Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 455/159/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 25.09.2025. Зареєстровано: 26.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/455/17/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017140000000325

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 455/159/18
		Провадження № 1-кп/455/17/2025
		 
		У Х В А Л А 
		Іменем України
		 
		    25 вересня 2025 року м. Старий Самбір
		 
		Старосамбірський районний суд Львівської області 
		в складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Віньківці Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ,з вищоюосвітою,державного інспекторавідділу митногооформлення "Мостиська-Залізничний"Львівської митниці,одруженого,військовозобов`язаного,судимості не має, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, 
		за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
		сторони захисту  обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		На розгляді Старосамбірського районного суду Львівської області суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
		15.09.2025 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
		25.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_3 подав до суду письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності.
		 
		Рух справи в суді
		Кримінальне провадження № 42017140000000325 було розпочате 25.10.2017 року.
		12.02.2018 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України надійшов до Старосамбірського районного суду Львівської області.
		Ухвалою судді від 13.02.2018 року у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання на 16 годину 00 хвилин 22.02.2018 року.
		Ухвалою суду від 22.02.2018 року продовжено строк відсторонення ОСОБА_3 від посади.
		Ухвалою суду від 22.02.2018 року обвинувальний акт направлено з поданням до Апеляційного суду Львівської області для визначення підсудності.
		Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2018 року подання Старосамбірського районного суду Львівської області про направлення на розгляд кримінального провадження до іншого суду залишено без задоволення.
		Ухвалою суду від 15.08.2019 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 10 годину 30 хвилин 26.12.2019 року.
		Наказом №47-К від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю 07.07.2020 року.
		З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду ОСОБА_7 №219/07/2020 від 16.07.2020 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
		Ухвалою судді від 07.08.2020 року кримінальне провадження прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 15 годину 30 хвилин 27.08.2020 року, яке неодноразово відкладено.
		 
		15.09.2025 до суду від захисника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
		25.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_3 подав до суду письмову згоду на закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
		 
		Суд звертає увагу на те, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
		Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого, підтримання публічного обвинувачення в суді.
		Також ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Засада диспозитивності, правила ст. 22 КПК вимагають від суду під час здійснення розгляду справи зберігати об`єктивність та неупередженість; функції суду та державного обвинувачення є несумісними.
		Відповідно суд констатує, що судом, починаючи з 04.08.2020 року, коли справу було передано для розгляду судді ОСОБА_1 , у вказаній справі було призначено 49 судових засідань, з яких за клопотанням прокурора було відкладено 18 судових засідань та за клопотаннями захисника було відкладено 7 судових засідань.
		 
		Обґрунтування клопотання
		 
		Захисник мотивував клопотання тим, що п`ятирічний строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення сплив, обвинувачений не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, а тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження №42017140000000325 від 25.10.2017 року  закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник  адвокат ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання, просили суд клопотання задовольнити.
		Обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Також пояснив, що йому є зрозумілою суть обвинувачення, підстави його звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави. Зазначив, що раніше до кримінальної відповідальності в межах інших кримінальних проваджень не притягувався.
		Прокурор ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 . Вважав за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки строк притягнення до відповідальності сплив. Просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді та вирішити питання щодо речових доказів.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		 
		Мотиви та висновки суду
		 
		Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42017140000000325 від 25.10.2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи, відповідно до наказу в.о. начальника Львівської митниці ДФС № 138-0 від 20.03.2017 року на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС, будучи працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання  радник податкової та митної справи III рангу, здійснюючи функції представника влади та службової особи, будучи в силу службового становища, Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС та Посадової інструкції уповноваженим на здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, при цьому додержуючись Конституції України, Митного кодексу та інших законодавчих актів з питань митної справи, здійснювати нарахування митних платежів, контролювати повноту їх стягнення, здійснювати оформлення митних документів, виявляти способи незаконного переміщення вантажів, транспортних засобів, товарів та інших предметів через митний кордон України, оформляти відповідні документи митного контролю, перевіряти відповідність поданих до митного контролю документів, проявляти необхідну ініціативу та наполегливість по виявленню фактів контрабанди та порушень митних правил, забезпечувати виконання необхідних митних процедур при випуску товарів у вільний обіг, здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів при проведенні процедур митного контролю й митного оформлення із застосуванням митної декларації, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 6000 гривень за безперешкодне переміщення товарів через митний кордон України.
		Так, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, достовірно знаючи, що через митний пост «Смільниця» Львівської митниці ДФС, що розташований поблизу с.Терло Старосамбірського району Львівської області, у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця - Кросценко» раніше неодноразово здійснював перетин митного кордону України громадянин України ОСОБА_8 , дізнавшись від останнього про намір перевезти з території Республіки Польща на територію України значну партію автозапчастин, маючи умисел на незаконне одержання неправомірної вигоди від останнього, 22.10.2017 року, перебуваючи на території митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС, що розташований поблизу с.Терло Старосамбірського району Львівської області, у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця - Кросценко», запропонував ОСОБА_8 допомогу у перетині кордону за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 6000 грн. ГІри цьому повідомив що вказаний ОСОБА_8 об`єм автозапчастин слід розділити на три частини і відповідно у три етапи здійснити їх перевезення на територію України та при кожному перетині кордону надавати йому частину неправомірної вигоди в сумі 2000 грн.
		Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 , що у разі ненадання йому неправомірної вигоди він не зможе перевозити автозапчастини по смузі руху «зелений коридор» та щодо нього буде здійснюватись поглиблений догляд і інші перешкоди у проведенні митного оформлення та перетині митного кордону України, з можливим притягненням до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
		Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_3 вказаної суми неправомірної вигоди могла потягнути заборону та зволікання у переміщенні вказаного товару на митну територію України, ОСОБА_8 погодився на таку пропозицію ОСОБА_3 .
		В подальшому, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_8 , перебуваючи на території митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС, що розташований поблизу с.Терло Старосамбірського району Львівської області, у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця - Кросценко», помістив частину предмету неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 2000 гривень між сторінки свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон та 15.11.2017 року, приблизно о 17.05 год., передав їх ОСОБА_3 , який в цей час перебував на своєму робочому місці. В свою чергу ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, одержав вказану частину неправомірної вигоди та провів формальності по митному оформленні ОСОБА_8 , осіб та товару, котрі перебували в автомобілі останнього та, без здійснення митного огляду, завершив процедуру митного оформлення, після чого ОСОБА_8 безперешкодно покинув митний пост «Смільниця» Львівської митниці ДФС в напрямку в`їзду на територію України.
		Надалі ОСОБА_3 розпорядився частиною предмету неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_8 , на власний розсуд. 
		19.11.2017 року, на виконання злочинного умислу ОСОБА_3 щодо одержання неправомірної вигоди ОСОБА_8 , перебуваючи на території митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС, що розташований поблизу с.Терло Старосамбірського району Львівської області, у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця - Кросценко», помістив другу частину предмету неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 2000 гривень між сторінки свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон та 19.11.2017 приблизно о 17.30 год. передав їх ОСОБА_3 , який в цей час перебував на своєму робочому місці. В свою чергу ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, одержав вказану частину неправомірної вигоди та провів формальності по митному оформленні ОСОБА_8 , осіб та товару, котрі перебували в автомобілі останнього та, без здійснення митного огляду, завершив процедуру митного оформлення, після чого ОСОБА_8 безперешкодно покинув митний пост «Смільниця» Львівської митниці ДФС в напрямку в`їзду на територію України.
		Надалі ОСОБА_3 розпорядився частиною предмету неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_8 , на власний розсуд.
		В подальшому, 24.11.2017 року ОСОБА_8 , перебуваючи на території митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС, що розташований поблизу с.Терло Старосамбірського району Львівської області, у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця - Кросценко», помістив третю частину предмету неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 2000 гривень між сторінки свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон та 24.11.2017 року,приблизно о 02.35 год. передав їх ОСОБА_3 , який в цей час перебував на своєму робочому місці. В свою чергу ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, одержав вказану частину неправомірної вигоди та провів формальності по митному оформленні ОСОБА_8 , осіб та товару, котрі перебували в автомобілі останнього та, без здійснення митного огляду, завершив процедуру митного оформлення, після чого ОСОБА_8 безперешкодно покинув митний пост «Смільниця» Львівської митниці ДФС в напрямку в`їзду на територію України.
		Таким чином, за період 15-24 листопада 2017 року ОСОБА_3 реалізував злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди в сумі 6000 гривень за безперешкодне переміщення останнім на митну територію України товарів.
		24.11.2017 року ОСОБА_3 затриманий працівниками СГІ БКОЗ УСБ України у Львівській області та прокуратури Львівської області, після чого частину отриманої від ОСОБА_8 неправомірної вигоди вилучено, в тому числі за адресою проживання ОСОБА_3 .
		 
