Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/14615/23 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2025.
Дата набрання законної сили: 29.09.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		29 вересня 2025 року                                                                                                         місто Київ
		єдиний унікальний номер справи: 761/14615/23
		номер провадження: 22-з/824/1232/2025
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
		суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А., 
		розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенка Кирила Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, третя особа: Київська обласна рада, про визнання незаконної та скасування вимоги, стягнення моральної шкоди,
		В С Т А Н О В И В:
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги (далі  - Незалежна профспілка працівників Білоцерківської СЕМД), третя особа: Київська обласна рада, у якому просила:
		визнати незаконним та скасувати вимоги Незалежної профспілки працівників Білоцерківської СЕМД вих.№1 від 23 березня 2023 року достроково припинити трудовий договір (контракт) із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 ;
		стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 01 грн 00 коп.
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконною вимогу Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД № 1-В від 23 березня 2023 року. Стягнуто із Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 01 грн 00 коп. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
		У жовтні 2024 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі, в якій вона просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 000 грн 00 коп.
		Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД залишено без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування вимоги Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД вих.№1 від 23 березня 2023 року залишено без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволення позовної вимоги про скасування вимоги Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД вих.№1 від 23 березня 2023 року - залишено без змін.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року задоволено частково.
		Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року змінено, стягнуто із Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 750 грн                      00 коп.
		15 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Андрусенко К.І. подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат. 
		Заява мотивована тим, що 20 лютого 2023 року між позивачем та адвокатським бюро «Кирила Андрусенка» (далі - АБ «Кирила Андрусенка») було укладено договір № 20/02/23 про надання правової (правничої) допомоги (надалі - «Договір»). 
		Керуючись положеннями п.1 ч.3 ст.137 ЦПК України у пункті 3 цього договору було передбачено порядок оплати витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, а саме, що вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором, визначається з урахуванням додатку № 1 до договору. Фактично надані послуги фіксуються у акті надання правничої допомоги, який підписується сторонами після винесення рішення по суті справи, закриття провадження по справі, залишення позову без розгляду (у кожній інстанції окремо). Вартість наданих послуг оплачується замовником на банківський рахунок виконавця замовник зобов`язаний здійснити повний розрахунок, за послуги надані виконавцем у суді апеляційної інстанції, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення (постанови, ухвали про закриття провадження тощо) у справі. У позивача виникне (у майбутньому) обов`язок зі сплати правової (правничої) допомоги, яка надається АБ «Кирила Андрусенка».
		До вказаної заяви адвокатом Андрусенком К.І. долучено докази розміру витрат, які позивач ОСОБА_1 понесла у зв`язку з розглядом даної справи у Київському апеляційному суді, а саме:
		- договір № 20/02/23 про надання правової (правничої) допомоги від 20 лютого 2023 року з додатком № 01 до цього договору;
		акт № 03 від 15 вересня 2025 року про надання правничої допомоги вартістю 13 830 грн 00 коп.
		Вказує, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку понесла позивачка у Київському апеляційному суді, складає 13 830 грн 00 коп.
		Відповідно до положень ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог                 (ч.2 ст.246 ЦПК України).
		У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч.3 ст.246 ЦПК України).
		У даному випадку колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенка К.І. про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
		Тлумачення ст.270 ЦПК України свідчить про те, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише у зв`язку з прийняттям рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч.1 ст.270 ЦПК України підстав, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
		У поданій заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Андрусенко К.І. просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачкою в апеляційному суді.
		Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Положеннями ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються :1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У даній справі постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу, зокрема, ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року - залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. 
		Таким чином у даній справі по суті спору, суд апеляційної інстанції не ухвалював рішень на користь позивачки ОСОБА_1 , що з огляду на положення ст.ст. 137, 141 ЦПК України виключає можливість компенсування їй понесених нею судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду (див. пункт 29 додаткової постанови Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 757/38861/20-ц (провадження № 61-9296св24)). 
		У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Щодо того, що постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року, це додаткове рішення змінено та  стягнуто із Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської СЕМД на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 750 грн 00 коп., то вказана обставина сама по собі не породжує у ОСОБА_1 права на стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, які вона понесла в апеляційному суді, виходячи із такого.
		Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ЦПК України).
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
		Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20).
		При цьому Об`єднана палата Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 дійшла висновку про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку із необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню на користь заявника.
		Колегія суддів враховує, що у цій справі за результатами подання апеляційної скарги на додаткове рішення, право ОСОБА_1 на компенсацію витрат за професійну правничу допомогу у суді першої інстанції було повноцінно захищене, оскільки апеляційний суд, дотримавшись принципу пропорційності, стягнув на її користь повну суму витрат на професійну правничу допомогу.
		Водночас не має достатніх правових та фактичних підстав для відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу саме за розгляд її апеляційної скарги на додаткове рішення про судові витрати, адже за результатами апеляційного розгляду по суті позовних вимог не ухвалено нового судового рішення на користь позивачки та не змінено її правового становища, що відповідно до ст.137, 141, 246 та 270 ЦПК України виключає можливість стягнення таких витрат на користь позивачки. 
		Подібний висновок міститься у додатковій постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 757/38861/20-ц (провадження № 61-9296св24)), в якій було інтерпретовано висновок Об`єднаної палати Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 про те, що подання заяви про розподіл судових витрат є не самостійною процесуальною дією, яка породжує нові витрати, а фактично лише способом підтвердження вже понесених витрат на правову допомогу.
		Положеннями п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України передбачено повноваження суду постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
		Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенка К.І. про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат, оскільки за результатами розгляду цієї справи та ухвалення остаточного судового рішення відсутні підстави для компенсування ОСОБА_1 понесених нею судових витрат на стадії апеляційного розгляду справи.
		Керуючись ст.ст.134, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенка Кирила Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, третя особа: Київська обласна рада, про визнання незаконної та скасування вимоги, стягнення моральної шкоди - відмовити.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. 
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...