Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/11913/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 30.09.2025. Зареєстровано: 01.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/554/11955/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024170000000146

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 30.09.2025Справа № 554/11913/25 Провадження № 1-кс/554/11955/2025
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30.09.2025 року                                      м.Полтава 
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання старшої слідчої слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області капітана юстиції ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024170000000146 від 11.07.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Слідча звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Із змісту поданого клопотання слідує, що Слідчим відділом Управління СБ України в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22024170000000146 від 11.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме  віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі  зс рф) на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається рф та Україною.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. 
		Збройна агресія рф продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
		У подальшому, Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, від 05 лютого 2024 року № 49/2024, від 06 травня 2024 року № 271/2024, від 23 липня 2024 року № 469/2024, від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 року, від 14 січня 2025 року №26/2025, від 15 квітня 2025 року № 235/2025, та від 14 липня 2025 року № 478/2025, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався. Дія воєнного стану в Україні триває до теперішнього часу.
		15.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», № 2108-IX, від 03.03.2022, яким Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-1 «Колабораційна діяльність».
		Частиною 6 зазначеної статті Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації.
		Згідно ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Окрім того, обмеження в реалізації права на вільне вираження своїх поглядів, яке закріплене в статті 34 Конституції України, також передбачене в статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованій Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року. 
		Так, стаття 10 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Окупаційна адміністрація рф  сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		У період з 24.02.2022 по теперішній час більшу частину території Запорізької області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) є незаконним і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Разом з тим, 12.03.2022, представниками держави-агресора, всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, за підтримки інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, цілеспрямовано було створено т. зв. «Воєнно-цивільну адміністрацію Запорізької області (далі - ВЦА)», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		Відповідно до законодавства України, органами державної влади визнаються органи, що здійснюють публічні владні управлінські функції відповідно до Конституції та законів України, зокрема органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Водночас відповідно до конституції російської федерації органи державної влади рф здійснюють владні повноваження в межах, визначених федеральним законодавством. Починаючи з 2014 року, російська федерація як держава-агресор створює на тимчасово окупованих територіях України підконтрольні їй псевдодержавні утворення та так звані органи влади, які структурно та функціонально копіюють систему органів державної влади рф. Такі утворення не є легітимними, створені в порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема статей 43 та 64 IV Женевської конвенції 1949 року, а також суперечать Конституції та законам України. Вони використовуються державою-агресором як інструмент встановлення та утримання окупаційного режиму, інтеграції тимчасово окупованих територій до правового, адміністративного і політичного простору рф, а також для підриву суверенітету та конституційного ладу України.
		Так, з метою здійснення державного управління в області державної молодіжної політики в Запорізькій області, 29.07.2022 т.зв. Головою Ради міністрів Воєнно-цивільної адміністрації Запорізької області ОСОБА_7 було видано указ № 179-у «Про створення Міністерства по молодіжній політиці ВЦА Запорізькоїобласті».
		Згідно положення про т.зв. «міністерство по молодіжній політиці воєнно-цивільної адміністрації Запорізької області», від 29.07.2022 № 179-у, вказане міністерство є виконавчим органом державної влади Запорізької області галузевої компетенції, що здійснює державне управління у сфері державної молодіжної політики в Запорізькійобласті. 
		Міністерство в своїй діяльності підконтрольне і підзвітне вца Запорізької області. 
		Міністерство у своїй діяльності керується актами вца Запорізької області, законами та нормативно-правовими актами в частині, що не суперечить актам вца Запорізької області, а такожцимположенням.
		Міністерство в межах своєї компетенції здійснює діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади Запорізької області, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями та іншими організаціями, в тому числіміжнародними.
		Основними завданнями міністерства є: визначення пріоритетних напрямків і стратегії розвитку Державної молодіжної політики та їх реалізація; соціальна підтримка молоді; здійснення державної підтримки юридичних та фізичних осіб у
		реалізації проєктів у сфері державної молодіжної політики; розробка та реалізація заходів, спрямованих на підвищення ефективності реалізації державної молодіжної політики в Запорізькій області; створення умов для всебічного розвитку молоді, реалізації її потенціалу; реалізація заходів, спрямованих на створення умов для залучення молоді до активної соціальної практики, вирішення актуальних питань молоді та формування позитивної громадянської позиції молоді.
