Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/2897/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Надіслано судом: 08.10.2025. Зареєстровано: 08.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2025.
Дата набрання законної сили: 01.10.2025
Номер судового провадження: 33/818/1620/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		Справа №: 644/2897/25 Головуючий 1 інстанції: Сітало А.К.
		Провадження №: 33/818/1620/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
		Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01жовтня 2025рокуХарківський апеляційнийсуд ускладі:судді судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ КурилаО.М.,при секретаревіЛитвиненку Д.А.,без участіособи,притягнутої доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,без участійого захисника,за умови,що всіучасники належнимчином повідомленіпро розглядданої справиі нівід когоз нихне надійшлозаяв чиклопотань провідкладення розглядусправи зповажних причин,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові справуза апеляційною скаргою правопорушника на постанову Індустріального районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП  НОМЕР_1 ), уродженця с. Лук`янці Харківського району Харківської області, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
		Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2025 року о 10-40 год. ОСОБА_1 рухаючись по а/д Чугуїв-Мілове (40 км +120 м) керував транспортним автомобілем SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чимпорушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якоговодій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		Обставини вчиненняадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.5ст.126КУпАП,на думкусуду першоїінстанції, підтверджуютьсятакими матеріалами: протоколом проадміністративне правопорушенняААД№ 838338від 29.03.2025р.; постановою серіїЕНА №2727506від 01.08.2024,якою ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.2ст.126КУпАП; рапортом поліцейського СРПП ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області від 28.03.2025.
		 
		 
		 
		 
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження по справі.
		Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі було досліджено докази, було порушено норми матеріального та процесуального права, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.
		Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
		 
		 
		 
		Позиції учасниківапеляційного провадження 
		Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ані захисник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили, жодних клопотань до суду не надійшло.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
		Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
		   Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Апеляційний суд завчасно повідомляв ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання. При розгляді справ даної категорії явка учасників при апеляційному перегляді не є обов`язковою.
		Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні не є перешкодою для розгляду справи.
		Виходячи з цього, судом апеляційної інстанції ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності правопорушника чи його захисника.
		 
		 
		 
		Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України), суд апеляційної інстанції поновлює строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. 
		Положення ч.ч. 1, 2ст. 7 КУпАПпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Слід також звернути увагу, що відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
		Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
		Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
		Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
		В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством
		Відповідно до вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху Україниводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. 
		Відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
		Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертоюцієї статті.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.03.2025 року о 10-40 год. ОСОБА_1 рухаючись по а/д Чугуїв-Мілове (40 км +120 м) керував транспортним автомобілем SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чимпорушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якоговодій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
		Суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апелянта про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та його було позбавлено права на захист, з огляду на наступне. 
		Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
		Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності особи, в порушенні правил дорожнього руху.
		За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
		Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
		Так, враховуючи положення ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
		Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертоюцієї статті.
		Щодо тверджень апелянта про те, що він був позбавлений права на захист через те, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся без його участі, то суд апеляційної інстанції критично ставиться до цих доводів, з огляду на наступне.
		Так, в судове засідання суду першої інстанції 26.06.2025 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою.Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
		Вказана в протоколі адреса: АДРЕСА_1 , повідомлена самою особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, при складанні протоколу. Жодних заперечень щодо вказаного в протоколі місця проживання не зазначалось.
		Доказів на підтвердження поважності своєї неявки в судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 суду не надав.
		Враховуючи все вищевикладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв`язку з чим апеляційний суд вбачає у діях правопорушника, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
		Всі зібраніу справіпро адміністративнеправопорушення доказиапеляційний судвизнаєналежними,допустимимитатакими,щовідповідаютьвимогам ст.251КУпАП. 
		Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
		У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у 
		рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент. 
		З вищезазначеноговипливає,що іншідоводи тапояснення апелянтав апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими. 
		З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, - задовольнити, поновивши вказаний строк як пропущений з поважних причин.
		 
		Постанову Індустріальногорайонного судум.Харкова від26червня 2025року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.
		 
		Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення.
		 
		Оскарження даної постанови в касаційному порядку відповідно до ст. 294 КУпАП не передбачено.
		 
		Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...