Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 349/1429/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 03.10.2025. Зареєстровано: 04.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2025.

Номер судового провадження: 2/349/31/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 349/1429/24 
		Провадження № 2/349/31/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		        03 жовтня 2025 року м. Рогатин
		Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
		у складі головуючого судді   Гаврилюк О.О.
		з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
		       розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1429/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення коштів,
		       учасники справи:
		позивачка ОСОБА_1 
		представник відповідача адвокат Рокетська С.В.
		(у режимі відеоконференції)
		встановив:
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Окуневич М.В., звернулася до суду з позовом до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення з відповідача на її користь 26 000,00 грн. безпідставно списаних коштів.
		В обгрунтування позову зазначено, що 30 грудня 2023 року біля 15 год. до позивачки зателефонувала невстановлена особа з номерів мобільних телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , яка назвалася працівником ПрАТ "Київстар" і під приводом оновлення мобільного зв`язку шляхом обману і вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, назвала позивачці реквізити - 16 цифр Універсальної картки позивачки, виданої ПАТ "Приватбанк" № НОМЕР_3, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 26 000,00 грн., які були встановлені як кредитний ліміт по цій картці. Після зникнення з картки грошових коштів ця особа на зв`язок більше не виходила. Після чого позивачка зателефонувала на гарячу лінію "Приватбанку" і повідомила про вчинення шахрайських дій щодо нею в поліцію за номером 102. За фактом вчинення шахрайських дій органом досудового розслідування зареєстроване кримінальне провадження. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що згідно довідки "Приватбанку" кіберзлочинці за кілька хвилин до дзвінка ОСОБА_1 самостійно встановили ліміт кредитних коштів, безперешкодно під`єдналися до серверу банківської установи.
		Добровільно повернути позивачці кошти відповідач відмовився. З цих підстав просила позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача Рокетська С.В. подала відзив на позов. У відзиві на позов зазначено, що списання коштів відбулося внаслідок недбалого зберігання клієнтом банківських даних та їх передача стороннім особам. Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг саме клієнт несе повну відповідальність за усі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення пін-коду, чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту.
		У АТ КБ "Приватбанк" існує система захисту. Для того, щоб зняти/переказати кошти з картки клієнта недостатньо лише номера телефону. Завжди є додаткове підтвердження операції - введення ПІН-коду картки, 4-х останніх цифр картки клієнта, смс-повідомлення, яке надходить на фінансовий номер клієнта, а тому без розголошення своїх персональних даних інша особа не може зняти кошти. Позивачка зазначила, що не втрачала картки, перевипуску її сім-картки не було. Переказ коштів можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефона та іншої осоистої інформації.З цих підстав просила у позові відмовити.
		Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
		Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового засідання з викликом сторін.
		Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2024 року задоволено заяву представника відповідача Рокетської С.В. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Здійснено перехід у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року визнано потрібним, щоб позивачка ОСОБА_1 дала особисті пояснення.
		Ухвалою судді від 19 листопада 2024 року задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою суду від 13 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 29 липня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.
		У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, які зазначені у позовній заяві. Додатково пояснила, що будь-яких даних своєї банківської картки вона на розголошувала. На її номер телефону зателефонував невідомий, який назвався працівником "Київстар" і повідомив, що з метою оновлення додатку "Київстар" потрібно натиснути цифру "1". Після того, як вона натисла цю цифру її телефон вимкнувся. Їй на планшет на електронну пошту надійшло повідомлення, що їй надано кредит в сумі 20 000,00 грн. Після чого вона зрозуміла, що щодо неї вчиняються шахрайські дії і одразу зателефонувала в "Приватбанк" з телефона чоловіка, щоб заблокували її картку. Однак кошти з її рахунку вже були зняті. Просила позов задовольнити.