		   У подальшому, 20.09.2022, т.зв. «міністерством по молодіжній політиці воєнно-цивільної адміністрації Запорізької області», що функціонує під юрисдикцією держави-агресора на тимчасово окупованій території України, було прийнято рішення про створення нового псевдодержавного суб`єкта  державної бюджетної установи «молодіжний ресурсний центр». Цього ж дня розпорядженням так званого «міністра по молодіжній політиці вца Запорізької області» було затверджено статут вищевказаної установи, чим надано їй статус юридичної особи у структурі окупаційної адміністрації. Це рішення стало частиною системних дій рф щодо насадження власної квазідержавної інфраструктури на захоплених територіях України, зокрема у гуманітарній сфері - для впливу на молодь, формування лояльності та інтеграції в політичний простір рф.
		Надалі, 22.12.2022, відповідно до реєстраційних процедур, передбачених законодавством рф, цій установі було присвоєно унікальний основний державний реєстраційний номер (ОГРН) 1229000023933, що засвідчує її включення до єдиного державного реєстру юридичнихосібрф.
		Згідно положень статуту, діяльність державної бюджетної установи «молодіжний ресурсний центр» направлена, серед іншого на наступне:
		здійснення діяльності у сфері реалізації молодіжної політики відповідно до предмета та цілей діяльності, визначених нормативно-правовими актами вца Запорізької області, і вказаним статутом;
		організація та проведення заходів по роботі з молоддю відповідно до основних напрямків молодіжної політики, в тому числі: виховання громадянськості, патріотизму, спадкоємності традицій, поваги до вітчизняної історії, історичних, національних та інших традицій народів російської федерації;
		забезпечення міжнаціональної (міжетнічної), міжконфесійної згоди в молодіжному середовищі, профілактика та запобігання проявам екстремізму в діяльності молодіжних об`єднань;
		підтримка молодих громадян, які опинилися у складній життєвій ситуації, інвалідів з числа молодих громадян, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
		підтримка молодіжних ініціатив;
		сприяння громадській діяльності, спрямованої на підтримку молоді;
		організація дозвілля, відпочинку, оздоровлення дітей та молоді, формування умов для занять фізичною культурою, спортом, сприяння здоровому способу життя дітей та молоді;
		надання соціальних послуг молоді, сприяння вирішенню житлових проблем молоді, молодих сімей, підтримка молодих сімей;
		сприяння освіті молоді, науковій, науково-технічній діяльності молоді;
		організація підготовки фахівців по роботі з молоддю;
		забезпечення гарантій у сфері праці та зайнятості молоді, сприяння працевлаштуванню молодих громадян, в тому числі через студентські загони, професійний розвиток молодих фахівців;
		підтримка та сприяння підприємницькій діяльності молоді, підтримка діяльності молодіжних громадських об`єднань;
		сприяння участі громадян у волонтерській (волонтерській) діяльності і т. ін.
		Так, достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту фактичної окупації м. Мелітополь Запорізької області з 12 березня 2022 року, займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (Російської Федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на взяття активної участі в організації та проведенні заходів політичного характеру, здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинну мету, 04.04.2023, перебуваючи у приміщенні актової зали Мелітопольського державного університету імені А.С. Макаренка, за адресою: вул. Гетьманська, буд. 20, м. Мелітополь Запорізької області (який на той час з 01 березня 2022 року перебував в окупації), беручи активну участь у масовому заході політичного характеру організованого окупаційною адміністрацією м. Мелітополь, спрямованого на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації з нагоди т. зв. «Дня воссоединения Украины с Россией», після запрошення на трибуну та отримання слова виголосив перед присутніми промову наступного змісту: «Мы рассказываем нашей молодёжи об исторических событиях и о давней дружбе наших братских народов», «Сейчас происходит у нас познавательная история по поводу Богдана Хмельницкого, подписания договора о воссоединении россии с Украиной. Сегодня у нас было по (нерозбірливо), зачитывали письмо Богдана Хмельницкого. Сейчас начинаем документальный фильм о ОСОБА_8 , вот, рассказываем нашей молодежи что было в те времена, как это все происходило, как это все произошло, вот, и о том, что наши братские народы уже, как бы, дружат уже очень очень долго.»
