Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 503/1106/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 30.09.2025. Зареєстровано: 01.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2025.

Номер судового провадження: 2/503/63/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 503/1106/23 
		Провадження № 2/503/63/25 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   20 червня 2025 року                        м. Кодима
		 
		Кодимський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді Калашнікової Т.О.,
		за участю секретаря судових засідань - Поліковської О.І.,
		прокурорів Баюша В.В. та Сосонського О.В.,
		представників ГУ Держгеокадастру в Одеській області Слюсаренка О.В. та Невської С.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області Сергія Стадника, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації у власність держави та припинення права користування земельними ділянками,
		В С Т А Н О В И В:
		Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області Стадник С. звернувсядо Кодимського районного суду Одеської області із вищевказаним позовом, в якому просить припинити право приватної власності відповідача ОСОБА_1 на земельні ділянки із кадастровими номерами 5122582600:01:002:0315 та 5122582600:01:002:0318 площею 0,522 га та відповідно площею 1,3379 га, розташовані на території Кодимської міської ради Подільського району (раніше Івашківської сільської ради Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області, шляхом конфіскації земельних ділянок у власність держави. Крім того, просить припинити договори про встановлення права користування земельних ділянок, що розташовані на території Кодимської міської ради Подільського району (раніше Івашківської сільської ради Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області, для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) площею 0,522 га та відповідно площею 1,3379 га, укладені 14.08.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровані у Державному реєстрі речових прав 22.08.2019 року, номер записів про інше речове право: 33005165 та 33005394. Також просить припинити право відповідача ОСОБА_2 на користування земельними ділянками (емфітевзису) із кадастровими номерами 5122582600:01:002:0315 та 5122582600:01:002:0318 площею 0,522 га та відповідно площею 1,3379 га, розташовані на території Кодимської міської ради Подільського району (раніше Івашківської сільської ради Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області, шляхом скасування державної реєстрації права користування (номери записів про інше речове право: 33005165 від 22.08.2019 та відповідно 33005394 від 22.08.2019).
		В обгрунтування позову прокурор зазначив, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, володіє на праві приватної власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення із кадастровими номерами 5122582600:01:002:0315 та 5122582600:01:002:0318 площею 0,522 га та відповідно площею 1,3379 га, розташовані на території Кодимської міської ради Подільського району (раніше Івашківської сільської ради Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.07.2019 року державним реєстратором Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області Петриком В.Д., прийнято рішення за № 48006501 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5122582600:01:002:0315 площею 0,522 га (номер відомостей про речове право 32603685 від 29.07.2019). Крім того, 30.07.2019 року вищезазначеним державним реєстратором прийнято рішення за № 48006836 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5122582600:01:002:0318, площею 1,3379 га (номер відомостей про речове право 32603685 від 29.07.2019). Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказані земельні ділянки стало рішення Кодимського районного суду Одеської області від 05.06.2019 року у справі №503/35/19, яким за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом було визнано право приватної власності: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га, яка розташована на території Івашківської сільської ради Кодимського району Одеської області та відповідно до втраченого державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №058891, виданого 31 березня 2004 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №745, належала ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.08.2019 року ОСОБА_4 уклав договори про встановлення права користування земельними ділянками із кадастровими номерами 5122582600:01:002:0315 та 5122582600:01:002:0318 із ОСОБА_2 (номер записів про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33005165 від 22.08.2019 та відповідно №33005394 від 22.08.2019; рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Сарафанюк Ю.В. за №48440715 та відповідно за №48441303 від 29.08.2019) Відповідно до умов вказаних договорів про встановлення права користування земельними ділянками, ОСОБА_1 безоплатно передав ОСОБА_2 строком на 50 років (до 2069 року) право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право) на вищевказані земельні ділянки, зберігаючи за собою право розпорядження ними. Разом з тим, Подільською окружною прокуратурою виявлено порушення статей 13,14,41 Конституції України, статей 80,81,145 Земельного кодексу України, зокрема щодо володіння на праві приватної власності громадянином російської федерації ОСОБА_1 зазначеними земельними ділянками, розташованих на території України, передання її у користування іншій особі, що на думку позивача є підставою для припинення права власності відповідача на вказані земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави та припинення права користування земельними ділянками. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
		В судовому засіданні прокурор та представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
		Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10ст. 187 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. Жодних заяв та клопотань, в тому числі про відкладення розгляду цивільної справи, він також до суду не подавав.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також неодноразово не з`явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи був повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив. Дана обставина підтверджується численною поштовою кореспонденцією. Своїм процесуальним правом на подання відзиву у визначений судом строк відповідач не скористався та жодних заяв та клопотань, в тому числі про відкладення розгляду цивільної справи, до суду не подавав.