		Частинами 2, 3 ст.4ККУкраїни передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
		На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення санкція ч. 1 ст.368ККУкраїни передбачала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		За таких обставин кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368КК України, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, визначеною ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
		Відповідно до ст.44ККУкраїни особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Таке звільнення здійснюється виключно судом у порядку, встановленому законом.
		Кримінальним кодексомУкраїни визначено, що закінчення строків давності є однією із підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, п. 3 ч.1 ст.49ККУкраїни передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
		Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років 
		Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у ч. 1, 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
		Відповідно до ч. 5 ст.49ККУкраїни давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
		Порядок звільнення від кримінальної відповідальності унормовано § 2 глави 24 КПК України.
		Частинами 1, 4 ст. 286 КПК Українипередбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
		Аналогічна норма міститься у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Разом з тим ч. 8 ст.284КПКУкраїни визначено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Тобто, у разі настання обставин, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язкомсуду за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на таке звільнення. Водночас звільнення особи від кримінальної відповідальності є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
		Зважаючи на викладене суд звільняє особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриває кримінальне проводження щодо неї за сукупності таких умов: (1) з дня вчинення особою кримінального правопорушення та до набрання вироком законної сили минув відповідний диференційований строк давності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України, або ж загальний строк, передбачений ч. 2 ст. 49 КК України, (2) вчинене кримінальне правопорушення не входить до переліку злочинів, який міститься в ч. 5 ст. 49 КК України, до яких давність не застосовується, (3) особа надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
		Суд зауважує, що на обчислення строку давності впливають факти вчинення особою до закінчення зазначених у ч. 1, 2 ст.49ККУкраїни строків нового злочину (за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років), а також ухилення особи від досудового розслідування або суду. За таких обставин строк давності відповідно переривається та зупиняється.
		Хоча положення ст.49ККУкраїни передбачають, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки, проте ст.62КонституціїУкраїни визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Частиною 6 статті 13ЗаконуУкраїни«Просудоустрійістатуссуддів» №1402-VIIIвід02.06.2016 року визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		В постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к викладено такий висновок:
		«відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
		За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст.49КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 ККстроків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
		Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
		Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
		Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК».
		Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі 204/4728/15-к, від 25.02.2021 року в справі №192/3301/16-к, від 10.06.2021 року в справі №640/11750/17, від 12.04.2023 року в справі №522/20663/17 та інших, що свідчить про усталену правову позицію з цього питання.
		Також в ухвалі Верховного Суду від 14.09.2020 року в справі №493/1843/16-к викладена така правова позиція:
		«Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
		Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК Українивстановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».
		З урахуванням того, що (1) стороною захисту порушено перед судом питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, що фактично свідчить про відмову обвинуваченої від свого права на повний судовий розгляд, (2) таке клопотання розглядається невідкладно, при його розгляді не передбачено встановлення винуватості особи у вчиненні певного кримінально караного діяння, (3) визнання своєї винуватості є правом, а не обов`язком особи, (4) звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини, суд вважає, що встановлення наявності такої умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності як вчинення нею кримінального правопорушення обмежується лише фактом висунення їй обвинувачення. Більш широке тлумачення зазначеної умови на цій стадії кримінального провадження вочевидь суперечитиме засадам презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Так в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 року в справі № 552/5595/18 викладена така правова позиція:
		«Визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.»
		Згідно з обвинуваченням днем завершення вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.368КК України, є 24.11.2017 року.
		Матеріали справи не містять доказів того, що у період перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.368КК України, ОСОБА_3 вчинив новий злочин. Отже, такий строк давності не переривався.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.368КК України, не належить до злочинів перелік яких визначено в ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на нього не поширюється.
		Враховуючи, що (1) строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.368КК України, закінчився, (2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.368КК України, не входить до переліку злочинів, який міститься у ч. 5 ст. 49 КК України, до яких давність не застосовується, (3) обвинувачений надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49ККУкраїни та закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.368КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження № 42017140000000325 від 25.10.2017 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		Отже, клопотання захисника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
		 