		Відповідно до висновку експерта № 1154 від 30.07.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у вказаних висловлюваннях міститься інформація про організацію ОСОБА_6 , заходу, присвяченого возз`єднанню України з росією, про участь ОСОБА_6 у цьому заході як начальника відділу розвитку добровольчості та патріотичного виховання міністерства по молодіжній політиці, про здійснення ОСОБА_6 інформаційної діяльності (поширення історичних відомостей про возз`єднання росії з Україною та давню дружбу російського й українського народів).
		Надалі, відео загальною тривалістю 01 год. 02 хв. із записом масового заходу політичного характеру, організованого окупаційною адміністрацією м. Мелітополь Запорізької області, спрямованого на підтримку держави-агресора, під назвою «В министерстве по молодёжной политике прошло праздничное мероприятие в День воссоединения Украины с Россией», який був проведений у актовій залі Мелітопольського державного університету імені А.С. Макаренка, на якому в період з 00:06 хв. до 00:44 хв зафіксована промова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було поширено на Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мережеве посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 підписниками якого є 7460 осіб.
		Зміст даного відеозапису був доведений до відома невизначеного кола осіб  користувачів месенджеру Телеграм, які відвідували канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (https://t.me/YugMolodoj).
		Надалі, ОСОБА_6 , діючи повторно, займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (російської федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на взяття активної участі у проведенні заходів політичного характеру, здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинну мету, 24.12.2023, перебуваючи у м. Москва, РФ, беручи активну участь у масовому заході політичного характеру організованого за ініціативою президента РФ, на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації, даючи інтерв`ю журналісту телеканалу «За!ТВ», виголосив перед присутніми промову наступного змісту: «Со всех районов Запорожской области ребята приехали: с Токмака, с Бердянска, Мелитопольского района, вот. Сейчас у нас это все мероприятие спонсирует «Движение первых», вот. Мы собрались с разных министерств: я вот с Министерства по молодежной политики, есть ребята, которые с Министерства образования. Я сейчас, в данный момент, являюсь как сопровождающий, вот, с (нерозбірливо) группы. Дети на веселе, всем интересно, родители довольны, вот, так что я думаю будет очень интересная и хорошая поездка».
		Відповідно до висновку експерта № 1155 від 29.07.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у вказаних висловлюваннях міститься інформація про участь ОСОБА_6 у заході, організованому за ініціативи президента РФ, як представника Міністерства по Молодіжній політиці Запорізької області.
		Надалі, відео загальною тривалістю 01:01 хв. із записом масового заходу політичного характеру, організованого за ініціативи президента РФ, спрямованого на підтримку держави-агресора, під назвою «Около 200 детей из Запорожской области побывают на новогодней елке в Кремле», який був проведений у м. москва, рф, на якому в період з 00:17 хв. до 00:47 хв. зафіксована промова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було поширено на Інтернет-майданчику «RuTube» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (мережеве посилання ІНФОРМАЦІЯ_7 підписниками якого є 978 осіб.
