Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/5247/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2025.
Дата набрання законної сили: 30.09.2025
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №759/5247/25   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/4078/2025                           Доповідач  ОСОБА_2   
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 УХВАЛА
		Іменем України
		 
		            30 вересня 2025 року                                                                                        м. Київ  
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду  в складі:
		 
		головуючого              судді  - ОСОБА_2 ,
		суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі - ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури        ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 17 березня      2025 року, 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вироком у кримінальному провадженні №120251050800000187 обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українеця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2013 та 2017 р.н., офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючогоза адресою:    АДРЕСА_2 , раніше судимого: 10.06.2020 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 (сімнадцять) тисяч гривень.
		Ухвалено розстрочити ОСОБА_7 сплату штрафу в розмірі 17 (сімнадцяти) тисяч гривень рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень щомісячно в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні. 
		Вироком суду  ОСОБА_7 визнано винуватим у незаконному придбанні та зберіганні при собі без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону(фенадону), масою 0,066 г, за наступних обставин.
		Так, 14 лютого 2025 року у вечірній час ОСОБА_7 , знаходячись поблизу аптеки, розташованої по просп. Берестейському, 104 в м. Києві, зустрівся з невстановленою особою, в якої шляхом купівлі за 200 грн., незаконно придбав фрагмент блістера з трьома таблетками білого кольору, схожими на таблетки, що містять наркотичний засіб, та який з метою подальшого особистого вживання, сховав до правої кишені штанів, залишивши на зберігання при собі, без мети збуту.
		Коли ОСОБА_7 приблизно о 18 годині 05 хвилин 14.02.2025 знаходився біля буд. № 23/9 по вул. Василя Стуса в м. Києві, він був викритий працівниками поліції, яким з правої кишені штанів добровільно видав для подальшого вилучення вищевказаний фрагмент блістера з трьома таблетками білого кольору, масами 0,501 г, 0,499 г та 0,500 г.
		Згідно з висновком експерта у вилучених у ОСОБА_7 трьох таблетках білого кольору виявлено метадон (фенадон), який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса метадону (фенадону) у таблетках становить 0,066 г.
		Метадон (фенадон), згідно Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
		Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром метадону (фенадону), за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, є маса від 0,02 г до 1,6 г.
		Не погоджуючись з вказаним вироком прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкістю кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за    ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 10.06.2020 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. У решті вирок залишити без змін. 
		Зазначає, що інкриміноване кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив 14.02.2025 року, тобто після ухвалення попереднього вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 10.06.2020, не відбувши призначене ним покарання. Суд першої інстанції не застосував до обвинуваченого ст. 71 КК України, яка підлягає обов`язковому застосуванню, внаслідок такої помилки обвинуваченому призначено явно несправедливе, невиправдано м`яке покарання. 
		Крім того, судом проігноровано конкретні обставини кримінального провадження, пов`язані з вчиненням нового умисного злочину, до відбуття призначеного попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі. За таких обставин, призначення винному за вчинення нового злочину покарання у виді штрафу не відповідає вимогам ст. 65 КК України. Враховуючи зухвале та наполегливе бажання обвинуваченого вести злочинний спосіб життя, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, зокрема: обвинувачений не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей та відомості про підвищений рівень суспільної небезпеки особи обвинуваченого, досягнення цілей ст. 65 КК України можливе у випадку призначення покарання у виді пробаційного нагляду у розмірі, наближеному до максимального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.     
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
		Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
		Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, то апеляційний суд вважає, що воно в повній мірі відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
		Так, при призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст.ст. 50,65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, дані про особу винного, який одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є особою з інвалідністю другої групи, офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, вчинив нове кримінальне правопорушення до повного відбування покарання за попереднім вироком, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. 
		Обставиною, що відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання суд визнав щире каяття. Обставою, що обтяжує покарання судом визнано рецидив злочинів.
		Цим обставинам, суд першої інстанції надав у сукупності належну і обґрунтовану оцінку й дійшов законного і справедливого висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого  ОСОБА_7  можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу.
		Доводи апеляційної скарги про те, що без необхідної оцінки залишились дані про підвищену суспільну небезпеку та конкретні обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та його особу, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки наведені в апеляційній скарзі обставини були в повній мірі враховані судом, при цьому, апелянтом не наведено переконливих доводів, які б свідчили про те, що призначене судом покарання є невідповідним ступеню тяжкості скоєного та його особі через м`якість.
		На думку колегії суддів, наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які характеризують особу обвинуваченого, доводи апеляційної скарги, а також фактичні обставини справи, не вказують на наявність обставин, які б вказували на неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
		Окрім цього, судом вірно зроблено висновок про те, що на підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання за даним вироком щодо  ОСОБА_7  слід виконувати самостійно від невідбутого покарання у виді позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду    м. Києва від 10.06.2020 року.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог поданої апеляційної скарги прокурора і не знаходить підстав для скасування вироку, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури      ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
		Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 17 березня 2025року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		            Суддя                                          Суддя                                             Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...