Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 215/6979/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано судом: 26.09.2025. Зареєстровано: 27.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2025.
Дата набрання законної сили: 26.09.2025
Номер судового провадження: 2155СП/160/27083/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		 
		26 вересня 2025 р.Справа № 215/6979/25   Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради при отриманні заяви від 04.04.2025 вх. 121 створювати штучні перешкоди для надання запрошення з повідомленням про повноваження осіб, яка розглядатимуть її заяву та визнати таку процедуру протиправною бездіяльністю, а створені перешкоди протиправною діяльністю та зобов`язати надати належну завірену копію статуту підприємства і належно завірені три копії цієї заяви для звернення до суду.
		Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
		Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.
		Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
		Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
		Компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі №820/3713/17.
		Суд зазначає, що у цій справі, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
		Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 18.11.2021 року по справі № 280/9295/20, від 13.03.2019 року по справі №820/3713/17.
		Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду.
		Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала в судових рішеннях, зокрема в постановах від 30.03.2023 року по справі №990/15/23, від 22.03.2018 року по справі у справі №800/559/17.
		Враховуючи викладене, суд не роз`яснює позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, оскільки судом вже зроблено правовий висновок про те, що ця справа не може розглядатися в будь-якій юрисдикції.
		Аналогічна правова позиція міститься в постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 215/5022/24, від 19.02.2025 року у справі № 215/6214/24, від 26.06.2025 року у справі №215/6361/24.
		Суд підкреслює, що пов`язаність вимоги про встановлення відсутності компетенції (повноважень) із конкретною заявою особи не змінює природу цієї вимогу та спору в цілому як такого, що може виникнути виключно між суб`єктами владних повноважень, яким позивач не є. Відповідно, неможливим є і розгляд похідних вимог про визнання поведінки протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки основною та визначальною позовною вимогою є вимога про встановлення відсутності компетенції, в той час як інші вимоги мають похідний характер та заявляються виключно в зв`язку з заявленням основної вимоги. Таким чином, цей спір передусім є компетенційним, а тому не може бути ініційованим позивачем фізичною особою.
		Аналогічний висновок щодо поєднання вимог стосовно встановлення компетенції з вимогами про визнання протиправною поведінки та зобов`язання вчинити певні дії викладено в постанові Верховного Суду від 20.12.2024 року у справі №215/2914/24.
		Визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
		Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
		Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження.
		Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції.
		Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
		Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
		Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя С.І. Озерянська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...