		Зміст даного відеозапису був доведений до відома невизначеного кола осіб  користувачів відеохостингу «RuTube», які відвідували канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 
		У подальшому, ОСОБА_6 , діючи повторно, займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (російської федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на взяття активної участі у проведенні заходів політичного характеру, здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинну мету, 10.03.2024, перебуваючи на тимчасово окупованій території України у м. Мелітополь Запорізької області, даючи інтерв`ю журналісту про діяльність в органах окупаційної адміністрації, виголосив промову наступного змісту: «Всем привет, меня зовут ОСОБА_9 . Чем занимаются патриотические мои отделы? Патриотические отделы, сейчас, в данный момент у нас есть такой десант, мы называем его волонтерский десант, ездим по районам, рассказываем о наших организациях, проводим мастерклассы, рассказываем чем мы занимаемся, привлекаем молодежь в наши ряды, вот. Естественно, молодежь выбирает в какое больше ему интересно пойти направление: или пойти в волонтеры-медики, или волонтеры победы, каждому свое направление, естественно, каждый молодой человек выбирает то, что ему больше нравиться, тоесть по какому направлению ему лучше пойти. Если человек, там, увлекается историей, ему, естественно, интересно будет заниматься с волонтерами победы, тоесть это история, история о великой Второй мировой войне, это чтение и уважение ветеранов. Волонтеры-медики  это те люди, которые связанны плотно с медициной, вот, и, естественно, ДНД  это те, которые занимаются у нас правопорядком, охраной безопасности нашего порядка и безопасной нашей среды в городе. Но в будущем мы планируем развить Запорожскую область на высокий уровень и привлечь как можно больше молодежи и сделать как можно больше проектов, получить интересных грантов и дать молодежи, как говориться, шаг вперед».
		Відповідно до висновку експерта № 1159 від 31.07.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у вказаних висловлюваннях міститься інформація про діяльність ОСОБА_6 на посаді начальника відділу розвитку добровольчості та патріотичного виховання міністерства по молодіжній політиці, а саме діяльність, що полягає в опікуванні російськими молодіжними організаціями патріотичного («Волонтёры Победы»), військово-патріотичного («Юнармия»), правоохоронного («Добровольческая молодежная дружина») та іншого спрямування («Волонтеры-медики», «Экосистема»), у поширенні інформації про російські організації медичного («Волонтеры-медики»), історичного, патріотичного («Волонтёры Победы»), правоохоронного («ДНД» / «Добровольческая молодежная дружина») спрямування та в залученні молоді до роботи в цих організаціях.
		Надалі, відео загальною тривалістю 01:37 хв. із записом інтерв`ю ОСОБА_6 , де останній розповідає про свою діяльність в органах окупаційної адміністрації, під назвою « ОСОБА_9 . Начальник отдела патриотического воспитания и добровольчества», на якому в період з 00:18 хв. до 00:21 хв. зафіксована промова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було поширено на Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мережеве посилання ІНФОРМАЦІЯ_9 підписниками якого є 7460 осіб.
		Зміст даного відеозапису був доведений до відома невизначеного кола осіб  користувачів месенджеру Телеграм, які відвідували канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (https://t.me/YugMolodoj).
		31.10.2024, ОСОБА_6 , діючи повторно, займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (російської федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на взяття активної участі у проведенні заходів політичного характеру, здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинну мету, перебуваючи у с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, за адресою: вул. Маяковського, буд. 22, с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області (яке на той час з 01 березня 2022 року перебувало в окупації), беручи активну участь у масовому заході політичного характеру організованого окупаційною адміністрацією м. Мелітополь, спрямованого на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації з нагоди т. зв. «Дня народного единства», після запрошення на трибуну та отримання слова виголосив перед присутніми промову наступного змісту: «В честь мероприятия, посвященное дню единства, мы развернули большой флаг российской федерации размером 60 (шестьдесят) на 30 (тридцать) метров, развернули вместе со школьниками школы №1, развернули вместе с кадетами «росгвардии», развернули вместе с активистами «Юга Молодого», вот, и участниками «Бессмертного полка».
		Відповідно до висновку експерта № 1157 від 25.07.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у вказаних висловлюваннях міститься інформація про організацію ОСОБА_6 , заходу патріотичного характеру (розгортання великого прапора рф), спрямованого на підтримку російської федерації, та про участь ОСОБА_6 в цьому заході як представника «Министерства по молодёжной политике Запорожской области».