		Представник відповідача адвокат Рокетська С.В. у судовому засіданні позову не визнала зовсім з підстав, які зазначені у відзиві. Крім того, пояснила. що в цьому випадку вини банку немає, оскільки позивачка сама сприяла так званим шахраям доступу до її карки. Просила в позові відмовити.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		       31 грудня 2023 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості в ЄРДР за №12023091210000206 за ч.4 ст.190 КК України. За коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, 31 грудня 2023 року надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , що 30 грудня 2023 року невстановлена особа, зателефонувала їй з номерів мобільних телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , назвалася працівником ПрАТ "Київстар", під приводом оновлення мобільного зв`язку, шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, дізнавшись реквізити банківської картки ОСОБА_1 , заволоділа її грошовими коштами в сумі 26 000,00 гривень, які знаходилися на її банківській картці № НОМЕР_3 емітованій АТ КБ "ПриватБанк".
		       Службовою перевіркою АТ КБ "ПриватБанк", проведеною 14 жовтня 2024 року щодо обставин списання 30 грудня 2023 року коштів в сумі 19553,50 грн. (+комісія) з карткового рахунку № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 встановлено наступні обставини.
		       30 грудня 2023 року зафіксовано звернення (інцидент) клієнта, яке зареєстровано в ПК "Opereta". Клієн взазала, що після спілкування з ніби-то працівником "Київстар" була перевипущена SIM-карта її "фінансового" номера телефона та здійснено переказ коштів.
		       Згідно виписки по кредитній картці №4149439041307780 заявника, яка відкрита 17 лютого 2020 року, 30 грудня 2023 року о 14 год. 58 хв. встановлено кредитний ліміт 20 000,00 грн. по заявці клієнта. Кошти в загальній сумі 19553, 50 грн. (+комісія) переведені : 19195,00 грн. на картку емітента ПУМБ, 358,50 грн. через термінал Е5522744. Аналізом проведених танзакцій через адмінку "PanLike" встановлено, що переказ коштів з карти НОМЕР_3 через термінал ТЕ5522744, КНО00001 проведено з ручним вводом номера картки, введенням cvv коду з використаннм "ЗD-Sekure". 30 грудня 2023 року генерувався CVV-код для проведення транзакції по карті НОМЕР_3 , PIN-код по карті не генерувався. За інформацією ccstat.privatbank.ua рахунок відправника заблоковано після проведення платежів.
		       Аналізом логів входів за 30 грудня 2023 року в "Приват24" під акаунтом НОМЕР_4 ОСОБА_1 відбулися входи з нетипових для клієнта девайсів.
		       За інформацією з "Архіву повідомлень" клієнта зафіксовано: зміну пароля в Приват 24, вхід з нетипового пристрою, заявка на підняття кредитного ліміту.
		       Аналізом зміни акаунта "Приват24" під логіном НОМЕР_4 встановлено, що відбулася зміна пароля на вхід в "Приват24" клієнта з використанням PIN-коду картки НОМЕР_3 , аккаунт заблоковано після проведених платежів. Фінансовий номер НОМЕР_4 у період проведення платежів не мінявся.
		       Факт шахрайства щодо ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг".
		       За висновком службового розслідування списання коштів 30 грудня 2023 року з карки НОМЕР_3 в загальній сумі 19553,50 грн. (+комісія) клієнта ОСОБА_1 відбулися внаслідок розголошення конфіденційних даних, втрати "фінансового " номера телефону, несвоєчасне звернення клієнта в банк з приводу втрати для узабезпечення несанкціонованого доступу до Приват24, в результаті чого зловмисниками було змінено пароль на вхід до Приват 24, здійснено вхід, збільшено кредитний ліміт та здійснено перекази коштів через термінали банків-емітентів. Всі потрібні дані для проведення платежів через інтернет (номер картки, термін дії та сvv) були введені, транзакція окрема підтверджена паролем. Вхід в Приват 24 був здійснений під авторизацією клієнта. При цій процедурі клієнт вводить своє ім`я користувача і пароль та входить у Приват24. Зазначені дії можливо здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру телефона клієнта та іншої особистої інформації.