		Інші процесуальні питання
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
		У обвинувальному акті зазначено, що загальний розмір витрат на залучення експертів для проведення експертизи № 7014 від 01.02.2018 року складає 3575,00 грн.
		Статтею 118КПКУкраїни передбачено, що процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.
		Згідно з приписами ч. 1, 2 ст.122КПКУкраїни витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.
		Відповідно до ч. 2 ст.124КПКУкраїни суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку.
		Водночас ч. 1 ст.126КПКУкраїни унормовано, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Тобто суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Вказане твердження узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17.
		Кримінальний процесуальнийкодексУкраїни прямо не передбачає стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2ст.284КПКУкраїни у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності.
		За таких обставин процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у загальному розмірі 3575,00 грн слід віднести на рахунок держави. Така позиція суду відповідає правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17.
		Окрім того, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК).
		Ухвалою Старосамбірського районного суду від 07.06.2023 року по справі № 455/160/18 частково скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.11.2017 року на грошові кошти в сумі 2640,00 гривень, мобільний телефон «iPhone6», грошові кошти в сумі 700,00 гривень.
		Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.11.2017 року серед іншого також було накладено арешт на майно ОСОБА_3 , а саме на флеш картку відеореєстратора, чорнові записи, мобільний телефон «Sigma», що належить ОСОБА_3 , грошові кошти в сумі 5000 доларів США, 1 долар США та 1345 грн., що належить ОСОБА_3 .
		Отже, враховуючи, що арешт на зазначене майно не скасовано, а підстав для спеціальної конфіскації арештованого майна судом не встановлено, суд, відповідно до вимог ст. 174 КПК, доходить висновку, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.11.2017 року підлягає скасуванню в частині накладення арешту на флеш картку відеореєстратора, чорнові записи, мобільний телефон «Sigma», що належить ОСОБА_3 , грошові кошти в сумі 5000 доларів США, 1 долар США та 1345 грн., що належить ОСОБА_3 , оскільки в подальшому застосуванні цього заходу в цій частині відпала потреба.
		Окрім того, згідно зі ст.203КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 05.12.2017 року застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, та після внесення застави 06.12.2017 року до обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді застави, який діє до цього часу.
		З огляду на вищевикладене, беручи до увагу, що кримінальне провадження №42017140000000325 від 25.10.2017 року підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави припиняє свою дію.
		Окрім того, ч. 11 ст.182КПК передбачено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Під час судового розгляду судом не було встановлено даних про звернення застави у дохід держави.
		За таких обставин, враховуючи, що ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 15.08.2019 року обвинуваченому ОСОБА_3 було змінено розмір застави до 28815,00 грн., суд доходить висновку, що вказану суму застави належить повернути заставодавцю  ОСОБА_9 .
		Вирішуючи долю речових доказів, суд бере до уваги приписи ст.100 КПК України, а також враховує те, що частина речових доказів, які були визнані такими постановою від 11.12.2017 року в кримінальному провадженні №42017140000000325 від 25.10.2017 року були в подальшому виділені у окреме кримінальне провадження постановою прокурора від 25.01.2018 року, а тому доля таких речових доказів не може бути вирішена у цьому кримінальному провадженні. 
		Що стосується решти коштів, які були визнані речовими доказами вищевказаною постановою від 11.12.2017 року, то, як вбачається з протоколів огляду та ідентифікації грошових коштів від 06.11.2017 року, 13.11.2017 року, 17.11.2017 року та 22.11.2017 року, такі були надані ОСОБА_8 , а відтак вказані кошти слід повернути йому за належністю.
		Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст.284, 314, 372 КПК України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності  задовольнити.
		 
		Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.368 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України  закрити.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.11.2017 року в частині накладення арешту на: флеш картку відеореєстратора, чорнові записи, мобільний телефон «Sigma», що належить ОСОБА_3 , грошові кошти в сумі 5000 доларів США, 1 долар США та 1345 грн., що належить ОСОБА_3 .
		 
		Речові докази, а саме:
		- флеш- картку Рlatinet micro sd 16 Gb, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №42017140000000325  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		 
		- грошові кошти купюрами в кількості 21 штука номіналом по 500, 200 та 100 гривень таких серій та номерів: купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛА №7418273; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії МБ №1566524; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії ПА №2161159; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії КИ №8706720; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії ЗА №5552083; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії ТГ №0269479; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії МР №7121162; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії СЗ №6982917; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії ВЗ №6858202; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії ВВ №9301109; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії АБ №9513120; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії БН №7797599; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії АЗ №2120190; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії КИ №3094467; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії ЗА №8444224; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії ЗХ №7917037; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії ГИ №2426315; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії КФ №5224191; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії АЗ №4358751; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії ЗД №3403523; купюра номіналом 100 (сто) гривень серії МК №2470190, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №42017140000000325  повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с.П`ятничани Стрийського району Львівської області. 
		 
		Обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави до набрання ухвалою законної сили - скасувати.
		 
		Процесуальні витрати за проведення криміналістичної судової-технічної експертизи друкарських форм в кримінальному провадженні в розмірі 3575 (три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок віднести на рахунок держави.
		 
		Після набрання ухвалою законної сили заставу у розмірі 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок , що внесена ОСОБА_9 на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 05.12.2017 року  повернути ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_2 .
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали  після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
		Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...