		За таких обставин, суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності вказаних відповідачів згідно вимог ч. 1 ст.280 ЦПКта ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
		Суд, заслухавши учасників цивільного процесу, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації (національний паспорт іноземця: НОМЕР_1 , виданий 05.01.2014 року ФМС-77811, країна громадянство  російська федерація, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) володіє на праві приватної власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення із кадастровими номерами 5122582600:01:002:0315 та 5122582600:01:002:0318 площею 0,522 га та відповідно площею 1,3379 га, розташовані на території Кодимської міської ради Подільського району (раніше Івашківської сільської ради Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.07.2019 року державним реєстратором Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області Петриком В.Д., прийнято рішення за № 48006501 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5122582600:01:002:0315 площею 0,522 га (номер відомостей про речове право 32603685 від 29.07.2019). Крім того, 30.07.2019 року вищезазначеним державним реєстратором прийнято рішення за № 48006836 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5122582600:01:002:0318, площею 1,3379 га (номер відомостей про речове право 32603685 від 29.07.2019). Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказані земельні ділянки стало рішення Кодимського районного суду Одеської області від 05.06.2019 року у справі №503/35/19, яким за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом було визнано право приватної власності: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,86 га, яка розташована на території Івашківської сільської ради Кодимського району Одеської області та відповідно до втраченого державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №058891, виданого 31 березня 2004 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №745, належала ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Підставою звернення до суду з позовом про припинення права приватної власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації є, на думку позивача. виявлені факти порушення статей 13,14,41 Конституції України, статей 80,81,145 Земельного кодексу України при володінні ОСОБА_1 спірними земельними ділянками.
		Щодо позовної вимоги про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, судом встановлено наступне:
		Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
		Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
		Згідно із частиною третьою статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
		Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
		У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою,четвертою статті 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
		Пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
		Згідно із статтею 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
		Частиною п`ятою статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадаструв Одеській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням частин другої та четвертої статті 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
		Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
		В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, порушив визначану визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчуживїї упродовж року після набуття права власності.
		На даний час відповідач без перешкод володіє спірними земельними ділянками на території України.
		Правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Так, за пунктами 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Згідно із пунктом 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
		Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.
		Крім того, судом встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.08.2019 року ОСОБА_4 уклав договори про встановлення права користування земельними ділянками із кадастровими номерами 5122582600:01:002:0315 та 5122582600:01:002:0318 із ОСОБА_2 (номер записів про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33005165 від 22.08.2019 та відповідно №33005394 від 22.08.2019; рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Сарафанюк Ю.В. за №48440715 та відповідно за №48441303 від 29.08.2019) Відповідно до умов вказаних договорів про встановлення права користування земельними ділянками, ОСОБА_1 безоплатно передав ОСОБА_2 строком на 50 років (до 2069 року) право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право) на вищевказані земельні ділянки, зберігаючи за собою право розпорядження ними. 
		Пунктом 7 частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.
		Частиною 2 ст. 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
		Приписами абз. б ст. 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.
		Абзацом в ст. 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
		Згідно ч.1, ч.2 ст.145 Земельного кодексуУкраїни, якщо до особи переходить право власностіна земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може належати їй на праві власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
		Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
		Водночас, ч. 5 ст. 148-1 ЗК України встановлено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.
		Тобто, цією нормою передбачено виключний перелік підстав переходу прав на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду - не передбачена.
		Окрім того, згідно п.п. «в» п.5.1 Розділу 5 «Припинення дії або розірвання Договору», договорів про встановлення права користування спірними земельними ділянками (емфітевзису) від 14.08.2019 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені договори підлягають розірванню (припиненню дії), за інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
		Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.
		Враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельних ділянок, що належать на праві приватної власності громадянину російської федерації ОСОБА_1 , та які, у подальшому, підлягають продажу на земельних торгах, права попереднього власника та обов`язки третіх осіб на цю землю (право емфітевзису ОСОБА_2 ) не можуть перейти до нового власника земельних ділянок, а тому підлягають припиненню за рішенням суду, задоволення позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави, припинення права користування земельними ділянками підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати наступне.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
		У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскількист. 131-1 Конституції України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру`наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
		Оскільки ГУ Держгеокадастру у Одеській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.
		Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
		Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.
		Окрім того, втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову та ухвалення судом відповідного рішення відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року).
		Отже, за відсутності добровільного відчуження громадянином російської федерації ОСОБА_1 , протягом року після набуття права власності та по теперішній час земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на неї підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду на користь держави.
		Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням ч. 4 ст.81, ч.ч. 2, 4 ст.145 ЗК України.
		Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.
		За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Подільської окружної прокуратури Сергія Стадника в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави, припинення права користування земельними ділянками обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору, сплаченому позивачем за звернення до суду з позовом та із заявою про забезпечення позову в розмірі 17446 грн., тобто по 8723 грн. з кожного.
		Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 268, 280, 281 ЦПК України,
		У Х В А Л И В :
		Позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області Сергія Стадника, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації у власність держави та припинення права користування земельними ділянками,-задовольнити.
		Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, національний паспорт іноземця: НОМЕР_1 , виданий 05.01.2014 року ФМС-77811, країна громадянство  російська федерація, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5122582600:01:002:0315, площею 0,522 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільського району(раніше Івашківської сільської ради Кодимського району) Одеської області, що зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 липня 2019 року за номером 32603685 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 48006501 від 30.07.2019 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
		Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, національний паспорт іноземця: НОМЕР_1 , виданий 05.01.2014 року ФМС-77811, країна громадянство  російська федерація, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5122582600:01:002:0318, площею 1,3379 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільськогорайону(раніше Івашківської сільської ради Кодимського району) Одеської області, що зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 липня 2019 року за номером 32603964 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 48006836 від 30 липня 2017 року), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
		Припинити договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), а саме земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5122582600:01:002:0315 площею 0,522 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільського району(раніше Івашківської сільської ради Кодимського району) Одеської області, укладений 14.08.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 22.08.2019 року, номер запису про інше речове право: 33005165 (індексний номер про державну реєстрацію права 48440715 від 29.08.2019 року).
		Припинити договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), а саме земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5122582600:01:002:0318 площею 1,3379 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільськогорайону(раніше Івашківської сільської ради Кодимського району) Одеської області, укладений 14.08.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 22.08.2019 року, номер запису про інше речове право: 33005394 ((індексний номер про державну реєстрацію права 48441303 від 29.08.2019 року).
		Припинити право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_2 (попередня назва АДРЕСА_3 на користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5122582600:01:002:0315 площею 0,522 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільського району(раніше Івашківської сільської ради Кодимського району) Одеської області, (індексний номер про державну реєстрацію права 48440715 від 29.08.2019 року) шляхом скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (номер запису про інше речове право: 33005165 від 22.08.2019).
		Припинити право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_2 (попередня назва АДРЕСА_3 на користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5122582600:01:002:0318 площею 1,3379 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільськогорайону(раніше Івашківської сільської ради Кодимського району) Одеської області, (індексний номер рішення про державну реєстрацію 48441303 від 29 серпня 2019 року), шляхом скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (номер запису про інше речове право: 33005394 від 22.08.2019).
		Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, національний паспорт іноземця: НОМЕР_1 , виданий 05.01.2014 року ФМС-77811, країна громадянство  російська федерація, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, поштовий індекс 65026) на р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду з позовом та із заявою про забезпечення позову у загальному розмірі 8723 (вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_2 (попередня назва АДРЕСА_3 на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, поштовий індекс 65026) на р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду з позовом та із заявою про забезпечення позову у загальному розмірі 8723 (вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку.
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		           Суддя Т.О. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...