		       Відповідно до листа ВП №2 Криворізького районного управління поліції від 10 березня 2025 року за №45.2/3-2449, на підставі постанови прокурора Криворізької південної окружної прокуратури від 26 липня 2024 року матеріали кримінального провадження №12023091210000206 в рамках якого ОСОБА_1 визнано потерпілою, об`єднано з матеріалами кримінального провадження за №12023020200000070 від 04 квітня 2023 року за ч.3,4 ст.190 КК України. Кримінальне провадження перебуває у провадженні СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, проводяться слідчі та процесуальні дії, оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення об`єктивної істини та прийняття законного рішення в кримінальному провадежнні. 
		       Цивільний позов у кримінальному провадженні за №№12023020200000070 від 04 квітня 2023 року потерпілою ОСОБА_1 не заявлявся, що підтверджено листом ВП №2 Криворізького районного управління поліціїГУНП в Дніпропетровській області від 17 вересня 2025 року №260597-2025.
		        Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
		       За статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		       Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		       Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
		       Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		       Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту слід враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
		       У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22) зазначено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові».
		       Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		       За ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		       Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		       Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		       Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		       За частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		       Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		       У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71 цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції".
		       У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		       У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       За висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року (справа № 686/30030/21 провадження № 61-5111св23), «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		       Отже, за вимогами норм ЦПК та відповідно до правових висновків Верховного Суду саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		       Звертаючись до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 просила стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" 26 000, 00 грн.
		       Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 31 грудня 20243 правоохоронними органами розслідується кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України про заволодіння коштами ОСОБА_1 в сумі 26 000,00 грн.
		        ОСОБА_1 зверталася з приводу вказаних обставин із заявою до АТ КБ «ПриватБанк».
		       Тобто, виявивши безпідставне списання коштів, відповідач своєчасно повідомила про цей факт відповідача та звернулася до правоохоронних органів.
		       АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердило належними і допустимими доказами тієї обставини, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за її кредитною карткою, особового рахунку, акаунту, додатку, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, і у втраті таких коштів є її вина.
		       Списання грошових коштів з карткового рахунку відповідача відбулося не за її розпорядженням, тому вона не повинна нести відповідальність за такі операції.
		       Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		       Відповідачем не доведено і не надано належних і допустимих доказів, що позивач як володілець та користувач картки надала інформацію третім особам і своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, збільшувати кредитний ліміт та знімати кредитні кошти.
		       Встановлені обставини підтверджують, що зняття грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і не з її волі.
		       Також на цей час триває досудове розслідування щодо незаконного викрадення грошових коштів із банківської карти відповідача, і остаточне рішення ще не прийнято. Тому немає підстав вважати, що втрата коштів відповідача сталася внаслідок її незаконних дій.
		       У судовому засіданні підтверджено списання коштів з рахунку позивачки на суму 19553, 50 грн.(+комісія).
		        ОСОБА_1 просила стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на її користь безпідставно списані кошти з карткового рахунку в розмірі 26 000,00 грн.
		       Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
		       За встановлених судом  обставин, позов належить задовольнити та визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1  за кредитним договором згідно з кредитною карткою №  НОМЕР_3.
		Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", судові витрати, які мала понести ОСОБА_1 2 422,40 грн судового збору, оскільки позов пред`явлено через підсистему "Електронний суд".
		Оскільки позовні вимоги задоволено, тому з відповідача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору на суму 2422,40 грн.
		Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		За ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. 
		Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги №05/24 від 10 січня 2024, акт виконаних робіт на суму 10 000,00 грн., квитанції до прибуткового касового ордера №05/24 від 04 серпня 2024 року на суму 5000,00 грн., №05/24 від 10 січня 2024 року на суму 5 000,00 грн.
		       Враховуючи складність цієї справи,  обсяг  виконаних адвокатом  робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також заяву представника відповідача щодо неспівмірності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
		       Керуючись  ст.141, 263-265 ЦПК України,
		ухвалив:
		Позов   задовольнити.
		       Визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором згідно з кредитною карткою № НОМЕР_3 , емітованій в АТ КБ "ПриватБанк".
		       Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3000,00 грн., пов`язані з правничою допомогою адвоката.
		       Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ)  37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення. 
		Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
		Відповідач:Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження вул.Грушевського, 1д м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
		Суддя О.О.Гаврилюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...