		Надалі, відео загальною тривалістю 00:31 хв. із записом масового заходу політичного характеру, організованого окупаційною адміністрацією м. Мелітополь, спрямованого на підтримку держави-агресора, під назвою «Молодёжь Константиновки развернула масштабный флаг России», який був проведений поблизу Костянтинівської школи №1, за адресою: вул. Маяковського, буд. 22, с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, на якому в період з 00:08 хв. до 00:13 хв. зафіксована промова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , було поширено на Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мережеве посилання ІНФОРМАЦІЯ_11 підписниками якого є 7460 осіб.
		Зміст даного відеозапису був доведений до відома невизначеного кола осіб  користувачів месенджеру Телеграм, які відвідували канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (https://t.me/YugMolodoj).
		Разом з тим, ОСОБА_6 , діючи повторно, займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (російської федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на взяття активної участі у проведенні заходів політичного характеру, здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинну мету, 22.06.2025, перебуваючи поблизу меморіала «Братська могила» по вул.Героїв України у м. Мелітополь Запорізької області (яке на той час з 01березня 2022 року перебувало в окупації), беручи активну участь у масовому заході політичного характеру організованого з нагоди міжнародної акції «Свеча памяти», на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації, даючи інтерв`ю журналісту, виголосив промову наступного змісту: «Прошел у нас флешмоб «Свеча памяти» на (нерозбірливо) Запорожской области в городе Мелитополе. Это первое такое мероприятие, мы уже много делали «Свечей памяти» и выкладывали картины, и делали различные надписи, но сегодня мы решили предложить ведомствам, общественным организациям принять участие в возложение «свечи памяти». ОСОБА_10 : как говориться, нация, не знающая своего прошлого, не может иметь будущего».
		Відповідно до висновку експерта № 1158 від 28.07.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у вказаних висловлюваннях міститься інформація про організацію ОСОБА_6 , заходу патріотичного характеру («Международная акция «Свеча памяти»), спрямованого на підтримку російської федерації, та про участь ОСОБА_6 в цьому заході як т. зв. «ведущего специалиста отдела по развитию патриотического воспитания в Запорожской области».
		Надалі, відео загальною тривалістю 01:12 хв. із записом масового заходу політичного характеру, організованого окупаційною адміністрацією м. Мелітополь, спрямованого на підтримку держави-агресора, під назвою «В Мелитополе у мемориала «Братская могила» прошла Международная акция «Свеча памяти», посвящённая Дню памяти и скорби, который ежегодно отмечается 22 июня, який був проведений поблизу меморіала «Братська могила» по вул. Героїв України у м. Мелітополь Запорізької області, на якому в період з 00:14 хв. до 00:43 хв. зафіксована промова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , було поширено на Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мережеве посилання ІНФОРМАЦІЯ_13 підписниками якого є 7460 осіб.
		Зміст даного відеозапису був доведений до відома невизначеного кола осіб  користувачів месенджеру Телеграм, які відвідували канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
		 
		Правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ОСОБА_6 : 
		- вчинення колабораційної діяльності  організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		Таким чином, у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підозрюється:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Харків, зареєстрований та фактично проживаючий на ТОТ у м. Мелітополь Запорізької області, із вищою освітою, не одружений, раніше не судимий.
		У відповідності до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		Вина підозрюваного ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:
		Повідомленням Полтавського РВ УСБУ в Полтавській області про виявлення ознак кримінального правопорушення;
		Протоколами допитів свідків; 
		Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;
		Відповідями оперативного підрозділу на доручення слідчого;
		Протоколами оглядів Інтернет-ресурсів;
		Висновком експерта № 1159 від 31.07.2025, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення;
		Висновком експерта № СЕ-19/117-25/19971-ФП від 23.09.2025, за результатами проведення судової портретної експертизи;
		Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. 
		Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, що забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Без належної кримінально-правової охорони цих соціальних цінностей неможливе нормальне функціонування держави та вiдповiдних її iнститутiв. 
		Об`єктом злочинів проти основ національної безпеки є суспiльнi відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної i правової держави (ст. 1 Конституцiї України).
		ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Разом із цим, у даному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим, є необхідність в обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з його утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
		Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		Згідно ч.1ст.183КПК України,  тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою ст. 176 цього Кодексу.
		Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Так, підозрюваний ОСОБА_6 розуміючи, що вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, являючись мешканцем м. Мелітополь Запорізької області, яке на теперішній час знаходиться в окупації російськими військами, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, останній, може переховуватися від органів досудового розслідування, як на території України, так і на території тимчасово окупованої Запорізької області, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації.
		Також враховуючи особливу зухвалість вчинених кримінальних правопорушень підозрюваний, перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення.
		Також, підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи поза аудіо-, візуальним контролем працівників установи виконання покарань, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
		Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_6 , може незаконно впливати на свідків, які дають викривальні покази щодо нього.
		Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він може як самостійно так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків, потерпілого та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
		Також, підозрюваний може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення, адже відповідно до зібраних доказів ОСОБА_6 не збирався завершувати свою злочинну діяльність. 
		Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		Крім того, згідно листа Верховного суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
		Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Так, згідно відомостей, наданих оперативним підрозділом Полтавським РВ УСБУ в Полтавській області, на даний час, ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, у м. Мелітополь Запорізької області.
		ОСОБА_6 фізично здоровий, спеціального лікування або особливих умов тримання, не потребує. Підозрюваний може утримуватись в установах виконання покарань.
		При вирішенні питання про доцільність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Разом із цим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
		Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442-1Кримінального кодексуУкраїни. 
		Враховуючи вищевикладене,зважаючи нате,що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнізлочину,передбаченого ч.6ст.111-1КК України,наявність ризиків,які даютьдостатні підставивважати,що підозрюванийможе здійснитидії,передбачені ч.1ст.177КПК України,у зв`язкуіз чимє необхідністьу застосуваннідо останньогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою. 
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні. Зазначив, що перебування ОСОБА_6 на окупованій території підтверджується проведеними негласними слідчими розшуковими діями встановлений факт перебування його на окупованій території. 
		Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. 
		Підозрюваний у судове засідання не з`явився, оскільки перебуває на тимчасово окупованій території України.
		Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		З огляду на доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе здійснення розгляду поданого клопотання за відсутності підозрюваного на підставі ч.6 ст. 193 КПК України.
		При цьому слід вважати, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного відповідно до ст. 42 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок перебування на тимчасово окупованій території України, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		У такий спосіб та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України вказана особа з моменту опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора вважається такою, яка належним чином повідомлена про підозру.
		Заслухавши прокурора, захисника, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
		Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442-1Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.
		Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.
		При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, так і особу підозрюваного.
		Згідно ч.ч.1,2ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті
		Встановлено, що Слідчим відділом Управління СБ України в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22024170000000146 від 11.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України. 
		У відповідності до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:
		   - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: Повідомленням Полтавського РВ УСБУ в Полтавській області про виявлення ознак кримінального правопорушення;
		Протоколами допитів свідків; 
		Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;
		Відповідями оперативного підрозділу на доручення слідчого;
		Протоколами оглядів Інтернет-ресурсів;
		Висновком експерта № 1159 від 31.07.2025, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення;
		Висновком експерта № СЕ-19/117-25/19971-ФП від 23.09.2025, за результатами проведення судової портретної експертизи;
		Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.
		Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_6 , зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.
		Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
		Водночас згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
		Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії цієї ухвали не зазначається.
		Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання якого і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176  178,183, 193,194 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання старшої слідчої слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області капітана юстиції ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024170000000146 від 11.07.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1  - задовольнити. - задовольнити. 
		Обрати відносно підозрюваного  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українеця, громадянина України, уродженеця м. Харкова, зареєстрованого та фактично проживаючого на ТОТ у м. Мелітополь Запорізької області, із вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Зобов`язати старшого слідчого СВ Управління Службибезпеки Українив Полтавськійобласті ОСОБА_5  у разі затримання  ОСОБА_6  не пізніше, як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити його до суду з метою розгляду слідчим суддею питання про застосування до нього обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміни на більш м`який запобіжний захід. 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на старшу слідчу слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області капітана юстиції ОСОБА_5 , 
		Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...