Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/9419/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: 26.09.2025. Зареєстровано: 26.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2025.
Дата набрання законної сили: 26.09.2025
Номер судового провадження: 2/335/3901/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9419/25  2/335/3901/2025 
		про залишення позовної заяви без руху
		 
		   26 вересня 2025 року                             м. Запоріжжя
		   
		Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви  ОСОБА_1 до Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на частку житлового будинку, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на частину житлового будинку із господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 98,4 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м.
		   На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Рибалко Н.І.
		Ознайомившись з позовною заявою, дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
		Пункти 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлюють, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
		Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:
		1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права);
		2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
		Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.
		Таким чином, убачається, що загальний місцевий суд може прийняти рішення по суті цивільної справи за майновим позовом особи тільки у разі наявності цивільно-правового спору між позивачем та відповідачем - особою, яка порушує, не визнає або оспорює речове право позивача.
		У поданій позовній заяві, позивач вказує, що відповідачем по справі є Пологівська міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, однак не викладає обставин, в чому полягає порушення прав позивача з боку відповідача, а саме - яким чином відповідачем оспорюється або не визнається право власності житлового будинку та не зазначає докази, що підтверджують дані обставини, або ж докази втрати позивачем документа, який засвідчує його право власності.
		Адже з поданої позовної заяви вбачається, що право власності на частину житлового будинку належить позивачу на підставі договору дарування від 03.02.1987 року, посвідченого державним нотаріусом Пологівської державної нотаріальної контори Тоцькою В.П. та зареєстроване в ТОВ «КП Імпульс» за реєстровим № 45 і вписаний в реєстрову книгу під № 7. Вказаний договір знаходиться у позивача. Докази його втрати, скасування, чи в інший спосіб припинення, втрати чинності вказаного договору суду не надано.
		Тому, всупереч положенням ст. 392 ЦК України позивач у позовній заяві не вказала обставин та не надала до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження існування спору про право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна та наявності фактів оспорення або невизнання права власності позивача на зазначену частину житлового будинку іншою особою відповідачем по справі Пологівською міською військовою адміністрацією Пологівського району Запорізької області.
		Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 та ч. 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV(з подальшими змінами та доповненнями) (далі - Закон) встановлює положення, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
		Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом. Відповідна правова позиція викладена в постановах КГС ВС: від 05.09.2019 у справі № 921/320/18 від 22.05.2019 у справі № 918/410/18 від 20.05.2020 у справі № 911/1603/19.
		Відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об`єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об`єкт нерухомого майна (постанова ВС від 20.06.2011 у справі №3-55гс11).
		Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
		Позивач у позові безпосередньо не зазначає юридичну заінтересованість відповідача щодо предмета спору і не зазначено, чому саме Пологівська міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області є відповідачем по справі. Відомостей, що кимось не визнається чи оспорюється її право власності на спірну частину житлового будинку чи у позивача відсутній правовстановлюючий документ на неї не зазначено.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц дійшла висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
		Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		У той же час, не втручаючись у право на визначення позивачем належних відповідачів за даним позовом, суд вважає за необхідне акцентувати увагу позивача на вищевказаних висновках Верховного Суду та рекомендовано надати належні докази не визнання відповідачем належності на праві власності майна позивачу та зазначити яким чином право позивача порушено відповідачем.
		Суд також вважає за доцільне звернути увагу позивача на такі норми закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року є підставою для зупинення розгляду заяви, а не відмови в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно.
		При цьому, стаття 37 Закону встановлює порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав та передбачає, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
		Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.
		У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
		Також суд звертає увагу позивача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2024 у справі № 280/174/24.
		Тому суд звертає увагу позивача, що належним та ефективним способом судового захисту прав позивача відповідно до Закону є можливість оскарження дій суб`єкта владних повноважень шляхом звернення з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову в проведенні реєстраційних дій.
		Тому, позивачу необхідно уточнити обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, належним чином обґрунтувати наявність цивільно-правового спору та правомірність залучення у якості відповідача по справі Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, яким чином, які права позивача порушено відповідачем або іншою особою, надати докази, що підтверджують вказані обставини та визначитися з ефективним способом судового захисту порушених прав (п. 5 ч 3 ст.175, ч. 1 ст.185 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		За таких обставин приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
		Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
		Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на частку житлового будинку - залишити без руху.
		Повідомити про це позивача та надати строк у десять днів з часу отримання ухвали для усунення недоліків, та роз`яснити, що у разі не усунення недоліків, а також неподання про це відповідних документів, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		   Суддя                                        Н.І. Рибалко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...