOROLA, з ідентифікатором банку іmei НОМЕР_10 для авторизації у Приват24 встановлено, що він використовувався лише для авторизації під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 
		- за результатами аналізу авторизації у Приват24 під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 встановлено, що зазвичай такі авторизації проводяться з пристрою 22011119UY|REDMI, 3 ідентифікатором банку imeі НОМЕР_12.
		- слід зазначити, що у обліковому записі Приват24 клієнта зберігається інформація по платіжній карті, необхідна для оформлення за мережею Інтернет споживчого кредиту за програмою "Оплата частинами".
		- таким чином, зібрані дані вказують на те, що напередодні оспорюваних клієнтом ОСОБА_1 фінансових операцій за 09.10.2023р. проведена успішна авторизація під її обліковим записом Приват24 пристрою MOTO G72|MOTOROLA, з Ідентифікатором банку imeі НОМЕР_13. 0 14:23 год. 09.10.2023р. з контактного номеру телефону НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 банком отримано підтвердження на проведення видаткової фінансової операції, а також для свого підтвердження повідомлена персональна інформація стосовно клієнта ОСОБА_1 . Також отримані відомості, які вказують на звернення клієнта ОСОБА_1 до банку з інформацією щодо протиправних дій сторонньої особи по її рахунках, а також оформлення кредиту вже після проведення оспорюваних фінансових операцій.
		За заявою ОСОБА_1 Обухівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було зареєстровано кримінальне провадження за №12023111230002284 за ч. 4 ст. 190 КК України, про що були внесені відповідні відомості до ЄРДР.
		Слідчими слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в ході досудового розслідування кримінального провадження №12023111230002284 за ч. 4 ст. 190 КК України від 11 жовтня 2024 року за фактом шахрайських дій невстановлених осіб, які своїми протиправними діями від імені ОСОБА_1 оформили споживчий кредит та в подальшому незаконно заволоділи кредитними коштами встановлено наступне:
		- 09.10.2023 о 13.44 год. мобільний номер НОМЕР_7 зв`язувався з мобільним номером НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_1 . Абонент з мобільним номером НОМЕР_7 знаходився у м. Кривий Ріг. Дніпропетровської області.
		- мобільний абонент НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_1 09.10.2024 (на момент вчинення шахрайства) не фіксувався за базовими станціями міста Обухів, але разом 3 тим мобільний номер телефону потерпілої НОМЕР_3 фіксувався за базовою станцією в м. Південне Харківського району Харківської області.
		- 09.10.2023 року на сайті інтернет-магазину COMFY було оформлене інтернет-замовлення № 39586221, відповідно до якого були замовлені товари: смартфон Apple iPhone 15 Plus 128Gb Blue, вартість товару 47 498 (сорок сім тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 00 коп., та стартовий пакет Vodafone SuperNet Start (акція), вартість товару 1 (одна) грн. 00 коп., форма отримання самовивіз з магазину ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37.
		- замовником та отримувачем зазначено особу «Василий» (прізвище та по батькові невідомі), контактний телефон НОМЕР_8 , e-mail: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Дата отримання товару в вищезазначеному магазині 09.10.2023 року.
		Таким чином, несанкціонований вхід 09.10.2023 року до облікового запису ОСОБА_1 був здійснений з нетипового пристрою, використання якого зафіксовано лише у день проведення оспорюваних операцій з координатами геопозиціонування, що відповідають м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. Зазвичай авторизації за обліковим записом ОСОБА_1 відбувалися з іншого пристрою.
		Окрім цього 09.10.2023 з мобільним номером телефону НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_1 зв`язувався абонент з мобільним номером НОМЕР_7 з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Також товар, який був придбаний за незаконно набуті кошти шляхом протиправного оформлення споживчого кредиту на ім`я ОСОБА_1 був отриманий з магазину ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37 .
		Необхідно додатково зазначити, що 09.10.2023 року в час проведення оспорюваних несанкціонованих банківських операцій від імені ОСОБА_1 , остання перебувала за місцем своєї реєстрації та постійного проживання в АДРЕСА_1 . Однак, 09.10.2023 року, коли ОСОБА_1 перебувала у себе вдома у місті Обухів, третя особа виготовила дублікат SIM-картки з відповідним номером, здійснила вхід до системи інтернет-банкінгу від її імені та оформила кредит за програмою Банку "Оплата частинами" у магазині торгівельної марки "Comfy" в м. Кривий Ріг.
		Так, позивачка ОСОБА_1 вважає, що на неї не повинен покладатись обов`язок зі сплати кредиту, адже його оформлення відбулося внаслідок протиправних дій іншої особи, а також бездіяльності Банку, що уможливило виникнення таких наслідків, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.
		Також ОСОБА_1 , як користувач картки, 09.10.2023 року в час проведення оспорюваних несанкціонованих банківських операцій будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів зі свого рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ КБ «ПриватБанк» письмово чи в електронному вигляді з використанням електронної системи «Приват24» не вчиняла, а навпаки, 11.10.2023 року з контактного номеру телефону НОМЕР_4 клієнтом ОСОБА_1 , а також довіреною особою на ім`я ОСОБА_3 повідомлено про несанкціоноване проведення фінансових операцій та оформлення кредиту.
		Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		За статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з статтею 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
		У відповідності до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з статтею 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		На підставі статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України "Про платіжні послуги": 
		Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»: платіжна картка електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; держатель платіжного інструменту фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; неналежна платіжна операція платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний платник особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 затверджено «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (Положення № 164).
		Відповідно до п. 136 Розділу VII Положення № 164, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Згідно з п. 138 Розділу VII Положення № 164, емітент зобов`язаний: забезпечити, щоб Індивідуальна облікова Інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення), повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту. 
		За п. 139, 140 Розділу VII Положення № 164, емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність зв них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Відповідно до п. 143 Розділу VII Положення № 164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Згідно з п. 146 Розділу VII Положення № 164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели де втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		За статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		На підставі статтею 2561 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Згідно з статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		У відповідності до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 671цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню Інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА З втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді.
		Суд касаційної інстанції враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) висловився про те, що "встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15".
		Такий самий висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі. Не 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 671цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА 1, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27 липня 2015 року та 30 липня 2015 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9792,00 грн.
		Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350са19) вказано, що: «суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА 1 Ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення.
		Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА 1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА 1 по кредитній картці № НОМЕР 3 на розмір заборгованості 31 712 грн., яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.
		Аналогічна правова позиція викладена у зокрема постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856са17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19).
		Своєю постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23) зробив висновок, що "при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Апеляційний суд вказав, що невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет, і саме клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію; апеляційний суд не врахував, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої Інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не с рівними, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування; суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції: ОСОБА 1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої Інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА 1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів".
		У постанові Верховного Суду від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23 (провадження № 61-16525св24) зроблено правовий висновок про те, що клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він невідкладно повідомив банк про такі операції, а банк не довів, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Сам по собі факт коректного введення вихідних даних для ініціювання банківської операції не може достовірно підтверджувати вину клієнта.
		КЦС ВС погодився з доводами відповідача про недоведеність банком факту сприяння ним несанкціонованому списанню коштів у травні 2022 року. Навпаки, у матеріалах справи є докази того, що відповідач діяв своєчасно та повідомив про інцидент. За відсутності належних і допустимих доказів сумніви й припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		КЦС ВС нагадав, що саме банк мав подати і саме до суду першої інстанції беззаперечні докази сприяння відповідачем незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
		У спорі, що розглядається у цьому провадженні, правовідносини є аналогічними, споживач також невідкладно вжила заходів для належного інформування банку про виявлені обставини шахрайського заволодіння персональними даними і коштами на банківському рахунку іншими особами, звернулась до правоохоронних органів, тобто діяла добросовісно і жодним чином не сприяла несанкціонованому списанню коштів.
		Відтак, суд застосовує правові позиції, висловлені судом касаційної інстанції у вказаних вище справах, оскільки правовідносини є подібними.
		Таким чином, має місце істотне порушення банком вимог Закону України «Про платіжні послуги», «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 затверджено, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком ОСОБА_1 , які нею не замовлялися та не оформлялися, що завдало їй істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку вона має погашати, та нарахування плати у великому розмірі за кредитні кошти, які нею не отримувались, а сама послуга не замовлялась, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення статті 651 ЦК України, а кредитний договір підлягає розірванню.
		Суд вважає можливим захистити право позивача шляхом розірвання кредитного договору № 23100935064506 від 09 жовтня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Комерційний банк «Приват Банк» шляхом підписання анкети-заяви про надання кредиту «Оплата частинами» з платіжної карти «Універсальна» № НОМЕР_1 на суму 47 499 грн., Зобов`язання акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» закрити кредитну карту № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_1 та припинити нарахування відсотків за кредитом по цій картці (кредитний договір № 23100935064506 від 09 жовтня 2023 року), таким чином обраний позивачем спосіб захисту його інтересів частково ґрунтується на законі, а тому в задоволенні позовних вимог частині вимоги зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів на рахунку картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , до стану 3907,31 грн., у якому він був перед виконанням несанкціонованих операції від 09.10.2023 р. щодо оформлення кредиту та зняття коштів у сумі 47 499,00 грн., слід відмовити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Таким чином, Суд вважає недоведеним факт порушення співвідповідачем прав чи законних інтересів позивача.
		Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відповідач належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень не представили, доводи позову не спростували, тому позов підлягає задоволенню частково.    
		Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають ст. 141 ЦПК України та підтверджуються наявним в матеріалах справи доказами.
		Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 76, 109, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 651, 1054, 1066, 1071, 1073 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Розірвати кредитний договір № 23100935064506 від 09 жовтня 2023 року, укладений між  ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Комерційний банк «Приват Банк» шляхом підписання анкети-заяви про надання кредиту «Оплата частинами» з платіжної карти «Універсальна» № НОМЕР_1 на суму 47 499 грн.
		Зобов`язати акціонерне товариство «Комерційний банк «Приват Банк» закрити кредитну карту № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_1 та припинити нарахування відсотків за кредитом по цій картці (кредитний договір № 23100935064506 від 09 жовтня 2023 року). 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Стягнути з акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» на користь  ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя М.В.Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...